Заступник начальника ВРП УДСО

ПЛАН - КОНСПЕКТ

по медичній підготовці

для проведення зайняти в системі службової підготовки

з середнім та старшим начальницьким складом апарату Управління ДСО при УМВС України в Дніпропетровській області

 

Тема: „ Рани. Види, характерні ознаки ран, правила оброблення ран. Вогнепальне поранення.”

 

м. Дніпропетровськ

Ціль заняття: Довести до слухачів які, бувають рани. Види, характерні ознаки ран, правила оброблення ран. Вогнепальне поранення.

Вид заняття: КГЗ, практичне.

Час заняття: 60 хвилин

Місце проведення занять: клас службової підготовки

Забезпечення: муляж, дзеркало, секундомір, бинти, серветки, косинка.

 

I.Підготовча частина - 5 хвилин.

1.Перевірити явку особового складу і готовність до занять.

2.Перевірити зовнішній вигляд наявність службових документів.

3.Оголошення теми і мети занять, найменування навчальних питань. Коротке повідомлення про хід занять.

II.Основна частина - 50 хвилин.

1. Рани і їхня характеристика.

2. Основні принципи надання першої допомоги при пораненнях.

3. Особливості надання першої допомоги при пораненнях грудної клітки черевної порожнини.

1. Рани і їхня характеристика.

Травма при який відбувається порушення цілісності шкірних чи покривів слизуватих оболонок, називається раною. У залежності від того, чим нанесена рань, розрізняють: колоті рані, нанесені голкою, цвяхом, шилом, багнетом; різані - нанесені предметами, що ріжуть, чи зброєю; забиті - отримані в результаті впливу тупого предмета; при ударі чи падінні; рвані- нанесені, наприклад, шестірнею верстата, машини, коли порушується цілісність шкіри й ін. тканин; вогнепальні ті., нанесені кулею, осколком снаряда, дробом; укушені- отримані в результаті укусу тварин і т.п.

Рані можуть бути поверхневими, коли ушкоджуються тільки верхні шари шкіри (наприклад - садна), і більш глибокими, коли ушкоджуються не тільки всі шари шкіри, але і глубжележащие тканини - підшкірна клітковина, м'язи і т.п.

Якщо рана проникає в порожнину: грудну, черевну, черепа; - вона називається проникаючої. при цьому часто виявляється ушкодженим який-небудь внутрішній орган. Будь-яка рана небезпечна через крововтрату і можливість ускладнень, зв'язаних із зараженням рані мікробами.

Серед багатьох видів мікробів існують такі, котрі при влученні в рань викликають у ній запальний процес з утворенням гноячи - нагноєння. Це так називані гноеродные мікроби (стафілококи, стрептококи).

При будь-якім пораненні якась кількість мікробів неминуче попадає в рань, однак захисні сили організму людини часто виявляються в стані їх знешкодити і якщо рана добре захищена пов'язкою від подальшого влучення в неї мікробів, нагноєння в ній може не розвиватися. Такі рані звичайно добре гояться.

При розвитку в рані нагноєння в її окружності з'являються почервоніння і припухлість; потерпілий починає відчувати в рані біль. Заживання рані при цьому затягується. Мікроби, що потрапили в рань, починають проникати в лімфатичні судини, потім у лімфатичні вузли і можуть викликати їхнє запалення, а при проникненні мікробів у кров у деяких випадках розвивається і загальне зараження крові.

Одним з ускладнень раней є бешихове запалення (пика).

Захворювання звичайне починається із сильного ознобу, слідом за яким температура тіла підвищується до 39-40С. В області рані з'являється червоність, що має різко обкреслені, нерівні у виді мов границі. Червоність в окружності рані поступово поширюється на значну відстань. Іноді в зоні запалення під шкірою утвориться скупчення гноячи.

Іншим небезпечним захворюванням, що може розвитися в зв'язку з зараженням рані, є правець. Збудник правця (правцева паличка) також знаходиться в землі. Потрапляючи в рань, він швидко розмножується і виділяє велику кількість токсину, що діє на нервову систему людини. У результаті в захворілого виникають часті болісні судороги, порушується подих і серцева діяльність. Якщо лікування не буде вчасно почато, захворювання може закінчиться смертю хворого.

Зараження правцем може відбутися при невеликих, навіть дрібних пораненнях. Тому пораненому, незалежно від розмірів рані, а також всім обпаленим і потерпілим від обмороження обов'язково з профілактичною метою вводять протиправцеву сироватку.

