Для всіх тих, хто небайдужий до театру та кіно.

‑Я переконаний, що будь-яка думка, будь-яке бажання -матеріальні. Тому все повертається до джерела посилання!

Чи насолоджувались ви коли-небудь переглядом театральної вистави? Якщо так, то мабудь, усім було цікаво, хто саме там грає, що за людина створила виставу… Пані та панове дозвольте мені представити вам геніального актора, сміливого режисера та щиру людину – Григорія Гладія!

Григорій Степанович Гладій народився 4 грудня 1954 року у місті Хоросткові на Тернопільщині.

Закінчив Київський Національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенко-Карого.

Успішно працював у театрах Києва, Харькова, Каунаса.

Свою кар’єру у світі кіно, Григорій Степанович, розпочав з фільму «У бій йдуть лише старики», де зіграв роль техніка Олександрова. Пізніше знімався у фільмах: «Дударики», «Повернення Батерфляй», «Украдене щастя» та все більше занурюється у театральний світ і пробував себе як режисер постановник.

У 1990 році йому запропонували поставити в Монреалі спектакль “Запрошення на страту”, потім був Відень і робота над Кафкою. В той же час, у Канаді визрівав божевільний проект, про який давно мріяв Григорій Гладій – вистава “Повернення додому” за Пінтером.

Але додому він так і не повернувся, а залишився у провінції Квебек у Канаді. На цей час, у його послужному списку близько 60 кінокартин, знімався в Голівуді, співпрацював з театром Просперо в Монреалі.

Григорій Степанович каже: «Я завжди із задоволенням приймаю ризики!»

Його кличуть до України і він знімається в фільмі “Нескоренний”, де грає головну роль Романа Шухевича. Після цього фільму, Григорій Гладій сказав: «Я переконаний, що будь-яка думка, будь-яке бажання – матеріальні. Так що, все повертається до джерела посилання!»

У 2006 році, він виступив як режисер франко-канадського мюзіклу «Дракула: між коханням та смертю». В цьому спектаклі прозвучала українська народна пісня «Цвіте терен» у новій обробці.

На сцені Просперо він ставить: “Собаче серце’’ за Булгаковим, “Танець смерті” за Стрінбергом, “Гравець” за Достоевським.

Влаштовує власні майстер-класи, де часто спирається на українську тематику, пов’язану з міфологією України, ритуалами, старовинним співом. Він розробляє теорії про енергетичний вплив на глядача, які пов’язані з диханням, інтимним входження в роль, перекиданням енергії в певні частини залу. «Це викликає величезний інтерес», - признається сам режисер.

Григорій Гладій – патріот своєї Батьківщини! Разом з українською громадою був на урочистому відкритті погруддя Тараса Шевченка на Алеї Поетів у Квебеку. А у 2016 році був задіяний у проекті «Наш Шевченко – шлях до свободи» по містах Канади.

-Звичайно, я спостерігаю за подіями на Батьківщині, де моє коріння. І внутрішньо завжди залишаюсь українцем,- говорить Григорій Степанович у своєму інтерв’ю.

Мені хотілося, щоб таких людей, як Григорій Степанович Гладій, українці знали. Знали і не забували, тому що дуже багато постанов ще не знайшли свого героя, наприклад «Слово о полку Ігореве», де Ігор – це Григорій Гладій – актор спеціальний, непростий, який вільно спілкується багатьма мовами і його внутрішня енергія – з минулого.

Я вірю, що можу бути такою ж, як Григорій Гладій, який домігся блискучих результатів у світі театру і кіно, завдяки своїй цілеспрямованності.

Для детальнішої інформації – посилання знизу:

https://www.youtube.com/watch?v=Xo9RbKPYAiw