Тема 2. Корупційні правопорушення

 

За вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання публічних функцій, притягаються до:

· кримінальної,

· адміністративної,

· дисциплінарної та

· цивільно-правової відповідальності.

Безпосередньо адміністративна відповідальність за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією встановлена Главою 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення – АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З КОРУПЦІЄЮ. Ця глава складається з 6 статей. Зміст основних статей буде опрацьований під час практичної частини наших занять.

Набагато більше корупційних правопорушень представлено в Кримінальному кодексі України. Корупційними злочинами відповідно до Кримінального кодексу України вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 417 у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2 ККУ. Цей перелік наведено у статті 45 ККУ. Таких статей в цьому кодексі 19.

В межах цієї дисципліни ми не будемо розглядати всі зазначені злочини, але найбільш «популярні» ситуації будуть розглянуті на практичних заняттях. Ці злочини зосереджені у Розділі XVII Кримінального кодексу України – ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ'ЯЗАНОЇ З НАДАННЯМ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ.

Зокрема, в цьому розділі ККУ встановлено відповідальність за злочини, які пов’язані із роботою поліцейського:

· Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем;

· Стаття 366-1. Декларування недостовірної інформації;

· Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою;

· Стаття 368-2. Незаконне збагачення;

· Стаття 369. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі;

· Стаття 369-2. Зловживання впливом.

Спробуємо дати стислу характеристику деяким статтям.

Розглянемо статтю 364 ККУ « Зловживання владою або службовим становищем». Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за статтею 364 ККУ передбачена для службових осіб. Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Будь-який поліцейський є представником влади, тому він є суб’єктом відповідальності за такий злочин.

Ще однією умовою настання відповідальності по цій статті є завдання істотної шкоди. Істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (для цієї ситуації) станом на 1.01.2016 – 689 гривень. Тому істотною шкодою буде лише шкода, яка перевищує 68 900 гривень.

Стаття 368 ККУ встановлює кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. В недалекому минулому це була відповідальність за одержання хабара.

Під неправомірною вигодою розуміють грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища карається:

· штрафом від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або

· арештом на строк від трьох до шести місяців, або

· позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо предметом цього злочину була неправомірна вигода у значному розмірі то покарання посилюється і карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо ж предметом цього злочину була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, то поліцейський може бути покараний позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Якщо ж предметом цього злочину була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, то таке діяння карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Цей злочин має градацію розміру неправомірної вигоди, яку покладено в основу покарання. Для зручності покажемо це у таблиці.

 

Неправомірна вигода	Розмір (НМДГ)	Розмір (грн.)
за частиною першою статті 368	До 100	До 137799
в значному розмірі (за частиною другою статті 368)	Від 100 до 200	137 800 – 275 599
у великому розмірі (за частиною третьою статті 368)	Від 200 до 500	275 600 – 688 999
в особливо великому розмірі (за частиною четвертою статті 368)	Більше 500	Більше 689 000

 

Стаття 368-2 ККУ встановлює кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі караються позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Це означає, що поліцейський може бути притягнений до кримінальної відповідальності, якщо він не зможе довести законність отримання грошових коштів або іншого майна на суму, що перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це становить грошові кошти, які перевищують 689 000 гривень.

Така ситуація можлива, коли важко довести факт отримання неправомірної вигоди, але в наявності є грошові кошти або інше майно, законність походження якого посадова особа не може пояснити.

Звернемо увагу на статтю 369 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі. Така ситуація є дзеркальною до статті 368 ККУ. Там особа отримує неправомірну вигоду, а тут – пропонує або надає її.

Пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища караються штрафом від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

І ще один злочин, який віднесено до корупційних, визначений у статті 369-2 ККУ «Зловживання впливом».

Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди караються штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

По суті, ця стаття встановлює відповідальність для посередників, які погодились вчинити вплив на особу, яка уповноважена на виконання функцій держави.

Наприклад, знайомий або родич поліцейського погодився за грошові кошти (неправомірну вигоду) вплинути на поліцейського для прийняття необхідного рішення. Тобто гроші передаються не безпосередньо особі, яка уповноважена на виконання функцій держави (поліцейському), а його знайомому. В такому разі до відповідальності може бути притягнуто і особу, яка передала неправомірну вигоду посереднику і самого посередника.

Щодо дисциплінарної відповідальності необхідно зазначити, що особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначається Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ».

