«В ГОСТЯХ У ДІДА КЕНИРА»
Мета:
- поглибити знання користувачів, учнів молодших класів про Л.Глібова;
- розвивати вміння виразно читати поетичні та прозові твори;
- виховувати любов до літератури.
Обладнання: зал прикрашений портретом Л.Глібова; виставкою його книг; обладнаний відеотехнікою. Виступи ілюструються слайдами.
Бібліотекар.
Ось годинник знак подав,
До роботи час настав.
Та і ми часу не гаймо,
І свято своє починаймо!
А називається наше свято «В гостях у дідуся Кенира» і присвячене
талановитому поету-лірику, блискучому байкарю Леоніду
Івановичу Глібову, якому б 5 березня виповнилося 190 років.
Байка в Україні стала популярною в 18 ст., а класиком же української байки судилося стати саме Леонідові Глібову.
Звернімо увагу на портрет найвидатнішого байкаря.
(бібліотекар ілюструє портрет Л.Глібова) Високе відкрите чоло свідчить про мудрість людини. А міцно
стиснуті тонкі губи, виразне підборіддя, що трохи виступає вперед, говорять про її мужній і стійкий характер. І дивні очі... Ніби добрі і лагідні, проте якісь далекі, відчужені, без живого вогника. Немов погаслі. Десь після п'ятдесяти років Л. Глібов почав сліпнути, і в старості він майже не бачив. І все ж, незважаючи на тяжку недугу, на часом нестерпні умови життя, письменник працював наполегливо і самовіддано. За останні чотири роки він написав українською мовою велику кількість віршів для дітей, поетичних казок, загадок, акровіршів, байок, ліричних творів вдвічі більше, ніж за всі попередні роки творчого життя.
А тепер трошки про життєвий і творчий шлях автора.Прошу, дівчатка, допоможіть мені.
Діти, слухайте уважно, адже потім ми перевіримо наскільки ви засвоїли біографію автора і пограємо у вікторину.
Дівчинка 1.
Народився Л. І. Глібов 1827 року на Полтавщині. Його дитинство минуло на березі річки Хорол, у мальовничому селі Горби.
Свої твори для дітей Леонід Глібов підписував псевдонімом «Дідусь Кенир»
Дівчинка 2.
Чому він назвав себе Дідусь Кенир?
Дівчинка 1.
Кажуть, що його батько купив колись собі такого співучого кенира, що послухати його спів сходились сусіди. На запитання «Куди йдете?» вони казали: «До Івана Кенира». Так прозвали батька по-вуличному - Кенир. Оце батькове прізвисько стало згодом псевдонімом письменника Леоніда Глібова.
Дівчинка 2.
Зрозуміло.
Дівчинка 3.
Маленького Леоніда батьки звали Льолик. Він був веселим і жвавим хлопчиком, що дуже любив рослини і квіти. Удома охоче доглядав за квітами. Його прозвали жартома «квітчастим королем». Коли знайомі чи родичі зустрічали хлопчика, то так і вітали його: «Здоров був, Льолику, квітчастий король!».
Дівчинка 2.
Ще в дитинстві, слухаючи народні байки та казки баби Одарки, Леонід настільки виразно уявляв риси вдачі та звички тварин, що всі оті леви, зайці, вовки і лисиці поставали перед ним як живі. Йому, тоді ще зовсім малому хлопцеві, здавалося, що вони-думають і говорять, як люди. Леонід часто замислювався над тим, що в казках та байках є тварини добрі і злі, що й у звірів є нібито свої царі й пани, які бувають жорстокі до слабких і беззахисних.
Дівчинка 1.
До школи Льолик спочатку не ходив, а вчився вдома. Учителькою була мати Орина Гаврилівна, культурна, освічена жінка.
Дівчинка 2.
У 13 років Леоніда віддали до гімназії у Полтаві. Він швидко потоваришував з учнями. Але, уперше відірвавшись від дому, він так занудьгував, що йому снилася рідна оселя. Ця туга вилилась у перший вірш, над яким він старанно вивів назву «Сон».
Дівчинка 3.
І розповість нам всім його_______________________________________________
Давайте послухаємо.
Дівчинка 1.
Леонід Глібов був учителем і добре знав, чим цікавиться весела й допитлива дітвора. Для неї мудрий поет під іменем дідуся Кенира написав багато жартівливих віршів, байок,казок.
Дівчинка 2.
Дідусь Кенир постає перед нами творцем дитячих загадок, зокрема таких оригінальних за формою, як акровірш.
А чи знаєте Ви, діти, що таке акровірш?
Акровірш — віршована загадка, відгадка якої складається з початкових літер усіх рядків.
Давайте спробуймо й ми відгадати акровірші.
Хто баба?
Сидить хитра баба аж на версі граба.
«Ой не злізу з граба! - дурить діда баба.-
Вловіть мені тую курочку рябу.
А я подарую грушку золотую».
Дівчинка 3.
Що за птиця?
Між людьми, як пташка в'ється,
У людей і їсть, і п'є,
Ходить старець, просить, гнеться,
А у неї всюди є.
Дівчинка 2.
Хто вона?
