Інформатизація освіти як процес розвитку інформаційного суспільства

Сучасний розвиток людства характеризується переходом на новий етап - інформаційне суспільство.

Інформаційне суспільство (англ. Іпfогтаtіоп sосіеtу) - концепція постіндустріального суспільства; нова історична фаза розвитку цивілізації, у якій головними продуктами виробництва є інформація і знання. Рисами, що відрізняють інформаційне товариство, є: зростання ролі інформації і знань у житті суспільства; збільшення частки інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті; створення глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволених їх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг [3].

У межах концепцій інформаційного суспільства існують дві протилежні тенденції щодо оцінки самого факту перетворення інформації у потужну соціальну силу:

1) оптимістична - інформатизація суспільства, зокрема, комп’ютеризація, становить безумовне соціальне благо. За Е. Тоффлером, в інформаційному суспільстві створюються принципово нові умови для праці (індивідуальна праця, зазвичай, за комп’ютером), зростає рівень свободи та усвідомлення людиною своїх можливостей, більш виваженими та науково обґрунтованими стають політичні рішення, що мають значний вплив на всі сфери життєдіяльності людини. Е.Масуда також вважає, що інформаційне суспільство приведе до формування принципово нового типу людини - більш «людяної», екологічно зорієнтованої. Еволюція людства зміниться на коеволюцію - гармонійний розвиток людства та природи [3].

2) песимістична (насамперед Д.Лайон), розглядають інформаційне суспільство як суспільство маніпулятивне, до того ж, як таке, у якому рівень маніпулювання людиною швидко підвищується. Інформаційні технології дедалі ширше починають використовуватися у політиці, перетворюючись у політичні технології. Згідно з Д. Лайоном, сфера комунікацій, що виникає внаслідок застосування цих технологій, призводить до того, що більша частина населення абсолютно не усвідомлює стану «реального розподілу влади й контролю в даному суспільстві [3]».

Формування інформаційного суспільства передбачає зміну уявлень про роль освіти, висуває нові вимоги до системи навчання, зумовлює потребу переходу від знаннєвої освітньої парадигми індустріального суспільства до компетентнісної парадигми постіндустріального суспільства.

Порівняльна характеристика освітніх парадигм індустріального та

інформаційного суспільства [13]

Основні положення реформування освіти відповідно вимогам розвитку інформаційного суспільства в Україні відображено у Законі України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки [7]» та Національній доктрині розвитку освіти (Україна XXI століття) [12].

На думку ряду авторів (Гершунський Б., Бриксіна О., Алексєєва І., Урсул А.), процес інформатизації містить у собі три взаємозалежних процеси:

• медіатизацію - процес удосконалення засобів збору, зберігання й поширення інформації;

• комп’ютеризацію - процес удосконалення засобів пошуку й обробки інформації;

• інтелектуалізацію - процес розвитку здатності сприйняття й породження інформації, тобто підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, включаючи використання засобів штучного інтелекту.

Інформатизація освіти є ключовою умовою створення єдиного інформаційного простору, підготовки фахівців, здатних орієнтуватися в навколишньому світі. У сфері цієї діяльності відбувається значеннєве наповнення базових завдань освіти. Інформатизація освіти - процес, у якому політичні, соціально-економічні, технологічні й правові механізми тісно пов’язані на основі широкого застосування комп’ютера, засобів, систем колективного й особистого зв’язку. Мета інформатизації - глобальна раціоналізація інтелектуальної діяльності, що забезпечує автоформалізацію предметних областей і автономію процесу пізнання кожного індивіда за рахунок вільного доступу до всіх видів, форм і рівнів навчальних знань [8].

Єдиний інформаційний простір для системи освіти - це сукупність засобів ІКТ, використання яких забезпечує можливість вільного обміну різноманітними інформаційними матеріалами між усіма учасниками, які використовують інформаційну систему освіти. Така можливість забезпечується завдяки використанню всіма учасниками протоколів обміну, технічних і програмних засобів, що відповідають єдиним вимогам (стандартам).