При наданні першої медичної допомоги, при лікуванні раней і хірургічних операцій починається ряд мір, спрямованих на попередження влучення в рань мікробів. Сукупність цих мір називають АСЕПТИКОЮ. АСЕПТИКА досягається строгим дотриманням правила: те, що стикається з ранню (перев'язний матеріал, хірургічні інструменти, руки хірурга) повинні бути стерильні тобто не мати на своїй поверхні мікробів. Знищення мікробів, називане чи знезаражуванням стерилізацією, досягається різними способами.

Існує ряд хімічних і лікарських речовин, згубним образом діючих на мікробів, До таких речовин відносяться: ВИННИЙ СПИРТ, НАСТОЙКА ЙОДУ, РОЗЧИНИ ХЛОРАМІНУ, МАРГАНЦЕВОКИСЛОГО КАЛІЮ, РИВАНОЛУ й ін. Ці речовини називаються ЗНЕЗАРАЖУЮЧИМИ чи АНТИСЕПТИЧНИМИ, а метод боротьби з мікробами за допомогою цих речовин -АНТИСЕПТИЧНИМ.

В даний час широке поширення одержали антисептичні речовини біологічного походження- антибіотики (пеніцилін, стрептоміцин, сигмамицин і ін.).

Губительно діють на мікробів деякі фізичні фактори, наприклад висока температура (гаряча пара, кип'ятіння, сухий жар), використовувані для стерилізації. У цих цілях перев'язний матеріал (марлеві серветки, вата, бинти), а також використовуване при операції білизна (простирадла, який покривають хворого, халати, рушники) укладають у спеціальні металеві барабани - стерилізують у спеціальних апаратах- автоклавах гарячою парою під тиском.

 

2. Основні принципи надання першої допомоги при пораненнях.

З раніше сказаного про раневой інфекції і заходи для її попередження випливають два правила, які необхідно строго дотримувати при наданні першої допомоги:

1. НЕ МОЖНА СТОСУВАТИСЯ ПОВЕРХНІ РАНІ РУКАМИ, тому що на шкірі рук багато мікробів.

2. ПЕРЕВ'ЯЗНИЙ МАТЕРІАЛ, яким закривають рань ПОВИННИЙ БУТИ СТЕРИЛЬНИМ.

Тільки при відсутності стерильного перев'язного матеріалу припустимо використовувати випрана чи хустка шматочок якої-небудь тканини білого кольору. Якщо є можливість треба тканина змочити в антисептичному розчині (борна кислота, марганцово- кислий калій і.т.д.)..

Потрібно звернути увагу на всі ушкодження тканин тіла з порушенням цілості шкіри, починаючи від саден і уколовши і кінчаючи великими пораненнями з ушкодженням глибоко лежачих органів. Багато хто вважають, що садна і чи уколи дрібні поранення нешкідливі, що з ними не варто звертатися по першою допомогу. Однак навіть через невеликі ушкодження в шкіру проникають різні мікроорганізми, що викликають гнійне запалення шкіри.

Лікування саден, уколовши і дрібних раней полягає в змазуванні ушкодженого місця 5% розчином чи йоду 2% розчином брильянтової зелені і накладенні стерильної пов'язки. Дрібні рані і подряпини можна змазати клеєм БФ-6, що дезінфікує рань і охороняє її від подальшого забруднення.

Перед змазуванням раней перерахованими засобами треба дати стекти декільком краплям крові, особливо після уколів. Забруднену шкіру варто очистити шматочком марлі, змоченому в одеколоні, спирті, бензині. Ні в якому разі не можна промивати рань.

Лікування більш великих і глибоких раней у принципі таке ж. Однак насамперед потрібно зупинити кровотеча. Визначити попередньо вид кровотечі, щоб застосувати найефективніший спосіб його зупинки.

Після зупинки кровотечі шкіру навколо рані обробляють розчином йоду, спирту, горілкою, одеколоном, чи марлею ватою змоченої однієї з цих рідин, шкіру змазують від краю рані до наружи. Не слід заливати їх у рань, тому що вони зашкодять тканини в глибині рані і загоєння буде йти повільніше. Не накладайте пов'язку на рань якщо з її щось стирчить. У результаті тиску цей предмет може ще глибше проникнути в рань і викликати ускладнення. Тому в місці локалізації стороннього тіла необхідно зробити в пов'язці дірку. Потім накладають стерильну пов'язку (стерильний бинт, чиста хустка, шматок білизни пропрасований гарячою праскою з 2-х сторін), не доторкаючись руками до матеріалу, що прилягає до рані, Обездвиживают ушкоджену кінцівку.

