Принципи і методи розробки прогнозів

Мета і завдання прогнозу в інтегрованих системах захисту рослин

Мета прогнозу полягає в тому, щоб недопустити несподіваної масової появи шкідників і епіфітотій хвороб, коли шкодочинність будь-якого шкідливого організму буває найбільшою, а захист культур потребує надзвичайно великих затрат коштів і засобів захисту рослин. Не менш важливим є відмова від застосування засобів захисту рослин в період депресії шкідливого організму.

Прогноз є найважливішою складовою інтегрованих систем. Його значення і завдання:

1. Прогноз у захисті рослин є підґрунтям для своєчасного проведення заходів захисту. Завчасний прогноз надзвичайно важливий для масових видів шкідників та хвороб, здатних призвести до загибелі посіви у період спалахів чи епіфітотій.

2. Прогноз ступеня загрози від шкідливих організмів дає змогу підібрати для кожної культури найбільш раціональну технологію захисту.

3. Прогноз дає змогу планувати обсяги застосування і виробництва пестицидів, організовувати розподіл та своєчасне забезпечення регіонів необхідними засобами захисту рослин.

4. На підставі прогнозу розробляються і завчасно видаються необхідні рекомендації щодо захисту культур від шкідливих організмів.

5. Прогноз розвитку шкідливих організмів дає змогу своєчасно вносити корективи в районування території щодо використання сортів культур.

6. Система обробітку грунту, удобрення, строки сівби і норми висіву насіння, протруювачі повинні також враховувати як фітосанітарний стан полів, так і прогноз розвитку шкідливих організмів у наступному вегетаційному періоді.

7. Своєчасне знищення бур’янів, особливо тих видів, які є нерозривною ланкою у трофічному ланцюгу розвитку шкідливого організму, також ґрунтується на прогнозі.

8. Ефективність застосування біологічного методу неможлива без прогнозу стану популяції, розвитку і чисельності шкідника, оскільки від цього залежать норми, строки і кількість застосування паразитів та біологічних препаратів.

9. При запровадженні будь-якої культури в районі, де її раніше не вирощували, необхідно враховувати дані прогнозу, наявність шкідливих організмів, що можуть пошкоджувати її.

Види прогнозів

У практиці поширені три види прогнозів: багаторічний (стратегічний), довгостроковий (річний), короткостроковий (фенологічний, оперативний), кожен із яких вирішує певне завдання.

Багаторічний (стратегічний) прогноз розробляють наукові установи УААН і НАН на 10 – 20 - річний період, оскільки він ґрунтується на сонячно-земних зв’язках і періодичних змінах погоди та клімату, що впливають на динаміку чисельності, розмноження і поширення шкідливих організмів, зміну домінуючих видів та їх вплив на врожайність сільськогосподарських культур.

Для розробки таких прогнозів потрібен банк даних за 30-50 років і більше про поширення та шкодочинність основних шкідливих організмів сільськогосподарських культур.

Довгостроковий (річний) прогноз уточнює фазу динаміки в багаторічному циклі шкідливого організму, чисельність та інтенсивність розмноження полівольтинних видів і патогенних збудників хвороб в окремих зонах країни, дає змогу визначити площу заселення шкідником чи ураження збудником хвороб, рівні шкідливості, очікувану площу цілеспрямованих засобів захисту рослин. Ці прогнози розробляють наукові установи УААН і НАНБ, на основі інформації про чисельність і поширення шкідливих організмів, матеріалів з обстежень с/г угідь та місць зимівлі шкідників на основі інформації за два попередні роки. Такі прогнози дають змогу спланувати потребу в засобах захисту рослин як у цілому в країні, так і в окремих регіонах (областях) і своєчасно підготувати їх.

Короткострокові (фенологічні), або оперативні, прогнози у межах річних охоплюють розвиток одного покоління полівольтинних видів, визначають строки настання окремих стадій онтогенезу фітофагів, уточнюють шкодочинність і доцільність проведення захисту рослин, методи боротьби, площі обробки.

Принципи і методи розробки прогнозів

У результаті систематизації в багаторічній динаміці чисельності шкідників виділяють такі фази: депресія, поліпшення умов життя або розселення, масове розселення, пік і спад чисельності.

У збудників хвороб рослин відзначено тільки три фази динаміки популяцій: депресія, помірний розвиток, епіфітотія.

Фаза депресії – популяція нечисленна і зберігається у місцях резервацій, у яких умови життя даного виду наближаються до оптимальних. Чутливість до патогенів, пестицидів найбільша.

Фаза розселення при поліпшенні умов життя, коли спостерігається розселення виду із місць, здатних інтенсивніше розмножуватися. У більшості шкідливих видів цей процес відбувається автоматично, як пристосування, і не пов’язане із популяційними відносинами. Чутливість до патогенних організмів, пестицидів зменшується.

Фази масового розмноження популяцій у нових стаціях, коли шкідник має найвищу плодючість, життєздатність, найменшу смертність, а інтенсивність розмноження і чисельність швидко зростають. Різко зменшується чутливість до пестицидів та патогенів.

Фаза піка чисельності – найбільша чисельність і заселеність території, що призводить до погіршення умов життя, розмноження зменшується, життєздатність послаблюється, смертність збільшується, ріст чисельності припиняється. Різко зростає роль паразитів, хижаків, патогенних організмів, знижується стійкість проти пестицидів.

Фаза спаду чисельності – популяція не розмножується, різко знижується плодючість самок, посилюється дія негативних факторів, що спричинюють смертність. Популяція вимирає у місцях розселення, а зберігається тільки в резерваціях. Контролюється вона ентомофагами, патогенами, чутлива до пестицидів.

Або ці фази спостерігаються тільки в резерваціях, або на невеликих територіях.

Для розробки прогнозів необхідно уточнити видовий склад шкідників, визначити найбільш шкодочинні із них та їх поширення на території господарства, району, області, зони, держави. Знати їх ареали, в яких виділити зони з різним рівнем і частотою шкідливості, встановити частоту спалахів розмноження масових видів, обсяги застосування засобів захисту рослин, стан популяцій, що увійшли у зимівлю, тощо.