Тема уроку: «Форми поведінки тварин: дослідницька, харчова, захисна, гігієнічна, репродуктивна (пошук партнерів, батьківська поведінка та турбота про потомство), територіальна».

1. Індивідуальна поведінка включає різноманітні поведінкові акти, спрямовані на виживання і життєзабезпечення окремої особини. Основні з них такі: пересування: дослідницька активність; кормова поведінка; поведінка, спрямована на підтримання температури тіла; захист від ворогів; догляд за чистотою тіла; потреба у грі; використання знарядь.

2. Типи поведінкових реакцій тварин:

Форма поведінки	Особливості, приклади
Пересування, дослідницька активність	Пересування- переміщення тварини в просторі, що потрібне для виконання будь-яких пристосувальних функцій (амебоїдний рух шляхом зміни форми клітини, хвилеподібний рух вужа звичайного; реактивний рух восьминога; копитні, хижі рухаються за допомогою кінцівок. Дослідницька активність - комплекс поведінкових актів, які знайомлять тварину з навколишнім середовищем. Досліджуючи свою територію, тварина отримує уявлення про місцезнаходження харчових та інших ресурсів, потенційних партнерів для парування і місць, де можна сховатися від хижаків.
Харчова поведінка	- складний комплекс рухів, спрямованих на знаходження, схоплювання, утримання здобичі. Приклад: кормова поведінка личинки мурашиного лева, який трапляється по всій Україні. Цю комаху названо так через її поведінку. Личинка мурашиного лева викопує в піску конічну ямку - своєрідну лійку, викидаючи пісок головою. Вона запаюється в її центрі, виставляючи назовні лише щелепи, і чекає на здобич - різних комах, найчастіше мурашок. Якщо здобич намагається вибратися з лійки, личинка кидає їй під ноги пісок. Піщинки збивають жертву з ніг, і вона скочується на дно пастки. Личинка встромляє у здобич свої серпоподібні щелепи і впорскує в неї травні соки, після чого висмоктує перетравлений вміст (позакишкове травлення).
Поведінка, спрямована на пошук оптимального температурного режиму.	Наприклад, пошук ящіркою затінку й прохолоди під час спеки. Метелики підвищують температуру власного тіла, сідаючи на відкриті місця і розправляючи крила.
Захисна поведінка	пов’язана з пошуками укриття, уникненням небезпек, охороною дитинчат. Більшість гризунів ховаються від хижаків у норах, щілинах тощо. Для попередження хижаків багато тварин набуває характерних агресивних поз.
Гігієнічна поведінка	спрямована на підтримання чистоти тіла. Однією зі складових цієї поведінки є грумінг. Це поведінка тварин, спрямована на очищення поверхні тіла, наприклад умивання, купання. У більшості ссавців чищення шерсті є щоденною вправою. У горобця хатнього грумінг (алопринінг) проявляється в чищенні пір’я дзьобом, купанні у водних і пилових ваннах. Мухи під час грумінгу спочатку активно потирають одну об одну передні лапки, а потім за допомогою них чистять усе тіло.
Ігрова поведінка	сукупність специфічних проявів усіх форм поведінки дорослої тварини, характерна здебільшого для молодих особин. У різних видів тварин, особливо у ссавців, спостерігають поведінку, яку можна назвати саме грою. Дитинчата домашньої кішки завзято граються з м’ячом: стрибають на нього, катають по підлозі. Вовченята і лисенята шалено крутяться, намагаючись схопити одне одного за хвіст. Функція гри у тварин достеменно ще не відома. Деякі дослідники вважають, що це, можливо, вивільнення надлишкової енергії. Інші - що гра - це тренування в особливо важливих сферах життєдіяльності тварини, наприклад у полюванні.
Репродуктивна поведінка: -шлюбна; -батьківська	пов’язана з утворенням шлюбних пар, народженням потомства й турботою про нього. - Шлюбна поведінка часто супроводжується залицянням. Функція залицяння полягає в тому, щоб звести разом двох тварин різної статі в умовах, які забезпечують найбільшу ймовірність успішного парування. Шлюбні сигнали жуків-світляків належать до зорових демонстрацій. Літаючи, самці виробляють спалахи світла. Самки реагують на сигнали самця коротким спалахом. Самець відповідає на сигнал самки, наближаючись до неї, і пара продовжує обмінюватися сигналами доти, доки самець не підлітає і не спаровується із самкою. Є тварини, які, залицяючись до самок, виконують «любовні серенади». Одні з найкращих «співаків» - горбаті кити. Залицяння в них супроводжуються любовними піснями, які можуть тривати цілу добу. Соловей теж співає від заходу сонця до світанку саме для того, щоб завоювати «даму свого серця». У різних видів тварин шлюбні стосунки неоднакові. Лебеді та гуси вибирають собі партнера зазвичай на все життя. Більшість співочих птахів утворюють пари лише на сезон. Дрібні ссавці (наприклад, гризуни - миші, пацюки) часто не утворюють постійних пар. - Батьківська поведінка проявляється в турботі про потомство (будівля гнізд, захист, вигодовування, навчання)
Територіальна	Пов’язана з поділом території на окремі ділянки. Вони можуть бути постійними або тимчасовими, індивідуальними або груповими (загальна територія стада, зграї, сім’ї тощо). Територіальна поведінка включає: v маркування, або мічення, меж ділянки та її охорону від інших тварин свого виду. Птахи - співом. Котячі - пахучими та візуальними мітками. Це можуть бути екскременти, витоптані ділянки, подряпини на корі дерев тощо. Здебільшого трапляється поєднання різних типів міток. Наприклад, бурі ведмеді обприскують сечею дерева, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглибини в землі. Мітки, якими тварини позначають межі території, несуть інформацію про її хазяїна. Часто територіальна поведінка приурочена лише до періоду розмноження. Наприклад, у шлюбний період самці бабок-красунь вибирають ділянки над струмками. Ці ділянки вони позначають щоденними багаторазовими обльотами та енергійно обороняють від самців-родичів. У цю зону самець запрошує самку за допомогою «танцю» над поверхнею води. Під час відкладання яєць він охороняє самку від інших самців. Приклади маркування території тваринами: гепарди маркують територію сечею, самці котячого лемура для маркування території дряпають поверхню дерева, помічаючи його секретом пахучих залоз, протоки яких відкриваються на лапах. v Демонстрація погрози (нахил голови, показування ікл, настовбурчування шерсті чи пір’я, гарчання, погрозливі крики, підіймання плавців тощо). Погрози набагато ефективніші, ніж справжні сутички, бо не заподіюють шкоди жодній стороні конфлікту. Заспокійлива (антагоністична) поведінка підлеглих стримує альфа-особину від непотрібної агресії. У територіальних конфліктах «власник» ділянки завжди має перевагу - він агресивніший і за рівних умов зазвичай перемагає. Але прояв агресії в рамках територіальної поведінки строго обмежений. У тварин є механізми, що мінімізують фізичні втрати в конфліктах за межі території. Справжні битви відбуваються не часто, тому що існують спеціальні так звані кодекси правил, які визначають, хто вийде переможцем із цієї сутички.