Класифікація транспортних подорожей

Розвиток туризму і транспорту тісно пов’язаний та взаємозумовлений процес. Загальновизнано, що туризм, як масове соціально-економічне явище, став наслідком виникнення і розвитку транспорту. Кардинальні зміни у транспортній системі започаткувало створення залізниць і відкриття регуляр­ного пароплавного сполучення. Ті види транспорту, що з’явилися пізніше, здійсню­вали ще більший вплив на розвиток туризму. Високі темпи туристич­них поїздок, що спостерігаються в останні десятиріччя, безпосередньо пов’язані з досягненнями науково-технічного прогресу в галузі транспорту.

Транспортні подорожі, як самостійний вид туризму, – це подорожі організованих груп туристів за путівками (ваучерами) за розробленими маршрутами з використанням різноманітних транспортних засобів. Тран­спортна подорож – це подорож організованої групи туристів або туристів-індивідуалів за розробленим маршрутом з використанням певного виду транспорту.

Питання класифікації туристичних транспортних подорожей отримало висвітлення у працях дослідників теорії туризму М. Б. Біржакова, В. Г. Гуляєва, І. В. Зоріна, О. М. Ільїної, В. О. Квартальнова, В. С. Сенина, Т. Ґ. Сокол.

У плануванні своєї подорожі турист враховує такі чинники, як швид­кість прибуття до кінцевого пункту подорожі, комфорт подорожі, вартість, можливість перевозити багаж, його вага, можливість зупинятися на маршруті, умови харчування, рівень шуму, вібрації, можливість якнайбільше і якнайповніше оглянути довкілля, звичайно, безпека.

За пріоритетністю ці вимоги розташовані в такій послідовності:

1) безпека подорожі

2) вартість та різноманітність знижки та пільги

3) комфортабельність

4) швидкість доставки

5) інші

Транспортні подорожі поділяються за такими критеріями:

- тип приналежності транспортного засобу;

- сезонність;

- побудова траси маршруту;

- тривалість подорожі;

- засіб пересування на маршруті.

За типом приналежності транспортподіляють на:

- власний транспорт тур фірми – подорожі на транспорті, що належить туристичній компанії;

- орендований спеціалізований транспорт – подорожі на транспорті, що належить транспортним організаціям і використовується туристичними фірмами на правах оренди. До орендованого спеціалізованого транспорту
відносять морські та річкові теплоходи, спеціальні туристично-екскурсійні поїзди;

- транспорт загального користування – тури на графіковому паса­жирському транспорті, що використовується для перевезення груп туристів на правах пасажирів. Транспортом загального користування ви­сту­пають графікові поїзди, рейсові літаки пасажирських авіаліній, тепло­ходи та автобуси;

- приватний транспорт туристів – спеціально розроблені індивідуальні або групові тури для автоаматорів із наданням послуг на маршруті (про­живання в автокемпінгах, харчування, екскурсії, дозвілля, авторемонт тощо).

За сезонністю (інтенсивністю турпотоку у певний період часу подо­рожі) поділяються на:

- цілорічні – діють упродовж усього року;

- сезонні – зимові, літні, періоду міжсезоння;

- разові – здійснюються за разовим замовленням.

 

За побудовою траси маршруту подорожі поділяються на:

- лінійні – починаються в одному пункті та закінчуються в
іншому;

- радіальні – передбачають переміщення у різних напрямах з одного пункту з поверненням до нього;

- кільцеві – починаються та закінчуються у тому ж пункті.

За тривалістю маршруту тури поділяються на:

- короткострокові – прогулянкові подорожі тривалістю до 24 годин;

- подорожі вихідного дня (до 3 діб);

- тривалі (середні, довгі та супердовгі).

В залежності від засобу пересування виділяють:

Автотури – подорожі туристів за розробленими маршрутами з використанням автобусів або автомобілів як основного засобу пере­суван­ня між пунктами маршруту. Автотури поділяються на:

- автобусні туристично-екскурсійні, що здійснюються за спла­но­ваним тематичним маршрутом (наприклад, “Фортеці і замки України”). У цьому випадку один транспортний засіб використовується упродовж усієї подорожі для групи туристів;

- маятникові – перевезення груп туристів за визначеним маршрутом, із пунктів прибуття до пунктів призначення та у зворотньому напрямі до пунктів відправлення. Група завжди повертається на місце відправлення;

- автобусні регулярні – перевезення туристів на графікових автобусних лініях на правах пасажирів. Рейсові перевезення здійснюються за визначеним
розкладом руху та узгодженим маршрутом. Вони включають посадку та висадку пасажирів на визначених розкладом зупинках;

- автомобільні – спеціально розроблені маршрути з використанням особистого автомобіля туриста або взятого на прокат, можливо з причепом (караванінг).

