Кожний студент засвоює методи фіксації лабораторних тварин та методи їх зараження; техніку розтину трупу білої миші, посів патологічного матеріалу із різних органів на поживні середовища, виготовлення мазків-відбитків із органів і тканин; роздивляється під мікроскопом, та робить малюнки морфології бактерій у зошиті.
Оснащення заняття
Забезпечити студентів набором фарбуючих розчинів, лабораторними тваринами, наборами стерильних інструментів і кюветами для розтину трупів, фізрозчином, дезинфікуючим розчином.
Методика виконання завдання
Для визначення патогенності дослідного матеріалу проводять зараження лабораторних тварин (біологічна проба). Для цього використовують білих мишей, морських свинок, кролів, голубів. В окремих випадках – курей, кішок, собак, молодняк сільськогосподарських тварин.
Перед зараженням тварин надійно фіксують, матеріал вводять з усіма правилами асептики і антисептики.
Для зараження може бути використана бактерійна культура, яку виділили із патологічного матеріалу або суміш розтертої в ступці з фізрозчином тканини або органу.
Для зараження лабораторних тварин використовують наступні методи:
1. Підшкірний – для цього відтягують шкіру і в утворену порожнину вводять голку.
2. Внутрішньом`язовий – в товщу м`язової тканини (сідничний, шийної та грудної у птахів).
3. Внутрішньовенний – у великих тварин в яремну вену, кролику – у вушну, мишам – в хвостову вену.
4. Внутрішньопорожнинний – введення патогенного матеріалу в грудну або черевну порожнину.
5. Аліментарний – через рот, з кормом.
Інколи використовують – шкіряний (скарифікація), внутрішньокістковий, коньюктивальний (в передню камеру ока), інтрацеребральний (внутрішньомозковий), під тверду оболонку мозку.
В залежності від збудника хвороби і метода зараження тварина гине на 2-4 добу.
Для бактеріологічного дослідження проводять розтин трупу. Труп фіксують у спинному положенні на емальованому кюветі. Розтинають грудну і черевну порожнини притримуючись правил асептики і антисептики.
Стерильною пастерівською піпеткою відбирають пробу крові із серця або печінки і вносять до поживного середовища (МПБ або МПА).
Роблять мазки-відбитки з поверхні розрізу органів (печінка, селезінка, серце) фарбують і роздивляються під мікроскопом.
Після закінчення роботи патматеріал знезаражують (спалюють або автоклавують).
Контрольні питання:
1. Призначення лабораторних тварин.
2. Яких тварин використовують для бактеріологічного дослідження?
3. Якими методами проводять зараження лабораторних тварин?
4. Методи фіксації лабораторних тварин.
5.Правила відбору і пересилки патологічного матеріалу в лабораторію.
6. Правила безпеки і особистої гігієни при роботі з патматеріалом під час відбору проб.
7. Методи мікробіологічного дослідження патологічного матеріалу.
Заняття №14
Тема: Постановка серологічних реакцій
Вивчення біопрепаратів - вакцин, сироваток, алергенів.
Мета заняття:
1. Вивчити сутність серологічних реакцій, їх практичне значення.
2. Засвоїти методики постановки реакції аглютинації (РА), реакції преципітації (РП).
3. Ознайомитися з сутністю реакції зв`язування комплементу (РЗК).
Вивчити:
1. Призначення різних груп біологічних препаратів.
2. Методи виготовлення біологічних препаратів - вакцин, сироваток.
3. Умови збереження і застосування різних біопрепаратів у боротьбі з інфекційними захворюваннями.
Зміст заняття
Викладач пояснює сутність серологічних реакцій (РА, РП, РЗК) та демонструє техніку постановки РА і РП. –
Пояснює призначення і методи одержання окремих груп біопрепаратів (вакцин, сироваток, алергенів);
- знайомить студентів з колекцією біопрепаратів.
