ВСТУП
В наш час людина, протягом усього свого життя, вступає у різні правовідносини, такі як: господарські, сімейні, цивільні, цивільно-процесуальні, трудові, результатом чого стає набуття прав та обов’язків. Трудові правовідносини пов’язані безпосередньо із здійсненням суб’єктом своєї трудової діяльності.
Право на вільну працю, на вільне використання своїх здібностей для здійснення будь-яких видів діяльності, не забороненої Законом, гарантується Конституцією України. Права, надані кожній людині від народження і гарантовані Конституцією, знайшли своє відображення в Кодексі Законів про Працю України.
Право на працю можна реалізовувати різними шляхами: здійснення підприємницької діяльності, виконання роботи за договором підряду, використання найманої праці, внаслідок укладання трудового договору між працівником і роботодавцем. І, навіть, укладення трудового договору не виключає складних ситуацій, непорозумінь між його сторонами,що призводить до його розірвання. Тому, в цьому випадку, необхідно щоб права кожної із сторін не були порушені.
Питання, присвячені правовому регулюванню припинення трудового договору у різні часи досліджували фахівці, такі як Н. Б. Болотіна, О. А. Близнюк, Г. І. Давиденко, В. В. Жернаков, Н. Неумивайченко, С. М. Прилипко та ін., які прагнули з’ясувати підстави, порядок припинення трудового договору, правові наслідки для сторін.
Сьогодні, з метою дотримання прав та інтересів сторін трудового договору, необхідно чітко розрізняти випадки припинення трудового договору.
ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДСТАВ ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ
Головною рисою трудового договору є його тривалість. Працівник та роботодавець зацікавлені в тривалості трудових відносин, оскільки це дозволяє власнику або уповноваженому ним органу насичити виробництво кадровими працівниками. За наявності постійних кадрів, які досконало знають виробництво, підприємство працює чітко, усуваються причини різних виробничих неполадок, зменшуються брак і порушення трудової дисципліни. Також у сталості трудових відносин зацікавлені працівники, тому що саме тривалість трудового договору позбавляє їх турбот працевлаштування, дає змогу постійно підвищувати свою кваліфікацію, забезпечує працюючих постійним джерелом здобуття засобів до існування. Питання припинення трудового договору з кожним конкретним працівником – дуже серйозний, оскільки припинення договору веде до припинення трудових відносин, трудової діяльності, неможливості продовження отримання заробітної плати на даному конкретному робочому місці.
Поняття «припинення трудового договору» можна розуміти в декількох значеннях. Наприклад, Болотіна Н.Б. зазначає, що термін припинення трудового договору є найбільш широким за обсягом і охоплює всі випадки закінчення дії трудового договору, в тому числі за угодою сторін, внаслідок вибуття зі складу підприємства у зв’язку зі смертю та ін. На думку іншого автора припинення трудового договору – самий широкий за значенням термін, він означає звільнення працівника (крім випадку смерті працівника).
Отже, під припиненням трудового договору варто розуміти закінчення дії трудових правовідносин працівника з роботодавцем у всіх випадках, передбачених законодавством про працю. Також слід зазначити, що в науці трудового права використовують термін «розірвання трудового договору», який означає припинення трудових правовідносин одностороннім волевиявленням (або роботодавця, або працівника, або осіб, які не є стороною трудового договору). Тому, поняття «припинення трудового договору» за своїм змістом ширше за поняття «розірвання трудового договору». Термін «звільнення» вживається щодо працівника і за змістом є синонімом терміна «припинення трудового договору».
Припинення трудового договору припиняє дію трудових правовідносин працівника з роботодавцем. Цим воно відрізняється від відсторонення працівника від роботи, коли лише припиняється виконання працівником його трудової функції за трудовим договором (контрактом), з призупиненням, як правило, виплати за час відсторонення заробітної плати. Припинення трудового договору означає одночасно звільнення працівника. Вони мають єдиний порядок і підставу. Тому вони синоніми, але термін «припинення» відноситься до трудового договору, а термін «звільнення» - до працівника.
Припинення трудового договору є можливим лише за наявності підстав для його припинення. Такою підставою може бути юридичний факт чи сукупність юридичних фактів, які у свою чергу поділяються на:
- дії (вольові акти поведінки людини)сторін трудового договору;
- події (обставини, настання яких не залежить від волі осіб).
Підстави припинення трудового договору закріплені у ст. 36 КЗпП.
З цього можна виділити такі ознаки, які дозволяють вважати припинення трудового договору законним:
- у випадках передбачених трудовим законодавством України, трудовим договором або контрактом, тобто якщо роботодавець звільняє працівника з підстав, що непередбачені статтями 36, 40 КЗпП, то такий наказ про звільнення працівника є неправомірним і може бути оскаржений в судовому порядку;
- з дотриманням певного порядку звільнення, який передбачено статтями 44, 47, 48, 49-2, 116 КЗпП;
- юридичний факт припинення трудового договору (розпорядження власника ч. 2 ст. 47, заява працівника ст.38, відповідний акт третьої сторони – суду (вирок про позбавлення волі), військкомату.
Підставами припинення трудового договору є:
- угода сторін;
- закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
- призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
- розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);
- переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
- відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
- набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
- підстави, передбачені контрактом.
Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
