У вітчизняній та зарубіжній літературі зустрічаються декілька класифікацій ресурсів подієвого туризму відповідно до їх масштабу, цільової аудиторії, періодичності та кратності проведення, форми проведення, тематичної спрямованості тощо.
За масштабом (кількістю учасників, величиною вкладених засобів і отриманих прибутків, популярністю і обізнаністю в громадськості, зацікавленістю ЗМІ) події поділяють на місцеві, регіональні, національні, міжнародні [16].
– Місцеві – учасниками виступають жителі одного села, міста чи району.
– Регіональні – учасники з однієї області, краю, провінції або цілої групи адміністративно-територіальних одиниць, які становлять певну частину однієї країни.
– Національні – учасники представляють принаймні половину адміністративно-територіальних одиниць найвищого рангу національної спільноти. Ці події як правило об’єднані певною тематикою і їм присутні елементи святкування.
– Міжнародні – учасниками виступають громадяни різних країн. Характерними ознаками подій глобального масштабу є залучення уваги преси, приваблення величезної кількості туристів, створення престижу та іміджу, а також залучення значних коштів для регіону. Такі події відбуваються в особливо великих масштабах.
В закордонній літературі виділяють наступні види подій за масштабом:
– Local events (місцеві події)
– Regional events (регіональні події)
– Hallmark events («знакові» або «маркові» події)
– Mega-events (мега-події)
Події, в залежності від їх масштабу, спричиняють неоднаковий вплив на регіон в якому проводяться. Даний вплив може бути мінімальним, якщо йдеться про події місцевого масштабу, або ж у випадку міжнародних масових заходів – несуть значні економічні, культурно-соціальні, екологічні наслідки для туристичної дестинації [19].
Шкала впливу подій в залежності від масштабу
Шкала впливу виражає кількісну оцінку зміни економічної активності, в результаті збільшення потоку туристів, які відвідали регіон в цілях побувати на заході; кількості грошових коштів, які потратили учасники заходу, будучи присутніми на ньому; кількості створених нових робочих місць, а також доходів в результаті сплати податків до місцевих органів.
За доступністю розрізняють заходи відкритого і закритого типу.
– Заходи з вільним доступом проводять, як правило, на відкритих майданчиках, де вхід необмежений. Оцінка таких заходів є достатньо клопітким процесом і як наслідок призводить до того, що кількість учасників визначають перерахунком в буквальному сенсі «по головах».
– Заходи з обмеженим доступом передбачають прохід учасників через спеціальні пункти пропуску по білетам чи запрошенням. Підрахунок кількості учасників в такому заході здійснюється по кількості реалізованих квитків.
Відповідно до даного поділу можна ще й оцінити заходи з їх цільової направленості на аудиторію. Коли відкриті заходи створені переважно для широкого кола відвідувачів, не мають певних особливих обмежень, а є цікаві усім без виключення вони називаються загальними, то на противагу таким виступають спеціальні - орієнтовані на певну групу відвідувачів за віком (дитячі, молодіжні фестивалі) чи професією (економічні симпозіуми, наукові конференції).
За частотою проведення події поділяються на разові – ті, які проводяться лише раз, вони є неповторюваними, а також повторювані. Вони в свою чергу поділяються на щорічні, до них найчастіше відносяться фестивалі, які мають визначений місяць проведення і повторюються з року в рік, ті які відбуваються декілька разів на рік – тижні моди, а також циклічні – ті які відбуваються через певний визначений період часу – чемпіонати, змагання, олімпіади.
Найпоширенішою серед усіх видів класифікацій є поділ подієвих заходів в залежності від їх тематики. В науковій літературі наводяться різні приклади таких класифікацій.
Бабкін А., 2008
| 1) Національні свята і фестивалі | |
| 2) театралізовані шоу | |
| 3) фестивалі кіно і театру; | |
| 4) гастрономічні фестивалі | |
| 5) фестивалі і виставки квітів; | |
| 6) модні покази; | |
| 7) аукціони | |
| 8) фестивалі музики і музичні конкурси; | |
| 9) спортивні події; | |
| 10) міжнародні технічні салони. |
Тому, виходячи із об’єктивної необхідності, пропонуємо здійснити таку класифікацію видів івентивного туризму:
1. За територіальною ознакою охопленості:
- місцевий (місцеві свята та події – дні міста, міські конкурси, невеликі церемонії);
- регіональний (регіональні фестивалі, виставки, шоу);
- вітчизняний (національні свята, інавгурація президента тощо);
- зарубіжний, виїзний та в’їздний (ярмарки, конкурси, змагання, релігійні події);
- міжнародний (міжнародні свята, карнавали, фестивалі, виставки, конкурси).