Лиха зима сховалася,
А сонечко прогляне,
Сніжок води злякається,
Тихенько тануть стане, -
І здалеку бистренько
Вона до нас прибуде,
Кому - кому любенько,
А дітям більше буде.
Дівчинка 1.
Хто вона?
А - з неї діти починають
Буквар читати з ранніх літ.
Екзамен перший складають,
Тож треба знать її як слід.
Коли вже вивчена вона, -
Авжеж, прислужиться сповна.
Дівчинка 3.
Що зашкварчить?
Колись давно і десь далеко
Один ледаченький козак
Весь вік прожив, як кажуть, легко,
Бо добре жити так.
Аж і йому поталанило,
Свиня навчила, як робить;
«Клади на сковородку діло:
А потім їж, як зашкварчить».
Дівчинка 1.
Хто хвастає?
«Я таке, що всякий знає,
Бо на мене світ увесь
Ласо дуже поглядає»,—
Обізвався хтось і десь.
«Кращі, може, є від тебе,—
Одмовля чийсь голосок,—
І приманюють до себе
Гарні очі і роток.
Роздивися, милий друже,
У кого краса видніш,
Шелестиш про себе дуже,
А мене кохають більш».
Дівчинка 2.
Хто сестра і брат?
«Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась?
Рано до схід сонечка росою вмивалась,
Є у мене листячко, пахучії квіти,
Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти?
Краще в полі нашому над мене немає,
Аж до моря славонька про мене літає,
Із моєї сипанки смачна страва буде,
Поливку і маслечко дадуть добрі люде!»
«Рівна, сестро милая, нам доля з тобою, —
Обізвався братичок десь за бороною. —
Скрізь по людях склалася і про мене слава,
Он і в полі, вітрику, кипить моя страва».
Дівчинка 3.
Хто розмовляє?
«Ой я бідна удовиця, —
Стала хникать жалібниця, —
Он калина, — їй не так!
Кажуть, пісні їй складають,
А про мене забувають,
І ніхто ніде ніяк!.»
«Стій лиш! Слава не брехуха, —
Обізвалась джеркотуха,
Розбирає, що і як!
От я славі догодила,
Кашку діточкам варила,
А тобі не вдасться так».
Дівчинка 2.
Хто вони?
Гордовиті городяне,
Роботящії селяне
Однаково люблять їх.
Шапку скине, хто зустріне,
Є багато — щастя плине
На розумних і дурних.
Як їх в світі не любити?
Тільки з ними добре жити,
А без них ні в сих ні в тих.
Дівчинка 1.
Хто бреше?
Колись я нудилось
У срібнім кайдані;
Розбила неволю
Чубатая пані,
А я на Вкраїну
Тихенько нищечком…
Колись на Великдень
Оддячу яєчком!
Дівчинка 3.
Навчаючись в останньому класі гімназії, Глібов вирішує писати байки. Адже в них можна висловити все те, що говорити відверто було заборонено. І в зошиті юнака одна за одною з'являються байки «Вовк і Кіт», «Охрімова свита», «Зозуля і Півень», «Лебідь, Щука і Рак». Ці байки користувалися в читачів дуже великим успіхом. їх переписували і вивчали напам'ять.
Дівчинка 1.
Уже не одне покоління дошукується в байках Дідуся Кенира мудрості. Давайте заглянемо й ми в цю чудову скарбницю і послухаємо байки, що приготували діти.
(Діти читають байки)
Дівчинка 2.
Останні роки свого життя Л.Глібов дуже хворів, був майже сліпий і 10 листопада 1893р. помер від астми та хвороби серця. Похований у Чернігові.
Дівчинка 3.
За 5 днів до смерті близькому приятелю поет продиктував свій останній твір-байку «Огонь і Гай»,яка стала своєрідним заповітом байкаря. Ця байка була опублікована в журналі «Дзвінок» із підзаголовком «Передсмертна байка Леоніда Глібова» через кілька місяців після смерті поета.
Дівчинка 2.
Останніми словами байки письменник дає пораду молоді:
«Молодіж любая, надія наша, квіти!
Пригадуйте частіше ви баєчку мою;
Цурайтеся брехні і бійтеся дружити
З таким приятелем,як той Огонь в Гаю»
Дівчинка 1.
Іван Франко назвав Леоніда Глібова «найкращім українським байкарем». За своє життя поет написав 107 байок. Дідуся Кенира шанують і люблять не тільки на Україні, а і в усьому слов’янському світі.
Бібліотекар.
А тепер перевіримо наскільки уважними ви були, слухаючи біографію Л.Глібова.
Оголошується вікторина.
За правильну відповіль – ПРИЗ.
ВІКТОРИНА
1.Як батьки називали Леоніда Глібова?
2.Королем чого жартома прозвали маленького Льолика?
3.Хто була першою вчителькою Л.Глібова?
4. Як називається перший вірш автора?
5. Як називається віршована загадка, відгадка якої складається з початкових літер усіх рядків?
(діти отримують призи)
Дівчинка 2.
Ось і закінчується наше свято.
Дівчинка 1.
Шановні діти!
Спасибі, що знайшли час,
І послухали Ви нас.
Дівчинка 2.
Дякуємо за увагу!
Дівчинка 3.
Всього Вам найкращого!
