Поняття інтеграції підприємств

Тема 2

ІНТЕГРАЦІЯ як об’єктивний процес об’єднань підприємств

· Поняття інтеграції підприємств

· Класифікація інтеграційних процесів

· Аналіз та оцінка економічних вигод від інтеграції підприємств

Поняття інтеграції підприємств

 

Важливою умовою становлення в Україні ринкової економіки є її інноваційно-структурна перебудова на засадах корпоратизації, інтеграції і диверсифікації. Враховуючи кризовий фінансовий стан багатьох промислових підприємств, відсутність попиту на вітчизняну продукцію, а також стабільних господарських зв’язків, виникає потреба пошуку та створення дієвих організаційно-економічних інституцій, форм і механізмів здійснення господарської діяльності, одним з яких виступають інтегровані структури, що визначає важливість даного питання.

Основою розвитку суспільного виробництва є об’єктивна закономірність співпраці підприємств різних галузей, необхідність якої зумовлена розвитком продуктивних сил, прискоренням науково-технічного прогресу, розширенням взаємозв’язків в різних сферах економіки.

Необхідність об’єднання підприємств зумовлюється соціально-економічними особливостями, розміщенням підприємств, наявністю сировинної бази, віддаленістю від постачальників та споживачів, відокремленістю виробників сировини та готової продукції. Тому важливим питанням є інтеграція підприємств на основі концентрації та спеціалізації виробництва.

Поняття інтеграції означає процес поєднання пов’язаних у технологічному ланцюгу підприємств різних галузей, які забезпечують послідовну реалізацію технологічного процесу виготовлення кінцевого споживчого продукту.

Інтеграція виробництва – процес, який має об’єктивний характер і є прямим наслідком постійного розвитку суспільного поділу праці, сутність якого полягає у поступовій диференціації галузей економіки, поглибленні спеціалізації виробництва, посиленні на її основі внутрішньогалузевого і міжгалузевого товарообміну, створенні умов для прискорення науково-технічного прогресу. Інтеграція – це поглиблення співробітництва суб’єктів управління, їх об’єднання, зміцнення взаємодії та взаємозв’язків між компонентами системи управління. Вона є сукупністю суб’єктів господарювання, які представляють собою різноманітні форми капіталу, пов’язаних між собою фінансово-економічними і (або) виробничо-технологічними зв’язками для спільної підприємницької діяльності на основі “м’яких” (договірних) та жорстких (право власності) управлінських і організаційних відносин з метою підвищення ефективності функціонування й подальшого стійкого розвитку бізнесу. Відповідною організаційною основою реалізації інтеграційної політики має стати створення таких структур, які, є формою взаємодії між підприємствами, установами, науково-дослідницькими організаціями та фінансовими структурами і спрямовані на поєднання можливостей високотехнологічного виробництва і концентрованого фінансового капіталу, з метою забезпечення стабільних умов функціонування об’єднань підприємств та створення необхідного інвестиційного потенціалу для інноваційного шляху розвитку.

Метою інтеграції є поєднання економічних інтересів суб’єктів господарювання, спрямованих на високий кінцевий результат. Виходячи з цього основою інтеграційного процесу є зростання ефективності функціонування всіх його учасників на основі концентрації, поглиблення їх спеціалізації та забезпеченні виконання окремих технологічних процесів, з одного боку, і забезпеченні раціонального і взаємовигідного розподілу одержаного кінцевого результату між усіма учасниками інтегрованого формування, з другого.

Важливим питанням у сфері інтеграційних трансформацій є визначення мотивів, які спонукають підприємства до спільної діяльності. На основі напрямів поточної діяльності та перспектив подальшого розвитку вони групуються в такі блоки: операційні, фінансові, інвестиційні та стратегічні мотиви (рис 2.1).

Злиття і поглинання (ЗіП, М&А) є найпоширенішим засобом інтеграції підприємств.

Злиття і поглинання (англ. «mergers and acquisitions» або «takeovers») — термін, який використовують в Україні для позначення правочинів, у результаті яких:

- існуючий власник контрольного пакету акцій публічного або приватного акціонерного товариства відчужує на погоджених умовах належний йому контрольний пакет іншій особі (приватному покупцю);

- відбувається купівля особою (ініціатором поглинання) у міноритарних акціонерів публічного або приватного акціонерного товариства належних їм акцій з метою концентрації ініціатором поглинання контролю над товариством;

- відбувається об'єднання активів декількох компаній з метою створення нової компанії.

У широкому розумінні злиття – це інтеграція двох або більше компаній у нову, яка передбачає повну передачу активів і зобов’язань від однієї компанії до іншої або об’єднання двох компаній в одну господарюючу одиницю. У вузькому розумінні – це придбання акцій або майна компанії з метою посилення контролю над нею.

 

Комбінування взаємодоповнюючих ресурсів

Стратегічні

Рисунок 2.1 – Мотивація інтеграційних процесів

 

Придбання – це процес одержання прав корпоративного контролю в односторонньому порядку та в рамках вже існуючих організаційних форм. При злитті інтеграція відбувається на базі знову створених компаній.

Найбільш важливими ознаками процесів злиття та поглинання є:

- характер інтеграції компаній;

- національна належність компаній, що об'єднуються;

- ставлення компаній до злиття;

- спосіб об'єднання капіталу;

- умови злиття;

- механізм злиття.

