Відмінності кордонів ЄС від інших держав

1. Держави: Митний кодекс,Повітряний кодекс,ЗУ “Про державний кордон”.

ЄС: Д оговір «Про скасування паспортного митного контролю між країнами Європейського Союзу», первинно підписаний 14 червня 1985 сімома європейськими державами в Шенгені, містечку в Люксембурзі. (Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Францією, Німеччиною,Португалією та Іспанією). Угода набула чинності 26 березня 1995 року.Угоду підписано, що знаходиться поблизу стику кордонів Люксембургy, Німеччини й Франції. Ті ж п'ять країн підписали 19 червня1990 р. Шенгенську конвенцію, у якій викладено заходи та гарантії щодо запровадження свободи пересування. Шенгенська конвенція доповнює відповідні внутрішні заходи і підлягає ратифікації в національних парламентах.

15 березня 2006 прийнято Шенгенський кодекс про кордони, що змінював Шенгенську конвенцію. Основна мета документа – це вдосконалення правової бази політики спільного управління кордонами ЄС шляхом встановлення стандартів та процедур, згідно з якими здійснюватимуться свобода пересування осіб через внутрішні кордони і контроль над перетином зовнішніх кордонів Європейського союзу. Регламент застосовується до будь-якої особи, що перетинає внутрішні або зовнішні кордони держави-члена ЄС. Тобто, документом регламентовано правила перетину зовнішніх кордонів громадянами Євросоюзу та громадянами з третіх країн.

У документі зазначено, що зовнішні кордони можуть перетинатися тільки в прикордонних пропускних пунктах протягом встановленого часу їх роботи, а особи підлягають мінімальній перевірці, покликаній їх ідентифікувати на основі пред'явлення проїзних документів. Така мінімальна перевірка є правилом для громадян ЄС та інших осіб, що користуються правом вільного пересування теренами Союзу (наприклад, члени сім'ї громадянина ЄС). Ця мінімальна перевірка полягає в швидкій та безпосередній перевірці дійсності документа і перевірці на предмет наявності ознак виправлення або підробки.

Що стосується громадян третіх країн, то вони відповідно до ст. 7 піддаються ґрунтовній та детальній перевірці, яка включає в себе перевірку дотримання умов в'їзду, а також, коли доречно, перевірку документів, що дають право на проживання і здійснення професійної діяльності.

До Шенгенського Кодексу про кордони Європейський парламент разом із Радою внесли декілька змін. Такі зміни супроводжувалися ухваленням наступних Регламентів, а саме: 1) Регламенту № 296/2008, який набув чинності 10 квітня 2008 р. (запропоновано державам-членам Шенгенського простору вживати додаткових заходів щодо перетину кордонів громадянами з третіх країн); 2) Регламенту № 81/2009, який набув чинності 24 лютого 2009 р. (зміни стосуються перетину громадянами з третіх країн кордонів держав-членів Шенгенського простору із перевіркою віз таких громадян із залученням Візової інформаційної системи); 3) Регламенту № 810/2009, який набув чинності 5 жовтня 2009 р. (ухвалено Візовий Кодекс Європейського союзу); 4) Регламенту № 265/2010, який набув чинності 5 квітня 2010 р. (зміни стосуються перетину громадянами з третіх країн (котрі володіють довгостроковою візою) кордонів ЄС.

3. ЄС:

- Державні кордони позначені тільки знаками

— Немає митного контролю

— Внутрішні кордони не охороняються

— Свобода пересування для всіх громадян країн ЄС та третіх країн

4. Окрім ухвалення низки документів щодо правил та процедури перетину кордонів ЄС як громадянами ЄС, так і громадянами з третіх країн, а також для боротьби з незаконною міграцією в рамках ЄС створено Європейську Агенцію управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах – (European Agency for the Management of Operational Cooperation at the External Borders of the Member States of the European Union) – (далі – FRONTEX) – (від франц. Frontieres exterieures – зовнішні кордони) з місцезнаходженням у Варшаві.

Правову основу функціонування FRONTEX визначають Регламент Ради № 2007/2004 ЄС від 26 жовтня 2004 р. та Регламент Європарламенту і Ради № 863/2007 ЄС від 11 липня 2007 р.

Діяльність FRONTEX фінансується Європейською комісією та державами-членами ЄС. FRONTEX розпочала свою діяльність 1 травня 2005 р.

До основних завдань FRONTEX належать:

– координація оперативного співробітництва національних прикордонних служб держав-членів у сфері управління зовнішніми кордонами;

– підготовка аналітичних матеріалів стосовно загальних та особливих ризиків порушення кордонів;

– надання допомоги державам у професійній підготовці національних кадрів, задіяних в охороні зовнішніх державних кордонів;

– проведення досліджень у сфері охорони та нагляду за зовнішніми кордонами;

– надання оперативної і технічної допомоги державам, які зіткнулися з певними неординарними випадками на своїх зовнішніх кордонах тощо.

У документі підкреслюється, що відповідальність за контролем на зовнішніх кордонах покладена насамперед на держави-члени ЄС, тоді як основна функція FRONTEX полягає у застосуванні додаткових заходів щодо забезпечення охорони кордонів.