РОБОЧИЙ ЗОШИТ
для самостійної роботи студентів 6 курсу
Навчальної дисципліни «Внутрішня медицина»
модуль 4 «Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини»
Напряму «Медицина»
Спеціальності «Лікувальна справа»
Кафедра внутрішньої медицини №1
Автори: асистент Григор’єва Є.М.
Розглянуто та затверджено цикловою методичною комісією 3 терапевтичних дисциплін від _____________2015 р., протокол № _____
ВСТУП
Одним із ефективних засобів організації самостійної роботи студентів з тем дисципліни, які відведені на самостійне опрацювання є робота студента над робочим зошитом. Роботу над робочим зошитом слід починати з ознайомлення ключових питань з теми. На наступному етапі необхідно познайомитися з переліком джерел, в яких студент може знайти відповіді на поставлені питання. Для більш поглибленого вивчення даної проблеми студент може звернутися на професійні сайти. Ознайомившись з теорією, студенту необхідно оцінити ступінь засвоєння матеріалу. У цьому зв'язку він вирішує запропоновані завдання, тестові запитання з теми. Особливу увагу при підготовці до заняття студент повинен звернути на необхідний мінімум тих практичних навичок, якими йому необхідно оволодіти. У відповідних розділах підручників, посібників, він повинен почерпнути ті відомості, які йому потрібні для оволодіння практичними навичками. Організація самостійної роботи засобом робочого зошита здійснюється наступним чином: викладач представляє робочий зошит студенту або на електронних носіях (на кафедральному сайті), або в друкованому вигляді, далі студенти виконують завдання в позааудиторний час, згодом викладач їх перевіряє та оцінює на початковому етапі практичного заняття. Критерії оцінки завдань робочого зошита Кожне завдання вимагає окремого підходу при оцінці якості його виконання зі своїми критеріями. І тим не менш, при 5-бальній оцінці кожного виду завдань слід дотримуватися загальнодидактичних критеріїв, а саме: Оцінка «5» ставиться, якщо студент:1. Виконав роботу без помилок і недоліків.2. Допустив не більше одного недоліку. Оцінка «4» ставиться, якщо студент виконав роботу повністю, але допустив в ній:1. Не більше однієї негрубої помилки і одного недоліку.2. Не більше двох недоліків. Оцінка «3» ставиться, якщо студент правильно виконав не менше половини роботи або допустив:1. Не більше двох грубих помилок або не більше однієї грубої і однієї негрубої помилки і одного недоліку;2. Не більше двох-трьох негрубих помилок або однієї негрубої помилки і трьох недоліків;3. За відсутності помилок, але за наявності чотирьох-п'яти недоліків. Оцінка «2» ставиться, якщо студент:1. Допустив число помилок (недоліків) перевищує норму, при якій може бути виставлена оцінка «3».2. Якщо правильно виконав менше половини роботи.3. Не приступив до виконання роботи.Правильно виконав не більше 10% всіх завдань.ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4
«Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини»
Тема 11. Ведення хворого з олігоанурією
Стандарти діагностики та ведення хворих. Тактика ведення хворих в залежності від причини (преренальні, ренальні, постренальні). Роль інструментальних та лабораторних методів обстеження. Консервативне лікування, показання для гемодіалізу. Рекомендації щодо профілактики.
Основні захворювання та стани, що супроводжуються олігоанурією: гостра ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність, пієлонефрит, громелуронефрит, ниркові гіпертензії, портальна гіпертензія, геморагічна лихоманка з нирковим синдромом. Диференціально-діагностичне значення клінічних проявів і даних додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження. Алгоритм диференціальної діагностики. Тактика ведення хворого. Немедикаментозне та медикаментозне лікування основних захворювань, що супроводжуються олігоанурією. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз і працездатність.
Студент повинен знати:
1. Визначення олігоанурії.
2. Етіологію та патогенез олігоанурії.
3. діагностичне значення даних клінічного, інструментального та лабораторного обстеження для визначення етіології олігоанурії та оцінки ризику.
4. Обов'язковий мінімум додаткового (лабораторного та інструментального) обстеження хворих на олігоанурію.
5. Принципи лікування хворих на олігоанурію.
6. Лікувальну тактику при олігоанурії.
Студент повинен вміти:
1. Проводити опитування та фізикальне обстеження хворих на олігоанурію.
2. Ставити попередній діагноз при олігоанурії.