2. За кількістю учасників груп, які формуються:
- малий (у тому числі сімейний, одиничний, самостійний; до 10 осіб);
- середній (групи від 10 осіб до 50);
- великий (понад 50 чоловік);
- глобальний (понад 300 учасників);
- змішаний (формуються різні за чисельністю групи).
3. За сферою життя:
- культурний;
- спортивний;
- мистецький;
- громадський;
- історичний;
- природний;
- змішаний.
4. За кількістю подій (насиченістю туру):
- вузькоспеціалізований (1 подія);
- середньоспеціалізований (2-3 події);
- широкоспеціалізований (понад 3 події).
Також пропонуємо здійснити таку класифікацію івентів (подій):
1. За тривалістю туру/події:
- короткотривалий (одно-, дводенний, в тому числі тури вихідного дня);
- середньої тривалості (від трьох днів до тижня);
- тривалий (понад тиждень).
2. За загальною чисельністю присутніх на заході (за форматом):
- дрібноформатний (до 100 чоловік);
- середньої величини (100-1000 чоловік);
- крупноформатний (1000-5000 осіб);
- масовий (понад 5000 осіб).
3. За часовою ознакою івенту (події):
- місця та події минулого (в тому числі із відтворенням подій);
- участь у подіях у режимі реального часу;
- синтезований (поєднання відтворення минулого та сучасні атракції).
4. За ексклюзивністю івенту:
- престижні закриті;
- доступні престижні;
- загальнодоступні.
5. За вартістю участі:
- доступний широким колам (навіть для споживачів із низьким рівнем доходів);
- середньої вартості (для середнього класу або вимагає попереднього накопичення капіталу);
- престижний дорогий івент.
Прикладів до різних ознак можна навести багато, основні ж види івенттуризму можна окреслити наступним чином: малий – закриті престижні вечірки; середній – святкування професійних свят, змагання, лицарські турніри; великий – дні міст, фестивалі, виставки; глобальний – глобальні заходи і події – включають міжнародні конкурси та фестивалі, споглядання природних явищ, карнавали; міжнародний – чемпіонати Європи та світу з футболу; національний – конкурс краси Міс Україна; регіональний – регіональні виставки; місцевий – дні міста, святкування місцевих свят; культурний – свята, фестивалі; спортивний – спортивні змагання; мистецький – мистецькі заходи, концерти, виставки; громадський – мітинги; історичний – місця слави, відтворення подій, турніри; природний – споглядання природних подій; змішаний – святковий новорічний тур.
| ВИД РЕСУРСІВ | ТЕМАТИКА | ПРИКЛАДИ ПОДІЇ |
| ГРОМАДСЬКІ | Гастрономічні фестивалі | Пивний фестиваль "Октоберфест" (Мюнхен, Німеччина), свято молодого вина Божоле Нуво (Франція), фестиваль морепродуктів на о. Гров (Іспанія) |
| Фестивалі івиставки квітів | Виставка тюльпанів (Нідерланди), фестиваль квітів у Челсі (Велика Британія), свято троянд (травень) і жасмину (серпень) у Грассі (Франція), фестиваль хризантем (Японія), фестиваль квітів (Таїланд), виставка квіткових експозицій на Співочому полі (Київ) | |
| МИСТЕЦЬКІ | Музичні та театральні фестивалі і конкурси | Музичний конкурс "Євробачення", фестиваль джазу в Монтре (Швейцарія), "Слов'янський базар" (Білорусь), "Нова хвиля" (Латвія), "Таврійські ігри" (Україна), Фестиваль художнього драматичного мистецтва (Франція) |
| Кінофестивалі | Канський (Франція), Берлінський (Німеччина), кінофестиваль "Молодість" (Україна), "Кінотавр" (Росія) | |
| Фольклорні обряди, свята і фестивалі | Midsummer's Day (Велика Британія), фестиваль кельтської музики (Франція), фольклорний фестиваль у Шешорах (Україна) | |
| СПОРТИВНІ | Спортивні змагання | Літні і зимові Олімпійські ігри, чемпіонати світу і Європи з футболу й інших видів спорту, спартакіади |
| Ралі, перегони і регати | Перегони Формули-1, міжнародні автоперегони, напр. Париж - Дакар, регати: Vendee Globe, Volvo Ocean Race | |
| Спортивні фестивалі | "Лижний фестиваль" (Норвегія), "Перегони човнів" (Велика Британія) | |
| КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ | Театралізовані шоу | Шоу Lord of the Dance (Велика Британія), "Кіносценія" (Франція), "Наше Різдво" (Україна) |
| Карнавали | Карнавал в Новому Орлеані (США), Венеціанський карнавал (Італія), карнавал в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), карнавал в Мацатлані (Мексика) | |
| Національні фестивалі і свята | Фестиваль Святого Патрика (Велика Британія, Ірландія), "Парад кохання" (Німеччина), весняні та осінні фестивалі (Китай), Дівалі або "Фестиваль Вогнів" (Індія) | |
| ЕКОНОМІЧНІ І ПОЛІТИЧНІ | Аукціони | Сотбі'с, Крісті'с (твори мистецтва, антикваріат, Велика Британія), NAFA (хутра, Канада), Гелос (твори мистецтва, Росія), FFS (хутра, Фінляндія), Flora Holand (квіти, Нідерланди) |
| Покази мод | Тиждень високої моди в Парижі (Франція), Milano Moda Donna (Італія), Тижні моди Mercedes-Benz | |
| Ярмарки і виставки | "Райзен Гамбург" (туристичний ярмарок, Німеччина), Брюссельський міжнародний книжковий ярмарок (Бельгія) | |
| Автомобільні й авіаційні Салони | Детройтський (США), Франкфуртський (Німеччина), Лондонський (Велика Британія), Женевський (Швейцарія), Токійський (Японія) автосалони, авіасалон в Ле Бурже (Франція), авіасалон на о. Лангкави (Малайзія) | |
| Політичні й економічні форуми | Всесвітній економічний форум у Давосі (Швейцарія), Генеральна асамблея ООН, зустрічі світових лідерів | |
| РЕЛІГІЙНІ | Релігійні свята, ходи і події | Сходження Благодатного вогню у переддень Воскресіння Христового (Єрусалим) |
Найважливіші види подій
Музичні фестивалі – заходи орієнтовані на музику, іноді представлені певною тематикою, це може бути певний музичний стиль, музика притаманна певній місцевості чи національності або ж приурочена до якогось свята. Вони зазвичай проводяться на відкритому просторі. Першим музичним дійством – прототипом сучасних фестивалів можуть вважатися Піфійські ігри в Дельфах. У Середні віки всі музичні заходи проводилися у формі змагань [11].
Більшість музичних фестивалів, особливо рок-фестивалі проводяться з певним визначеним інтервалом. Іншою формою подієвих заходів є приватні комерційні концерти, які проводяться лише раз у певну визначену дату.
Серед музичних фестивалів зустрічаються і такі, які мають не тільки розважальну, а й виховну функцію. Вони проводяться щорічно місцевими громадами на національному або регіональному рівнях на благо музикантів-аматорів різного віку і категорій досягнень. Учасники таких заходів отримують зворотній зв'язок аудиторії, критику професійних суддів, а присутність конкуренції серед учасників створює елемент гри, де переможцям вручається сертифікат або приз за участь і перемогу. Такі музичні конкурси дають можливість учасникам здобути знання і отримати дружню атмосферу від публіки [16].
Найбільший музичний фестиваль у світі Donauinselfest, який проводиться протягом трьох днів кожен рік у Відні і привертає увагу від 25 до 30 тисяч глядачів. Фестиваль Вудсток в 1969 році зібрав майже 500 тис. відвідувачів, а в 2011р. до 700 тис. глядачів [14].
В Україні серед найвідоміших музичних фестивалів – фестивалі «Країна мрій» - міжнародний етнічний музичний фестиваль, засновником і організатором якого виступає Олег Скрипка – лідер легендарної групи Воплі Відоплясова. Головна ідея фестивалю – відродження традиційної української культури, підтримка сучасних етнічних стилів та ознайомлення з елементами етносу інших народів. «Червона рута» — найбільший і найпрестижніший в Україні україномовний фестиваль сучасної молодіжної музики. Фестиваль відбувається щодва роки від 1989р. Фестиваль стимулює створення пісенного репертуару української сучасної музики. Майже 90% відомих, популярних в Україні та за її межами вітчизняних виконавців, відкриті «Червоною рутою». Фестиваль виконує важливу державотворчу функцію в Україні і має всеукраїнський масштаб, формує сучасну естрадну і молодіжну школу вітчизняної музики [29].
