Як визначається розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності?

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

% 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п’яти років;

% 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;

% 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.

Слід також мати на увазі, що законодавством визначені певні категорії осіб, які мають право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від силу робот До таких пільговиків в належать:

% особи, віднесені до 1—4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

% один з батьків або особи, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;

% ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

% особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”;

% донори, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам (така пільга цим особам надається відповідно до ст. 10 Закону України “Про донорство крові та її компонентів” протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості).

 

Розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка виплачується з шостого дня непрацездатності, та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, згідно з пунктом 14 Порядку, здійснюється, виходячи із середньоденної заробітної плати за відпрацьований час у розрахунковому періоді, яка обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді, якщо облік робочого часу не ведеться в годинах. При цьому використовується норма робочого часу, що встановлена у структурному підрозділі, в якому працює застрахована особа, або за її індивідуальним графіком роботи.

Якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, то згідно з пунктом 15 Порядку, застосовується середньогодинна заробітна плата.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю визначається виходячи з середньомісячної зарплати, яка обчислюється із заробітку за останні 2 календарні місяці роботи.

Працівникам, які пропрацювали на підприємстві або установі менше ніж 2 календарні місяці, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня і не мав заробітку (не з вини працівника), розрахунок проводиться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключаються з розрахункового періоду.

Допомога у разі тимчасової непрацездатності обчислюється із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів (годин) непрацездатності. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин). Для розрахунків застосовується тарифна ставка, посадовий оклад, доплати і надбавки працівника на день настання непрацездатності.

Допомога в зв’язку з вагітністю та пологами надається особі у формі матеріального забезпечення, що компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Дана допомога виплачується за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 днів до пологів та 56 днів після пологів (у разі ускладнення пологів або народження 2-х і більше дітей - 70 днів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки фактично використаних до пологів. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається засьрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати і не залежить від страхового стажу.

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією із соціального страхування, що створюється на підприємстві, установі, організації до складу якої входять представники адміністративного права та застрахованих осіб.

 

Список використаних джерел:

1. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. № 1533 - III із змінами та доповненнями.

2. Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001р. № 2213 -III із змінами та доповненнями.

3. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності затратами, зумовленими народженням і похованням" від 18.01.2001р. №2240-111 із змінами та доповненнями.

4. Закон України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 22.02.2001 р. № 2272-ІП.

5. Панасюк В.М. Податковий облік: навчальний посібник - Т.:Карт – Бланш 2002. с.8-10.

6. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. -- 5-те вид., стер. -- К.: Знання, 2006. -- 351 с.

7. Конопліна Ю.С. Соціальне страхування: Навчальний посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга». 2008 - 224 с.

8. Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник. - К.: Кондор. - 2004. - 464 с

9. Фінансове забезпечення соціального захисту населення України: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Л.М. Клівіденко; Терноп. держ. екон. ун-т. — Т., 2006. — 20 с. — укp.

10. Надточій Б. Соціальне страхування у контексті історії // Журнал "Соціальний захист". -2003. -№2-3.

11. Страхование Под ред. Доктора экон. наук, профессора Д.А. Фёдоровой - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Экономистъ, 2003. - 875 с.

12. Соціальне страхування // Финансовая консультация. - 2001. - №7-8. - с.5-22.

13. Соціальне страхування: історія і проблеми // Соціальний захист. - 1999. - №2. - с.43-52.

14. Сакацька З. Соціальне страхування: проблема троьх дат // Бухгалтерія. - 2001. - №17/1. - с.39-43.

15. Охримович Ю. Теорія права. - К., 1998. с.57-58.