Індустрія прокату автомобілів перетворилась на складову світового туристичного ринку. Система прокату автотранспортних засобів об’єднує цілий комплекс послуг. Це служби технічного обслуговування, мережа про­катних станцій, система електронного резервування послуг, страхові та ассистор­ські послуги, система дорожної навігації. Найбільшим попитом оренда автомобілів користується у туристів-індивідуалів, родин та корпо­ративних клієнтів великих компаній. Караванінг – подорож на автомобілі з використанням спеціально обладнаного під комфортабельне житло авто­причепа або автомобіля, обладнаного повним переліком побутових послуг. Ця форма туризму дозволяє при відвіданні цікавих місць не залежати від готелів та ресторанів. За системою караванінгу здійснюються пригодницькі тури тривалістю 12-20 тижнів в Африці, Південній Америці, Новій Зеландії, місцях з нерозвиненою шляховою інфраструктурою.

Залізничні тури – це подорожі організованих туристів із використанням залізничного транспорту. Перевезення туристів здійснюється на:

- графікових поїздах – перевезення туристів за точно визначеним маршрутом та графіком руху. Графікові поїзди поділяються на приміські, місцеві та дальні. Приміські маршрути мають відстань до 150 км. Практично
кожен великий мегалополіс або місто має навколо себе розвинену приміську зону, сполучення в межах якої здійснюється за розкладом. Місцеве сполу­чення здійснюється між станціями однієї залізниці на відстань до 700 км. Маршрути дальнього сполучення здійснюють перевезення на відстань понад 700 км у межах двох і більше шляхів. За швидкістю руху вони поділяються на швидкісні – цілорічні або сезонні (літні); пасажирські -цілорічні або сезонні;

- спеціальні (туристичні) поїзди – поїзди за певним замовленням та маршрутом, коли поїзд одночасно є засобом пересування, розміщення і харчування. Ці поїзди бувають двох типів: перший тип – використовують со­стави для короткотермінових (одноденних) маршрутів, що тривають кілька годин. Туристи розміщуються у комфортабельних вагонах з місцями для сидіння. Туристів привозять до визначеної зупинки, де для них підготовлено спеціальну програму: екскурсійну поїздку та, можливо, харчування (барбекю чи національний ресторан тощо); другий тип – це експреси для тривалих поїздок. Під час подорожі туристи проживають у купе спальних вагонів по 1-2-4 особи з усіма зручностями, харчуються у вагонах-ресторанах та здій­снюють екскурсії під час стоянки поїздів у спеціально визначених пунктах. Графік руху поїздів, що обслуговують багатоденні поїздки, складається таким чином, щоб мінімізувати перебування у дорозі у денний час. Тривалі денні переїзди планують, коли під час руху відкриваються цікаві мальовничі ландшафти. В окремих випадках передбачають і нетривалі “зелені” зупинки безпосередньо у лісі, горах, на березі озера. У світовій практиці для здійснен­ня тривалих поїздок використовують поїзди підвищеної ком­фортності. Існують суворі стандарти на габаритні розміри вагонів, але за комфорта­бельністю та внутрішнім дизайном купе не поступаються номерам стаціонар­них готелів. У кожному купе проживає, як правило, не більше двохосіб. У залежності від категорії поїзда купе обладнані двома односпальними ліжками (розташованими вертикально або горизонтально) або одним двоспальним ліжком, кондиціонером, письмовим столом, телефоном, телевізором. Туалет­на та душова кімнати розташовані як у купе, так і автономно на весь вагон. До складу туристичного поїзду входять декілька вагонів-ресторанів, вагон-салон (використовується як бібліотека, музичний салон), конференц-вагон (місце проведення лекцій, дискотек).

