Визначення технічного і програмного забезпечення запропонованої інформаційної системи

3.1 Визначення програмних комплексів для вирішення завдань по автоматизації процесів обробки інформації на підприємстві

 

На всіх транспортних підприємствах використовуються програмні комплекси, за допомогою яких вирішують завдання з обліку, планування, складання звітності, оперативного управління, розробці технології доставки і т.д. Тому на підставі аналізу існуючих програмних продуктів, розроблених АРМ, необхідно запропонувати і дати обґрунтування по використанню відповідних програмних комплексів в роботі підприємства. Список деяких програмних комплексів і їх коротка характеристика представлені в додатку Д. Так, наприклад, для оптимізації роботи АРМ диспетчера по завантаження транспортного засобу можна використовувати ПК «Packer3d», який є найбільш поширеною програмою розрахунку завантаження транспортних засобів і за своїм функціоналом перевершує деякі програми розміщення вантажу, програми завантаження контейнера, оптимального завантаження фур, розрахунку укладання і т.д. В результаті розрахунку оптимізації завантаження транспортних засобів користувач отримує не тільки інформацію про майбутнє навантаження, а й про якість укладання, залишки товару, підборі оптимального транспорту, іншу аналітику логістики, детальну покрокову карту завантаження транспорту (loading plan), яка передається на склад.

Програма виконує наступний функціонал:

• розрахунок схеми оптимального укладання ящиків в транспортні засоби;

• завантаження в вантажівки, фури, вагони, контейнери, платформи;

• одночасне завантаження в кілька транспортних засобів;

• завантаження з різних складів;

• завантаження з урахуванням розвантаження на різних складах;

• сигналізування про спробу відправити недовантажений транспорт;

• розрахунок списку для завантаження в недовантажений транспорт;

• оперативний перерахунок у разі подачі іншого транспорту по факту;

• облік спеціальних умов транспортування вантажу: «крихкість", "не кантувати», «по ходу руху» і т.д.

• облік обмежень транспорту: вантажопідйомність, тиск на вісь, розміри дверей, форму даху вагона і ін.;

• неподільні групи товарів і порядок завантаження;

• варіанти роботи з паллетамі: завантаження навалом з палет, завантаження паллетамі з попередньої паллетизацію, завантаження палет і навалом одночасно;

• оптимізація заповнення транспорту по вартості вантажу;

• розміщення вантажу у вантажному відсіку в зимовий час в залежності від його морозостійкості;

• інтеграція в існуючу інформаційну систему підприємства і робота з одними базами;

• необмежена кількість клієнтських підключень до системи, в тому числі з філій;

• перегляд схеми укладання у вигляді 3-х мірних малюнків і таблиць різної деталізації;

• експорт / імпорт даних;

• вбудована БД стандартних транспортних засобів.

Використовуючи демонстраційні версії програм, показати можливості вирішення технологічних завдань із зазначенням проміжних і кінцевих результатів (роздруківка, друк з екрану), рис.3.1. Вихідними даними можуть бути: бази даних розроблені раніше, елементи АРМ, дані, зазначені в індивідуальному завданні (додатки методичних вказівок), з наукової розробки студента.

Таким чином, розробник пропонує використання різних програм для удосконалення роботи інформаційної системи підприємства.

 

Рис.3.1 – Проміжні результати роботи ПК «Packer3d»

 

3.2 Визначення технічного забезпечення по реалізації автоматизації процесів обробки інформації на підприємстві

 

При вирішенні даного завдання необхідно детально описати обладнання, застосування якого можливо при модернізації або створення автоматизованої інформаційної системи підприємства (в тому числі персональних комп'ютерів, принтери, локальні комп'ютерні мережі), вказати їх переваги і недоліки і аргументовано, ґрунтуючись на структурі, плані, цілі та виді діяльності підприємства, вибрати найбільш прийнятні варіанти.

Найбільшого поширення набули персональні комп'ютери (ПК), сумісні з IBM PC та Apple Macintosh. Слід зазначити, що ПК, сумісні з IBM, в основному застосовуються в сфері обробки даних, а ПК, сумісні з Apple Macintosh, орієнтовані на використання у видавничій сфері. ПК, сумісні з IBM, можуть працювати як автономно, так і в локальній мережі.

При покупці ПК набір його характеристик визначається завданнями, які в ньому будуть вирішуватися. Сервер повинен відповідати підвищеним вимогам до надійності, мати прийнятне поєднання ціни, надійності і продуктивності, а також мати достатньо ємні жорсткі диски і пристрої для перенесення великих масивів інформації на зовнішні носії.

Принтери - пристрої, призначені для виведення інформації на паперові носії. В даний час використовується 3 види принтерів, що мають різний принцип роботи:

1) матричні - найбільш дешеві за вартістю і експлуатації. Однак вони мають ряд недоліків: низьку швидкість друку, незадовільною якістю вихідних документів, високою гучністю, печаткою в чорно-білому режимі, не розраховані на видачу великої кількості документів;

2) струменеві - працюють фактично безшумно, більш високу якість друку, володіють хорошою швидкістю друку;

3) лазерні - мають високу швидкість, якість і надійність друку, розраховані на друк великої кількості документів, але мають найвищу вартість.

