Звіряється сальдо на кінець звітного періоду, що міститься в Головній книзі, зі значенням, яке міститься у фінансовому звіті.

Задачі другої групи призначені для перевірки правильності відображення фінансово-господарських операцій по ділянках обліку. Як задачі тут виступають:

· аудит обліку основних засобів і нематеріальних активів;

· аудит обліку виробничих запасів;

· аудит обліку праці і заробітної плати;

· аудит обліку касових, банківських і валютних операцій;

· аудит обліку розрахункових операцій;

· аудит обліку витрат виробництва (обігу);

· аудит обліку фондів тощо.

Отже, аудит дій облікового персоналу і системи обліку дає змогу виявити причини виникнення помилок у звітній документації. До таких причин можна віднести:

· навмисне викривлення звітних даних у первинних документах або звітних регістрах;

· випадкові викривлення через недогляд, халатність чи незнання;

· вади системи обліку, що не враховує специфіку підприємства.

Процедура виявлення природи помилок заснована на теорії нечіткої логіки, коефіцієнтів упевненості та мір довіри. Аудиторський висновок, що при цьому складається, має містити обґрунтування виявленої причини помилок.

Комплекс «Звітність» включає задачі, які перевіряють правиль­ність формування і вірогідність звітності підприємства. До них належать:

· контроль узгодженості показників звітності;

· контроль правильності розрахунків.

Для контролю узгодженості показників звітності використовуються спеціально розроблені тестові таблиці, а також правила перевірки, стандарти і норми. Правила формуються на основі знань експертів і відображають послідовність дій аудитора під час перевірки дій облікового персоналу. Стандарти і норми містять граничні значення показників, що перевіряються (наприк­лад, ставки податків, відсотки за позички і т. ін.). Помилки можуть виникати через недогляд під час оформлення і реєстрації господарських операцій або через зумисне викривлення фактів, або через вади використовуваної системи обліку.

Контроль правильності розрахунків передбачає повторне обчислення особливо важливих показників фінансово-господарської діяльності об’єкта (наприклад, витрати, доходи, податки і т. ін.). Порівняння отриманих результатів зі звітними даними дає змогу зробити висновок щодо правильності системи обліку, яка перевіряється.

Комплекс «Консультування» призначено для визначення та обґрунтування дій адміністрації з подальшого вдосконалення системи управління. Склад задач цього комплексу визначається змістом комплексу «Адміністрація», тобто це:

· консультування зі стратегії позичених коштів;

· консультування з фінансової міцності;

· консультування з платоспроможності;

· консультування з ділової активності.

Усі задачі комплексу розв’язуються за одним правилом — спочатку треба розв’язати відповідну задачу в комплексі « Адміністрація». Далі в комплексі «Консультування» визначається оптимальне значення показника, яким цікавиться замовник, і за допомогою методу багатофакторного аналізу розраховуються показники, які впливають на основний. Проаналізувавши результати, аудитор формує висновок щодо подальших дій керівництва у напрямі поліпшення стану підприємства.

Структуру комп’ютерної системи, призначеної для розв’язу­вання розглянутих вище комплексів задач, наведено на рис. 10.1. Вона складається з восьми блоків. Напрями інформаційних потоків позначено стрілками.

Блок «Інформаційна база» містить сукупність інформаційних масивів (файлів), які відображають зміст основних фінансових звітів, таких як баланс підприємства (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2) і т. ін.

Уведення даних до бази здійснюється перед початком роботи за допомогою інструментальних засобів блока «Введення і коригування даних».

Блок «Локальний аналіз дій адміністрації і консультування» об’єднує розв’язування задач комплексів «Адміністрація» і «Консультування». Усі задачі цих комплексів незалежні, але розв’язуються на єдиній інформаційній базі.

Блок «Комплексний аналіз дій адміністрації і консультування» може функціонувати як локально, так і разом із комплексом «Адміністрація», використовуючи в своїх оцінках стану підприємства результати розв’язання задач останнього.

