Тема 5. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини.
План.
1.Натуральне господарство і товарне виробництво.
2.Товар і його властивості.
3. Походження, суть і функції грошей.
4.Грошовий обіг, його закони та методи регулювання.
5.Інфляція, її суть, причини і особливості.
Література: Л-1,с. 115-148
Л-2,с. 158-160
Л-3,с. 59-60, 268-279
Л-5, с.119-151
Л-6, с.53-57
Л-7, с.52-72, 76-81.
Натуральне господарство і товарне виробництво.
Історично суспільне виробництво розвивалось в певних економічних формах, окремі риси яких є характерними для всіх форм господарювання. Сутність кожної із форм визначається потребами, які є спонукальним мотивом виробництва, організацією виробництва, де відбувається формування відносин власності, розподілу, обміну і споживання виробленого продукту.
Найпростішою формою господарювання є натуральне господарство, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб безпосередніх виробників життєвих благ, тобто для внутрігосподарського споживання.
Натуральному господарству притаманні:
- замкнутість;
- відсутність регулярних зовнішніх зв'язків;
- примітивна техніка і технологія;
- низький рівень розвитку суспільного поділу праці;
- обмежена мета виробництва через низький рівень продуктивних сил і виробничих відносин.
Воно малоефективне, консервативне. Йому відповідає застій, повільність розвитку самого виробництва і суспільного розвитку в цілому.
Саме така форма господарювання є типовою для всіх докапіталістичних стадій розвитку суспільного виробництва. На зміну натуральному господарству прийшло товарне виробництво, яке тривалий час існує поряд з натуральним, проникаючим в нього і розкладаючи його.
Продукт праці в товарному виробництві призначається не для власного споживання, а для продажу, для обміну через ринок.
Товарне виробництво – це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються економічно відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку.
Основні риси товарного виробництва:
- суспільний поділ праці;
- приватна власність на засоби виробництва;
- повна соціально-економічна відокремленість і самостійність виробництва;
- економічні зв'язки між відокремленими виробниками здійснюються через обмін товарів;
стихійний характер розвитку.
Причини виникнення товарного виробництва й обміну:
1. Суспільний поділ праці
(Перший суспільний поділ праці – відокремлення скотарства від землеробства, що зробило можливим регулярний обмін між общинами. Другий – відокремлення ремесла від землеробства й скотарства, що зумовило зародження товарного виробництва. Третій – відокремлення торгівлі, що сприяло завершенню формування товарного виробництва).
2.Відокремлення виробників як самостійних власників засобів виробництва. Якщо суспільний поділ праці потребує обміну взагалі, то економічна відокремленість виробників – еквівалентного, товарного обміну.
Види товарного виробництва:
- просте товарне виробництво;
- розвинуте товарне виробництво;
Просте товарне виробництво засноване на особистій праці власника засобів виробництва, дрібне за розмірами, відсутня експлуатація.
Поступово відбувається модифікація товарних відносин: з одного боку, з' являються власники грошей і засобів виробництва, з іншого – люди, позбавлені їх і вимушені продавати свій єдиний товар – робочу силу. Перші з них стають підприємцями, інші – найманими робітниками.
Таким чином, просте товарне виробництво стало основою для виникнення капіталістичного господарства, капіталістичних відносин. Цьому сприяло й так зване первісне нагромадження капіталу – насильницьке відокремлення виробників від засобів виробництва, і розвиток купецького та лихварського капіталів. Поряд з ринком засобів праці й предметів споживання виникає новий – ринок праці. Форма господарства, коли товаром стає не лише продукт людської праці, а й сама робоча сила людини, називається капіталістичним товарним виробництвом.
За капіталізму всі (або майже всі) продукти праці виготовляються як товари, товарне виробництво набуває загального характеру.