3. Складати план обстеження хворого з олігоанурією, обґрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних методів обстеження з метою диференціальної діагностики олігоанурії.
4. Оцінювати результати основних інструментальних і лабораторних методів діагностики.
5. На підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при олігоанурії.
6. Призначати лікування з урахуванням етіології олігоанурії.
7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.
Література:
1. Колесник М. О. Гостра ниркова недостатність. У кн..: Нефрологія: Посібник/ За ред. І. І. Лапчинської. – К., 2010. – С. 65–75.
2. Колесник М. О., Дудар І. О. Гостра ниркова недостатність. У кн..: Нефрологія/ За ред. Л. А. Пирога. – К.: Здоров’я, 2009. – С. 233–245.
3. Никула Т. Д. Хронічна ниркова недостатність. – К.: Задруга, 2011.
4. Никула Т. Д., Синяченко О. В., Семидоцька Ж. Д. Пропедевтична нефрологія. – К. Здоров’я, 2009.
5. Briglia A., Paganini E. P. Acute renal failure in the intensive care unit: therapy overview, patient risk stratification, complications of renal replacement, and special circumstances// Clin. Chest. Med. – 2012. – V. 20. – P. 347–366.
6. Halstenberg W. K., Goormastic M., Paganini E. P. Validity of four models for predicting outcome in critically ill acute renal failure patients// Clin. Nephrol. – 2012. – V. 41. – P. 81–86.
7. Jones C. H., Richardson D., Goutcher E. et al. Continuous veno-venous high-flux dialysis in multiorgan failure a 5 year single center experience// Am. J. Kidney Dis. – 2008. – V. 31. – P. 227–233.
8. Mehta R. L., Pascual M. T., Soroko S. et al. Spectrum of acute renal failure in the intensive care unit: The PICARD experience// Kidney Int. – 2011. – V. 66, № 4. – P. 1613–1621.
9. Peces R., Pedrajas A. Non-oliguric acute renal failure and abortion induced by metamizol overdose// Nephrol. Dial. Transplant. – 20011. – V. 19, № 10. – P. 2683–2685.
10. Schrier R. W., Wang W., Poole B. et al. Acute renal failure: definitions, diagnosis, pathogenesis, and therapy// J. Clin. Invest. – 2010. – V. 114. – P. 5–14.
11. Yaqini K., Bouderka M. A., Bensaid A. et al. Acute renal failure in intensive care unit: risk and prognostic factors// Tunis Med. – 2010. – V. 82, № 3. – P. 276–281.
Варіант 1
Завдання 1.
Допишіть класифікацію олігоанурії.
Завдання 2.
Заповніть таблицю:
| Захворювання, що супроводжуються олігоанурією | |
| 1. | Гострий інтестиціальний нефрит |
| 2. | |
| 3. | |
| 4. | |
| 5. |
Завдання 3.
Заповніть таблицю:
| Лабораторні показники аналізу сечі при олігоанурії | |
| 1. | |
| 2. | |
| 3. | |
| 4. | |
| 5. | |
| 6. |
Завдання 4.
Заповніть таблицю з нефротоксичними ліками
| Нефротоксичні ліки | |
| 1. | Аміногликозиди |
| 2. | |
| 3. | |
| 4. | |
| 5. |
Завдання 5.
Намалюйте схему механізму олігоанурії при гострій нирковій недостатності
Завдання 6.
Заповніть таблицю
| Стадія гострої ниркової недостатності | Характеристика |
Тестові запитання
Виберіть одну правильну відповідь:
1. Виберіть правильну відповідь
А. Олігурія характеризується зменшенням діурезу до 200 мл на добу
В. Збільшення відносної густини до величини більше ніж 1018 сідчить про порушення функції нирок
С. ВЕ > 2 свідчить про порушення функції нирок
D. анурія характеризується зменшення діурезу менше ніж 150 мл на добу
2. Припустима кількість білка в добовій сечі:
А. 500 мг
В. 50 мг
С. 100 мг
Д. не повинен бути
Е. сліди білка.
3. Який з перелічених показників характерний для нефротичного синдрому
A Еритроцитурія понад 10*5 в 1 л
B Лейкоцитурія понад 10*6 в 1 л
C Протеїнурія понад 3,5 за добу
D Бактеріурія понад 10*5 в 1 л
E Протеїнурія понад 100 мг за добу
4. Що значить термін «полакіурія»?