Одним з перших та найбільших туроператорів на ринку шлізничних подорожей є фірма “Вагон Лі”, що має 100-річні традиції обслуговування пасажирів на залізниці. Фірму заснували у 1872 р. брати Пульман у США. На світовому ринку до найбільш відомих спеціалізованих туристичних поїздів можна віднести “Орієнт Експрес”. Вагони були реставровані у стилі початку XX ст. У поїздів кінця XX ст. нова назва – “Вінер Сімплон” – та маршрут з Лондона до Венеції. П’ятиденна подорож коштує І тис. дол., включає розміщення у 2-місному купе з усіма зручностями та повний пансіон.

Подорожі на поїздах категорії люкс здійснюються Великобританією. Одноденна подорож коштує від 99 до 200, уїк-енд – від 400 до 600 фунтів. Маршрут поїзда “Королівський шотландець” проходить Шотландським високогір ’ям, обслуговуючий персонал одягнений у шотландські спідниці-кілти.

По Іспанії прокладено маршрут туристичного поїзда “Аль Андалуз”. Під час подорожі, що триває тиждень, туристи відвідують Мадрид – Севілью – Кордову – Гранаду – Рондо -Мадрид. Туристи розміщуються у п’яти спальних вагонах, що відреставровані у стилі Бель Епок. Купе класу люкс має душ та туалет, кондиціонер, кольоровий телевізор, сотовий телефонний зв’язок. Додатково є два вагони-ресторани, бар, бібліотека. Вдень туристи здійснюють екскурсії, вночі переїжджають до іншого міста.

Найбільш відомими туристичними поїздами на Африканському континенті є “Ровос Рейл” та “Блю Трейн”. Їх експлуатацію здійснює компа­нія Ровос Рейл, що існує з кінця 80-х рр. XX ст. На поїзді “Ровос Рейл” здійснюють такий маршрут: 12-денна подорож з Кейптауну (ПАР) через Намібію, подоспад Вікторія на кордоні Замбії та Зімбабве і закінчення у Лар-ес-Саламі (Танзанія). Маршрут довжиною 6100 км коштує 7200 фунтів і включає розміщення у купе з усіма зручностями, харчування з дегустацією страв місцевої кухні, алкогольні напої без обмежень, екскурсійну програму та прогулянки у національних парках. Компанія має і менш тривалі маршрути – 4-денний тур “По слідах Кіплінга”, “Подорож Преторією”.

Подорож на “Блю Трайн” одночасно можуть здійснити лише 84 паса­жири. Состав складається з 11 спальних вагонів, 2 вагонів для відпо­чинку, вагону-ресторану й сервіс-вагонів. Купе на двох осіб мають площу 16 кв. м. Вони оформлені у стилі часів королеви Вікторії, мають усі побутові зруч­ності, обладнані кондиціонером, телефоном, телевізором. У вартість вклю­чено триразове харчування та алкогольні напої. Обслуговування у купе здій­сню­ється цілодобово.

Поїзд, що вважається одним з найбільш комфортабельних у світі, обслу­говує 4 маршрути: Кейптаун – Преторія тривалістю 26 годин, що знайо­мить туристів з унікальними природними атракціями; Преторія – Худспрут тривалістю 16 годин та довжиною 560 км; маршрут Порт Елізабет -Кейптаун довжиною 1000 км та тривалістю один день та дві ночі; маршрут довжиною 1600 км від Преторії через Ботсвану, водоспад Вікторія, Зімбабве.

Існує велика зацікавленість подорожами залізницею у Північній та Пів­денній Америці. За популярністю першість зберігають три маршрути: Транс-Канада, Транс-Америка, Транс-Атлантика.

Транс-Канадський тур включає десятиденну поїздку з Ванкувера до Монреаля (через Вінніпег і Оттаву). Транс-Американський тур – це подорож із Вашингтона у Лос-Анжелес, що триває 12 діб і включає відвідання Чарльстона, Нового Орлеана, Сан-Антоніо, Ель-Пасо. Транс-Атлантичний тур починається у Манагуа (Нікарагуа) та закінчується на півдні Південної Америки у Пуерто-Монт, проходячи через Гуаякіль, Ліму та Сант-Яго.

На Азіатському континенті найбільш відомий “Істен Оріент Експрес”, що пропонує триденні подорожі країнами Південно-СхідноїАзії: Таїландом, Малайзією, Сінгапуром. Маршрут довжиною 1946 км розпочинається у Бангкоку (Таїланд), проходить через Хуа-Хін, Батерусс, Куала-Лумпур і завершується у Сінгапурі. Вартість подорожі становить 1300 дол. США. В Індії працюють два комфортабельних поїзда “Пелес он Уілз"та “Роял Оріент”.

