Житомир
Вид-во ЖДУ ім. І. Франка
2016
УДК 159.9.
ББК 88.4
Н15
Рекомендовано до друку Вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 8 від 25.03.2016 р.)
Рецензенти:
Моляко В.О. – академік НАПН України, доктор психологічних наук, завідувач лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка
Шикирава Н.М. – методист з психологічної служби науково-методичного центру управління освіти Житомирської міської ради
Укладачі: Горбунова В. В., Загурська І. С., Кирильчук І. В., Климчук В. О., Мазяр О. В., Майстренко Т. М., Музика О. Л., Музика О. О., Никончук Н. О., Пирог Г. В., Шмиглюк О. Г.
| Н 15 | Навчальна та виробнича практика з психології: методичні рекомендації / [Укладачі: В. В. Горбунова, І. С. Загурська та ін.]; під заг. ред. Л. П. Журавльової, О. В. Мазяра. – Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2015. – 77 с. |
| Методичні рекомендації до навчальної та виробничої практики з психології розроблено відповідно до вимог освітньо кваліфікаційних програм та навчальних планів підготовки спеціалістів із психології. Методичні рекомендації містять інформацію про організаційні особливості проходження фахової практики, її мету та основні завдання, форму звітності, списки рекомендованої літератури. . |
УДК 159.9
ББК 88.4
©ЖДУ ім. І. Франка, 2016
зміст
| Положення про психологічну практику................... | 4 |
| Деонтологічні особливості проходження психологічної практики............................................. | 12 |
| Ознайомлювальна практика для студентів І курсу напряму підготовки 6.030103 Практична психологія................ | 16 |
| Діагностико-психокорекційна практика для студентів ІV курсу напряму підготовки 6.030103 Практична психологія | 21 |
| Психологічна практика для студентів ІV курсу напряму підготовки 6.030102 Психологія.......................... | 35 |
| Переддипломна практика для студентів ІV курсу напряму підготовки 6.030102 Психологія.......................... | 48 |
| Навчальна та науково-дослідна практика для студентів І та ІІ курсу спеціальностей 8.03010201Психологія та 8.03010301 Практична психологія.................................. | 53 |
| Асистентська практика для студентів VІ курсу спеціальностей 8.03010201Психологія та 8.03010301 Практична психологія................................ | 56 |
| Приклади оформлення звітної документації | |
| Зразок відношення................................ | 64 |
| Титульна сторінка................................. | 65 |
| Щоденник практики............................... | 66 |
| Алгоритм виконання професійно-орієнтованого завдання (О.Л.Музика, І.С.Загурська, В.В.Горбунова, Т.М.Майстренко) | 71 |
Положення
про психологічну практику [*]
_________________________________________________________
Фахова практика є обов’язковим етапом практичного навчання студентів напрямку підготовки 6.030102 Психологія і 6.030103 Практична психологія освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» і студентів напряму підготовки 8.03010201 Психологія та 8.03010301 Практична психологія освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр».
Положення про практику узгоджено з програмою фахової практики студентів, що навчаються за спеціальністю «Практична психологія», яка розроблялася згідно положень Міністерства освіти і наук України про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 2 червня 1993 року № 161; про проведення практики студентів ВНЗ від 8 квітня 1993 року № 93.
З наказу № 161 від 02.06.1993 р. Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах:
3.11.1. Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
Практична підготовка студентів здійснюється на передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров’я, торгівлі і державного управління.
3.11.2. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача вищого навчального закладу та спеціаліста з даного фаху.
Програма практичної підготовки і терміни її проведення визначаються навчальним планом.
Мета практики
Основною метою практики є підготовка студентів-психологів до успішної професійної діяльності за напрямами підготовки та спеціальностями «Психологія» та «Практична психологія*». В її основі лежить системний підхід до формування навичок професійної діяльності студентів, що включає поєднання теоретичних знань і практичних умінь. Відтак найголовнішим критерієм ефективності проходження навчальної та виробничої практики з психології є здатність студентів вирішувати професійні проблеми.
