В наш час комп'ютерна лексикографія - один з перспективних напрямів прикладної лінгвістики. Термін "електронний словник" став уже звичним. Електронні словники і енциклопедії розробляються сьогодні як автономні і мережеві програмні продукти. У комп'ютерній лексикографії під електронним словником прийнято розуміти "словник, процедури укладання якого здійснює комп'ютер" [3;с.54]. Не викликає сумніву той факт, що електронні словники надають користувачеві безліч додаткових можливостей в порівнянні з друкарськими аналогами:
• дозволяють зберігати великий об'єм інформації за рахунок використання гіперпосилань;
• електронний словник має ефективну систему пошуку (повнотекстовий пошук, одночасний пошук в декількох словниках, швидкість пошуку);
• у електронних словниках можуть застосовуватися засоби мультимедіа: озвучування заголовних слів, введення ілюстративного матеріалу з фотографіями, анімацією, відеофрагментами;
• можливість використання словників в локальній і глобальній мережах;
• значна економія часу і матеріальних ресурсів при створенні комп'ютерних словників.
Електронні або автоматичні словники, за їх носієм та засобами відтворення, поділяються на: 1) комп'ютерні (словники, які відтворюються з допомогою персонального або портативного комп'ютера); 2) кишенькові (записані на кишенькових електронних пристроях тощо та відтворюються їх засобами, наприклад кишенькові перекладачі); 3) мобільні (записані в мобільних телефонах та відтворюються на екрані телефону) тощо. Комп'ютерні словники, своєю чергою, можна поділити на такі типи: 1) стаціонарні (встановлюють на жорсткому диску комп'ютера); 2) переносні (записують на компакт-дисках і відтворюються на комп'ютері тільки за наявності в дисководі); 3) інтернет-словники (розміщують на комп'ютері-сервері в мережі й доступні з інтернету). Також можливі комбінації таких комп'ютерних словників [4].
Що стосується актуальності словникового змісту, то на відміну від електронних, фундаментальні паперові словники - неминуче застарілі. Особливо це характерно для розмовної лексики, зокрема ненормативної. Для масових програмних продуктів, якими є електронні словники, характерні часта зміна версій і наявність постійного зворотного зв'язку з користувачами.
Життя електронного словника повинне бути схожим на нелегке життя інших програмних систем: з маніакальним прагненням особливо допитливих користувачів виявити помилку і з можливістю виправити її зараз, а не через тривалий термін. Такий підхід усього лише фіксує природний стан справ: колективне авторство на словниковий зміст належить всім носіям мови, завдання лексикографа - фіксація мовних фактів й їх методично правильний опис.
Для електронної лексикографії особливе значення має ідея гіпертексту як основного засобу організації віртуального текстового простору [1, c.31-32]. Його практична цінність полягає в тому, що він описує тип інтерактивного середовища з можливостями переходів по посиланнях. Посилання, якими можуть бути слова, фрази або малюнки, дозволяють користувачеві вибирати і виводити на екран пов'язані з ними відомості й матеріали мультимедіа [5]. Нелінійний характер гіпертексту дає можливість формування інформації у вигляді розгалуженої структури, що дозволяє в значній мірі розширити рамки словникової статті й переосмислити традиційне розуміння терміна "композиція" [6,c.209]. У контексті електронного словника композицією можна було б назвати його інтерфейсом користувача. Але це лише "зовнішнє" подання композиції, тобто те, що перебуває на поверхні. У дійсності, користувач може створювати свою власну композицію, активізуючи ту або іншу інформацію відповідно до його запиту. Треба відзначити, що наявність певних композиційних компонентів є досить важливим для стадії формування електронного словника.
Отже, комп'ютерна лексикографія є одним із цікавих й актуальних напрямків прикладної лінгвістики, що формується в останні десятиліття на базі лінгвістичного забезпечення інформаційних систем різних типів. Таким чином, електронний словник є систематизованим алфавітним масивом ядерної лексики з ефективною системою пошуку, а також з великим об'ємом інформації за рахунок гіперпосилань.