Інтер’єр “Пелес он Уілз” оформлено у стилі салон-вагонів індійських махараджів. Маршрут, що розрахований на 8 днів/7 ночей, проходить міста­ми: Делі – Джайкур – Чітторгарх – Удайпур – Саваи – Мадхопур – Джайсалмер – Джодхпур – Бхаратпур – Агра – Делі. Маршрут сезонний, він працює з вересня по квітень. Вартість подорожі в залежності від класу купе становить від 240 до 425 дол. за добу. У кожному поїзді є міні-бар, вагони-ресторани з індійською та європейською кухнею, салон-вагон із панорамним оглядом, бібліотека.Проживають туристи у п’ятдесяти двох купе, що розраховані на одну – дві особи та мають усі побутові зручності.

Маршрут поїзду “Ровос Рейл” має тривалість 8 днів / 7 ночей. Він розпочинається у Делі, проходить територією штату Гуджарат (Делі – Читторгарх – Удайпур – Джунагадж -Норавал – Сасангір – Делвада – Веравал – Налітана – Ахмадабад – Джайкур) і завершується у Делі. Вартість від 175 дол. за добу при розміщенні у тримісному купе, до 350 дол. за добу, якщо купе на одного пасажира.

З 1960-х рр. у Радянському Союзі набули поширення подорожі на залізничних туристичних поїздах низького рівня комфортності. На 1985 р. було освоєно понад 400 тис. км доріг, на яких здійснювали подорожі 2000 туристичних поїздів. Поїзд складався зі звичайних плацкартних або купейних вагонів. У найбільших туристичних центрах були побудовані місця стоянок туристичних поїздів. Наприклад, стоянка “Київ-Дніпровський” одночасно прий­мала та обслуговувала 4 туристичних поїзди. Стоянка туристичного поїзда була обладнана побутовими зручностями для туристів та мала пристрої для роботи вагону-ресторану.

Турпоїзди у сучасній Росії перетворилися на елітарний вид подорожей. До найбільш відомих турпоїздів відноситься “Ностальджи Оріент Експрес”. Улітку цей поїзд здійснює 3-4 рейси за маршрутом Москва – Новосибірськ – Іркутськ – Улан-Батор (Монголія) – Пекін (Китай). Популярним є маршрут “Шовковим шляхом”, прокладений через Росію, Казахстан до історичних міст Узбекистану (Бухара, Ургенч, Самарканд). У зв’язку з великою вартістю (приблизно 3 тис. дол.), ці подорожі реалізуються на ринку Швейцарії, Німеччини, США.

В Україні існує розгалужена мережа залізниць, що забезпечує доступ­ність цікавих для туристичного освоєння регіонів. Але кількість спеціалізо­ваного рухомого складу для подорожей є недостатньою, практично відсутній спеціалізовий рухомий склад для тривалих подорожей. Залізничні туристичні поїзди у нашій країні малокомфортабельні, економічно низькоефективні. Це стримує розвиток цього виду туризму в Україні. Лише окремі туристичні фірми здійснювали поодинокі 3-4- денні пізнавальні маршрути для школярів під час шкільних канікул. Використовують туристичні поїзди невисокого рівня комфорту та пропонують тури невисокої вартості за маршрутами Київ – Львів – Яремча (г. Говерла) – Київ, Київ – Полтава – Феодосія – Київ.

Теплоходні тури – подорожі, організовані на морських або річкових теплоходах. Теплоходні тури представлені у формі круїзів (тури з маршру­тами тривалістю понад 24 год.) або перевезення туристів здійснюються регулярними лініями:

- регулярні – лінії, що характеризуються регулярністю, стабільністю портів заходу, можливістю посадки та висадки пасажирів в усіх портах. Лінійне (регулярне) судноллавання передбачає організацію руху одного або групи закріплених за лінією суден для перевезення пасажирів між визна­ченими портами за розкладом. У другій половині XX ст. дешеві авіа­ційні тарифи призвели до різкого падіння попиту на подорожі лінійними пасажир­ськими суднами. Регулярні водні перевезення поступилися своїм панівним значенням круїзам. Судноплавні компанії здійснюють нечисленні регулярні рейси пасажирських суден: між портами, розташованими на берегах одного континенту, якщо немає наземних шляхів сполучення або такі є не­ефек­тивними. Наприклад, між острівними державами (Греція, Туреччина, Японія, Великобританія, Індонезія, країнами басейну Карибського моря).

