Панас: Кажу тобі, що тут не гендлюють, тут небо! Як ти сюди зайшов, за чим?

Жид: Як зайшов? Велика штука. За гроші всюди сьогодні зайдеш. А що мені робити? Де мені торгувати? На Землі не дають, а з неба викидають... Ай, вай!

Що за робота? З чого порядний чоловік має тепер жити?

Панас: Слухай, жиде, ще раз тобі кажу, що тут не торгують. Тут небо. Йди там на Землю і торгуй собі довіку. Чого тут шукаєш?

Жид: Як то торгуй? Чи там торгувати? Грошей хлоп не має, до шинку не ходить, якусь видумали кооперативу, жидові прийдеться хіба з голоду помирати?

Що то порядок? Який то порядок? То не є жадний порядок!

Софія: Коли ваш інтерес не йде, то може б ви взялися до якої іншої роботи? Не всі ж люди торгують, а живуть якось...

Жид: Що значить до роботи? Я ж не можу робити того, що простий хлоп робить! Я порядний чоловік. Я люблю наших хлопів, я не хочу відбирати їм хліба. Але нехай він і мені дасть жити! Ну, купіть що на початок, пане святий. (оглядається нишком до діда). В мене є все, чого захочете. Може тютюнець. може папіроски, може...

Панас: Та що це ти? Що це ти собі надумав? Ти вже й на небо заліз з тією поганню? Гони ж мені звідси, бо як свисну, то просто чортові в губу полетиш. Ах ти, Іродова душа!

Жид: (тікає за дверима). Ай, вай! Пощо свистати! Не треба свистати. Я сам піду. Та не гарно свистати (зазирнувши в двері). Ай, вай! Який мені великий пан-марципан (пішов).

Панас: Ох, ох... А то поганий день сьогодні! Не можна й хвилинку подрімати. Ох, ох... поганий день (сідає під дверима і далі дрімає).

Софія: (до Ірени). Так, сестричко, (встає) ми вже готові. Дарунків досить. Тепер ходімо на зустріч Святому Миколаю (виходять).

Антирко: (перебраний у широкий плащ). Ледве туди дістався. Якби там не фальшивий пашпорт та цей убір – то було б ніяк не пощастило. (побачив діда Панаса). Спить сердега. От і гаразд. Зможемо своє діло без труду зробити. (виймає з-під плаща в’язанку різок і кладе між приготовлені ангелами подарунки). Це українцям від мене дарунки. А їм цього треба! Ой треба!

Візник: (за кулісами) Агов!... Тпру!.. Агов!..

Антирко: (ховається) Хтось приїхав.

Візник: (дзвонить раз і другий, далі входить, оглядається). Що це. немає нікого! (побачив діда). Пане! Ласкавий пане! Агов! Чуєте? От спить! Треба пождати (придивляється). Ех! Та й гарно тут та пишно. От і небо. Тепло, ясно, привітно... Гей, гей!.. Де вже нам грішникам... І нас на Землі така завірюха та заметіль, що й світу Божого не видно (тре замерзлі руки). Та й часи ж тепер настали... Тяжкі такі, що крий Господи! Заробітку ніякого, прийдеться нам піти з торбами.

Панас: (пробудився) Що за галас? Хто тут? Чого, за чим? Що це й хвилинку не дасте мені сьогодні подрімати.

Візник: (кланяється) Слава Ісусу Христу!

Панас: Наві слава! Хто тут? Вмерлі? Не тут, люди! Друга брама на право! Гайда звідси!

Візник: Хорони Господи! Я живий! Я приїхав святий угодник, як щороку, по Святого Миколая. Сьогодні його празник. Час уже на Землю.

Панас: А, це ти, Дринда? Ох, ох... Старість... Недобачаю, недочуваю, не пізнаю. Здоров, друже, вибачай. Не пізнав. Що ж там чувати доброго? Як інтерес?

Візник: Ой зле, дуже зле. Тепер намножилось тілько тої бензинової погані, що скоро порядним візникам зовсім не буде місця...

Панас: То за чим ти тут?

Візник: Та до Святого Миколая.

Панас: Нема дома.

Візник: Знаю, пожду.

Святий Миколай: (входить, стає біля престолу). Хвала Предвічному на небі, а людям спокій н Землі! (сідає на престол).

Ангели: (входять і стають побіч Миколая) Амінь!

(Панас і візник вклякають)

Св. Миколай: Хто це? За чим сюди прийшов?

Панас: Це Святий Отче візник. Прийшов щоби тебе відвезти сьогодні н Землю.

Св.Миколай: Не треба мені сьогодні візника. Панасе! Замовиш сьогодні аероплан. А ти іди собі з Богом (показує на зал глядачів). А це що за дітвора?

Панас: Це наші діти, Святий Отче. Тебе очікують. Вони і чемні і побожні, кохають рідний край... Благослови їх Отче і обдаруй.

Софія: Зглянься на них, Святий Отче, і благослови цих дітей на довгий шлях життя.

Ірена: Благослови нове покоління і дай йому силу, якої лицарським батьками не стало. Благослови цей нарід безталанний.

Св.Миколай: Хай благословення Боже осінить вас. Най серця ваші відірвуться від суєти земних справ і піднімуться понад нею. Хай осінить вас благодать Божа.

А тепер я хочу познайомитись, хто прийшов на зустріч із Святим Миколаєм. Подивіться Ангели мої, може хтось із дітей приніс і для нас якість подарунки?

Софія: Ось там, я бачу, сидить хлопчик? (тягне з залу якогось викладача).

Св.Миколай: Благословляю вас, щоб у силі розуму тіла виростали, в любові, злагоді жили, бо розум і наука, бо любов і згода – це сила не побіленні, незламні ніким і ніколи!

Подайте, Ангели, дарунки, роздам любим діточкам, щоби пам’ятали про день Святого Миколая і його науку.