1) Фактор політики держави впливає на економічну ситуацію в країні, на рівень соціальної захищеності, законодавчу підтримку сім’ї та шлюбу.
2) Економічний фактор впливає на всі демографічні структури і процеси, на внутрішню і зовнішню міграцію.
3) Фактор соціальної захищеності. Всі верстви населення повинні отримувати від держави соціальний захист, якщо цього не відбувається, то збільшується масштаб зовнішньої міграції.
4) Фактор воєн. Війна є глав причиною неприродної спаду населення. Під час воєн гине величезна кількість людей, ще більше позбавляються здоров’я.
5) Національна та релігійна фактори. У зв’язку з численними терористичними актами у населення з’явилася настороженість до представників інших національностей. З’явилася тенденція до створення одноконфесійності і однонаціональних сімей.
6) Фактор державної та законодавчої захищеності інституту сім’ї та шлюбу. відмова від материнства, що виражається в абортах, відмові від дітей, зреченні батьківства. Великий вплив робить втрата серед населення цінностей сім’ї та шлюбу, що виражається в так званих громадянських і гостьових шлюбах, численних розлученнях, позашлюбного народження дітей і т.д.
7) Фактор епідемій. Епідемії здатні за короткий час істотно знизити чисельність населення.
Демографічна ситуація характеризує відтворення населення за його основними структурними елементами у просторовій і часовій визначеності. Забезпечення умов розвитку народонаселення в Концепції (основах державної політики) національної безпеки України розглядається як один з її пріоритетних національних інтересів.
Відтворення (природний рух) населення – це сукупність процесів народжуваності, смертності та природного збільшення, що забезпечують безперервне відновлення людських поколінь.
Два типа відтворення:
1-й – «демографічна зима» - характеризується низькими показниками народжуваності, смертності, природного збільшення населення.
2-й – «демографічна весна» - система державних заходів (економічних, адміністративних, пропагандистських), спрямованих на регулювання процесів відтворення населення в сприятливому для держави напрямку.
Для сучасної демографічної ситуації в Україні характерні:
· різке зменшення народжуваності, збільшення смертності і відсутність природного приросту;
· постаріння населення, збільшення «навантаження» на працездатну його частину;
· скорочення тривалості життя як чоловіків, так і жінок;
· погіршення здоров’я нації;
· інтенсифікація міграційних процесів, вплив яких на демографічні та соціально-економічні показники суперечливий і нерідко негативний.
*Демографічні процеси в сучасному світі розглядаються в ряду найважливіших глобальних проблем. Це пов'язано з тим, що в багатьох регіонах Землі населення зростає темпами, які не можуть бути забезпечені наявними сировиною і енергетичними ресурсами тощо.
Якщо в кінці XVIII ст. на планеті проживало 700 млн., то за прогнозами вчених до середини XXI ст. на Землі проживатиме близько 9,3 млрд. чоловік.
Перші прояви демографічної кризи в Україні спостерігалися вже в 1970 - 1980 рр. - початок депопуляції в сільській місцевості, зменшення середньої тривалості життя, зростання смертності тощо. У 1990-ті рр. сформувалися великі масштаби природного зменшення населення - перевищення кількості смертей над народженнями. Ці показники в Україні і в Росії залишаються одними з найвищих в Європі.
На смертність впливають декілька чинників. Насамперед це причини, пов'язані зі станом медицини, рівнем життя і складнощами самозабезпечення сімей (оплата праці).
Небезпечних масштабів набули так звані соціальні хвороби – туберкульоз, СНІД, психічні розлади, а також травматизм і отруєння сурогатами алкоголю та наркотиками. Серцево-судинні захворювання та інсульти набувають статусу соціальних. Від хвороб люди в Україні помирають на кілька років раніше, ніж в економічно розвинених країнах.
Отже, підстави для очікування швидкого зростання чисельності населення України відсутні: з одного боку, дуже низький порівняно з розвиненими країнами рівень народжуваності; з іншого - характерний для слаборозвинених країн високий рівень смертності, особливо осіб працездатного віку.
Ще однією з основних проблем сучасної України є істотне відставання від розвинутих європейських країн за показником середньої очікуваної тривалості життя.