Музичний фестиваль «КаZантип» вже давно став візитівкою Криму. Спочатку це був спортивний захід, що збирав фанатів віндсерфінгу, які також веселилися під сучасну музику. Потім він перетворився в щорічний музичний фестиваль, що проводиться у Криму, найбільш відомий фестиваль електронної музики на пострадянському просторі. Тут грає електронна музика усіх напрямків, виступає багато діджеїв з усього світу. Символ фестивалю — «Жовта валіза», що дає власнику право безоплатного входу на територію «республіки КаZантип [27].
Кінофестиваль – фестиваль творів кіномистецтва, зазвичай супроводжується публічним показом багатьох фільмів і приїздом їх авторів. В ході більшості фестивалів проводиться конкурс фільмів, за результатами якого вручаються призи (гран-прі, приз глядацьких симпатій та інші). Результати конкурсу зазвичай оцінює експертне журі. До конкурсу допускаються фільми, які створені недавно і ще не були представлені широкій публіці. Вони часто спеціалізуються за жанрами кіно, тематикою чи навіть довжиною стрічки (фестивалі короткометражних фільмів). Кінофестивалі зазвичай проводяться щорічно.
Перший значний кінофестиваль відбувся у Венеції в 1932р. за ініціативи Беніто Муссоліні. Поява інших значних кінофестивалів датується 1930-1950рр. Единбурзький кінофестиваль був заснований в 1947р. і з того часу проводився щорічно без переривів, що є своєрідним рекордом. Наразі у світі існують тисячі кінофестивалів, від найвищого і найпрестижнішого рівня до невеликих фестивалів місцевого значення. Серед найвідоміших фестивалів сучасного світу – Берлінський міжнародний кінофестиваль, що проводиться щорічно в Берліні в лютому, починаючи з 1951р. Канський кінофестиваль – проводиться у місті Канни (Франція, Лазурний берег). На фестиваль щорічно приїздить близько 35тис. професіоналів кінематографу з усього світу [26].
В Україні одним з найважливіших кінофестивалів є «Молодість», який спеціалізується на кінодебютах і студентських фільмах. Фестиваль заснований у 1970 році і від тоді проводиться щорічно в останню неділю жовтня. Сьогодні фестиваль презентує близько 240 фільмів щорічно з понад сорока країн світу [32].
Гастрономічні фестивалі – найсмачніші з переліку усіх фестивалів, оскільки на них зазвичай відбуваються різноманітні дегустації та майстер-класи. Кулінарні фестивалі існували ще зі Стародавніх часів, коли наші предки об’єднуючись в громади відмічали хороший врожай, дякували богам за рясні плоди і святкували осіннє рівнодення. Інтерес до гастрономії на сьогодні перебуває на своєму піку у світі, в зв’язку з цим гастрономічні фестивалі стають все більш популярними. Більшість з них проходять переважно в Європі, але бувають і такі, коли відомі шеф-кухарі відправляються до Азії і навіть деякі острівні держави, щоб представити вироби кулінарного мистецтва.
Серед гастрономічних фестивалів чітко простежується поділ на фестивалі їжі (фестивалі хліба, бринзи, шоколаду) та фестивалі присвячені певним напоям (фестивалі пива, вина, кави). В Україні серед відомих кулінарних фестивалів виділяється «Гуцульська бринза» - фестиваль, який є візитною карточкою Рахівського району і однією з найяскравіших сторінок культурного життя Закарпаття – подією на яку чекають цілий рік. Ще на Закарпатті відбувається Сливовий фестиваль, в ході якого відбувається приготування повидла та страв за староугорською рецептурою (гомбовці, калачі, вареники). У місті Коростень Житомирської області відбувається фестиваль дерунів, на Тернопільщині уже кілька років поспіль проводиться фестивалі, присвячені каві, шоколаду, пампуху, сиру і вину, хлібу, пиву [29].
