Коли у путь
Коли у путь, коли у путь,
Коли у путь сурма покличе,
Ти пригадай наш давній звичай
Веселу пісню заспівай.
Приспів:
Бий барабан, бий барабан,
Бий барабан, лунайте труби.
Цілуй дівчину просто в губи
І келих повний наливай.
Султан завів собі гарем,
Жінок з півсотні має в нім.
І кожну може з них обнять.
Хотів би я султаном стать.
Та він нещасний чоловік:
Не п'є горілки цілий вік,
Бо не велить йому Коран.
Нехай же буде він султан.
Приспів.
У Римі Папі добре жить,
Вино, як воду, може пить,
Ще й грошей повна келія.
Хотів би бути Папа я.
Та він нещасний чоловік:
Не знав кохання цілий вік.
А я не хочу буть один.
Нехай же буде Папа він.
Приспів.
А я наллю собі бокал,
Перехилю, щоб він не впав,
Ще й обійму дівочий стан —
Тепер я Папа і султан.
Приспів.
Лента за лентою
Вже вечір вечоріє, повстанське серце б’є,
А лента набої поспішно подає.
Приспів (2)
Ах, лента за лентою – набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!
А ворог атакує і преться щосил,
Юнак-кулеметник їх вправно косив.
Приспів (2)
Як сонце сходило, втомлений юнак,
Упав він ранений, упав він навзнак.
Приспів (2)
До нього санітарка поспішно іде,
В обличчя вдивляєсь, його пізнає.
Приспів (2)
Він в неї вдивляєсь, пече в грудях рана,
Біля кулемета дівчина молода.
Приспів (2)
А ворог атакує, в останній момент –
Наново заграв вже затихлий кулемет.
Приспів (2)
Ой на горі та й женці жнуть
Ой на горі та й женці жнуть
А попід горою яром-долиною козаки йдуть
Гей долиною, гей широкою козаки йдуть!
Попереду Дорошенко
Веде своє військо, Військо Запорізьке хорошенько!
Гей долиною, гей широкою хорошенько!
А позаду Сагайдачний
Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний
Гей долиною, гей широкою необачний!
Гей вернися Сагайдачний
Візьми свою жінку віддай тютюн-люльку необачний
Гей долиною, гей широкою необачний!
З жінкою в поході не возиться
А тютюн та люлька Козаку в дорозі знадобиться!
Гей долиною, гей широкою знадобиться!
Гей хто в лісі озовися
Та викришем вогню та затягнем люльку не журися!
Гей долиною, гей широкою не журися!
Ой, на горі два дубки
Ой, на горі два дубки,
Ой, на горі два дубки, два дубки
Та й злилися до купки.
Вітер дубом хитає,
Вітер дубом хитає, хитає,
Козак дівку питає:
– Ой, дівчино, чия ти?
Ой, дівчино, чия ти, чия ти,
Чи вийдеш гуляти?
– Не питайся чия я,
Не питайся чия я, чия я,
Як вийдеш, то й вийду я.
– А я в батька один син,
А я в батька один син, один син,
Погуляю хоч би з ким.
– А я донька мамчина,
А я донька мамчина, мамчина,
Цілуватись навчена.
Ой, на горі два дубки,
Ой, на горі два дубки, два дубки
Та й злилися до купки.
Ой, чий то кінь стоїть
Ой, чий то кінь стоїть,
Що сива гривонька.
Сподобалась мені,
Сподобалась мені
Тая дівчинонька.
Не так та дівчина,
Як біле личенько.
Подай же дівчино,
Подай же гарная
На коня рученьку.
Дівчина підійшла,
Рученьку подала.
Ой, краще б я була,
Ой, краще б я була
Кохання не знала.
Кохання-кохання
З вечора до рання.
Як сонечко зійде,
Як сонечко зійде
Кохання відійде.
Ой у лузі червона калина похилилася
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Марширують наші добровольці у кривавий тан
Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Гей, у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Розпрягайте, хлопці, коні
Розпрягайте, хлопці, коні
Та й лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
Маруся раз, два, три, калина,
Чорнявая дiвчина
В саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина,
Чорнявая дiвчина
В саду ягоди рвала.
Копав, копав криниченьку
У вишневому саду...
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?
Вийшла, вийшла дівчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.
Просив, просив відеречка,
Вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень,*
Вона його не взяла.
"Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора ізвечора
Із другою говорив.
Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба".
Ти ж мене підманула
Ти казала в понеділок
Підем разом по барвінок.
Я прийшов тебе нема,
Підманула, підвела.
Приспів: Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого
З ума-розуму звела.
Ти казала, у вівторок
Поцілуєш разів сорок,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела.
Ти казала, у середу
Підем разом по череду,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела.
Ти казала, у четвер
Підем разом на концерт,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела.
Ти казала, у п’ятницю
Підем разом на вулицю,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела.
Ти казала, у суботу
Підем разом на роботу,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела.
Ти казала, у неділю
Підем разом на весілля,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела.
Червона рута
Ти признайся менi
Звiдки в тебе тi чари,
Я без тебе всi днi
У полонi печалi.
Може десь у лiсах
Ти чар-зiлля шукала,
Сонце-руту знайшла
I мене зчарувала.
Приспів:
Червону руту
Не шукай вечорами,
Ти у мене єдина
Тiльки ти повiр.
Бо твоя врода,
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синiх гiр.
Бачу я тебе в снах
У дiбровах зелених,
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.
I не треба нести
Менi квитку надiї,
Бо давно уже ти
Увійшла в моi мрiї.
Я піду в далекі гори, на широкі полонини
Я піду в далекі гори, на широкі полонини
І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила – карі очі, чорні брови.
Приспів:
Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.
Я несу в очах до тебе весь блакитний світ.
Я несу любов-зажуру, мрію молоду,
І цвітуть сади для мене, як до тебе йду.
А як вітер з полонини прилетіти не захоче,
Все одно знайду дівчину – чорні брови, карі очі.
Перейду я бистрі ріки, і бескиди, і діброви
І шляхи мені покажуть карі очі, чорні брови.
Приспів (2)
