Шкільного курсу «Біологія».
ЗАНЯТТЯ №1
Тема: Шкільний курс біології в системі освітньої галузі «Природознавство». Навчально-методичний комплекс шкільного курсу «Біологія».
Мета: формування і розвиток умінь студентів аналізувати нормативні документи, встановлювати міжпредметні та внутріпредметні зв’язки; ознайомлення з особливостями конструювання змісту біологічної освіти на рівні навчального матеріалу (програм, підручників); з'ясувати можливості шкільних підручників і зошитів із друкованою основою для організації самостійної роботи учнів.
Обладнання: Державний стандарт базової і повної середньої освіти (освітня галузь «Природознавство»); програма з біології для середньої загальноосвітньої школи; підручники з біології для основної школи; зразки навчально-методичного забезпечення викладання біології.
План заняття
1. Проаналізувати Державний стандарт базової і повної середньої освіти (освітня галузь «Природознавство»). Реалізація природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.
2. Навчальні, виховні і розвивальні завдання шкільного курсу біології.
3. Структура чинної програми з біології середньої загальноосвітньої
школи. Методичний апарат програми з біології та методика роботи з ним.
4. Аналіз підручників з біології. Структурні компоненти шкільного підручника з біології.
5. Організація самостійної роботи учнів з підручниками біології.
6. Використання у навчальному процесі з біології зошитів із друкованою основою.
Коротке пояснення.
У системі предметного навчання середньої загальноосвітньої школи шкільний курс біології вирішує ряд завдань: освітніх, розвиваючих, виховних.
Освітні завдання включають в себе формування системи біологічних понять, визначених програмою шкільного курсу, спеціальних і загальнонавчальних умінь. До спеціальних умінь належать такі, що направлені на роботу з об'єктами природи або їхнім зображенням:
· спостереження на лоні природи, в куточку живої природи;
· користування образотворчими засобами наочності;
· догляд за рослинами, тваринами;
· виготовлення мікропрепаратів, користування оптичними приладами і лабораторним обладнанням;
· визначення рослин і тварин тощо.
До загальнонавчальних умінь належать: уміння користуватись дошкою, зошитом, робота з підручником, екранними посібниками, табличним матеріалом тощо.
Розвиваючі завдання шкільного курсу біології пов'язані з формуванням і розвитком у процесі вивчення предмета особистих якостей школярів: тренування пам’яті, розвиток умінь, необхідних для здійснення таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, виділення головного, другорядного, узагальнення, висновки та ін.
Виховні завдання включають в себе реалізацію виховання моральних, екологічних, естетичних, санітарно-гігієнічних, трудових, фізичних та інших якостей особистості в процесі вивчення біології.
Навчально-виховні завдання вирішуються на основі планомірного і поступового розвитку в школярів основних біологічних понять. Допомагають освітній і виховній діяльності вчителя програми середньої загальноосвітньої школи.
Навчальна програма окреслює структуру і зміст шкільного курсу біології. Це нормативний документ, в якому сформульовано завдання і мету навчання, визначено послідовність розділів та тем, визначено орієнтовну кількість годин, виділених на їх вивчення, зміст і об’єм знань, умінь і навичок, що мають засвоїти учні. До програми включені деякі форми, методи і методичні прийоми навчання, а також тематика лабораторних робіт, практичних занять та екскурсій, демонстрації тощо. Вчитель біології повинен професійно володіти змістом програми, всіма структурними елементами і вміти користуватися програмою під час планування навчально-виховного процесу з біології.
Зміст програми відповідає таким принципам: науковості, логічності, спрямованості на розвиток творчих здібностей учнів, дотримання внутрішньо-предметних зв’язків, практичної значимості знань.
Аналіз підручників з біології. Структурні компоненти шкільного підручника з біології.
Шкільний підручник – один з найважливіших засобів навчання, який має свою структуру. Всі структурні компоненти підручників з біології поєднуються у два великі відділи: 1) текст; 2) позатекстові компоненти. Вони, у свою чергу, поділяються на три підвідділи, відповідно до функціонального навантаження, що несе компонент, який до них належить (табл.1).
