Соціальне партнерство: сутність,передумови, принципи, завдання.

Соціальне партнерство - це гармонізація інтересів сторін соціального діалогу, як і створення передумов для підтримки і розвитку людського капіталу, прирощення ефективності викорис- тання трудового потенціалу.

Головна суспільна функція СП полягає в тому, щоб, незважаючи на певні розбіжності в інтересах, шукати можливості для нейтралізації індивідуального і групового егоїзму як з боку власників засо- бів виробництва, так і з боку найманих працівників та їх представницьких органів; не допускати руйнівних конфліктів; створювати умови для розвитку вироб-ництва; гармонізувати співвідношення між зростанням ефективності праці, ціною послуг робочої сили й іншими умовами зайнятості найманих працівників.

Передумови ефективного функціонування СП:

*соцільно-економічні ( різноманіття форм власності і господарювання; становлення та розвиток громадянського суспільства; інноваційний характер економічного розвитку; соціальна орієнтація розвитку економіки)

* політико-правові (багатопартійність суспільства; свободу політичних переконань; гарантії додержання норм демократії; законодавче забезпечення фор- мування системи соціального партнерства)

* соціально-психологічні (підвищення рівня загальної культури соціуму; високий рівень розвитку корпоративної культури; утвердження високих норм трудової моралі).

Принципи СП: * поваги й урахування інтересів учасників переговорів; * повноважності соціальних партнерів і їхніх представників; * повноти представництва сторін; * рівноправності сторін і довіри у відносинах; * невтручання в справи один одного; * свободи вибору й обговорення питань, що входять до предмета соціального партнерства; * добровільності взяття зобов’язань на базі взаємного погодження; * пріоритетності примирних методів і процедур погодження інтересів.

Завдання СП:

На загальнодержавному рівні: * забезпечення стабільності та стійкої позитивної соціальної динаміки; * забезпечення балансу інтересів сторін і суб’єктів соціального діалогу; * підвищення якості трудового життя; * створення реальних механізмів підвищення соціальної відповідальності соціальних партнерів; * підвищення ефективності підприємницької діяльності.

На рівні організації: * створення передумов для стійкої позитивної економічної й соціальної динаміки; * забезпечення балансу інтересів роботодавця і найманих працівників; * створення реально діючого механізму підвищення соціальної відповідальності суб’єктів соціального діалогу; * підвищення конкурентоспроможності організації

2. Консолідована соціальна відповідальність як вияв сучасного рівня соціального партнерства.

Два суспільні інститути — соціальне партнерство і соціальна відповідальність — тісно взаємозв’язані та справляють обопільний вплив. Соціальне партнерство на практиці постає як механізм, інструмент формування соціально відповідальної поведінки та підвищення соціальної активності.

Соціальний діалог на практиці постає дієвим механізмом, інструментом, врешті-решт суспільним інститутом підвищення соціальної відповідальності, оскільки сприяє:

опрацюванню консолідованих вимог та норм соціально відповідальної по-

ведінки; формуванню цивілізованих уявлень щодо місії, мети та наслідків соціаль-

но відповідальної поведінки;залученню до вироблення та реалізації соціальних програм, угод, договорів та соціальної політики в цілому якомога більшої кількості суб’єктів соціаль-

ного діалогу;підвищенню потенціалу соціально відповідальних дій на рівні окремих

суб’єктів соціальної відповідальності та розширенню поля консолідованої (спільної, комунітарної, загальної) відповідальності;налагодженню ефективної взаємодії суб’єктів соціальної відповідальності

Соціальне партнерство справедливо розглядати як інструмент, організаційний механізм, соціальний інститут посилення індивідуальної соціальної відповідальності суб’єктів відносин у сфері праці, інтеграції останньої в якісну нову — спільну, загальну, консолідовану — відповідальність.

Інститути (партнери), які оточують бізнес-організацію, очікують від неї не тільки економічно відповідальних дій, а й співучасті у розв’язанні соціальних, екологічних та інших суспільних проблем. Що ж стосується суспільства загалом, то воно заінтересоване в тому, щоб кожна бізнес-структура набула статусу організації, орієнтованої на збалансований розвиток.