Профілактичні заходи щодо поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості праці.

Як свідчать статистичні дані, втрати аграрних підприємств від захворювань внаслідок несприятливих умов у декілька разів перевищують фінансові збитки від аварій та нещасних випадків на виробництві. А вони теж не малі. Мають місце ще й соціальні наслідки високого рівня захворюваності. Широкий спектр професійних, виробничих та неспецифічних захворювань у сільському господарстві робить надзвичайно актуальним проблему профілактичних заходів.

Для ефективного попередження захворювань, збереження здоров’я та працездатності робітників, зменшення соціально-економічних наслідків керівники та менеджери підприємств, їх структурних підрозділів повинні не тільки знати типові захворювання представників аграрних професій, але й вміти розробляти та впроваджувати всі необхідні профілактичні заходи з урахуванням вимог гігієни праці та виробничої санітарії. У першу чергу відмітимо найважливіші серед цих заходів:

    – навчання працівників безпечним методам роботи з усвідомленим

урахуванням всіх небезпек та шкідливостей, що несе та чи інша професія;

    – професійний відбір кандидатів на посаду з виявленням їх придатності до роботи в умовах впливу того чи іншого негативного фактора;

    – проведення регулярних планових медоглядів робітників, які працюють у шкідливих умовах;

    – здійснення постійної санітарно-освітньої роботи;

    – механізація, автоматизація процесів, проведення технологічних, санітарно-гігієнічних та інженерно-технічних робіт по ліквідації або суттєвому ослабленню джерел шкідливості й небезпечності, зниження важкості та напруженості праці;

    – раціоналізація та оптимізація режимів праці й відпочинку або повна

заборона деяких видів робіт (наприклад, з пліснявими матеріалами);

    – обов’язкове використання засобів колективного або індивідуального

захисту в шкідливих і небезпечних умовах та виконання всіх вимог гігієни праці й особистої гігієни;

    – безкоштовна видача спецхарчування, молока та інших профілактичних

продуктів;

    – допомога в наданні хворим працівникам путівок для санаторно-курортного лікування та ін.

Умови праці в рослинництві залежать від рівня механізації культур, що вирощують, від технології їх вирощування, машин, що застосовують, а також від організації праці.

Основним напрямком в оздоровленні умов праці в рослинництві є комплексне використання техніки. Це дозволить зменшити трудомісткість робіт, виключити ручну працю і підвищити ефективність використання машин.

Важливе значення в оздоровленні умов праці має організація праці, яка сприяє рішенню ряду питань, у тому числі усуненню небезпечних і шкідливих факторів, забезпеченню спецодягом, захисними пристосуваннями і пристроями; упровадженню раціональних змінних, добових, тижневих і річних режимів праці й відпочинку.

Складання організаційно-технічних карт по проведенню окремих польових робіт є ефективною формою підвищення рівня організації праці, за якою санітарна служба повинна вести постійний контроль.

Сучасна техніка в основному відповідає вимогам гігієни праці і ергономіки. Практично до допустимого рівня знижений шум на робочих місцях механізаторів, рівень вібрації на сидінні механізатора. Механізатор може відрегулювати сидіння відповідно до свого зросту, жорсткість сидіння – відповідно до маси тіла, тиск у шинах для зменшення вібрації.

Для забезпечення нормального мікроклімату в кабіні механізатор повинен своєчасно і грамотно проводити технічне обслуговування випаровуючого кондиціонеру.

Перед початком роботи з пестицидами необхідно проводити медичне обстеження працівників, навчати їх прийомам само- і взаємодопомоги, санітарно-просвітницьку роботу у формі випуску санітарних бюлетенів, радіопередач, лекцій і бесід.

У період застосування пестицидів необхідно організувати контроль за правильністю їх використання.

При виконанні різних видів робіт, при значному ущільненні робочого дня, з великими енергетичними затратами необхідно запроваджувати короткочасні перерви (10–15 хвилин через 2 години). Такі перерви звичайно не знижують продуктивності праці, але поліпшують функціональний стан організму працівників.

Для проведення оздоровчих заходів в овочівництві відкритого ґрунту важливо:

    – забезпечити механізацію в першу чергу найбільш трудомістких і важких робіт (посадка, прополювання, полив, збирання), для чого необхідно прискорити удосконалення конструкцій серійних машин і випуск нових машин, що відповідають гігієнічним вимогам;

    – обладнувати складні агрегати, на яких працюють великі групи людей,

раціональною системою двосторонньої сигналізації з кожного робочого місця (томатозбиральні комбайни, розсадопосадочні і прополочні машини);

    – з метою ліквідації необхідності в допоміжних робітниках при механізованій посадці розсади забезпечувати вирощування розсади, яка відповідає вимогам стандартів.

При проведенні заходів по оздоровленню умов праці в овочівництві закритого ґрунту необхідно передбачити:

    – боротьбу з перегрівом культиваційних приміщень (затінення покрівель,

інтенсивне провітрювання, застосування систем випаровуючого охолодження та ін.);

    – забезпечення відповідним спецодягом для виконання повсякденних і

спеціальних робіт;

    – організацію централізованих систем приготування і роздачі робочих

розчинів пестицидів і мінеральних добрив;

    – встановлення систематичного контролю за наявністю пестицидів у повітрі робочої зони, овочах і технологічних відходах;

    – застосування прогресивних способів обігріву;

    – подальше впровадження процесів механізації й автоматизації агротехнічних операцій з використанням механізмів і агрегатів, які виключають забруднення повітряного середовища токсичними і шкідливими домішками (електротрактори, електрокари, електромотиги й ін.);

    – впровадження передових прийомів організації праці й відпочинку

овочівників, покращення медичного забезпечення працівників.

При проведенні заходів по оздоровленню умов праці у тваринництві необхідно передбачити:

    – удосконалення механізації та автоматизації виробничих процесів з

урахуванням вимог та досягнень гігієни, ергономіки і психофізіології праці; 

    – загальне санітарне прибирання приміщень;

    – забезпечення безперебійної роботи вентиляційних систем;

    – герметизація обладнання для кормоприготування і кормороздачі,

механізоване прибирання приміщень від пилу зі зволоженням (для зменшення пилу);

    – для зменшення мікробної забрудненості необхідно застосовувати бактерицидні лампи.

У комплексі лікувально-профілактичних заходів, направлених на своєчасне виявлення, лікування та попередження захворювань працівників, значне місце повинні займати попередні та періодичні медичні огляди, профілактичні щеплення.

На кожній виробничій дільниці необхідно організувати санітарні пости з аптечками, навчити механізаторів само - та взаємодопомозі, проводити широку роз’яснювальну, санітарно-освітню роботу (санітарні бюлетені, радіопередачі, лекції, бесіди та ін.).