Таблиця 1. Структурні компоненти підручника біології
| Текст | Позатекстовий компонент | ||||
| основний | додатковий | Поясню-вальний | Апарат організації засвоєння | ілюстрації | апарат орієнтування |
Текст. Залежно від змісту і використання в навчальному процесі розрізняють: основний, додатковий і пояснювальний. Кожний має свої особливості.
Основний текст підручника відбиває систему головних понять курсу (загальнобіологічних, спеціальних, простих і складних). Залежно від способу розкриття суті понять основний текст є описовим або змішаним.
Додатковий текст - звернення до учнів, документально хрестоматійні матеріали та матеріали необов'язкового вивчення.
Пояснювальний текст містить допоміжні елементи: примітки і пояснення, словники, абетки та ін.
Позатекстові компоненти складаються з апарата організації засвоєння, ілюстрацій і апарата орієнтування. До складу апарата організації засвоєння входять питання, завдання, таблиці, покажчики (бібліографічні, предметні), відповіді.
До ілюстрацій належать малюнки (науково-прикладні, технічні, інструктивні креслення, карти, схеми, плани, діаграми), фотографії, комбіновані ілюстрації, фотомонтажі, фотосхеми, репродукції.
Апарат орієнтування містить вступ, передмову, зміст, рубрикації та виділення (шрифтові та кольорові), символи орієнтування, колонтитул.
Позатекстові компоненти містять важливі відомості, які допомагають учням користуватися підручником. Так, титульний лист - перша сторінка підручника - знайомить учнів із прізвищами авторів, його назвою, роком і місцем публікації. За цими даними книгу легко знайти в бібліотеці.
Завдання передмови - полегшити розуміння основного тексту, розкрити задум підручника. Часто в передмові автори розкривають завдання книги, описують особливості шрифтових виділень (назви розділів, тем, абзаців, термінів тощо), пояснюють умовні позначення. у змісті відбивається загальний план підручника, основні рубрики, співвідношення різних частин.
Колонтитул - це рядок над текстом сторінки. На лівому боці зазвичай дається назва великих рубрик, а на правому - більш дрібніших. Колонтитул полегшує користування книгою, допомагає швидко знайти потрібний матеріал.
Організація самостійної роботи учнів з підручниками біології.
Самостійна робота - така активна пізнавальна діяльність усіх учнів класу, що виконується без безпосередньої участі вчителя, але за його завданням і в спеціально відведений для цього час; при цьому результати самостійних розумових і фізичних дій школярів виражаються зовнішньо контролюючими вчителем формами (малюнком, моделлю, таблицею тощо).
Сучасна школа повинна готувати учнів до самоосвіти, формувати у них постійну потребу у поповненні, поглибленні і поновленні знань, їх активному використанні в навчальній і трудовій практиці, у повсякденному житті. Реалізація цього завдання певним чином пов'язана з умінням працювати з навчальною книгою, підручником: умінням читати, розуміти прочитане, знаходити в підручнику потрібний матеріал, аналізувати його, порівнювати. Робота з підручником із біології дуже різноманітна, але за ступенем пізнавальної активності учнів можна виділити такі три види:
1) робота за попереднім ознайомленням з матеріалом, який вивчається;
2) робота тренувального характеру;
З) творча робота упродовж використання підручника і науково-популярної літератури.
Згідно із структурними елементами підручника виділяють такі групи прийомів роботи:
1) з текстом підручника;
2) з апаратом орієнтування;
З) з ілюстраціями підручника.
1. Прийоми роботи з текстом:
· переказ (короткий і близький до тексту);
· зіставлення нових знань з набутими;
· виділення незрозумілих місць у тексті;
· постановка запитань до тексту і відповіді на них;
· виділення суттєвого (головні думки);
· поєднання головних думок у логічну схему (складання плану);
· тезування, конспектування, самоперевірка, складання схем, таблиць на основі прочитаного матеріалу, знаходження в прочитаному причинно-наслідкового зв'язку;
· порівняння, узагальнення, висновки, розподіл матеріалу (визначення, що в тексті прочитати, що запам'ятати, що виписати, що завчити тощо).