Судна лінійного перевезення виконують рейси за сезонним розкладом, існує послуга попереднього бронювання та продажу квитків. Пасажирам надається розміщення та харчування, дозвіллєві заходи, як правило, відсутні. Існує ще один варіант подорожей для туристів-індивідуалів. Кількість морсь­ких вантажних перевезень у багато разів перевищує пасажирські. Вантажне судно має право перевозити до 12 пасажирів. Подібні послуги пропонуються у будь-якому порту та є зручними для певної категорії мандрівників. Зрозуміло, що комфорт є мінімальним, розваги відсутні, але і вартість значно нижча.

Але більша частина пасажиропотоку на регулярних маршрутах припа­дає на поромні перевезення. Термін “пором” охоплює усе різноманіття форм транспортування морем на невеликі відстані пасажирів та їх автомобілів. Пороми широко використовуються як транспортний засіб у містах на каналах або морських затоках, їм віддають перевагу перед літаками ті, хто бере із собою у подорож власний автомобіль.

Особливе місце на ринку водних подорожей посідає такий специфічний туристичний продукт як “круїз”. За визначенням Короткого словника міжна­родної туристської термінології – “Круїз -морська або річкова тури­стична поїздка на теплоході, що використовується як засіб перевезення, розміщення, харчування, розваг та ін., що включає у програму обслуговування на березі”.

Для круїзних подорожей є характерними такі ознаки:

- теплохід є одночасно засобом транспортування та місцем прожи­ван­ня туристів, де каюти відповідають номерам у готелях вищого розряду;

- харчування враховує у приготуванні страв місцеві традиції та використовує місцеві делікатеси;

- існує пропозиція розважальних програм під час подорожі;

- маршрути прокладаються по регіонах, що користуються най­біль­шим попитом у туристів;

- стоянки плануються у місцях із великою кількістю атракцій;

- у портах стоянок організуються екскурсії у супроводі кваліфікованих гідів;

- обслуговування надається “ал інклюзів” – “усе включено у вартість”;

- пасажири круїзних суден, за статистикою Всесвітньої туристичної організації, вважаються екскурсантами з особливим імміграційним паспорт­ним режимом. У більшості випадків для країн транзиту пасажирам для виходу на берег не потрібна спеціальна віза, але термін їх пере­бу­вання, як правило, не перевищує 72 год.

У порівнянні з морськими річкові круїзи візуально більш інформативні – існує береговий огляд, є можливість користуватися численними зеленими стоянками, значно менший вплив мають несприятливі погодні умови.

При організації круїзних поїздок використовують європейську або американську систем. Найбільш розповсюджєною (до 60%) є класична європейська система, що передбачає подорожі із заходом у різні порти з екскурсійною програмою, можливі й одно-дводенні поїздки в інші міста. Американська система основною метою має надання можливості круїзним пасажирам відпочивати на пляжах у місцях стоянок. (останнім часом отримали популярність “круїзи у нікуди” – одно-дводенні поїздки без заходу в інші порти. Як правило, судно виходить з базового порту у п’ятницю та повертається у неділю.

Програми перебування на судні поділяють на три види: щоденні – стандартний набір послуг, що отримує подорожуючий; тематичні – послуги, спрямовані на розширення реклами круїзів серед мандрівників з особливими інтересами у сфері розваг;

освітні – програми, що призначені для подорожуючих за спеціальними завданнями.

Останнім часом круїзні компанії багато уваги приділяють урізно­манітненню тематики круїзів. Важливий відсоток на ринку належить круїзам із спеціальними програмами для батьків з дітьми. Використовуються круїзні судна для проведення конференцій. Піклуючись про оздоровлення туристів, створено багато програм, що пропонують клієнтам повний набір спортивних послуг, проводяться лекції про раціональне харчування, пропонуються заняття у спортивних та тренажерних залах. Під час стоянок пропонують уроки занурення з аквалангом. Крім уже традиційних оздоровчих або програм для сімейного відпочинку пропонують спеціальні програми. Наприк­лад, ботанічні для шанувальників ікебани, історичні “Класичні цивілі­зації Середземномор’я” або винні, під час яких проводиться дегустація вин та відвідуються виноробні заводи. Пропонуються круїзи класичної музики, джазу з відомими музикантами та співаками на борту. Туристи не тільки відвідують концерти відомих музикантів, але мають можливість бути присутніми на репетиціях.