Практика побудована за принципом поступового поглиблення знань та умінь професійної діяльності психолога відповідно до теоретичних дисциплін, які вивчаються студентами.
Під час проходження практики студенти ознайомлюються з особливостями роботи психолога; набувають досвід психологічної діяльності, виробляють уміння та навички, необхідні для вирішення професійних завдань, оволодівають формами і методами діагностичної, корекційно-розвивальної, просвітницької, дослідницької і навчально-виховної роботи; рефлексують свої особистісні якості і рівень практичної підготовленості до майбутньої професійної діяльності.
Фахова практика відповідає адаптаційним, розвивальним, навчальним та виховним завданням підготовки майбутніх психологів.
Принципи організації практики
1. Органічний зв’язок практичних завдань із вивченням теоретичних дисциплін.
2. Можливість вибору об’єкту фахової практики у відповідності з навчальними інтересами, нахилами і здібностями студентів.
3. Забезпечення дослідницького підходу:
– можливість досліджувати психологічну проблематику у відповідності з особливостями і завданнями соціальних структур, що є базовими для психологічної практики;
– можливість проявити дослідницьку самостійність, апробовувати знання на практиці;
– можливість проводити дослідження відповідно до завдань курсових і дипломних робіт.
4. Наступність усіх видів практики, систематичність та послідовність, поступове ускладнення її змісту, форм і методів організації, а також видів діяльності студентів.
В ході практики студенти-психологи повинні сформувати і закріпити такі вміння:
– спостерігати за поведінкою клієнта, за діями навчальної чи професійної групи;
– спеціальним чином організовувати професійне спілкування (просвітницька бесіда, індивідуальне консультування);
– застосовувати різні методи діагностично-корекційної роботи;
– проводити індивідуальні та групові психологічні дослідження;
– організовувати власну професійну діяльність, аналізувати результати її виконання.
Завдання практики
1. Поглиблювати і закріплювати теоретичні знання, оволодіти загальними теоретико-методологічними принципами психологічного дослідження, сформувати вміння і навички застосовувати знання у професійній діяльності психолога.
2. Ознайомитися з основними напрямками та особливостями роботи психолога в закладах різного профілю діяльності та зі змістом нормативних документів, які регламентують діяльність психологічної служби.
3. Сприяти формуванню у студентів адекватної професійної позиції психолога, відповідного стилю поведінки і мислення.
4. Застосовувати теоретичні знання під час психодіагностичної роботи, користуючись різноманітними формами та методами роботи і враховуючи вікові особливості клієнта, здійснювати аналіз та інтерпретацію отриманих даних, формулювати висновки та рекомендації за результатами дослідження.
5. Виробляти вміння здійснювати психологічну консультацію за результатами досліджень, при вирішенні проблем міжособистісної взаємодії, навчально-виховних завдань, труднощів особистісного розвитку тощо.
6. Ознайомити майбутніх фахівців із просвітницькою та профілактичною роботою психолога і методами поширення психологічних знань серед населення з метою підвищення психологічної компетентності.
7. Розвивати вміння та навички проведення науково-психологічних досліджень, здійснювати перевірку обґрунтованості наукових припущень і теоретичних концепцій.
Загальні положення практики студентів-психологів
1. В установі, що є базою для проходження практики, студент повинен пройти інструктаж щодо правил техніки безпеки, ознайомитися з робочим місцем й узгодити план роботи на час проходження практики.
2. Під час проходження практики студент повинен чітко дотримуватись правил внутрішнього розпорядку установи.
3. Звіт про практику студент складає відповідно з графіком її проходження, який узгоджується з керівником практики.
4. Фахова практика студента оцінюється за п’ятибальною і стобальною шкалою і враховується як залік (навчальна практика) та диференційований залік (виробнича практика).
5. Студент, який не виконав завдання практики, отримав негативний відгук про роботу або незадовільну оцінку, проходить практику повторно без відриву від навчання.