2. Прийоми роботи з апаратом орієнтування - визначення змісту розділу, знаходження за допомогою змісту потрібного матеріалу, теми за допомогою змісту, запитань, завдань за допомогою символів, визначення головних думок за допомогою шрифтових виділень та ін.
З. Прийом роботи з ілюстраціями - визначення ознак предмета, об'єкта за малюнком, фотографією, виділення головних і другорядних ознак за малюнком, фотографією, репродукцією; порівняння об'єктів, предметів за малюнком; характеристика умов довкілля, в якому знаходиться об'єкт, за малюнком тощо.
Для того, щоб учні оволоділи всією різноманітністю прийомів роботи з підручником і могли ними користуватися самостійно, вчитель мусить навчальну діяльність розпочинати на уроках. Навчання учнів прийомів самостійної роботи з підручником можна здійснювати на будь-якому етапі уроку, але найдоцільніше – під час вивчення нового матеріалу і його закріплення.
Використання у навчальному процесі з біології зошитів із друкованою
основою.
Робочі зошити з друкованою основою - це засоби навчання, які містять різнопланові та різнорівневі завдання для їх безпосереднього виконання учнями з метою поліпшення засвоєння, повторення, узагальнення, систематизації та перевірки знань з біології. Разом з іншими засобами навчання вони є складовою навчально-методичного комплексу з біології для загальноосвітніх шкіл.
Робочі зошити з біології містять опорні схеми-конспекти як форми узагальнення і систематизації знань; проблемні завдання, що сприяють розвитку творчих здібностей школярів; алгоритми виконання окремих завдань; форми контролю та їх змістове забезпечення; ілюстративні матеріали, науково-популярну інформацію, кросворди, дидактичні ігри як засіб стимулювання пізнавального інтересу учнів до біології.
В організації навчання за зошитами з друкованою основою мають місце невикористані резерви навчання та розумового розвитку, а також формування таких цінних якостей особистості як організованість, самостійність, працьовитість. Виконання завдань зошитів з друкованою основою здійснюється з більшим чи меншим навчально-виховним ефектом за рахунок зростання активності розумової діяльності учнів. Максимальна активізація розумової діяльності учнів є першим і найголовнішим показником ефективної роботи із зошитами з друкованою основою.
Робочі зошити з друкованою основою як необхідна складова навчально-методичного комплексу з біології виконують такі функції: інформаційну, систематизуючу, закріплення знань, інтегруючу, координуючу, розвивально-виховну. Структурними компонентами робочих зошитів є апарат організації набуття нових знань, апарат організації засвоєння знань, апарат організації перевірки навчальних досягнень учнів. Їх цілісність і взаємодоповнення утворюють єдиний навчально-інформаційний блок. Методичний апарат зошитів з друкованою основою охоплює такі блоки: мотиваційний, змістовий, практичний, творчий, корекції і контролю знань.
Впровадження у навчальний процес зошитів з друкованою основою вдосконалює викладацьку діяльність вчителя, зокрема, з'являється реальна можливість індивідуального підходу до учнів. Відчутною є економія часу, який вчителі використовують на перевірку та оцінювання навчальних досягнень школярів. Використання зошитів з друкованою основою допомагає вчителю організувати самостійну роботу учнів, оцінити рівень їхніх навчальних досягнень: визначити загальний рівень навчальних досягнень учнів класу, а також кожного з них для того, щоб своєчасно надати допомогу учням, які слабо встигають, і подолати труднощі, які виникають в учнів у процесі навчання. Поряд з цим, зошити з друкованою основою допомагають з'ясувати, чи готовий учень переходити до вивчення наступної теми.
Завдання для самостійної роботи на занятті.
