Юридична відповідальність за порушення законодавства про референдуми передбачена ст. 10 Закону «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», в якій зазначається, що особи, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином України права брати участь у референдумі, вести до голосування агітацію, а також члени комісій з референдуму, посадові особи, які вчинили підлог документів референдуму, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інші порушення закону, несуть відповідальність, встановлену законодавством України. Ця стаття відсилає до чинного адміністративного та кримінального законодавства, норми якого деталізують конкретні міри покарання за ці правопорушення.
Юридична відповідальність є негативною реакцією держави на факти порушення законодавства про референдуми. Вона спрямована на забезпечення законності референдного процесу, на покарання тих, хто порушує чинне законодавство. Ця відповідальність включає в себе: а) наявність чітких санкцій як міри відповідальності за порушення законодавства про всеукраїнський та місцеві референдуми; б) доведеність вини суб'єкта, який порушив законодавство; в) обов'язковість примусу до виконання встановлених у законодавстві санкцій.
Юридична відповідальність за порушення права громадян на участь у всеукраїнському референдумі має комплексний характер і поділяється на такі види, як: конституційно-правова, адміністративно-правова, кримінально-правова, цивільно-правова. При цьому конституційно-правова відповідальність діє у вигляді узагальнених фундаментальних принципів, і Конституція України не містить переліку правових санкцій за порушення конституційних приписів, що закріплюють право громадянина України на участь у всеукраїнському референдумі.
Такі санкції визначає адміністративне та кримінальне законодавство. Так, Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст. 186) встановлює адміністративну відповідальність шляхом накладення штрафу за публічні заклики або агітацію до бойкотування референдуму, перешкоджання членам ініціативної групи у збиранні підписів громадян під вимогою про проведення голосування, будь-яку агітацію в день проведення референдуму, видачу членами дільничної комісії з референдуму бюлетенів для голосування за інших осіб, втручання у роботу комісій з референдуму, що перешкоджає виконанню ними обов'язків, пов'язаних з підрахунком голосів або визнанням результатів референдуму.
У ст. 160 Кримінального кодексу України, яка називається «Порушення законодавства про референдум», встановлено, що перешкоджання насильництвом, обманом, погрозою, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участі у референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму — карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті ж самі дії, але вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб, — караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до п'яти років. У частині третій ст. 160 Кримінального кодексу встановлено, що підроблення документів референдуму, приписування, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушення таємниці голосування, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, — караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до п'яти років.
Законодавство про референдуми визначає можливість цивільно-правової відповідальності за порушення права громадянина на участь у референдумі. Така відповідальність передбачена главою ЗО Цивільного процесуального кодексу України «Скарги на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі».