Компанія “Ройял Карібіан” навіть має судна, обладнані полями для гри у гольф. З 1985 р. компанія пропонує “програми гольфу” як офіційні мар­шрути Професійної Асоціації Гольфу. На борту працює школа гольфу, створено спеціальну відеотеку. У круїз-пакет включено плату за користу­вання 18-лунковим полем, трансфер до гольф-полів у місцях стоянок судна.

До програм турів широко включають морські та річкові прогулянки.

До прогулянкових рейсів відносяться перевезення груп туристів, що здійснюються нетривалий час, мають на меті відпочинок та ознайомлення з історичними пам’ятками та іншими атракціями. Як правило, прогулянки здійснюється між двома портами із заходами та зупинками або без них. Ця подорож адекватна короткому (до 200 миль) рейсу. Рейси тривалістю менше 24 год. здійснюються судами портового флоту у приміських та внутрішньо­міських зонах.

У світі нараховується близько 20 млн. одиниць прогулянкових суден – це катери, швидкісні судна на підводних крилах, невеликі моторні човни. З них 17 млн. – моторні човни різного типу, що використовуються як у морях, так й у внутрішніх водоймах. Статистичні дані Міжнародної ради асоціації морської індустрії (ІСОМІА) свідчать, що кожен рік у світі випускається 750 тис. суден для прогулянок, половина з них припадає на США, ще 100 тис. будуються у Канаді. Понад 12 млн. одиниць парку прогулянкових суден (приблизно 60% ринку) належить США. На Європу припадає 20 % загальної кількості маломірного флоту; домінують Франція, Німеччина, Італія, над­звичайною популярністю цей вид туризму користується у районах басейну Карибського та Середземного морів.

Серед туристів популярністю користуються міські водні екскурсїї на спеціальних суднах річками та каналами у Санкт-Петербурзі, Амстердамі, Парижі, Лондоні, Нью-Йорку та ін. У Києві на теплоходах Річкового порту або приватних теплоходах, наприклад, “Ореста” (ЗО місць) та “Ельбрус” (180 місць), можна здійснити прогулянкові маршрути річкою Дніпро. Морські екскурсійні прогулянки здійснюються в акваторії багатьох міст-портів. Як приклад можна навести місто Ялта.

Продаж путівок та квитків на екскурсійні та прогулянкові судна здійснюють як екскурсійні організації, так і підприємства пароплавства. Для організації прогулянок або екскурсій на річкових суднах туристсько-екскур­сійні організації подають підприємству пароплавства замовлення, де вказано маршрути, кількість пасажиромісць, тривалість поїздок, період використання судна та кількість рейсів. Виконуються замовлення на разові екскурсійні поїздки.

Морські та річкові подорожі на парусних судах – “яхтінг”-поділяються на дві самостійні групи: яхт-чартер та яхт-круїз. Яхт-чартер обумовлює тільки перевезення туристів до визначеного місця, яхт-круїз включає повний комплекс обслуговування.

Яхту можна орендувати з командою або при наявності у орендатора сертифікату водіння без команди. Близько 15% типового ринку належить оренді яхти з екіпажем та 85% ринку фрахту яхт припадає на яхти без екі­пажу. Прийом і обслуговування яхт є надзвичайно прибутковим видом діяльності. У світовій практиці крім портових зборів туристи з яхт, як правило, залишають у місті близько 100 дол. за добу. Програми яхт-круїзів різноманітні. Здійснюють як короткі прогулянки від кількох днів, так і довгі до кількох тижнів. Вартість фрахту в залежності від категорії яхти, її місткості коливається від 350 до 2500 дол. на одну особу. Країни, що спеці­алі­зуються на яхтінгу, повинні мати розвинену інфраструктуру стоянок та яхт-клубів, чітку нормативно-правову базу.

Яхтінг має широку географію. У зимовий період круїзи здійіснюють у морях південної півкулі серед Карибських островів, Полінезії, на Сейшєлах, Мальдівах, у Таїланді. У літній період найбільшим попитом користуються країни Середземномор’я (Греція, Іспанія, Італія, Франція, Хорватія, Туреччина).

