1. Завдання початкових даних – діаметральних і лінійних розмірів.
2. Визначення глибини різання.
Глибина різання при свердлінні отвору у суцільному металі (окрім кільцевих свердел):
; (28)
глибина різання при розсвердлюванні:
, (29)
де d – діаметр попередньо просвердленого отвору, мм;
Dсв – діаметр обробленого отвору.
3. Визначення подачі різального інструменту.
Максимально допустимі подачі при свердлінні різних матеріалів наведені у довідковій літературі [1, табл.35, с.381]. Вплив обмежуючих факторів на подачу враховується коефіцієнтами, наведеними в примітках зазначених таблиць. Отриману подачу необхідно скоригувати за паспортом верстату, приймаючи найближче менше значення.
4. Визначення швидкості різання.
Швидкість різання при свердлінні та розсвердлюванні розраховується за формулами:
, (30)
, (31)
де значення постійної CV і показників ступеню xv, yv, qv та m визначають у довідковій літературі [1, табл. 38-39, с. 383-384].
Значення періоду стійкості інструменту обирають з відповідних таблиць довідкової літератури [1, табл. 40, с. 384].
Загальний поправочний коефіцієнт kV на швидкість різання, що враховує відмінність заданих умов від табличних, визначають як добуток коефіцієнтів:
, (32)
де 
– коефіцієнт, що враховує якість матеріалу, що оброблюється, вибирають за довідковою літературою [1, табл.1-4, с.358-360];
– коефіцієнт, що враховує марку інструментального матеріалу, вибирають за довідковою літературою [1, табл.6, с.361;
– коефіцієнт, що враховує глибину отвору, вибирають за довідковою літературою [1, табл.41, с.385].
По отриманому значенню V визначають частоту обертання свердла:
. (33)
Отримане значення n коригуємо за паспортом верстата, приймаючи найближче менше значення n вер. Визначаємо дійсну швидкість різання:
. (34)
5. Визначення обертового моменту і осьової сили.
При свердлінні:
. (35)
. (36)
При розсвердлюванні:
. (37)
. (38)
Значення постійних Cm, Cp і показників ступеню визначають у довідковій літературі [1, табл. 42, с. 385].
Поправочний коефіцієнт 
вибирають у довідковій літературі[1, табл.9-10,с.362-363].
6. Перевірка призначених режимів різання.
6.1. За міцністю механізму подач верстата.
Перевірка полягає в порівнянні Ро з її допустимим значенням на верстаті. При цьому повинна виконуватися умова:
, (39)
Якщо 
, то слід зменшити значення подачі.
6.2. Запотужністю приводу верстата.
Ефективну потужність різання при свердлінні і розсвердлюванні визначають за формулою:
. (40)
Визначають коефіцієнт використання верстату за потужністю:
, (41)
Величина KN повинна бути менше або дорівнювати одиниці. Допускається перевантаження верстату не більше ніж на 5%. Якщо перевантаження верстату за потужністю перевищує 5%, слід зменшити n вер.
6.3. Заміцністю механізму головного руху.
Перевірка полягає в порівнянні розрахункової величини механізму обертового моменту з допустимим значенням верстата 
:
, (42)
Якщо 
, слід зменшити значення подачі.
7. Визначення основного часу:
, (43)
де l – довжина отвору, мм;
lвр – врізання інструменту, мм: 
– при одинарному заточуванні свердла; 
– при подвійному заточуванні свердла;
lпер – довжина перебігу інструменту (1..2 мм).
8. Виконати дослідження режимів свердлильного оброблення від швидкості різання. Необхідно задати швидкість різання варіаційною, а подачу і глибину різання – постійними величинами. Виконати дослідження осьової сили, обертового моменту і потужності різання від швидкості різання. Побудувати графічні залежності.
9. Виконати дослідження режимів свердлильного оброблення від подачі. Необхідно поставити подачу варіаційною, а швидкість різання і глибину різання – постійними величинами. Виконати дослідження осьової сили, потужності різання і обертового моменту від подачі. Побудувати відповідні графічні залежності.
10. Виконати дослідження режимів свердлильного оброблення від глибини різання. Необхідно задати глибину різання варіаційною, а подачу і швидкість різання – постійними величинами. Виконати дослідження осьової сили, потужності різання і обертового моменту від глибини різання. Побудувати відповідні графічні залежності.
11. Зробити висновки за результатами досліджень осьової сили, обертового моменту і потужності різання від режимів свердлильного оброблення.
Контрольні питання
1. Який порядок виконання завдання розрахунку і моделювання режимів свердлильного оброблення?
2. У чому сенс перевірочних розрахунків в режимній частині?
3. За якими критеріями оцінюється ефективність оброблення?
4. Які контрольовані енергосилові параметри цікавлять дослідника при виконанні моделювання режимів різання?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4