Дослідження економічних переваг, які є мотивами процесів злиття та поглинання підприємств, а також їхньої структури за кількістю обумовлених ними угод, дає змогу виокремити такі основні групи джерел синергетичного ефекту, що виникають в результаті інтеграції:

- переваги маркетингового характеру. Сюди варто віднести такі економічні переваги злиття та поглинання як доступ до нових продуктів, нових ринків, нових каналів дистрибуції, збільшення частки ринку;

- переваги інституційного характеру. Їх суть полягає у зростанні "впливовості" об'єднаного підприємства. Так, через зростання обсягів закупівлі сировини й матеріалів об'єднана компанія отримує можливість впливати на постачальників, зокрема, вимагати зниження цін, покращення умов поставки тощо. Крім того, об'єднана компанія завдяки зростанню величини активів, обігу, прибутку підвищує свій кредитний рейтинг та отримує доступ до кращих умов кредитування;

- переваги зростання гудвілу. Ця група переваг охоплює можливість внаслідок злиття чи поглинання отримати доступ до нематеріальних активів партнера, зокрема його технологічних досягнень, досвіду персоналу, прогресивних методів управління, ділових зв'язків, престижу торгових марок тощо. Сюди ж належить очікуване зростання курсу акцій підприємства після злиття чи поглинання;

- переваги економії поточних витрат. Сюди належить досягнення об'єднаним підприємством економії на масштабах, економії на трансакційних витратах тощо;

- інші мотиви. Серед них переваги податкового характеру (скорочення оподатковуваного прибутку шляхом поглинання збиткового підприємства) та інші.

Однак треба пам'ятати, що існують певні межі збільшення обсягу виробництва, при перевищенні яких витрати на виробництво можуть істотно зрости, що призведе до падіння рентабельності виробництва.

Перші хвилі угод про злиття компаній були ще в ХІХ ст. і зумовили процеси горизонтальної інтеграції компаній-учасників та появу потужних монополій в індустріальній економіці. Характерною особливістю моделей злиття чи поглинання у цей період був множинний характер укладених між компаніями угод. Так, у 75 % укладених угод учасниками в середньому були п’ять компаній, а в решті – більше десяти компаній. Створення монополістичних гігантів у різних галузях не могло лишатися непомітним, тому розпочалась активна робота законодавчих органів ряду країн із вдосконалення існуючого та розробки нового антимонопольного законодавства.

Введення обмежень на деякий час зменшило кількість укладених угод і створених альянсів між компаніями-конкурентами. Однак із часом, а саме у
30-х роках ХХ ст., бізнес пристосувався до нових умов, і процес злиття чи поглинання компаній перейшов до іншого етапу свого розвитку – створення олігополістичних альянсів шляхом диверсифікації та вертикального злиття.

Якісно новим етапом розвитку процесу злиття чи поглинання стали 70-ті роки минулого століття, коли почали створюватися альянси конгломератного типу між компаніями різних галузей економіки.

Зауважимо, що практично всі укладені угоди про злиття компаній характеризувались взаємною зацікавленістю учасників, тобто мали дружній характер. Починаючи з 80-90-х років характер угод про злиття та поглинання змінився: виникає тенденція ворожих поглинань та укладення угод із чітким стратегічним розрахунком отримати синергічний ефект від нового бізнес-альянсу.

Сьогодні феномен злиття та поглинання перейшов до нового етапу розвитку, характерними ознаками якого є злиття транснаціональних корпорацій, тобто підвищення рівня концентрації бізнес-альянсів у світовому масштабі. Масштаби цих угод спричинили фундаментальні зміни у ряді галузей економіки, зокрема хімічній, телекомунікаційній, а також у банківській сфері.

В Україні перша хвиля інтеграції підприємств (з 1991 р.) була викликана їх приватизацією і корпоратизацією. Друга хвиля (1995–1997 р.) пов’язана з постприватизаційним періодом. Третя хвиля інтеграції підприємств, яка триває й до сьогоднішнього дня, пов’язана з формуванням та розвитком корпоративних відносин, зміцненням приватної власності та активізацією іноземного інвестування.

В Україні метою і причиною зростання кількості угод M&A (скорочення з англійської «Mergers and Acquisitions» – «злиття і поглинання») є:

- необхідність підвищення конкурентоспроможності компаній;

- необхідність адекватної відповіді на дії конкурентів, що укрупнюються;

- необхідність конкурувати на міжнародному рівні;

- фактична відсутність альтернативних джерел різкого підвищення капіталізації;

- налаштування прозорого бізнесу.

Серед багатьох можна визначити також фактори, які сприяють підвищенню додаткової вартості від інтеграції (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Основні фактори створення додаткової вартості в результаті інтеграції

Фактори зростання вартості, що ініціюються інтеграцією	Умови формування
Підвищення ефективності інвестицій	— Розширення та диверсифікація портфелю інвестиційних проектів
Зниження витрат	— Ефект масштабу — Поліпшення системи управління
Зниження виробничих ризиків	— Зниження ризиків втрат з причин порушення технології
Зниження ринкових ризиків	— Підвищення якості маркетингу — Розширення ринків
Зниження фінансових ризиків	— Підвищення фінансової стійкості за рахунок поліпшення фінансових результатів

 

Продовження таблиці 2.1

Зростання іміджу структури на ринку	— Зростання клієнтської стабільності
Зростання стабільності та кваліфікації персоналу	— Зростання інвестицій у персонал — Збільшення соціального пакету за рахунок підвищення фінансових результатів

 

Важливою особливістю інтегрованої структури є її стійкість, яка базується на ефективному функціонуванні як об’єднання в цілому так і кожного її підрозділу зокрема. При цьому необхідно налагодити ефективні міжгосподарські зв’язки та забезпечити здатність виконувати стратегічні завдання та цілі.