Авіаційні тури – подорожі організованих туристів за розробленими маршрутами з використанням авіаційного транспорту. Авіаційні тури поділяються на чартерні (на орендованих літаках, що перевозять туристів за спеціально розробленим розкладом) та регулярні (здійснюють перевезення туристів регулярними рейсами).

Для організації ділових турів або транспортування туристів категорії VIР використовуються літаки ділової авіації. Головною перевагою ділової авіації перед рейсовою є те, що вона дає можливість без обмежень вибирати термін та маршрут польоту, позбавляє пересадок. Діловий літак, як правило, добре оснащений засобами комунікації та є своєрідним офісом у небі. Під часу польоту пасажир має можливість працювати, проводити ділові зустрічі.

Чартерні рейси організуються туристичними фірмами з метою здійснення масових туристичних перевезень. Чартерні рейси здійснюються у період високого сезону, коли існує великий попит на квитки у певних напрямках. Доцільною є організація чартеру, якщо потрібно перевезти тури­стів у місця, де рейсові маршрути відсутні чи доставка туристів пов’язана з великою кількістю пересадок. Чартерними перевезеннями користуються, як правило, великі фірми-туроператори. Вони формують власні чартерні авіарейси, щоб забезпечити перевезення своїх клієнтів.

Авіаційні регулярні та чартерні перевезення поділяються на міжнародні та внутрішні.

Міжнародним вважається політ повітряного судна, пов’язаний з пере­тином державних кордонів, що здійснюється у повітряному просторі іншої держави. Внутрішнім – перевезення, при якому пункти відправлення, призна­чення, посадки розташовані на території однієї держави, у даному випадку України.

До основних типів авіарейсів відносять;

- без зупинки – політ між двома точками без зупинки;

- стикувальний – політ між двома точками з посадкою та пере­сад­кою на інший рейс під час подорожі;

- прямий – політ між двома точками з однією або кількома зупинками, але без зміни літака.

До основних видів авіаперевезень відносять:

- в один кінець – переліт між двома точками (з посадкою або без посадки) у межах одного або декількох рейсів;

- в обидва кінця – переліт починається й закінчується в одному і тому ж місті з виконанням рейсів “туди” і “назад” на літаках однієї компанії по одному маршруту;

- циркулярний (за кругом) – переліт “туди” і “назад”, але політ “назад” здійснюється за іншим маршрутом або на рейсі іншої авіакомпанії;

- “опен джой” – переліт “туди” та “назад”, але повернення в інше місто, або не з міста призначення.

Що більший набір позитивних чинників, то вища вартість транспортної подорожі, однак жодний транспортний засіб не задовольнить усього комплексу вимог. Розвиток туризму суттєво змінює систему транспортного обслуговування. Зростання кількості подорожей і особливо їх концентрація в певній період року потребує вдосконалювати інформаційну систему на транспорті, поліпшувати обслуговування клієнтів-туристів. Для задоволення цих вимог на транспорті вводиться нова техніка для служб інформації і резервування місць на транспортних засобах. Наука організаційних змін у транспортному обслуговуванні туристів пов’язана з потребою поєднати транспортне пересування з елементами туристичного обслуговування загалом. Специфіка туристського споживання визначає велике значення якісних показників у виборі того чи іншого транспортного засобу. Крім стандартних засобів пересування у туристській практиці застосовують також транспортні засоби, які урухомлюють люди або тварини. Наприклад, рикші, велорикші, вози запряжені кіньми, верблюдами, биками, а також коні і верблюди для верхової їзди. Ці транспортні засоби переважно застосовують у пересуванні туристів на маршруті.

Туристична подорож може проходити при комбінованому використанні декількох видів транспорту: залізничний + автобус, авіаційний + автобус і т.п. Комбіновані тури – це подорожі з використання декількох нидів транспорту. Наприклад, існують спеціальні пакети – “авіа-круіз”, “поїзд-автобус”.

Найбільш мобільні види транспорту – автобус і легковий автомобіль – використовуються як на самостійних маршрутах, так і у вигляді трансферного транспорту для доставки туристів з аеропорту/вокзалу в готель і назад.

При внутрішньому туризмі найбільшу популярність мають автобусні і залізничні перевезення. В останні роки збільшився відсоток туристів, які користуються авіатранспортом, що пов’язано з розвитком таких видів туризму, як шоп-тури і бізнес-тури, де визначальним фактором є швидкість доставки.