6. Якщо студент із поважних причин був відсутній в установі більше третини навчальних днів, які відводяться на проходження практики, або взагалі її не пройшов, для нього визначається новий термін проходження практики, і він проходить її без відриву від навчання. Якщо студент не пройшов практику без поважної причини, то кожен день його відсутності зараховується як 6 годин пропусків академічних занять.
7. Фахова практика, яка оцінена «незадовільно», є академічною заборгованістю.
Обов’язки студентів-практикантів
1. Брати участь у настановних та підсумкових методичних конференціях із питань фахової практики.
2. Під час проходження практики виконувати правила внутрішнього розпорядку, розпорядження адміністрації закладу та керівників практики.
3. Виконувати всі види роботи, передбачені програмою практики.
4. Відвідувати консультації згідно встановленого графіку.
5. Систематизувати матеріали практики та здати їх лаборанту кафедри протягом трьох днів після її закінчення.
Вищий навчальний заклад надає направлення (див. Приклади оформлення звітної документації) на проходження фахової практики для студентів денної форми навчання. Місце проходження психологічної практики студенти денної форми навчання можуть обирати самостійно, керуючись такими принципами:
– установа повинна мати штатною одиницею посаду практичного психолога, соціального педагога чи менеджера з персоналу;
– установа надає дозвіл на проходження фахової практики і надає документи, в яких зазначаються особливості проходження студентом фахової практики;
– установа забезпечує виконання всіх завдань, передбачених планом практики.
Студенти заочної форми навчання самостійно обирають місце для проходження практики і беруть в установі відношення (див. Приклади оформлення звітної документації) про те, що заклад не заперечує проти проходження практики і забезпечує їх необхідними для цього умовами та документами (див. Приклади оформлення звітної документації).
Обов’язки керівників практики
Організатор практики:
1. Здійснює загальне керівництво: добирає і рекомендує заклади для проходження практики, координує розподіл студентів між керівниками практики, організовує і проводить настановну і підсумкову конференції.
2. Готує матеріали до наказу про проходження студентами фахової практики і подає його керівнику практики у ВНЗ.
3. Оформляє необхідну документацію для можливої оплати працівникам навчальних закладів керівництва практикою студентів.
4. Збирає документацію, що засвідчує проходження студентами фахової практики.
5. Контролює роботу керівників практики щодо якості керівництва діяльністю студентів-практикантів.
6. Готує звіт за результатами практики і подає його декану факультету і керівнику практики у ВНЗ.
Керівник практики:
1. Приймає участь в організації і проведенні настановної та підсумкової конференції.
2. Затверджує індивідуальний план роботи студентів-практикантів.
3. Сприяє у забезпеченні оптимальних умов для виконання завдань практики у закладах, в яких студенти її проходять.
4. Допомагає студентам-практикантам у плануванні та проведенні різних видів психологічної роботи.
5. Надає консультації студентам щодо виконання окремих завдань практики та оформлення звітної документації.
6. Підтримує зв’язок з адміністрацією установ, в яких студенти проходять практику.
7. Перевіряє звітну документацію.
8. Оцінює якість виконання студентами завдань практики, подає результати організатору практики (заповнює звітну документацію).
Організація настановних та підсумкових конференцій
Перед початком практики проводиться настановна конференція, на якій організатор та керівники фахової практики повідомляють студентам інформацію про:
1) мету та завдання практики;
2) тривалість практики;
3) місце проходження практики;
4) інформацію про склад груп та їх керівників;
5) обов’язки студентів-практикантів;
6) графік консультацій;
7) види робіт, які повинні виконувати практиканти;
8) форму звітної документації;
9) контроль та критерії оцінювання практики.
Результати проходження практики можуть обговорюватися на педагогічних радах і нарадах у загальноосвітніх школах та на підсумковій конференції на факультеті.
На підсумковій конференції організатор та керівники психологічної практики аналізують якість виконання студентами завдань практики, студенти звітуються про проходження практики в установах і висловлюють пропозиції щодо її вдосконалення.
Форми та методи контролю практики
У процесі проходження практики здійснюється контроль, який має на меті надати студентам необхідну допомогу у виконанні завдань практики.