Щоб удержати пов'язку і зупинити кровотеча з рані долоні, пригорніть пальці ушкодженої руки так начебто вони стиснуті в куркуля..

Якщо для накладення пов'язки знадобиться роздягнути потерпілого, знімайте одяг спочатку зі здорової кінцівки, удягайте його в зворотному порядку.

Пов'язки накладають вузьким чи широким бинтом. Розрізняють: кругові, спіральні, хрестоподібні, пластирні і косыночные пов'язки. Щоб накласти кругову пов'язку, кінець бинта накладають на бинтуемую частина тіла лівою рукою, правої ж розмотують бинт і обороти його кладуть так, що вони лягають один на іншій. Спіральні пов'язки починають як попередні, із двох- трьох кругових оборотів, а потім бинт кладуть косо (спіраллю), частково на полширины, прикриваючи бинт попереднього обороту; у тих місцях де товщина кінцівки не однаковий бинт перегинається. Суть хрестоподібної (восьмиобразной) пов'язки укладена в її назві. Такі пов'язки частіше накладаються на суглоби. Пластиром закриваються дрібні рані. Косыночные пов'язки робляться з чи марлі хустки, складених на кут, і накладаються на будь-яку частину тіла. Контурні пов'язки робляться з марлі, трикотажних тканин.

Після забитих місць, опіків, відморожень, тривалого здавлювання кінцівок через набряк тканин, що розвивається, не можна на пальці накладати кругові, спіральні, восьмиобразные бинтові пов'язки. Такі пов'язки здавлюють судини, порушують кровообіг. Пальці варто перекласти серветками і загорнути разом контурною пов'язкою. Так само накладають пов'язку на кінцівку. Спіральні, кругові пов'язки на груди і живіт заважають подиху, сприяють розвитку пневмонії. Тому при великих опіках грудної клітки накладають контурні пов'язки. Для цього можна використовувати еластичні сітчасто-трубчасті бинти. Еластичні сітчасто-трубчасті бинти представляють скачані в рулони рукава із сітчастого трикотажу. Після закриття рані серветкою такий бинт надягають на кінцівку як рукав.

Дрібні ушкодження можна заклеїти шматочком липкого пластиру, а поверх його наклеїти ще шматочок пластиру на 0,5 див ширше попереднього з кожної сторони. Така наклейка герметична і не зрушується.

Після накладення пов'язки потерпілий направляється в чи амбулаторію лікарню для первинної хірургічної обробки рані й остаточної зупинки кровотечі. У залежності від стану потерпілого використовуються різні методи його транспортування.

3. Особливості надання першої допомоги при пораненнях грудної клітки і черевної порожнини.

Надання першої допомоги при проникаючих пораненнях живота і груди мають деякі особливості. При пораненні живота з рані можуть випасти внутрішності, найчастіше кишкові петлі. ВПРАВЛЯТИ ЇХ У ЧЕРЕВНУ ПОРОЖНИНУ НЕ МОЖНА!, це зробить хірург при проведенні операції. Таку рань потрібно закрити стерильною марлевою серветкою і забинтувати живіт, але незанадто туго, щоб не здавити внутрішності, що випали. На черевну стінку навколо нутрощів, що випали, бажано покласти ватно-марлеве кільце, що охоронить їх від тиску.

При проникаючому пораненні грудної клітки часто при кожнім вдиху повітря зі свистом засмоктується в рань, а при видиху також із шумом виходить з її. Такий стан називають ВІДКРИТИМ ПНЕВМОТОРАКСОМ. Воно небезпечно для життя, тому що повітря засмоктуваний через рань здавлює легені, виключає його з акта подиху і відтискуючи серце значно утрудняє його роботу. Таку рань потрібно закрити якнайшвидше. Для цього на рань кладуть кілька шарів марлі, товстий шар вати і закривають його шматком клейонки, компресного папера, прорезиненой оболонки індивідуального чи пакета яким-небудь іншої непроникним повітря матеріалом, після чого туго забинтувати грудну клітку.

 

 

III. Заключна частина - 5 хвилин:

- проводжу опитування;

- підводжу підсумки занять;

- даю завдання на самопідготовку.

 

 

План – конспект склав:

Інспектор ГПП ВРП УДСО

ст. лейтенант міліції Д.А. Бодирєв

“ ___ “ квітня 2005р.

“Узгоджено”

Заступник начальника ВРП УДСО

підполковник міліції Д.М. Тратніков

“ ___ “ квітня 2005р.