Тестовий логічний тренінг.
1.. Гроші - це:
а) потреба мати кошти для отримання життєвих благ в умовах ринку;
б) специфічний товар, всезагальна форма вартості, універсальний еквівалент при обміні товарів;
в) кошти як матеріальний ресурс суспільного виробництва;
г) правильної відповіді немає.
2. Першою і основною функцією грошей, яка зумовлена самою їх природою, є:
а) засіб утворення скарбів та накопичення;
б) міра вартості товарів;
в) засіб обігу, або посередництво при обміні товарів;
г) засіб платежу всередині країни і в зовнішніх її відносинах.
3. Функція світових грошей є наслідком:
а) міжнародного поділу праці;
б) наявності у всіх країнах виробництва товарів;
в) здійснення погоджувальної політики співдружністю країн;
г) розвитку міжнародного товарообміну та інших форм співробітництва.
4. Паперові гроші:
а) мають ідентичну вартість по відношенню до золота;
б) принципово не відрізняються від золотих грошей;
в) як і золото, виконують його функції в якості всезагального еквівалента вартості товарів;
г) правильної відповіді немає.
5. До кредитних грошей відносяться:
а) національні грошові одиниці різних держав;
б) акції, облігації, ощадні сертифікати;
в) банкноти, векселі, чеки, платіжні зобов'язання;
г) правильної відповіді немає.
6. Замінники повноцінних грошей, знаки або символи їх, монопольно ви
пущені державою для примусового застосування в обігу, називаються:
а) паперові гроші;
б) цінні папери;
в) кредитні гроші;
г) документи.
7. Грошовий обіг представляє собою:
а) перехід грошей від одного їх власника до іншого;
б) рух грошей і виконання ними своїх функцій;
в) динамічний процес використання грошей як специфічного ресурсу
виробництва;
г) оборот грошей у процесі суспільного відтворення.
8. Грошова система включає:
а) ринок валюти і цінних паперів;
б) регулювання грошового обороту;
в) державне регулювання грошового обігу:
г) правильної відповіді немає.
9. Визначіть два основні типи грошових систем:
а) металева і паперово-кредитна;
б) раціоналістична та еволюційна;
в) кількісна й номіналістична;
г) монетариська і кейнсіанська.
10. Встановлення й законодавче оформлення державою грошової системи не виключає, що рух грошей:
а) підвладний лише суб'єктивному фактору;
б) залежить цілком від політики держави;
в) зводиться до фінансово-кредитної системи;
г) у першу чергу регулюється економічними законами.
11 Науковою грошова політика може бути, лише базуючись на:
а) владному забезпеченні функціонування грошей;
б) реалізації вимог об'єктивних законів грошового обігу;
в) діяльності державних фінансових інститутів (установ);
г) захисті від зовнішньої експансії національної валюти.
12. Закон обігу повноцінних грошей вимагає, щоб:
а) кількість паперово-кредитних грошей дорівнювала сумі цін товарів
на ринку;
б) випуск неповноцінних грошей номінально був обмежений вартістю
золотих грошей;
в) кількість їх в обігу відповідала сумі цін товарів з урахуванням швидкості руху грошових одиниць;
г) стихійне прирівнювання "вартості" паперових грошей до вартості замінюваних ними золотих грошей відбувалося в обміні за допомогою цін
13. Закон обігу паперово-кредитних грошей по суті означає, що:
а) поширення взаємних заліків боргових зобов'язань без готівки є невигідним;
б) емісія (випуск) грошей державою має враховувати лише потреби роз
витку національної ринкової економіки;
в) кількість паперово-кредитних грошей не повинна перевищувати символічно представлене золото, яке вони замінюють в обігу;
г) для нормального товарного обігу достатньо користуватися лише готівковими грошима.
14. Порушення вимог законів грошового обігу веде до:
а) інфляції;
б) зменшення кількості повноцінних грошей;
в) зменшення кількості неповноцінних грошей;
г) економії грошей.
15. Інфляція як негативне економічне явище головним чином викликана:
а) регулюванням державою функціонування грошової системи;
б) відставанням розвитку національного ринку та економіки;
в) непродуманим здійсненням економічної реформи;
г) наявністю в обігу зайвих грошових знаків, не підкріплених вартістю товарів та послуг.
16. До об'єктивних причин інфляції відносяться:
а) різке підвищення цін на товари і послуги;
б) розбалансування народного господарства;
в) стихійні лиха, техногенні катастрофи, неврожаї, війни;
г) нездатність держави нормально регулювати грошовий обіг.
17. Головною суб'єктивною причиною інфляції є:
а) надмірна емісія неповноцінних грошей;
б) недостатнє макроекономічне регулювання;
в) засилля іноземної валюти у державі;
г) ринковий механізм саморегулювання економіки.
18. Інфляція сприятливо впливає на:
а) відповідність структури економіки до ринку;
б) монополізацію виробництва і ринку, їх "тінізацію";
в) сталість грошового обігу і стійкість грошей;
г) профіцитність державного бюджету.
19. Найтяжчим соціальним наслідком інфляції вважається:
а) зниження рівня добробуту і якості життя більшості людей;
б) підрив мотивації до праці, знецінення заощаджень;
в) "заохочення" злочинної діяльності на ринку, корупції і мафії;
г) підрив довіри людей до своєї національної валюти і влади.
20. За критерієм відсоткового перевищення в обігу грошової маси над товарною розрізняють інфляцію:
а) відкриту і приховану;
б) повзучу, галопуючу і гіперінфляцію;
в) номінальну і реальну;
г) помірну, очікувану і не прогнозовану.
21. Можна констатувати, що інфляційна "хвороба":
а) повністю виліковується науково обгрунтованою грошовою політикою держави;
б) не залежить від циклічності суспільного виробництва;
в) усувається з розвитком ринкових відносин;
г) внутрішня, хронічна при капіталізмі і в принципі до кінця не виліковується.
22. Головний суб'єктивний винуватець розладнання грошового обігу держава має постійно здійснювати антиінфляційну політику, яка включає:
а) заходи по недопущенню основних причин і усуненню відчутних ударів інфляції по населенню;
б) надмірний випуск неповноцінних грошей в обіг;
в) нерегулювання процесу суспільного відтворення;
г) згортання соціальних програм і байдужість до малозабезпечених сімей в умовах ринку.
23. Якщо профілактика інфляції не дає бажаних результатів, то держава вдається до "хірургічних" заходів, зокрема, вилучає зайві паперові гроші з обігу, що веде до зниження середнього рівня цін, тобто має місце:
а) нуліфікація;
б) дефляція;
в) девальвація;
г) ревальвація.
24. Один із названих вище шляхів стабілізації обігу грошей іноді стає основою проведення грошової реформи, яка представляє собою:
а) примусове зменшення державою курсу своєї грошової одиниці;
б) вилучення старих грошових знаків і випуск нових у меншій (не обхідній) кількості;
в) комплекс заходів по трансформації і стабілізації грошової системи,
оздоровленню економіки в цілому;
г) поступове відновлення доінфляційного курсу національної валюти
(ревалоризація) і досягнення попередньої рівноваги товарно-грошового обігу (реставрація).
25. Конвертованість національної валюти буває:
а) об'єктивна і суб'єктивна;
б) внутрішня і зовнішня;
в) регіональна;
г) прихована.