Контроль з боку вищого навчального закладу може здійснюватися:
– деканом (заступниками декана);
– завідувачем випусковою кафедрою;
– організатором практики;
– керівниками практики.
Контроль практики передбачає перевірку стану відвідування студентами закладу і дотримання режиму роботи установи, в якій вони її проходять, ведення щоденника, в якому занотовуються мета практичних завдань, умови та хід їх виконання. Після виконання завдань практики студенти складають розгорнутий звіт про особливості її проходження (див. Приклади оформлення звітної документації).
Фахівець, за роботою якого спостерігає практикант, ставить підпис у щоденнику студента (див. Приклади оформлення звітної документації) і тим засвідчує, що студент дійсно виконував психологічну діяльність, брав участь у тому чи іншому виді роботи.
Підставою для зарахування практики є повне виконання програмних завдань і відгук (див. Приклади оформлення звітної документації) з місця проходження практики, якщо така передбачається.
критерії оцінювання практики
Оцінка «відмінно» (90-100 балів) ставиться у випадку, якщо матеріали практики відповідають усім формальним та змістовним вимогам до їх написання, зокрема:
– матеріали практики подані у встановлений термін;
– звітна документація представлена у повному обсязі;
– матеріали практики є оригінальним авторським доробком студента, а не ксерокопією чи дублюванням роботи іншого студента;
– наявні бланки всіх досліджень;
– кількісний та якісний аналіз результатів досліджень виконаний у повному обсязі без суттєвих помилок і недоліків.
Оцінка «добре» (74-89 балів) ставиться у випадку, якщо матеріали практики відповідають усім формальним та змістовним вимогам до їх написання, зокрема:
– матеріали практики подані у встановлений термін, у повному обсязі;
– матеріали практики є оригінальним авторським доробком студента, а не ксерокопією чи дублюванням роботи іншого студента;
– наявні бланки досліджень;
– кількісний та якісний аналіз результатів досліджень виконаний у повному обсязі, але наявні незначні помилки та недоліки, що пов’язані з обчисленнями результатів та їхньою інтерпретацією.
Оцінка «задовільно» (60-73 бали) ставиться у випадку, якщо матеріали практики відповідають встановленим формальним та змістовним вимогам до їх написання, зокрема:
– матеріали практики подані у повному обсязі, але пізніше встановленого терміну;
– матеріали практики є оригінальним авторським доробком студента, а не ксерокопією чи дублюванням роботи іншого студента;
– матеріали практики представлені в неповному обсязі, наявні помилки, які студент за допомогою керівника практики спроможний виявити, але не завжди може виправити;
– студент не дотримувався всіх вимог до оформлення матеріалів практики;
– наявні бланки досліджень;
– кількісний та якісний аналіз результатів досліджень виконаний у повному обсязі, проте наявні помилки та недоліки, що суттєво позначаються на їхній інтерпретації.
Оцінка «незадовільно» (0-59 балів) ставиться у тих випадках, якщо:
– матеріали практики не подані або подані частково;
– матеріали практики є дублюванням або ксерокопією матеріалів іншого студента;
– відсутні бланки досліджень;
– студент допустив помилки при здійсненні кількісного та якісного аналізу результатів досліджень, що суттєво вплинуло на їхню інтерпретацію.
Деонтологічні особливості
проходження психологічної
Практики
Психологічна практика, крім того, що покликана забезпечити виконання навчально-практичних завдань, повинна реалізовувати головний принцип роботи психолога – «не нашкодь!»
Оскільки ситуацій, в яких студент-практикант може свідомо чи несвідомо нашкодити клієнту, існує чимало і всі їх передбачити неможливо, наводимо ряд положень Етичного кодексу психолога, який регламентує взаємодію психолога та клієнта.
У випадку, коли студент-практикант сумнівається у своїх діях, він повинен звернутися до керівника психологічної практики чи практичного психолога за роз’ясненням окремих положень Етичного кодексу.
Етичний кодекс психолога
Прийнятий на І Установчому з'їзді
Товариства психологів України
18 грудня 1990 р.