Блок «Оцінювання системи обліку та облікового персоналу» призначено для реалізації комплексу задач «Персонал». При розв’язуванні задач в ньому використовуються правила типу ЯКЩО—ТО, що містяться в «Базі знань ».

Блок «Оцінювання звітності» виокремлено для розв’язу­вання задач комплексу «Звітність».

Блок «Інтерфейс користувача» містить такі основні форми спілкування:

· меню;

· питання / відповідь;

· екранна форма;

· команда.

 

 

Рис. 10.1. Система комп’ютеризації зовнішнього аудиту

 

10.3. Комп’ютеризація внутрішнього аудиту

 

Внутрішній аудит на відміну від зовнішнього розглядається як внутрішня справа підприємства і тому здійснюється з урахуванням побажань і потреб його адміністрації. Такі потреби, як правило, зводяться до пошуку управлінських рішень щодо поліпшення фінансово-господарського стану підприємства і перевірки правильності відображення господарських операцій в облікових регістрах.

На підприємствах використовуються свої методи аналізу та оцінювання економічної ситуації. Також існує й своя думка про шляхи пошуку її поліпшення. Тому досить важко створити типову систему комп’ютеризації внутрішнього аудиту.

Складність полягає й у тому, що для управлінців різних підприємств специфічними є:

· головна мета і підпорядковані їй цілі, які вони ставлять, виконуючи свої функції;

· оціночні показники, вибрані для з’ясування дійсного стану справ;

· правила аналізу фінансової ситуації, а також оцінювання довіри до них;

· процедури формування шляхів виходу із ситуації, що склалася, та оцінювання довіри до отриманих варіантів прийняття управлінських рішень;

· методи оцінювання якості діючої системи обліку;

· об’єктивність оцінювання своїх дій за звітний період.

Зазначені особливості визначають склад функціональних задач, для автоматизованого розв’язування яких необхідно створювати комп’ютерні системи внутрішнього аудиту.

Виходячи з того, що основними функціями внутрішнього аудиту є контрольно-ревізійна та консультативно-прогнозна, функціональні задачі, які потрібно автоматизувати, можна розподілити на два комплекси:

· документація та консультування.

Як і при зовнішньому аудиті, комплекс задач Документація роз­в’язується з метою перевірки правильності відображення фінансово-господарських операцій у бухгалтерських документах і фінансовій звітності. Методи і технологія перевірки аналогічні тим, що використовуються при проведенні зовнішнього аудиту. Тому до цього комплексу можна віднести задачі, що розв’язуються в комплексах « Персонал » і « Звітність » комп’ютерної системи зовнішнього аудиту.

Наприклад, внутрішній аудит звітності підприємства починається з логічної та обчислювальної перевірки фінансових звітів за попередній період. Далі перевіряється факт дотримання національних стандартів та інструкцій при складанні звітності і відповідність даних первинних документів даним фінансової звітності.

Оскільки основною частиною фінансової звітності є бухгалтерський баланс, увагу аудитора необхідно зосередити на перевірці вірогідності даних, які в ньому містяться. Джерелом інформації для здійснення перевірки є Головна книга, журнали-ордери, відомості за дебетом рахунків.

На основі інформації, що міститься в балансі, визначається фінансовий стан підприємства, тобто оцінюються:

· платоспроможність;

· ліквідність;

· прибутковість;

· ділова активність тощо.

Комплекс «Консультування» призначено для визначення напрямів подальшого розвитку підприємства на основі аудиту звітності. Він складається із таких задач, як:

· комплексне діагностування фінансового стану;

· діагностування прибутковості;

· діагностування майнового стану і т. ін.

Розв’язування кожної із зазначених задач передбачає формування діагнозу на двох рівнях: локальному і загальному. Локальне діагностування дає змогу виявити «вузькі» місця, а загальне — сформувати відповідні рекомендації для об’єкта в цілому.

У процесі проведення локального діагностування виявляються окремі фактори, які викликають погіршання економічного стану, а потім пропонуються шляхи або дії з його вдосконалення. Переваги цього рівня — відносна простота реалізації та наочність результатів.