Вибір принтера визначається характером вирішуваних завдань. Якщо необхідна масова друк документів високої якості, то потрібно купувати лазерний принтер, якщо передбачається, що документи, що формуються в даному відділі підприємства, призначені для довготривалого (терміном понад 10 років) зберігання, слід купувати матричний або струменевий принтер, тому що фарба, яка використовується в лазерних принтерах, згодом випаровується.

При об'єднанні ПК в локальній мережі роль ПК може бути неоднаковою. Зазвичай розрізняють сервери і робочі станції.

Сервер - це ПК, який надає свої ресурси іншим ПК локальної мережі. Він повинен забезпечувати безпеку даних і авторизацію доступу до них. Існують наступні типи серверів:

1) Файл-сервер - використовується як централізоване сховище інформації, що становить інтерес для групи користувачів.

2) Сервер додатків - надає свої обчислювальні потужності для виконання «важкого» додатка. При цьому малопотужним клієнтам передаються за запитами тільки результати виконаної роботи. Найчастіше такими додатками бувають системи управління базами даних.

3) Сервер віддаленого доступу - служить для доступу з віддаленого ПК по телефонній лінії до локальної мережі.

4) Сервер друку - забезпечує спільне використання принтерів локальної мережі.

5) Виділений сервер - виконує тільки задачі управління мережею і не може використовуватися як робоча станція.

6) Сервер, що невиділений - може здійснювати управління мережею і використовуватися як робоча станція.

Робоча станція - ПК, який використовує ресурси інших ПК мережі і виступає споживачем інформації з сервера.

У тимчасової мережі всі ПК рівноправні. Використовується при 10-15 ПК при невисоких вимогах по продуктивності і рівнем захисту.

Мережі на основі серверів дозволяють забезпечити централізоване управління доступом до даних, захист даних, регулярне резервне копіювання найбільш важливої інформації, надійність зберігання за рахунок дублювання інформації в реальному часі, можливість одночасної роботи великої кількості користувачів при мінімальних втратах продуктивності.

Мережі комбінованого типу поєднують гідності тимчасових мереж і мереж на основі сервера. При цьому на робочих станціях можуть функціонувати операційні системи, що підтримують тільки однорангові мережі.

Операційні системи ПК-серверів забезпечать функціонування всіх серверних служб, необхідний захист даних на сервері і адміністрування доступу.

Фізичне середовище для реалізації інформаційних систем АТП може бути представлена наступними типами кабелів:

1. Коаксіальний кабель - має хвильовий опір 50 Ом. Складається з мідної жили, навколишнього її ізоляції, екрану у вигляді металевої сітки, шару фольги і зовнішньої оболонки. Швидкість передачі даних - 10 Мб / с. Може бути тонким (діаметр близько 0,5 см, підключається безпосередньо до плати мережного адаптера і може передавати сигнал на відстань до 185 м) і товстим (діаметр близько 1 см, може передавати сигнал на відстань до 500 м, підключається через трансивер).

2. Вита пара - це два перевитих навколо один одного ізольованих мідних дроти. Кілька кручених пар поміщають в одну захисну оболонку. Може бути неекранованим декількох категорій (1 - 5). П'ята категорія представляє чотири пари мідного дроту. Передає дані зі швидкістю 100 Мб / с на відстань 100 м. Недоліком є низька стійкість до електромеханічних перешкод. Для підключення до мережевих елементів використовуються конектори з вісьмома контактами.

3. За оптичних волокнах цифрові дані поширюються у вигляді модульованих світлових імпульсів. Швидкість передачі даних - 200000 Мб / с на дальність до 2 км. Притому для стикування сегментів потрібні додаткові пристрої сполучення. Така локальна мережа буде найшвидшою і надійної, але її ціна приблизно в 10 разів перевищить ціну мережі на базі кручений пари. Основні витрати тут припадуть на пристрої сполучення. Такий кабель не окислюється, не боїться вогкості, що дає додаткові гарантії збереження.

Пропоновану локальну мережу можна уявити як приклад, в такий спосіб.

Локальна мережа побудована у вигляді ієрархічної мережі, об'єднаної за типом «загальна шина», за технологією «Gigabit Ethernet» на оптоволоконе з розгалуженнями на кручений парі, з архітектурою клієнт-сервер, за основним протоколу - TCP / IP. Обчислювальний комплекс, розроблений в АСУ АТП, складається з набору персональних комп'ютерів типу IBM PC (файл-сервери і робочі станції), об'єднаних в локальну обчислювальну мережу. Загальна шина - оптичне волокно, робочі групи з'єднані кручений парою і підключені до шини через хаби-концентратори (відповідно 8 і 16 роз'ємні), кожна робоча група з можливістю підключення від двох до десяти машин. Сегмент загальної шини менше 2 км, тому між будинками на шину необхідний ретрансляція (повторювач), тому що задану відстань більше 3 км. У кожному будинку є сервер. Файл-сервер встановлений в центральній будівлі на АРМ системного адміністратора в відділі АСУ. Резервний сервер у другому будинку - на АРМ тех. відділу. Вони підключені до «шині» через «розгалужувачі». На кінцях шини встановлюють термінатори (заглушки). Кожна робоча станція працює від мережі 220 В через джерела безперебійного живлення. Схема розробленої локальної мережі представлена на рис. 3.2.

 

 

Рис. 3.2 – Локальна мережа інформаційної системи АТП

 

Таким чином, необхідно визначити потрібну кількість ПК, принтерів, побудувати схему локальної мережі інформаційної системи АТП за отриманими даними в першому і другому розділах курсової роботи.