Магазан самообслуговування

ТЕМА 4: МАРКЕТИНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

 

1. "Планування магазину". Розміщення торгового устаткування.

2. Інтегровані маркетингові комунікації у місцях продажу як комунікаційна технологія мерчандайзингу.

3. Послідовність оформлення документів для відкриття торгової точки

 

Quot;Планування магазину". Розміщення торгового устаткування

Створення магазину – це складний процес, що у підсумку повинний привести до фінансового успіху. Час виходу на режим планового одержання доходу в тому числі залежить від "планування" магазину. Під цим терміном розуміють критерії і методи відведення площі пункту продажу для різних цілей (експозиційної площі, розташування торгових та інших відділів, торгового устаткування, входів і виходів).

Ефективність планування розташування торгового устаткування залежить від двох факторів:

· розмір експозиційної площі повинен максимально наближатися до розміру повної площі магазину, що обумовлює зведення до мінімуму тих площ, що не відведені безпосередньо під продаж (офіси, склади) (рис. 1)

· створення такого маршруту руху клієнтів, що змушував би їх обійти всю площу експозиції і, таким чином, оглянути весь асортимент. При проектуванні магазину необхідно враховувати, що ефективність торгової площі і прилавків змінюється по ходу руху потоків покупців. Прилавок, розташований біля входу, уздовж коридору потоку, знаходиться в контакті з більшою кількістю клієнтів, ніж інший прилавок, розташована у відстаючій зоні, де-небудь на іншому рівні продажу. І цей фактор є вирішальним у визначенні продуктивності прилавка, тобто його здатності продавати. На рис. 2 дана схема потоку клієнтів у пункті продажу. Для простоти уявимо собі магазин з одним входом-виходом і прилавками, розташованими в правильному порядку. Якщо взяти за 100% середню використовуваність прилавка в магазині, то використовуваність прилавків, розташованих напроти входу, буде значно більшою, ніж прилавки, що знаходяться у відстаючій зоні, де проходить найменша кількість клієнтів.

На основі проведених спостережень зробимо висновок, що на будь-якій торговій площі можна виділити три зони (рис. 3), що істотно різняться за інтенсивністю відвідувань клієнтів, від так називаної ефективної "білої" зони до відстаючої – "чорної".

Традиційний магазин

Магазан самообслуговування

 

Рис. 1. Різне використання площ в традиційному магазині

та магазині самообслуговування

 

 

 

Рис. 2. Потоки клієнтів у

пункті продажу Рис. 3 Класифікація зон продажу

торгової точки

Існують декілька моделей розміщення торгового устаткування: традиційна пристінна (рис. 4), модель типу "решітка" (рис. 5) і "острівна" (рис. 6), вибір якої залежить від методу роздрібного продажу товарів.

Традиційна пристінна модель найчастіше використовується вмагазинах товарів повсякденного попиту (чергових магазинах).

Рис. 4. Традиційна пристінна модель

Стелажі

Модель "решітка" найбільш розповсюджена в пунктах продажу харчових продуктів з самообслуговуванням і характеризується наступними особливостями:

· має максимальну вміщуючу властивість, тобто дозволяє виставить найбільше число продуктів;

· є функціональною у відношенні вимог управління та загрузки стелажів;

· сприяє створенню іміджу раціональності та зручності даного підприємства;

· спрощує проблеми контролю, що викликані різнорідністю номенклатури товарів.

Недоліком моделі "решітка" є те, що вона функціональна тільки по відношенню до управлінських потреб в плані досягнення високого рівня продуктивності та не враховує потреб попиту. Обов’язкове (вимушене) переміщення споживачів рекомендується до використання тільки у невеликих пунктах продажу. Якщо магазин великий, а споживач змушений проглянути весь асортимент, то це може привести до незадоволення з боку клієнта, якого змушують пройти шлях, що не відповідає їх потребам. Тому споживачам необхідно пропонувати декілька маршрутів: один головний та кілька додаткових, що дає свободу для переміщень споживачів.

При "острівній" моделі планування вид пропозиції товару вибирається як функція географічної зони однакового попиту, визначеного стилю життя тощо. Ця модель використовується, головним чином, при пропозиції непродовольчих товарів, зокрема одягу, хоча її використання поширюється і на продовольчий сектори.

Нові моделі планування для супермаркетів передбачають відмову від принципу компонування відповідно до сутності товару і перехід до поділу і пропозиції асортименту на основі потреб покупців і в залежності від обставин, що супроводжують торгівлю. Створення "островів" з видів товарів, наприклад кондитерських, промислових, інших товарів, і включення їх у стандартну систему "решітка" є найбільше цікавим варіантом для нашого ринку в умовах магазинів площею більш 400 кв.м.

Рис. 5. “Острівна” модель

1.- каса;

К а с и

2.- зона прудукції для швидкого Рис. 6. “Острівна” модель

1 – каса;

2 – зона продуктів для

швидкого приготування їжі;

3 – зона продукції для

сімейного приготування їжі;

Рис. 5. Модель “решітка” 4 – зона напоїв;

1 – овочесховище, 5 – зона нехарчових продуктів.

2 – підсобні приміщення,

завантаження товару.

Для прикладу розглянемо продовольчий магазин (рис. 6), площа продажу якого поділена на 4 секції: зона продуктів для швидкого готування їжі, зона продуктів для сімейного приготування їжі, зона напоїв і зона нехарчових товарів. Зона продуктів для швидкого готування їжі є принципово новим явищем і майже самостійним пунктом торгівлі. Крім того, передбачені дві головні осі переміщення так, щоб уникнути утворення пробок при русі потоку клієнтів. Експозиційні стелажі мають висоту нижче середньої (не вище 160 см), для того щоб збільшити поле огляду і зменшити товарні різниці. Нарешті, послідовність розташування секцій організована відповідно до посилення концепції взаємодоповнення, що існує між виставленими товарами.