1. Відповідальність
1.1. Психологи несуть особисту відповідальність за свою роботу.
Психологи зобов’язані всіляко запобігати і не допускати антигуманних наслідків у своїй професійній діяльності.
Психологи повинні утримуватись від будь-яких дій чи заяв, що загрожують недоторканності особи; не мають права використовувати свої знання і становище з метою приниження людської гідності, пригнічування особистості або маніпулювання нею; несуть відповідальність за додержання пріоритету інтересів людини.
На психологів покладається відповідальність за надійність використовуваних методів та їх програмного забезпечення, валідність обробки даних досліджень, у тому числі тих, які проводяться з використанням комп’ютерних технологій.
Психологи застосовують лише ті знання, якими вони володіють відповідно до своєї кваліфікації, повноважень і соціального статусу.
2. Компетентність
Психологи постійно поповнюють свої знання про нові наукові досягнення в галузі їхньої діяльності, беруться за розв'язання тільки тих завдань, які належать до сфери їх компетенції. […].
Психологи не застосовують методів і процедур, не апробованих центральними органами Товариства психологів України. […].
3. Захист інтересів клієнта
Психологи суворо дотримуються принципу добровільної участі клієнта в обстеженнях […]. …обов’язком психолога є намагання налагодити з клієнтом співробітництво. […].
Психологи не беруть участі в діях, спрямованих проти свободи особи. Вони не мають права змушувати клієнта розповідати про свою життєву філософію, політичні, релігійні чи етичні переконання, не повинні вимагати відмовитися від них.
Психологи не мають матеріальних або особистих привілеїв, не можуть використовувати свої знання і становище, довірливе ставлення і залежність клієнта у власних корисливих інтересах.
Психолог уникає встановлення неофіційних взаємин з клієнтом, якщо це може стати на перешкоді проведення діагностичної, консультаційної і корекційної роботи з ним. Між психологом і клієнтом не повинно бути статевої близькості у період, коли психолог несе відповідальність за нього.
Психолог не робить висновків і не дає порад, не маючи достовірних знань про клієнта або ситуацію, в якій він перебуває. У звіті (висновку) психолога має міститися лише необхідна і водночас достатня, що відзначається цілковитою надійністю результатів, інформація для розв'язання поставленого завдання, мають вказуватися межі здійснюваних досліджень, характер виявлених симптомів –постійний чи тимчасовий.
Психолог у доступній формі повідомляє обстежуваного про поставлений діагноз і методи та засоби допомоги. При цьому він зобов’язаний обачливо і обережно висловлюватися щодо виявлених патологій у психічному стані клієнта. Психолог обов'язково попереджає про тих, хто і для чого може використати ці дані… Психолог уповноважений особисто запобігати некоректному і неетичному використанню результатів досліджень і повинен виконувати цей обов'язок незалежно від посадової субординації.
4. Конфіденційність
Психолог зобов'язаний додержуватися конфіденційності в усьому, що стосується взаємин з клієнтом, його особистого життя і життєвих обставин. Виняток становлять випадки, коли виявлені симптоми є небезпечними для клієнта та інших людей, і психолог зобов'язаний поінформувати тих, хто може надати кваліфіковану допомогу. Конфіденційності можна не дотримуватись, якщо клієнт просить або згоджується, аби в його інтересах інформацію було передано іншій особі.
Психолог не збирає додаткових відомостей про обстежуваного без його згоди і задовольняється лише тією інформацією, яка потрібна для виконання професійного завдання. Запис на магнітну стрічку і відеоплівку, фотографування і занесення інформації про клієнта до комп'ютерних банків даних здійснюються лише за згодою учасників.
Психолог зобов’язаний оберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі діагностичної і корекційної роботи, додержуватись анонімності імені клієнта (наприклад, під час навчання, в публікаціях). Для демонстрації і прослуховування будь-яких матеріалів потрібний письмовий дозвіл людини, за чиєю згодою вони були записані; на вимогу клієнта матеріали негайно знищуються.
