учениці 6-А класу Миколаївської спеціалізованої школи №22 Сарницької Софії

Не знаю чому, але я не читала твір про пригоди Чарлі на шоколадній фабриці, хоча його треба було прочитати за списком літнього читання. Не читала навіть після того, як подивилась екранізацію з Джонні Деппом. Напевно, так буває: кіно подивився – і вистачило.

А потім я натрапила на книжку Р. Дала з обкладинкою, зробленою Євгенією Гапчинською, і зрозуміла – треба прочитати, обов’язково! Якщо така світла, мила дівчина ілюструє книжку, значить її варто прочитати, значить у ній живе добро (цікаво: ніколи не думала, що прочитати книгу можна завдяки художнику)! І я відкрила книгу…

Дуже смачною (у прямому сенсі цього слова:)) виявилась історія про маленького хлопчика Чарлі, який живе з сім'єю в напівзруйнованому будиночку на околиці міста. Живе зовсім поруч з шоколадною фабрикою, господар якої, судячи за відгуками жителів міста, злий і жахливий Віллі Вонка. Він уже багато років не пускає нікого на поріг свого улюбленого виробництва. І ось одного прекрасного дня все місто розбурхала новина: Віллі Вонка розігрує п'ять золотих квитків-запрошень на екскурсію шоколадною фабрикою. А одного зі щасливчиків буде чекати гіпер-мега приз-сюрприз…

Я прочитала книгу Роальда Дала буквально за пару годин. Дійсно, Дал – це золотий фонд дитячої літератури. Він хвалить за правильні рішення, карає за жадібність, наглість, самозакоханість, а смішні маленькі Умпа-Лумпи й ексцентричний Віллі Вонка (якого я вже не можу уявити не Джонні Деппом:)) дотепно висміюють пороки і недоліки дітей і їх батьків, які разом з Чарлі потрапили на екскурсію.

Автор так майстерно показав характер кожної дитини. Августус Глупп ненажерливий і нахабний хлопчик, улюбленим захопленням якого є їжа. Його батьки не забороняють, а навпаки, підтримують його захоплення. Мовляв, нічого страшного, їж, синочку, їж, нічого для тебе не пожаліємо.

А хіба краща Верукка Солт – розпещена дівчинка з сім'ї власника фабрики по переробці горіхів. Вона звикла, щоб усі її вимоги виконувалися негайно. Тато мало не повзає перед нею на колінах і виконує всі її забаганки, тим самим виховуючи в ній пихатість. А ось ще один тип сучасного підлітка – Майк Тіві. Навіть його прізвище натякає на головне захоплення хлопчика – телевізор і комп'ютер. Майк годинами сидить біля них і грає… Я просто бачу своїх однолітків, яких від гаджетів за вуха не відтягнеш.

Який же актуальний цей твір! Мені дуже подобається, що він сучасний, що в ньому йдеться про проблеми нашого життя. а головна проблема в казці Дала – це проблема дефіциту культури і доброти. Не дарма головний приз виграє не наглість, не жорстокість, не самозакоханість (хоч у нашій реалії так і було б), а чемність, відданість, мрія. Це риси Чарлі, хлопця з бідної родини, який не боїться бути самим собою. І Віллі Вонка переконаний, що саме такому хлопцю можна довірити майбутнє свого солодкого виробництва.

Що ж, книгу прочитано. Про що варто подумати? Мене вразило те, що батьки іноді самі псують своїх дітей. А діти не поважають батьків. Отже, книгу Дала треба читати і батькам, і дітям, знаєте, дуже важливо іноді глянути на себе з боку. Ще: мені сподобалось, що у книги Дала щасливий фінал. І головне: Добро перемагає, а мрії збуваються, якщо ми віримо у них і наполегливо йдемо до своєї мети. Отже, я дуже хочу, щоб усі люди навчилися мріяти!

Софія Сарницька

Про Соню:

Софії 11 років, вона шестикласниця, добре вчиться у школі, крім того, займається танцями, є призером і переможцем не тільки Всеукраїнських, а й міжнародних турнірів з латиноамериканського танцю. Софія активна, є лідером класу, має багато друзів, любить читати книги, малювати. У дівчини активна життєва позиція, вона намагається допомогти всім, хто цього потребує.

Учитель – Ткач Ірина Олександрівна