Серед фестивалів напоїв широкої популярності у світі набув пивний фестиваль – організований захід, в ході якого представлені різноманітні сорти пива (або інших алкогольних напоїв) доступні для дегустації чи покупки. Різниця між пивною виставкою і пивним фестивалем полягає у тому, що пивний фестиваль може включати обмежений діапазон виробників і сортів пива, оскільки в ньому робиться акцент на розваги.
Найбільшим пивним фестивалем світу є Октоберфест в Німеччині. Цей фестиваль проводиться вкінці вересня на початку жовтня кожного року ще з 1980 року. У Львові також проводиться щорічний фестиваль пива у форматі вищезгаданого мюнхенського фестивалю Октоберфест. Припадає він на травень і триває декілька днів. Цей фестиваль достатньо легко влився в загальну атмосферу міста, адже варити пиво у Львові почали ще у XVст. Щороку на початку весни у Берегово проходить Фестиваль вина. Це містечко вже давно отримало неофіційну назву винної столиці західної України [27].
Спортивні заходи щорічно залучають мільйони людей, формуючи особливий вид подорожей – спортивно-подієвий туризм, при якому туристи стають очевидцями подій світового рівня. У сучасному потоці спортивного подієвого туризму спортсмени та супроводжуючі їх особи складають незначну частину подорожуючих, основна більшість туристів представлена їх уболівальниками. Наприклад, на матчах футбольних чемпіонатів Європи присутні до декількох десятків тисяч уболівальників команди, що прибула з іншої країни. Поїздки на спортивні заходи, як правило, короткочасні і не супроводжуються великими грошовими витратами в розрахунку на одного туриста, але у зв'язку з масовістю дають відповідній країні чималий туристичний дохід.
Під час організації подібних заходів активізується діяльність суб'єктів індустрії туризму, супутніх галузей економіки та сприяє до економічного підйому в регіоні. Підготовка і проведення таких подій потребує значних зусиль і вкладень, але і дозволяє місту зайняти високий щабель у ранзі туристичних дестинацій.
Міжнародні спортивні змагання (Олімпійські ігри, чемпіонати світу та континентів, універсіади) приваблюють щорічно мільйони людей. І навіть розвиток сучасних систем зв'язку і телебачення не зменшують потоки туристів, що відправляються в інші країни з метою особисто взяти участь у спортивному святі та підтримати команду своєї країни. Можна вважати, що відвідування спортивних змагань - один з найдавніших видів подорожей. Олімпійські ігри проводились з 776 року до нашої ери і залучали безліч глядачів з різних куточків Еллади. Сьогодні відвідування Олімпійських ігор обходиться уболівальникам у 1-2 тис. доларів [22].
Національні і релігійні свята та фестивалі. Усі свята поділяються на державні, релігійні, народні, професійні, сімейно-побутові.
Релігійні свята в Україні святкують дуже весело. На Новий рік всі збираються на центральних площах біля ялинок. На Різдво колядують, ходять з Вертепом від хати до хати, відвідують рідних і близьких.
Свято Меланки в Буковинському селі Вашківці претендує на лаври головного українського карнавалу. Історія заснування карнавалу походить від колишнього власника містечка – графа Петріно, який був шанувальником старовини і перетворив Вашківці на свято св.Василія у справжній карнавальний вир. Кожний чоловік (жінки до участі не допускалися) намагався виготовити такий карнавальний костюм, яким міг вразити графа. Кожна команда за участь в карнавалі отримувала бочку пива, додатково був ви нагороджений власник найкращої маски.
Серед релігійних подій, які спричиняють до активізації значних потоків туристів є прощі. Проща – це подорож до святого місця з метою духовно збагатитися і зрости. В Україні прощі відбуваються в знаменитих центрах релігійного паломництва – Зарваниці, Почаєві, Уневі та ін. Звичайно неможливо чітко провести межу між релігійним туризмом і подієвим, але якщо оцінювати Всеукраїнську прощу як масовий захід національного масштабу, а про це свідчить те, що щороку в паломництві беруть участь десятки тисяч вірян з різних куточків України та закордону, то можемо розглядати прощі і крізь призму подієвого туризму. Серед подієвих турів за кордон зустрічаються прощі до таких релігійних центрів як французьке містечко Люрд і португальської Фатіми. Відомою подією в релігійному світі християн є Сходження благодатного вогню в Єрусалимі – це назва дива, яке відбувається щороку напередодні православного Великодня у Велику суботу в Єрусалимському храмі Воскресіння. Приблизно опівдні з двору Єрусалимської Патріархії виходить хресний хід на чолі з православним Єрусалимським Патріархом.