Документація роботи психологів повинна вміщувати лише професійно необхідні матеріали. До цих матеріалів, пов'язаних з конфіденційним змістом діяльності психологів, має виключатися доступ сторонніх осіб. У тих же випадках, коли психологи звертаються за допомогою до інших фахівців, потрібно спеціально ознайомити їх з питаннями, що стосуються умов і терміну зберігання таких матеріалів, а також обмежень у використанні інформації про клієнта і попередити про міру відповідальності за невиконання правила конфіденційності.
Психолог інформує клієнтів про правила конфіденційності. Смерть або зникнення обстежуваного не звільняє психолога від необхідності зберігати професійну таємницю.
Психолог не передає методичних матеріалів особам, які не уповноважені здійснювати психологічну діяльність; не розкриває суті і призначення конкретної методики (за винятком доступних роз’яснень правоохоронним і судовим органам).
7. Професійна кооперація
7.1. Психолог, ведучи професійну дискусію, не повинен дискредитувати колег або представників інших професій, які використовують ті ж або інші наукові методи, він має виявляти повагу до наукових шкіл і напрямків. Психолог цінує професійну компетентність, високу культуру, ерудицію, відповідальне ставлення до справи колег та представників інших професій. Якщо ж психолог виявить ненауковість чи неетичність у професійній діяльності колеги, він повинен сприяти виправленню ситуації. У разі неуспіху цих зусиль психолог може виступити з об’єктивною, аргументованою критикою роботи колеги у психологічному співтоваристві. У тих же випадках, коли критика на адресу члена Товариства є суб’єктивною, упередженою, він має право звернутися до Комісії з етики, висновок якої може використати для спростування несправедливих оцінок чи критики.
У вирішенні спірних питань психолог керується положенням даного Етичного кодексу. […].
ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНА ПРАКТИКА
для студентів І курсу
напряму підготовки 6.030103 Практична психологія
Ознайомлювальна практика з психології проводиться у ІІ семестрі.
Вид практики – навчальна.
Тривалість практики – 1 тиждень.
Практика спрямована на знайомство зі структурою системи психологічної служби в Україні та її функціональними підрозділами.
Основною метою практики є ознайомлення студентів зі специфікою роботи психолога в закладах освіти. Можливий варіант проходження практики в громадських організаціях та інших установах, де працюють практичні психологи.
Студенти ознайомлюються з системою психологічної служби в закладах освіти, її структурою, основними нормативно-правовими документами, що регулюють діяльність практичного психолога, специфікою і напрямками роботи окремих навчально-виховних закладів (загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів, навчально-виховних комплексів, професійно-технічних училищ, коледжів).
Особливості проходження
ознайомлювальної практики
Під час проходження ознайомлювальної практики студенти безпосередньо не залучаються до практичної діяльності, проте виконують нескладні завдання навчального, професійно-орієнтованого характеру. Ці професійно-орієнтовані завдання студенти формулюють самостійно після аналізу досвіду роботи практичного психолога. Дозволяється виконання планово-підготовчого етапу професійно-орієнтованого завдання у складі не більш трьох осіб.
Основними формами роботи студентів-практикантів є бесіда з практичним психологом, спостереження за його діяльністю, а також виконання таких практичних завдань як ознайомлення з робочою документацією практичного психолога, складання розгорнутого плану виконання професійно-орієнтованого завдання, що передбачає підбір науково-методичної літератури з певної психологічної проблеми та формулювання припущень про причини її виникнення, планування консультації з іншими фахівцями, складання розгорнутого плану виконання завдання, підбір методів та аналіз ресурсів, передбачення проблемних моментів, підготовка матеріалів, необхідних для виконання завдання, здійснення самоаналізу проходження практики.
Завдання практики:
– ознайомлення зі структурою психологічної служби в освіті та її функціональними підрозділами;
– вивчення відповідної нормативної документації;
– вивчення досвіду роботи практичного психолога загальноосвітньої школи (практичного психолога громадської організації);
– стимулювання розвитку професійної самосвідомості майбутніх психологів;
– розширення уявлень студентів про зміст, форми, методи та специфіку роботи психолога в навчально-виховних закладах;