1. Ознайомлення зі структурою та змістом Державного стандарту базової і повної середньої освіти (освітня галузь – «Природознавство»).
2. Структура системи біологічної освіти школярів. Аналіз методичного апарату програми з біології.
3. Розробка завдань для самостійної роботи учнів з підручником
біології (7-8 класи):
— робота з текстом - без перетворення та з перетворенням тексту (на прикладі будь-якої теми);
— робота з ілюстраціями (на прикладі будь-якої теми);
— робота з апаратом орієнтування (студенти розділяються на
групи, кожна з яких працює з одним підручником, але при цьому кожний студент виконує завдання індивідуально).
Які прийоми розумової діяльності учнів закладено для виконання розроблених вами завдань?
4. Обговорення проблемної ситуації: Один студент після проходження пропедевтичної практики авторитарно заявив: "Основне призначення підручника в школі - інформаційне". Інший йому заперечив: "А я вважаю, що закріплення отриманих знань в школі". Розсудіть товаришів. Відповідь аргументуйте.
5. Виконати завдання для учнів згідно однієї теми робочого зошита із друкованою основою. Зафіксувати витрачений час.
Завдання для позааудиторної самостійної роботи.
1. Вивчити навчальну і методичну літературу з питань заняття.
2. Законспектувати кваліфікаційну характеристику вчителя біології.
3. Підготувати письмовий аналіз одного з підручників з біології за планом:
а) дайте оцінку текстам підручника;
б) охарактеризуйте апарат організації засвоєння, з'ясуйте співвідношення запитань і завдань, запитань продуктивних і репродуктивних;
в) проаналізуйте апарат орієнтування;
г) дайте оцінку ілюстративному апарату, визначте кількість ілюстрацій, розміри, чіткість, відповідність натурі тощо.
4. Скласти перелік рекомендованої наукової та науково-популярної літератури для вчителів із вивчення певної теми шкільного курсу природознавства (за вибором викладача).
Додаткова література
1. Горяна Л. Робота з підручником у процесі навчання біології // Біологія і хімія в школі. - 2006. - №4.- С.24-25.
2. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (біологічна компонента).// Біологія і хімія в школі. - 2004.- №2. - с.2-3.
3. Кравчук О. Зміст освіти в контексті суспільного розвитку //Біологія і хімія в школі. - 2005.- №1. - С. 45-47.
4. Курсон В. Розвивальна функція сучасного підручника біології //Біологія і хімія в школі. -2000. -№ 1. С. 13-15.
5. Курсон В. Цілі та завдання шкільної біологічної освіти //Біологія і хімія в школі. - 2006. - №6. - С. 11- 1 4
6. Степанюк А., Грубінко В., Барна М. Мішук Н., Барна Л.. Жирська Г. Проект Концепції біологічної освіти школярів //Біологія і хімія в школі.- 2001.- №З.- С. 9-13.
7. Степанюк А.В. Шляхи оновлення змісту біологічної освіти //Біологія і хімія в школі. - 2001.-№2. - С.43-4б.
8. Степанюк А.В. Нові цілі навчання та їх вплив на формування змісту біологічної освіти //Педагогіка і психологія. -2000. - №2. - С. 69-73.
9. Степанюк А.В. Нові парадигми вивчення біології в школі // Рідна школа.1999. - № 9. -С.38-41.
10. Степанюк А.В. Систематизуюча функція підручника біології //Біологія і хімія в школі. - 1998. - № 1. - С. 28-30
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА |
| від 23 листопада 2011 р. № 1392 Київ |
Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, що додається.
Установити, що зазначений Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 р., а в частині повної загальної середньої освіти - з 1 вересня 2018 року.
2. Визнати такими, що втратили чинність з 1 вересня 2018 р., постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” (Офіційний вісник України, 2004 р., № 2, ст. 49) та від 27 серпня 2010 р. № 776 “Про внесення зміни до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24”(Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2289), крім положень щодо базової загальної середньої освіти, які втрачають чинність з 1 вересня 2013 року.
