Алгоритм розроблення програмного файлу до завдання

1. Завдання початкових даних – діаметральних і лінійних розмірів.

2. Визначення глибини різання.

Глибина різання при свердлінні отвору у суцільному металі (окрім кільцевих свердел):

 

                                                  ;                                          (28)

глибина різання при розсвердлюванні:

 

                                                ,                                         (29)

де d – діаметр попередньо просвердленого отвору, мм;

D_св – діаметр обробленого отвору.

 

3. Визначення подачі різального інструменту.

Максимально допустимі подачі при свердлінні різних матеріалів наведені у довідковій літературі [1, табл.35, с.381]. Вплив обмежуючих факторів на подачу враховується коефіцієнтами, наведеними в примітках зазначених таблиць. Отриману подачу необхідно скоригувати за паспортом верстату, приймаючи найближче менше значення.

4. Визначення швидкості різання.

Швидкість різання при свердлінні та розсвердлюванні розраховується за формулами:

 

                                             ,                                     (30)

                                          ,                                   (31)

 

де значення постійної C_V і показників ступеню x_v, y_v, q_v та m визначають у довідковій літературі [1, табл. 38-39, с. 383-384].

Значення періоду стійкості інструменту обирають з відповідних таблиць довідкової літератури [1, табл. 40, с. 384].

Загальний поправочний коефіцієнт k_V на швидкість різання, що враховує відмінність заданих умов від табличних, визначають як добуток коефіцієнтів:

 

                                           ,                                   (32)

де  – коефіцієнт, що враховує якість матеріалу, що оброблюється, вибирають за довідковою літературою [1, табл.1-4, с.358-360];

 – коефіцієнт, що враховує марку інструментального матеріалу, вибирають за довідковою літературою [1, табл.6, с.361;

 – коефіцієнт, що враховує глибину отвору, вибирають за довідковою літературою [1, табл.41, с.385].

 

По отриманому значенню V визначають частоту обертання свердла:

 

                                               .                                        (33)

 

Отримане значення n коригуємо за паспортом верстата, приймаючи найближче менше значення n _вер. Визначаємо дійсну швидкість різання:

 

                                               .                                       (34)

 

5. Визначення обертового моменту і осьової сили.

При свердлінні:

 

                                    .                             (35)

                                     .                             (36)

 

При розсвердлюванні:

 

                                 .                          (37)

                                  .                          (38)

 

Значення постійних C_m, C_p і показників ступеню визначають у довідковій літературі [1, табл. 42, с. 385].

Поправочний коефіцієнт  вибирають у довідковій літературі[1, табл.9-10,с.362-363].

6. Перевірка призначених режимів різання.

6.1. За міцністю механізму подач верстата.

Перевірка полягає в порівнянні Р_о з її допустимим значенням на верстаті. При цьому повинна виконуватися умова:

 

                                               ,                                       (39)

 

Якщо , то слід зменшити значення подачі.

6.2. Запотужністю приводу верстата.

Ефективну потужність різання при свердлінні і розсвердлюванні визначають за формулою:

 

                                               .                                       (40)

 

Визначають коефіцієнт використання верстату за потужністю:

 

                                                ,                                        (41)

 

Величина K_N повинна бути менше або дорівнювати одиниці. Допускається перевантаження верстату не більше ніж на 5%. Якщо перевантаження верстату за потужністю перевищує 5%, слід зменшити n _вер.

6.3. Заміцністю механізму головного руху.

Перевірка полягає в порівнянні розрахункової величини механізму обертового моменту з допустимим значенням верстата :

 

                                               ,                                        (42)

 

Якщо , слід зменшити значення подачі.

7. Визначення основного часу:

 

                                            ,                                     (43)

де l – довжина отвору, мм;

l_вр – врізання інструменту, мм:  – при одинарному заточуванні свердла;  – при подвійному заточуванні свердла;

l_пер – довжина перебігу інструменту (1..2 мм).

 

8. Виконати дослідження режимів свердлильного оброблення від швидкості різання. Необхідно задати швидкість різання варіаційною, а подачу і глибину різання – постійними величинами. Виконати дослідження осьової сили, обертового моменту і потужності різання від швидкості різання. Побудувати графічні залежності.

9. Виконати дослідження режимів свердлильного оброблення від подачі. Необхідно поставити подачу варіаційною, а швидкість різання і глибину різання – постійними величинами. Виконати дослідження осьової сили, потужності різання і обертового моменту від подачі. Побудувати відповідні графічні залежності.

10. Виконати дослідження режимів свердлильного оброблення від глибини різання. Необхідно задати глибину різання варіаційною, а подачу і швидкість різання – постійними величинами. Виконати дослідження осьової сили, потужності різання і обертового моменту від глибини різання. Побудувати відповідні графічні залежності.

11. Зробити висновки за результатами досліджень осьової сили, обертового моменту і потужності різання від режимів свердлильного оброблення.

 

Контрольні питання

 

1. Який порядок виконання завдання розрахунку і моделювання режимів свердлильного оброблення?

2. У чому сенс перевірочних розрахунків в режимній частині?

3. За якими критеріями оцінюється ефективність оброблення?

4. Які контрольовані енергосилові параметри цікавлять дослідника при виконанні моделювання режимів різання?

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4