Загальне діагностування виявляє причини незадовільного фінансового стану об’єкта, які на локальному рівні виявити неможливо, оскільки вони є побічними або задовольняють загальноприйнятим нормам, але в сполученні з іншими спричинили погір­шання стану об’єкта. Як і при локальному діагностуванні висновки, що формуються системою, можуть бути скороченими чи деталізованими. Форма їх видачі залежить від бажань замовника, а також від урахування обліку чи, навпаки, ігнорування резервів підприємства.

Як видно з характеристики комплексів задач, що система внутрішнього аудиту суттєво відрізняється від системи зовнішнього аудиту — функціями і джерелами інформації, а також потенційними користувачами, що є важливим при створенні комп’ютерних інформаційних систем аудиторської діяльності.

Так, комп’ютерні системи, призначені для здійснення зовнішнього аудиту, повинні створюватися з урахуванням загальних стандартів і правил поведінки економічних об’єктів. Такі системи щодо об’єкта управління є зовнішніми, тому вони мають бути налаштовані на певну універсальність, що виявляється в налагодженні програмного забезпечення системи на ті засоби обчислювальної техніки, які є на об’єкті.

Комп’ютерні системи, призначені для внутрішнього аудиту, навпаки, використовуються лише на об’єктах, для яких вони розроблені, оскільки відбивають особливості системи обліку, визначення фінансових та інших показників, які притаманні саме цьому підприємству і характерні для нього. Наприклад, для розрахунку прибутковості розроблено багато методів, але на певному підприємстві використовується лише один з них. Специфічними є також процедури діагностування та пошуку (визначення) рекомендацій. На думку деяких авторів, комп’ютерна система внутрішнього аудиту — це експертна система, яка складається з таких блоків (рис. 10.2):

· діагнозу фінансового стану підприємства;

· вироблення загальних рекомендацій;

· вироблення кількісних рекомендацій;

· розрахунків;

· бази даних і бази правил;

· введення і коригування даних;

· коригування правил.

 

 

Рис. 10.2. Комп’ютерна система внутрішнього аудиту

Блок діагнозу фінансового стану підприємства містить процедури маніпулювання базою даних і базою правил. Виконуються ці процедури за допомогою індикаторних таблиць, таблиць формування діагнозу, таблиць формування тексту рекомендацій тощо. Детальніше компоненти блока розглянуто в [8].

Блок вироблення загальних рекомендацій функціонує на основі інформаційної бази діагнозу. Його призначення — формування та видача якісних характеристик стану підприємства і шляхів виходу із ситуації, що склалася.

Блок вироблення кількісних рекомендацій передбачає формування діагнозу, підкріпленого конкретними числовими значеннями економічних показників, яких необхідно досягнути в майбутньому. З цією метою використовується блок розрахунків, в якому містяться формули, за якими виконуються обчислення.

База даних і база правил формуються окремо, оскільки вони різняться принципами створення, ведення і використання. Так, якщо база правил складається з набору конструкцій типу ЯКЩО — ТО, за допомогою яких формується діагноз, то база даних містить інформацію для реалізації цих правил.

Як зазначалося, комп’ютерні системи внутрішнього аудиту створюються з певною метою за вимогою керівництва підприємства.

Вибір шляхів досягнення цієї мети залежить передусім від того, що розуміється під фінансовою стабільністю, від чого вона залежить і т. ін. Одним із найпростіших варіантів розв’язання цієї задачі є побудова дерева цілей (рис. 10.3).

Але одного дерева цілей для прийняття управлінських рішень замало: потрібні кількісні характеристики господарських станів і процесів, які аналізуються. Для цього кожній вершині дерева треба вибрати відповідний економічний показник (табл. 10.1) і вказати напрям його зміни (збільшення, зменшення).

Рис. 10.4. Дерево цілей внутрішнього аудиту

Таблиця 10.1 - ОПИС ДЕРЕВА ЦІЛЕЙ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

 

Номер рівня	Код мети (показника)	Назва мети (показника)	Номер рівня	Код мети (показника)	Назва мети (показника)
1

ФС