Одним з найбільших державних свят в Україні вважається день незалежності. Це свято завжди відбувається грандіозно і концептуально, супроводжується концертами, феєрверками та масовими гуляннями.
Одному з народних свят – 1 квітня присвячена гуморина в Одесі, щорічний Фестиваль гумору та сатири, що проводиться саме в день сміху починаючи з 1973 року. Проведення фестивалю почалося з виступу команди КВК в 1972р. «Гуморина» проводиться у формі карнавальної ходи на соборній площі Одеси [27].
Національний Сорочинський ярмарок – один з найвідоміший святкових ярмарків, що відбувається в селі Великі Сорочинці Миргородського району на Полтавщині. Традиційна національна Сорочинська ярмарка збирає на сьогодні сотні тисяч глядачів не тільки з України, а й з усього світу.
В Україні одним з поширених місцевих святкувань є відзначення дня міста – символічні дата заснування, яке супроводжується фестивалями, виставками, святковими ярмарками. На вулицях панує святкова атмосфера. За результатами Київського інституту соціології найпопулярнішими офіційними святами серед українців є Пасха – 83%, Новий рік – 81%, Різдво – 79%, Міжнародний жіночий день – 49%, День Перемоги – 40%, Трійця – 36% [34].
1. Науково-економічні – заходи подієвого туризму, не менш популярні у світі ніж спортивні, сформувалися в окрему сферу діяльності по організації, супроводу, проведення різного роду виставок, конгресів, заохочувальних турів - MICE, що розшифровується як: «Meetings» (зустрічі), «Incentives» (заохочувальні заходи), «Congress» (конгреси), «Exhibitions & Events» (виставки і події). Протягом останніх років інтерес до виставок зростає. Згідно з даними Всесвітньої асоціації виставкової індустрії, на США, Китай, Німеччину, Італію і Францію припадає 59% загальносвітового закритого виставкового простору. Лідерами по площі виставкових просторів, як і раніше залишаються США, Китай, Німеччина, Італія, Франція, Іспанія, Нідерланди, Бразилія, Великобританія, Канада, Росія, Швейцарія, Бельгія, Туреччина та Мексика [3].
Науково-економічні заходи можуть приймати різноманітні форми і назви. Наприклад, в залежності від масштабу заходу, вони поділяються на конгрес – формальна зустріч делегатів, які належать до певної сфери людської діяльності чи залучені до спеціального дослідження, для з’ясування певних питань; конференція – широкомасштабні збори, що мають на меті обмін бачення питання, винесеного на загальне обговорення; саміт – та ж конференція, що відбувається за участю керівників держав; семінар – заняття в діловому режимі, що дозволяє учасникам думками з певного питання.
Протягом останніх років зростає інтерес до таких подієвих заходів як виставки. Виставки та ярмарки організовуються найчастіше для демонстрації досягнень науки і техніки, промислового і сільськогосподарського виробництва. З кінця XIX ст. регулярно проводяться Всесвітні виставки, на яких демонструються досягнення людства в різних сферах. Для Всесвітньої виставки 1889 р. за проектом французького інженера А. Г. Ейфеля була споруджена Ейфелева вежа, яка сьогодні стала символом Об'єднаної Європи.
Прикладами традиційно проведених виставок можуть служити авіасалон (міжнародна виставка повітроплавання і ракетобудування) в Бурже (Франція), щорічні виставки книг і поліграфічного обладнання у Франкфурті-на-Майні (Німеччина), найбільший автосалон у Женеві (Швейцарія).
Найбільший в світі туристичний ярмарок - Міжнародна біржа з туризму (InternationalTourismBorse - ITB) проводиться щорічно з 1966 р. в Берліні за участю туристських підприємств, представників національних туристських організацій, транспортних та страхових компаній, спеціалізованих видавництв. Серед усього переліку заходів переважно кожен із них є запланованим, проте зустрічаються і такі, які не входять до жодної класифікації, проте мають місце в подієвому туризмі і є незапланованими заходами. До них належать демонстрації, різного роду мітинги [18].
.