A Утруднене сечовипускання
B Болісне сечовипускання
C Нечасте сечовипускання
D Часте сечовипускання
E Сечовипускання в нічний час
5. Гостру ниркову недостатність можуть спричинити антибіотики групи:
A. пеніцилінів
B. макролідів
C. аміноглікозидів
D. цефалоспоринів
E. фторхінолонів
Варіант 2
Завдання 1.
Заповніть таблицю
| Які види розладів сечовипускання ви знаєте? | |
| 1. | |
| 2. | |
| 3. | |
| 4. | |
| 5. |
Завдання 2.
| Які причини гострої затримки сечовипускання ви знаєте? | |
| 1. | |
| 2. | |
| 3. | |
| 4. | |
| 5. |
Завдання 3.
| Опишіть стадії гострої ниркової недостатності | |
| 1.стадія | |
| 2.стадія | |
| 3.стадія |
Завдання 4.
| Опишіть синдроми | |
| Нефротичний синдром | |
| Нефритичний синдром |
Завдання 5.
Заповніть таблицю
| Патогенез анурії при шокових станах | |
| 1. | |
| 2. | |
| 3. |
Завдання 6.
Заповніть таблицю
| Зміни КОС при олігоанурії | |
| 1. | |
| 2. | |
| 3. | |
| 4. | |
| 5. |
Тестові запитання
1. У хворого скарги на спрагу, поліурію. Свій стан хворий пов’язує з черепномозговою травмою. Питома вага сечі 1002. Про яке захворювання слід думати?
1.Нецукровий діабет
2.Цукровий діабет
3.Хронічний нефрит
4.неврогенна полідіпсія
5.Енурез
2. Хвора 41 р. Тривало страждає цукровим діабетом, тип І, важка форма. Поступила з вираженими набряками нижніх кінцівок, високим АТ до 210/140 мм. рт.ст. Загальний стан середнього ступеня важкості. Шкірні покриви бліді. Ціаноз, акроціаноз. Діурез 4 л. Загальний аналіз сечі: пит. вага 1024; б-12,6г/л; Л-1/4 п/зору; Ер.- 3 – 4 в полі зору. Сечовина плазми 7,9 ммоль/л. Який синдром має місце у цієї пацієнтки?
1.Нефротичний.
2.Сечовий.
3.Нефритичний.
4.Гостра ниркова недостатність.
5.Хрнічна ниркова недостатність.
3. У хворого 61р. выражені набряки гомілок, асцит, задишка. Хворіє на хронічний гломерулонефрит біля 10 років. Об’єктивно: в легенях вологі хрипи, живіт збільшений за рахунок вільної рідини в черевній порожнині. Набряки на гомілках при надавлюванні щільні. Діурез 1,5 л. Який синдром має місце у цього пацієнта?
1. Нефротический.
2.Тубулопатия.
3.Остронефритический.
4.Мочевой.
5.Хроническая почечная недостаточность.
4. Хворому 49 років призначили монотерапію артеріальної гіпертензії інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту. Упацієнта на фоні лікування відбулось зменшення добового діурезу менше ніж 400 мл. Чим зумовлене виникнення гострої ниркової недостатності?
1.Стеноз ниркових артерій обох нирок
2.Субаортальний стеноз аорти
3.Феохромоцитома
4.Первинний гіперальдостеронізм
5.Вторинний гіперальдостеронізм
5. У хворого з тяжким перебігом пневмонії з’явились болі в попереку, нудота, виражена загальна слабкість, головна біль. При загальному огляді: шкіра бліда, набряки нижніх кінцівок. Артеріальний тиск 80/40 мм.рт.ст. Добовий діурез – 100,0 мл. Питома щільність сечі 1008. Відзначається протеїнурія, еритроцитурія, гіалінові та зернисті циліндри. В крові підвищен рівень креатиніну та сечовини. Якій діагноз у хворого?
