Структурно-логічна схема розподілу і використання прибутку підприємства

Зарплата -винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Види заробітної плати:

· Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок, окладів, розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.

· Додаткова заробітна плата - являє собою винагороду за працю понад встановлених норм, за трудові успіхи і винахідливість та особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат, передбачених законодавством, премій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.

· Інші заохочувальні і компенсаційні виплати - це виплати, у формі винагороди за підсумками роботи за рік; премії за спеціальними системами і положеннями; компенсаційні виплати та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами діючого законодавства або які проводяться понад встановлені, зазначеними актами норми.

Форми оплати праці В Україні традиційно використовують дві форми оплати праці: погодинну й відрядну. При використанні першої з них оплачують відпрацьований час згідно тарифної ставки чи посадового окладу, другої – виконаний обсяг роботи. Кожна з вказаних форм має свої системи.

Системи погодинної форми оплати праці:

1. Проста погодинна (згідно погодинних тарифних ставок, місячних посадових окладів за фактично відпрацьований час).

2. Погодинно-преміальна (крім основної заробітної плати + премія).

Системи відрядної форми оплати праці:

1. Пряма відрядна оплата за вироблену продукцію виконані роботи, надані послуги за незмінною відрядною розцінкою.

2. Відрядно-преміальна оплата за вироблену продукцію за незмінною розцінкою + премія.

3. Відрядно-прогресивна згідно прогресивно зростаючих розцінок.

4. Непряма відрядна використовується для оплати праці допоміжних працівників у процентах від заробітку основних, яких вони обслуговують, що стимулює продуктивність працідопоміжного персоналу.

5. Акордна передбачає нарахування заробітної плати за наперед визначену роботу, виконану в обумовлений час.

6. Колективно-відрядна заключається в розподілі загальної суми заробітку між членами бригади.

Капітал в економіці — це чинник виробництва у вигляді вартості, здатної приносити прибуток або збиток. Види капіталу:

• Основний капітал — переносить свою вартість на продукт виробництва по частинах за відносно великий час.
• Оборотний капітал — переносить свою вартість на продукт виробництва всю відразу.
• Фізичний (реальний, або виробничий) капітал — капітал, вкладений у справу, який працює як джерело доходу у вигляді засобів виробництва, які використовуються для виробництва товарів і послуг.
• Грошовий капітал (грошова форма капіталу) — гроші, призначені для придбання фізичного капіталу.
• Фінансовий капітал — це грошові засоби, які можуть бути використані для придбання або створення фізичного капіталу.
• Додатковий капітал — сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість (це перевищення називають емісійний дохід).
• Робочий капітал — фінансовий показник, що характеризує ліквідність компанії.
• Реальний (фізичний) капітал — засоби виробництва, основний капітал. Включає в себе основні та оборотні кошти.

Ставка (або норма) відсотка — це відносний показник ціни банківського кредиту, що відображає відношення суми сплачених відсотків до величини позики. Розраховується як відношення річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до суми наданого кредиту, помноженого на 100%. Ціна землі є капіталізованою земельною рентою. Ціна землі прямопропорційна розмірові ренти і обернено пропорційна банківському проценту. її визначають за формулою:

Земельна рента – це передача частини доходу землеробом власнику землі за використання його земельної ділянки. Отже, земельна рента є економічною формою реалізації власності на землю.

Диференційна земельна рента як економічна категорія відображає відносини між власником землі та користувачем з приводу розподілу і використання надлишкового додаткового продукту, що створюється внаслідок різниці в родючості та місці розташування земель. Є дві форми диференційної ренти: Диференційна рента І — це додатковий дохід, обумовлений природною родючістю земель та кращим їх місцем розташування. Диференційна рента II — це додатковий дохід, обумовлений підвищенням економічної родючості землі за рахунок додаткових капітальних вкладень (засобів виробництва і праці) на основі науково-технічного прогресу. Абсолютна рента є економічною формою реалізації монополії приватної власності на землю. Монопольна рента — це особлива форма земельної ренти, її сплачують споживачі рідкісних за якістю сільськогосподарських товарів, що виробляються на землях з винятковими природними умовами.