Цивільно-правова відповідальність за корупційні правопорушення є позадоговірною (або недоговірною). Така відповідальність настає за вчинення протиправних дій однією особою щодо іншої за відсутності між ними договору або незалежно від наявних між ними договірних відносин. Така відповідальність настає за порушення обов'язку, встановленого законом або підзаконним актом, і найчастіше виражається у формі відшкодування збитків.

Необхідно також зазначити, що поліцейським пенсія встановлюються відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Але особам, які мають право на пенсію за цим Законом, позбавленим спеціальних звань, а також звільненим зі служби у зв’язку із засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, пенсія встановлюється на підставах, установлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Розглянемо зміст глави 13-А КУпАП «Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією».

Статтею 172-4 встановлено адміністративну відповідальність за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Нагадаємо, що самі обмеження визначені у статті 25 «Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності» Закону України «Про засади запобігання корупції».

За порушення таких обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю передбачається накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100 – 8 500 гривень) з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.

Статтею 172-5 встановлено адміністративну відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 – 3 400 гривень) з конфіскацією такого подарунка. Самі правила отримання та неотримання подарунків визначено у статті 24 «Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними» Закону України «Про запобігання корупції».

За порушення вимог фінансового контролю встановлено адміністративну відповідальність у статті 172-6 КУпАП. За несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачено штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1 700 гривень). За неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані встановлено штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 – 3 400 гривень). За подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачено накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 42 500 гривень).

Порядок здійснення фінансового контролю, вимоги та порядок подання декларації регламентуються Розділом 7 «Фінансовий контроль» Закону України «Про засади запобігання корупції».

Адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів встановлено у статті 172-7 КУпАП. За неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів накладається штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 – 3 400 гривень). За вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів передбачено відповідальність у вигляді штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 – 6 800 гривень).

Під реальним конфліктом інтересів розуміють суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Питання врегулювання конфлікту інтересів розглядаються у Розділі 5 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про засади запобігання корупції».

Статтею 172-8 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень. За незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, передбачається накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 – 2 550 гривень).

За невжиття заходів щодо протидії корупції передбачено адміністративну відповідальність у статті 172-9 КУпАП. Невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення тягне за собою накладення штрафу від ста двадцяти п’яти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2 125 – 4 250 гривень).

Розглянемо для прикладу декілька ситуацій, пов’язаних із застосуванням норм ККУ та КУпАП. Для цього необхідно ще раз звернутися до статей 368 та 369 Кримінального кодексу України. В цих статтях йдеться про відповідальність та покарання за:

1) отримання неправомірної вигоди;

2) пропозицію неправомірної вигоди.

Виникає ситуація, коли одна особа пропонує неправомірну вигоду, а інша погоджується її отримати. Наприклад, поліцейський зупинив водія за порушення правил дорожнього руху. Водій для того, щоб уникнути покарання, пропонує поліцейському якісь гроші. Його дії підпадають під ознаки статті 369 – пропозиція неправомірної вигоди. Водій може навіть не пропонувати безпосередньо гроші, а лише пообіцяти надати їх після вирішення спірної ситуації.

Стаття 369 передбачає відповідальність як за надання неправомірної вигоди, так і за обіцянку її надати. За такі дії передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 8 500 гривень до 12 750 гривень, або обмеження чи позбавлення волі від 2 до 4 років. Тому будь-яка особа, яка пропонує неправомірну вигоду або просто обіцяє її надати ризикує бути притягненою до кримінальної відповідальності.

Ще більше ризикує сам поліцейський. Якщо уважно прочитати статтю 368 Кримінального кодексу, то стає зрозумілим, що кримінальна відповідальність настає за прийняття як неправомірної вигоди, так і за прийняття лише пропозиції чи обіцянки такої вигоди. За такі дії передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 17 000 гривень до 25 500 гривень, або позбавлення волі від 2 до 4 років.

Звертаємо увагу на те, що в Кримінальному кодексі не встановлено певного мінімального розміру неправомірної вигоди, починаючи з якого може наставати кримінальна відповідальність. Відповідальність настає за пропозицію неправомірної вигоди чи за отримання неправомірної вигоди незалежно від її розміру.

Схожа стаття міститься і в Кодексі про адміністративні правопорушення. Це стаття 172-⁵ «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків».

В КУпАП встановлено відповідальність за порушення визначених законом обмежень щодо одержання подарунків. За такі дії передбачена відповідальність у вигляді штрафу від 1 700 до 3 400 гривень з конфіскацією такого подарунка.

