Міністерство освіти і науки України Державний університет телекомунікацій Навчально-науковий інститут телекомунікацій та інформатизації
КАФЕДРА ІНФОКОМУНІКАЦІЙ
Методична розробка
Для проведення лабораторних занять з навчальної дисципліни
«Інженерна та комп’ютерна графіка»
Модуль 1
ТЕМА 2: «Теоретичні основи виконання графічних документів»
Лабораторна робота 2
«Побудова трьох проекцій правильної призми з отворами»
КИЇВ – 2016
Міністерство освіти і науки України Державний університет телекомунікацій Навчально-науковий інститут телекомунікацій та інформатизації
КАФЕДРА ІНФОКОМУНІКАЦІЙ
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Завідувач кафедри
______________ проф. _ Б.Ю.Жураковський_
Року
Методична розробка
для проведення лабораторних занять з навчальної дисципліни
«Інженерна та комп’ютерна графіка»
Модуль 1
ТЕМА 2 «Теоретичні основи виконання графічних документів»
Лабораторна робота 2
«Побудова трьох проекцій правильної призми з отворами»
Обговорене на засіданні кафедри
Протокол № 1
від 2 вересня 2016 р.
КИЇВ – 2016
План
Лабораторна робота виконується протягом одного заняття.
1. За матеріалами лекції виконати завдання - побудувати три проекції шестигранної прямокутної призми з двома отворами за довільними розмірами; показати розрізи та проставити розміри.
2. Дати на перевірку викладачу креслення за завданням попередньої лабораторної роботи.
3. Ознайомитися, накреслити приклади і вивчити призначення та спосіб зображення основних типів ліній креслення (виконується вдома).
Завдання
Завдання № 1.
1. Побудувати три проекції фігури з наочного зразка, а саме: фронтальну (вигляд спереду), горизонтальну (вигляд зверху) та профільну (вигляд зліва) проекції.
Фігура являє собою правильну шестигранну прямокутну призму з двома отворами – вертикальним та горизонтальним. Вертикальний отвір є циліндричним, вісь симетрії якого збігається з віссю призми. Горизонтальний отвір - прямокутний і розташований симетрично відносно осі призми.
Розміри фігури студент вибирає довільно, але таким чином, щоб креслення зайняло більшу частину листа.
2. На кожній з проекцій показати розрізи фігури.
3. Проставити розміри фігури.
Вигляд фігури ілюструє Рис. 1.
Рис. 1. Типовий вигляд фігури
Примітка. Стандартна схема розташування виглядів на кресленні показана на Рис. 2. Число виглядів обирається в залежності від складності форми фігури від 1 до 6. Обов’язковим є наявність вигляду спереду. Далі використовують вигляди зверху та зліва. Необхідно використовувати мінімальну кількість виглядів, але достатню для повного зображення форми фігури. Що є «передом» фігури обирає виконавець креслення.
Рис. 2. Розташування проекційних виглядів на кресленні
Вказівки по виконанню роботи
До завдання № 1.
1. Креслення виконується на листі формату А3 з горизонтальним розташуванням.
2. Призма розташовується таким чином, щоб на кресленні, на вигляді зверху дві вершини шестикутника лежали на горизонтальній осі симетрії (див. рис.4).
3. Побудова креслення починається з компонування зображень на листі. Зображення (три проекції) необхідно розташувати таким чином, щоб воно знаходилися приблизно у центрі листа і займало більшу частину його площі. Для компонування проводяться дві горизонтальні лінії, які будуть обмежувати зверху та знизу фронтальну та профільну проекції, Для заданої фігури це є лінії, на які проецюються нижня та верхня грані фігури. Далі вибирається розташування осей симетрії на кожній з трьох проекцій. Після цього можна приступати до побудови проекцій фігури.
4. Будуються проекції зовнішньої частини фігури, тобто правильної шестигранної призми. Її побудову доцільно починами з креслення вигляду зверху, основою якого є правильний шестикутник. Креслиться коло, в яке вписується шестикутник (побудова правильного вписаного шестикутника показана на Рис. 3).
Рис. 3. Побудова правильного шестикутника, вписаного в коло
Далі будується фронтальна проекція. При цьому використовуються знайдені положення ребер на вигляді зверху.
Будується вигляд зліва на базі даних фронтального вигляду та вигляду зверху.
5. Будуються проекції вертикального циліндричного отвору. Побудова починається з креслення кола на вигляді зверху. Далі будуються проекції отвору на вигляді спереду та вигляді зліва.
6. Будуються проекції горизонтального прямокутного отвору. Побудова починається з фронтального вигляду. Далі визначається проекція отвору на вигляді зверху, після чого – на вигляді зліва.
При побудові проекцій фігури та отворів показуються усі невидимі лінії (пунктирною лінією).
7. Робляться розрізи на кожній з трьох проекцій.
На фронтальній проекції розріз робиться вертикальною площиною, що проходить через вертикальну вісь симетрії призми паралельно площині проеціювання. Оскільки проекція є симетричною, розріз поєднується з виглядом, тобто на одній половині проекції (лівій) зображується нерозрізана фігура, на другій половині (правій) – розрізана (див. Рис. 4). Границя між розрізаною і нерозрізаною частинами проекції співпадає з віссю симетрії, тому вона не позначається.
Подібним чином робляться поєднані з виглядами розрізи на вигляді зверху і вигляді зліва.
Розріз на вигляді зверху створюється горизонтальною січною площиною. Оскільки фігура не має горизонтальної площини симетрії положення січної площини вибирається довільно і обране розташування площини необхідно показати на фронтальному вигляді. Розташування січної площини необхідно обирати так, щоб розріз був найбільш інформативним (у даному разі щоб розріз проходив через горизонтальний отвір та не співпадав з верхньою або нижньою площинами отвору). Розташування січної площини позначається за допомогою товстої розімкненої лінії зі стрілками, які вказують напрям погляду. З зовнішнього боку стрілок пишуться дві великі літери (див. рис. 4).
На вигляді зверху розріз позначається цими літерами через дефіс (наприклад, А – А). Розрізана частина звичайно показується нижче горизонтальної вісі симетрії зображення.
На вигляді зліва з віссю симетрії співпадає проекція ребра. У таких випадках для того, щоб не заважати зображенню ребра, границя з розрізаною частиною зміщується на невелику відстань вправо і показується тонкою хвилястою лінією (від руки).
Примітка. За правилами, якщо внутрішній вигляд симетричної деталі показується на розрізі, то на другій, нерозрізаній частині невидимі лінії не показуються (вони не потрібні, оскільки форма видна на розрізі). Але при виконанні завдання № 3, так як пунктирні лінії вже наведені, їх можна залишити.
8. Проставляються розміри. Розміри студент проставляє у відповідності з реальними розмірами фігури, які він накреслив. Масштаб приймається 1: 1.
Розміри проставляються таким чином, щоб вони повністю визначали фігуру. У той же час зайві розміри, тобто розміри, які є похідними від інших, не повинні проставлятися. На кресленні обов’язково повинні бути показані габаритні розміри.
9. Креслення фігури до перевірки його викладачем виконуються олівцем, тонкими лініями. Після перевірки та виправлення помилок креслення наводиться лініями відповідної товщини та вигляду.
Приклад виконання завдання № 1 показані на рисунку 4.
