Маленька Українка
Знаю, бо казала мені моя ненька,
Що я українка, правдива, маленька.
Знаю, Україна серцю мому мила,
Я по-українськи молитися вчила.
А моя опора - то Божая Мати,
Мати Україна, повна благодати.
Ось мою молитву прийми, Отче Боже,
Нехай Україні вона допоможе.
Українські діти
- Хто ти, хлопчику маленький?
- Син я України-неньки!
Українцем я зовуся -
Й тою назвою горджуся!
- А по чім тебе пізнаю?
- По вкраїнському звичаю.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духу й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.
- Хто ти, дівчинко маленька?
- Доня України-неньки!
Українкою зовуся -
Й тою назвою горджуся!
Ой, вдягнуся у неділю
У вишивану сорочку,
У червону спідничину
І в коралі на шнурочку.
Заплету я свої коси
І візьму віночок з рути,
Ще васильком заквітчаюсь,
Чи від мене кращій бути?
А на ноги чоботята
червоненькі, сап'янові!
Я маленька українка –
Будьте всі мені здорові!
Ми всі діти українські,
Український славний рід,
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе!
Присягаєм наш край рідний
Над усе любити,
Рідний народ шанувати
І для нього жити.
-
О, Боже ласкавий, з високого неба,
Послухай молитву й благання до Тебе.
Спаси Україну від злої навали,
Щоб більше дітей батьки не ховали.
В молитві до Тебе всі руки складаєм,
Стоїмо на колінах, всі щиро благаєм:
Не дай рідну землю розділити й забрати,
Не дозволь в Україні знов кров проливати.
Захисти нас, Ісусе, єдина надіє,
І Ти, Непорочна Діво Маріє.
Послухай моління наших сердець,
Інакше прийде Україні кінець.
Не дозволь чужинцям рідну землю топтати,
Не дозволь матерям сльози знов проливати.
Захисти нас любов’ю і віру нам дай.
Щиро молиться нині український наш край!
В дні великого посту, в час молитви і віри,
Прибігаєм до Тебе, Мати Божа Маріє,
Просим щиро і молим гіркими сльозами:
Заступися, Небесна Царице, за нами.
Марія Сковронська,
Всемилосердна Мати Божа,
Здоров’я й ласки в Тебе прошу,
Застережи від всіх негод,
Убережи весь наш народ.
Не дай загинуть на війні,
Вони ще ж зовсім молоді.
Не покидай серця гарячі,
О Мати Божа, гірко плачем.
Ми вдячні Богу за життя,
У душах наших каяття.
Дай Батьківщині нашій миру
І віджени лиху годину!
МИР МАЛЮЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ДІТИ
ДІВЧИНКА малює мирне Небо.
В пальчиках - олівчик голубий.
ДІВЧИНКА кричить: "Війни не треба!
Хай летять над світом голуби!..
Хай завжди зі мною буде МАМА!..
Хай ТАТУСЬ повернеться з війни!.."
Порошенко, Меркель і Обама!
ВСЕ зробіть, щоб не було війни!!!
Вас охороняють. Ви поважні.
В серденька маленькі зазирніть!..
І в Серця Ласкаві та Відважні,
Що боронять діток на війні!..
Зазирніть у серденька дитячі!..
Янголи благають: "Зазирніть!!!"
І в Серця Хоробрі і Терплячі,
Що за діток б’ються на війні!..
Зазирніть в дитячі оченята!..
В них - Мольба, Благання, Плач і БІЛЬ!..
Вам дано дітей охороняти,
Їх життя і мрії голубі…
Вже Земля зривається з орбіти,
Коли чує недитячий КРИК!..
МИР МАЛЮЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ДІТИ
В СЯЙВІ ГОЛУБИНИХ БІЛИХ КРИЛ!
НЕХАЙ БУДЕ МИР!!!
Є у кожної дитини
Матінка єдина,
Та, що любить нас і дбає,
Розуму навчає.
Є у кожної дитини,
Навіть сиротини,
Наша Мати солов'їна -
Рідна Україна.
І у кожному серденьку
Є і буде жити
Божа Мати - Наша Ненька,
Мати всього світу.
ЗАПОВІТ
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани, і гори –
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров`ю
Волю окропіте.
І мене в сем`ї великій,
В сем`ї вольній, новій,
Не забудьте пом`янути
Незлим тихим словом.
Моя Україно!
Моя Батьківщино!
Моя ти найкраща у світі країно!
Люблю я тебе за поля і сади,
Де люди вирощують добрі плоди;
Люблю за ліси, де ростуть гарні квіти,
Люблю за озера, струмочки і ріки…
За сонечко тепле, яке зігріває
Мене у країні, де я зростаю!