1. Гостра ниркова недостатність
2. Гострий пієлонефрит
3. Гострий гломерулонефрит
4. Сечокам’яна хвороба
5 Нефротичний синдром
Варіант 3
Завдання 1. Заповність таблицю
| Медикоментозне лікування гострої затримки сечі | |
| 1. | |
| 2. | |
| 3. | |
| 4. | |
| 5. |
Завдання 2. Заповніть таблицю
| Симптоми олігоанурії | |
| 1. | |
| 2. | |
| 3. | |
| 4. | |
| 5. |
Завдання 3. Заповніть таблицю
| Перелік обов'язкових досліджень при олігоанурії | |
| 1. | |
| 2. | |
| 3. | |
| 4. | |
| 5. |
Завдання 4. Заповність таблицю
| Профілактика гострої затримки сечі у нефрологічних хворих | |
| 1. | |
| 2. | |
| 3. | |
| 4. | |
| 5. |
Завдання 5. Заповніть таблицю дифдіагностики преренальної та ренальної анурії
| Преренальна анурія | Ренальна анурія |
Завдання 6. Заповність таблицю критеріїв постановки діагнозу «Гостра ниркова недостатність»
| Критерії постановки діагнозу «Гостра ниркова недостатність» | |
| 1. | |
| 2. | |
| 3. | |
| 4. | |
| 5. |
Тести
1. Хворий 38 років скаржиться на головний біль, підвищення АТ, набряки на різних ділянках тіла. Хворіє біля 7 років. Періодично відмічає сечу кольору м`ясних помиїв, набряки на обличчі. АТ підвищується останні 4 роки. Стан погіршився тиждень назад, коли з`явилися набряки на обличчі, ногах і попереку. АТ 190/130 мм рт.ст. Тони серця правильні, ослаблені, акцент ІІт над аортою. Аналіз сечі: біл-2,2 г/л, лейк-3-5 в п/зору, ер-10-14 в п/зору, циліндри гіалінові і зернисті 6-8 в п/зору. Креатинін крові 0.07 ммоль/л. Найбільш ймовірний діагноз?
1.Хронічний гломерулонефріт
2.Хронічний пієлонефріт
3.Амілоїдоз нирок
4.Сечокам`яна хвороба
5. Екстракапілярний нефріт
2. Хвора 36 років, захворіла гостро. t 38,5*С, зноболення, тупі болі в поперековій ділянці, часте болісне сечовиділення. Об`єктивно: відмічається напруження м'язів поперекового відділу, позитивний симптом Пастернацького з обох боків. Загальний ан. крові: лейкоц. 20,0х109/л, нейтрофільоз. В ан. сечі: білок 1,6 г/л, лейкоцити - все поле зору, бактеріурія 2,5 х 106 мікробних тіл в 1 мл сечі. Ваш попередній діагноз?
1.Гострий пієлонефрит
2.Гострий гломерулонефрит.
3.Загострення хронічного пієлонефриту
4.Гострий цистит
5.Сечокам'яна хвороба.
3.Чоловік 55 років скаржиться на загальну слабкість, зменшення сечовиділення, шкіряну сверблячку. Протягом 15 років страждає хронічним пієлонефритом. Об'єктивно: шкіряні покриви сухі, з жовтуватим відтінком. PS - 80 за хв., ритмічний, АТ –100/70 мм рт.ст. При аускультації тони серця глухі, вислуховується шум тертя перикарду. Креатинін крові –1,1 ммоль/л, клубочкова фільтрація 5 мл/хв. Яке лікування показано хворому?
1.Гемодіаліз
2.Плазмаферез
3.Неогемадез
4.Ентеросорбент
5.Сечогінні
4. У хворої 25 років, у зв’язку з перенесеною ангіною був призначений біцилін – 5, який вона не отримувала. Через 2 тижні після перенесеної ангіни з’явились набряки обличчя, почала виділятися мала кількість сечі, піднявся артеріальний тиск. Креатинін крові – 340 мкмоль/л, сечовина – 42 ммоль/л Який діаноз є найбільш імовірним?
1.Гострий гломерулонефрит. Гостра ниркова недостатність
2.Гострий гломерулонефрит, нефротичний синдром
3.Гострий гломерулонефрит, сечовий синдром
4.Гострий гломерулонефрит, артеріальна гіпертензія.
5.Хронічний гломерулонефрит, хронічна ниркова недостатність
5.У вагітної А., 25 років, (строк 10-12 тижнів), з’явився постійний ниючий біль в поперековій ділянці. В аналізі сечі: білок - 0,066 г/л, лейкоцити – 8-10 в полі зору. При проведенні УЗД – права нирка опущена, миска і чашки розширені, ущільнені. Який діагноз є найбільш імовірним?
1. Вторинний хронічний пієлонефрит
2. Первинний хронічний пієлонефрит
3. Нефроптоз
4. Хронічний гломерулонефрит
5. Сечокам’яна хвороба