Необхідно пояснити, які ж обмеження встановлені щодо одержання подарунків. Таких обмежень не так вже й багато. По-перше, забороняється отримувати подарунки особам, уповноваженим на виконання функцій держави у зв’язку зі здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. По-друге, забороняється отримувати подарунки начальникам від своїх підлеглих.

Необхідно звернути увагу, що відповідальність за порушення обмежень щодо одержання подарунків встановлено лише для осіб, які їх отримують. Відповідальність для осіб, які пропонують подарунок не передбачена.

В деяких ситуаціях закон дозволяє отримувати подарунки і особам, уповноваженим на виконання функцій держави. Посадові особи можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких подарунків не перевищує одну мінімальну заробітну плату, встановлену на день прийняття подарунка, одноразово. Нагадаємо, що розмір мінімальної заробітної плати зараз складає 1 378 гривень (станом на 1.01.2016 р.).

Передбачені обмеження щодо вартості подарунків не поширюються на подарунки, які даруються близькими особами.

Можна навести такі приклади, що підлеглі поліцейські не мають право дарувати подарунки особам, які є їх начальниками. Вартість подарунка тут значення не має, тому що це пряма заборона.

В той же час поліцейські мають право, наприклад, привітати з днем народження та подарувати подарунок їхньому колезі, такому ж поліцейському, але вартість такого подарунка від кожного окремого дарувальника не може перевищувати 1 378 гривень. Вартість подарунків не обмежується лише для близьких осіб. До близьких осіб віднесені, наприклад, чоловік, дружина, батько, мати, син, дочка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, Такі особи мають можливість дарувати подарунки без обмеження їхньої вартості.

Що ж робити поліцейському в разі надходження пропозиції. Відповідь міститься в самому законі. Послідовність складається із 4-х дій.

Поліцейський у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника.

Якщо поліцейський виявив у своєму службовому приміщенні (автомобілі) майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього начальника.

Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Як бачимо, вимоги доволі прості та однозначні.

Розглянемо ще одну ситуацію із встановленням обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.

Поліцейському забороняється: займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю. Це означає що поліцейським не можна займатися будь-якою підприємницькою діяльністю або виконувати будь-яку роботу і отримувати за це плату. Ви не можете займатися ремонтними роботами, охороняти якісь об’єкти, перевозити вантажі або людей, торгувати і так далі.

Дозволено лише здійснювати:

· викладацьку діяльність (читати лекції, проводити уроки),

· наукову діяльність (писати наукові статті),

· творчу діяльність (співати, танцювати),

· медичну практику,

· інструкторську та суддівську практику із спорту.

Вище перераховано дозволені види оплачуваної діяльності.

Розглянемо ще питання фінансового контролю та декларування доходів. Всі особи, які уповноважені на виконання функцій держави, в тому числі і поліцейські, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію за минулий рік за формою, визначеною Національним агентством. Такий порядок буде діяти з 2016 року. В разі порушення цього обмеження можливими наслідками є адміністративна або ж кримінальна відповідальність.

Адміністративна відповідальність (стаття 172-⁶ «Порушення вимог фінансового контролю») передбачена за несвоєчасне подання декларації. Якщо не подав до 1 квітня, то будеш відповідати. За це з особи може стягуватися штраф у розмірі від 850 до 1 700 гривень.

Кримінальна відповідальність (стаття 366-1 «Декларування недостовірної інформації») застосовується за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації.

Подання поліцейським завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання поліцейським зазначеної декларації караються штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до цієї статті відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат. На 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 378 гривень. Тому кримінальна відповідальність настає лише в тому разі, якщо поліцейський умисно внесе до декларації недостовірні відомості у розмірі 344 тисячі 500 гривень. Якщо розбіжність буде меншою, то поліцейського буде притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

Це означає, що ви повинні умисно не подати декларацію, або умисно не внести в цю декларацію відомості, які мають там бути. Якщо дії вчинені умисно, то це означає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності). Тобто ви розуміли, що ви це не зазначаєте в декларації цілком свідомо.

Кримінальна відповідальність передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ми розглянули основні ситуації, які містять корупційні ризики. Але це не заперечує можливість виникнення й інших ситуацій. Тому вам бажано самостійно прочитати відповідні статті як Закону України «Про запобігання корупції», так і Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення.