Для окремих тем курсу слід розв’язувати задачі, які допомагають розвинути можливість будування абстрактних конструкцій, що вкрай необхідно для юриста, бо ці поняття складають у своїй сукупності юриспруденцію – науку про право, не кажучи вже про те, що під час їх розв’язання здійснюється своєрідна «гімнастика» розуму, за допомогою якої можна розрізнювати конкретні життєві ситуації у їх зв’язку з правом.
Задачі розраховані на застосування студентами теоретичних знань щодо особливостей цивільно-правового регулювання. Під час їх вирішення студент має визначитися із колом відносин, яким присвячена задача, та визначившись із особливостями регулювання цих відносин за цивільним правом України, застосувати ці знання для розв’язання задачі.
Своє рішення студент повинен викласти письмово у конспекті.
Відповідь на задачу повинна складатися з мотивувальної і резолютивної частини.
В описовій частині наводяться зміст і підстави вимог сторін спору, їх заперечення щодо взаємних вимог. Якщо у задачі наводяться рішення чи висновки державних органів, покази свідків і пояснення інших осіб, то у описовій частині вони також мають зазначатися.
У мотивувальній частині повинні наводитися обставини, які мають значення для справи, а також даватися їх юридична оцінка та оцінка всіх доказів. Якщо якась з обставин, що має значення для вирішення завдання, не визначена у його фабулі, то допускається розгляд кількох варіантів рішень (див. приклад). Юридична оцінка здійснюється із обов’язковим посиланням на норми законодавчих актів, а у разі необхідності – на постанови Пленуму Верховного суду України, Вищого господарського суду України з питань застосування законодавства при вирішенні цивільних справ, положення підручників, науково-практичних коментарів до законодавчих актів.
У резолютивній частині мають міститися логічно узгоджені, безумовні, чіткі та вичерпні висновки, що випливають із встановлених фактичних обставин справи. Зокрема, вказується, чи підлягають вимоги сторін задоволенню і в якому обсязі, в який спосіб має бути захищене Рішення та відповіді на поставлені питання мають бути обґрунтовані.
Розглянемо методику вирішення задачі на такому прикладі.
Задача: Радехівський цукровий завод направив на адресу Харківської кондитерської фабрики два вагони цукру. У наслідок залізничної катастрофи 40 тон цукру стали непридатними. Фабрика звернулася з претензією до заводу про повернення частини коштів, які вона передплатила, і одержала відмову. У відповіді на претензію вказувалось, що завод свої зобов’язання виконав повністю. Чи буде задоволений позов фабрики, якщо вона звернеться до господарчого суду?
Вирішення
Описова частина. Змістом вимоги Харківської кондитерської фабрики є повернення частини грошових коштів, сплачених Радехівському цукровому заводу. Підставою цієї вимоги є недоотримання 40 тон цукру, які стали непридатними внаслідок залізничної катастрофи. Радехівський цукровий завод заперечував проти заявлених вимог, оскільки вважав, що зобов’язання виконав.
Мотивувальна частина. Для вирішення цієї задачі мають значення такі обставини, як:
1. Правова підстава, за якою Радехівський цукровий завод (далі – цукровий завод) направив на адресу Харківської кондитерської фабрики (далі – кондитерська фабрика) два вагони цукру. Зі змісту задачі випливає, що між сторонами, як суб’єктами підприємницької діяльності, був укладений договір про передачу цукровим заводом у власність кондитерській фабриці цукру для використання його у підприємницькій діяльності, взамін чого кондитерська фабрика передплатила вартість цього товару. Отже, відповідно до ст.712 ЦК між сторонами спору був укладений договір поставки.
2. Момент, з якого у фабриці виникало право власності на цукор. Ця обставина має вирішальне значення, адже згідно зі ст.668 ЦК ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлене договором або законом. Моментом передання товару за ст.664 ЦК вважається здача товару перевізникові, якщо обов’язок доставки не покладений на продавця. Оскільки ця обставина у задачі не визначається, то можна надати два варіанти рішення.
Варіант 1. Якщо у договорі поставки була передбачена умова, за якої продавець мав доставляти товар, то моментом передачі товару є момент його доставки. За такої умови до моменту передачі цукру цукровий завод несе ризик випадкової загибелі цукру і до моменту передачі цукру зобов’язання щодо його поставки не є виконаним. З огляду на це, покупець може на підставі ч.2 ст.712 ЦК скористатися правом, передбаченим у ч.1 ст.670 ЦК щодо вимоги повернути гроші за ту кількість товару, яка не була передана.
Варіант 2. Якщо у договорі не був передбачений обов’язок постачальника щодо доставки цукру, то посилання заводу на виконання договору є обґрунтованими, адже у цьому випадку відповідно до ч.2 ст.664 ЦК договір є виконаним з моменту здачі товару перевізнику.
Резолютивна частина. Виходячи з встановлених фактичних обставин, можна дійти таких висновків. Якщо буде встановлено, що за договором поставки цукровий завод був зобов’язаний доставити кондитерській фабриці цукор, то вимоги кондитерської фабрики є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, тобто цукровий завод має повернути фабриці гроші, отримані як передплату за 40 тон недопоставленого цукру. Якщо ж у договорі поставки на цукровий завод не покладався обов’язок доставки цукру кондитерській фабриці, то вимоги фабрики не підлягають задоволенню, адже момент вручення цукровим заводом цукру перевізнику є моментом виконання постачальником обов’язку передати товар покупцю та моментом переходу до покупця права власності на цукор.
3. Критерії оцінювання самостійної роботи студентів
Студент самостійно вивчає визначені у робочій навчальній програмі питання для самостійної роботи. Їх обговорення на семінарському чи практичному занятті оцінюється загальною оцінкою за аудиторну роботу.
Конспект підготовки питань з самостійної роботи оцінюється окремо у балах, що входять у показник самостійної роботи, а саме:
0 балів – відсутність конспекту,
1-3 бали – за наявність конспекту і якість самостійної підготовки.
Крім того, вивчаючи кожну тему і готуючись до семінарського чи практичного заняття, студент самостійно розв’язує задачі, запропоновані у робочій навчальній програмі, з обґрунтуванням їх вирішення у письмовій формі в конспекті (по кожній темі не менше 1 задачі). Оцінюється окремо у балах, що входять у показник самостійної роботи, від 0 до 2 балів:
0 балів за відсутність або неналежне виконання завдання,
1 бал – у разі наявності незначних помилок,
2 бали – за докладне і правильне обґрунтування вирішення задачі.
Обговорення на семінарському чи практичному занятті розв’язання задач оцінюється загальною оцінкою за аудиторну роботу.
Складання 15 тестових завдань з однієї теми змістового модуля при дотриманні нижчезазначених вимог може бути максимально оцінено у 4 бали, які поділяються за рівнем:
3 бали – якщо варіантів відповідей до кожного запитання 4;
4 бали – якщо варіантів відповідей до кожного запитання 5, при цьому не допускаються варіанти на кшталт «все перераховане», «жодна відповідь не є правильною» тощо.
Підготовка меншої кількості тестових завдань (але не менше 10) допускається із пропорційним зменшенням кількості балів.
Студент може скласти 1 комплект тестових завдань з одного змістового модуля.
Тестові завдання, складені несамостійно, не оцінюються.
Складання ситуаційної задачі оцінюється максимально у 3 бали, які складаються з:
1 бал – за формулювання умов задачі;
2 бали – за обґрунтовану відповідь на задачу.
Складання однієї ситуаційної задачі є обов’язковою. Студент може скласти 2 ситуаційні задачі з одного змістового модуля.
Аналіз судового рішення, іншого документа з юридичної практики оцінюється у 4 бали, які складаються з:
1 бал – за текст рішення (документа) з обов’язковим зазначенням посилання (для рішення) на сайт http://www.reyestr.court.gov.ua.
3 бали – за обґрунтований аналіз судового рішення (документа), оформлений власноруч.
Текст рішення (документа) без аналізу не оцінюється.
Допускається підготовка одного аналізу з одного змістового модуля.
Підготовка одного аналізу з одного змістового модуля є обов’язковою.
Підготовка реферативного повідомлення за матеріалами публікацій в наукових періодичних виданнях, в яких висвітлюються сучасні проблеми цивільного процесуального права, що стосуються тем модуля. Кожне реферативне повідомлення оцінюється у 3 бали, які складаються:
1 бал – за наявність ксерокопії наукової публікації;
2 бали – за обґрунтований аналіз наукової проблеми за публікацією.
Дублювання наукових матеріалів не допускається.
Підготовка одного реферативного повідомлення є обов’язковою. Студент може підготувати 3 реферативних повідомлення з одного змістового модуля.
Підготовка мультимедійної презентації у форматі PowerPoint (з наданням електронного варіанту) теми навчальної дисципліни оцінюється:
4 бали – якщо презентація складається з 15 і більше слайдів;
3 бали – якщо презентація складається з 10-14 слайдів;
2 бали – якщо презентація складається з 7-9 слайдів.
Не допускаються однакові презентації, тобто скопійовані у інших студентів.
Творчий підхід, ретельність підбірки матеріалу при підготовці презентації додають студенту ще 1 бал.
Підготовка однієї презентації з модулю є обов’язковою для кожного студента.
Заохочувальні аспекти, які можуть вплинути на якість результатів вивчення навчальної дисципліни, дозволити отримати додаткові бали:
Участь у дискусійних обговореннях актуальних проблем юридичної науки на засіданнях наукового гуртка кафедри оцінюється до 3 балів за кожне засідання.
Підготовлені належним чином та апробовані на щомісячному засіданні наукового гуртка кафедри тези доповіді оцінюються до 5 балів.
Наукові публікації, конкурсні роботи здобувачів вищої освіти оцінюються до 15 балів.
Диференціація оцінювання наукової роботи здобувачів вищої освіти залежить від змістовності роботи, наявності елементів наукової новизни, якості оформлення письмових результатів дослідження, рівня видань або наукових заходів, де друкуються/доповідаються результати наукових пошуків здобувача вищої освіти.