Тема 4. Гроші та закони їх обігу. Ціна в ринковій економіці

Тестовий логічний тренінг.

1.. Гроші - це:

а) потреба мати кошти для отримання життєвих благ в умовах ринку;

б) специфічний товар, всезагальна форма вартості, універсальний екві­валент при обміні товарів;

в) кошти як матеріальний ресурс суспільного виробництва;

г) правильної відповіді немає.

2. Першою і основною функцією грошей, яка зумовлена самою їх природою, є:

а) засіб утворення скарбів та накопичення;

б) міра вартості товарів;

в) засіб обігу, або посередництво при обміні товарів;

г) засіб платежу всередині країни і в зовнішніх її відносинах.

3. Функція світових грошей є наслідком:

а) міжнародного поділу праці;

б) наявності у всіх країнах виробництва товарів;

в) здійснення погоджувальної політики співдружністю країн;

г) розвитку міжнародного товарообміну та інших форм співробітництва.

4. Паперові гроші:

а) мають ідентичну вартість по відношенню до золота;

б) принципово не відрізняються від золотих грошей;

в) як і золото, виконують його функції в якості всезагального еквівалента вартості товарів;

г) правильної відповіді немає.

5. До кредитних грошей відносяться:

а) національні грошові одиниці різних держав;

б) акції, облігації, ощадні сертифікати;

в) банкноти, векселі, чеки, платіжні зобов'язання;

г) правильної відповіді немає.

6. Замінники повноцінних грошей, знаки або символи їх, монопольно ви­
пущені державою для примусового застосування в обігу, називаються:

а) паперові гроші;

б) цінні папери;

в) кредитні гроші;

г) документи.

7. Грошовий обіг представляє собою:

а) перехід грошей від одного їх власника до іншого;

б) рух грошей і виконання ними своїх функцій;

в) динамічний процес використання грошей як специфічного ресурсу
виробництва;

г) оборот грошей у процесі суспільного відтворення.

8. Грошова система включає:

а) ринок валюти і цінних паперів;

б) регулювання грошового обороту;

в) державне регулювання грошового обігу:

г) правильної відповіді немає.

9. Визначіть два основні типи грошових систем:

а) металева і паперово-кредитна;

б) раціоналістична та еволюційна;

в) кількісна й номіналістична;

г) монетариська і кейнсіанська.

10. Встановлення й законодавче оформлення державою грошової системи не виключає, що рух грошей:

а) підвладний лише суб'єктивному фактору;

б) залежить цілком від політики держави;

в) зводиться до фінансово-кредитної системи;

г) у першу чергу регулюється економічними законами.

11 Науковою грошова політика може бути, лише базуючись на:

а) владному забезпеченні функціонування грошей;

б) реалізації вимог об'єктивних законів грошового обігу;

в) діяльності державних фінансових інститутів (установ);

г) захисті від зовнішньої експансії національної валюти.

12. Закон обігу повноцінних грошей вимагає, щоб:

а) кількість паперово-кредитних грошей дорівнювала сумі цін товарів
на ринку;

б) випуск неповноцінних грошей номінально був обмежений вартістю
золотих грошей;

в) кількість їх в обігу відповідала сумі цін товарів з урахуванням швидкості руху грошових одиниць;

г) стихійне прирівнювання "вартості" паперових грошей до вартості замінюваних ними золотих грошей відбувалося в обміні за допомогою цін

13. Закон обігу паперово-кредитних грошей по суті означає, що:

а) поширення взаємних заліків боргових зобов'язань без готівки є невигідним;

б) емісія (випуск) грошей державою має враховувати лише потреби роз­
витку національної ринкової економіки;

в) кількість паперово-кредитних грошей не повинна перевищувати символічно представлене золото, яке вони замінюють в обігу;

г) для нормального товарного обігу достатньо користуватися лише готівковими грошима.

14. Порушення вимог законів грошового обігу веде до:

а) інфляції;

б) зменшення кількості повноцінних грошей;

в) зменшення кількості неповноцінних грошей;

г) економії грошей.

15. Інфляція як негативне економічне явище головним чином викликана:

а) регулюванням державою функціонування грошової системи;

б) відставанням розвитку національного ринку та економіки;

в) непродуманим здійсненням економічної реформи;

г) наявністю в обігу зайвих грошових знаків, не підкріплених вартістю товарів та послуг.

16. До об'єктивних причин інфляції відносяться:

а) різке підвищення цін на товари і послуги;

б) розбалансування народного господарства;

в) стихійні лиха, техногенні катастрофи, неврожаї, війни;

г) нездатність держави нормально регулювати грошовий обіг.

17. Головною суб'єктивною причиною інфляції є:

а) надмірна емісія неповноцінних грошей;

б) недостатнє макроекономічне регулювання;

в) засилля іноземної валюти у державі;

г) ринковий механізм саморегулювання економіки.

18. Інфляція сприятливо впливає на:

а) відповідність структури економіки до ринку;

б) монополізацію виробництва і ринку, їх "тінізацію";

в) сталість грошового обігу і стійкість грошей;

г) профіцитність державного бюджету.

19. Найтяжчим соціальним наслідком інфляції вважається:

а) зниження рівня добробуту і якості життя більшості людей;

б) підрив мотивації до праці, знецінення заощаджень;

в) "заохочення" злочинної діяльності на ринку, корупції і мафії;

г) підрив довіри людей до своєї національної валюти і влади.

20. За критерієм відсоткового перевищення в обігу грошової маси над товарною розрізняють інфляцію:

а) відкриту і приховану;

б) повзучу, галопуючу і гіперінфляцію;

в) номінальну і реальну;

г) помірну, очікувану і не прогнозовану.

21. Можна констатувати, що інфляційна "хвороба":

а) повністю виліковується науково обгрунтованою грошовою політикою держави;

б) не залежить від циклічності суспільного виробництва;

в) усувається з розвитком ринкових відносин;

г) внутрішня, хронічна при капіталізмі і в принципі до кінця не виліковується.

22. Головний суб'єктивний винуватець розладнання грошового обігу держава має постійно здійснювати антиінфляційну політику, яка включає:

а) заходи по недопущенню основних причин і усуненню відчутних ударів інфляції по населенню;

б) надмірний випуск неповноцінних грошей в обіг;

в) нерегулювання процесу суспільного відтворення;

г) згортання соціальних програм і байдужість до малозабезпечених сімей в умовах ринку.

23. Якщо профілактика інфляції не дає бажаних результатів, то держава вдається до "хірургічних" заходів, зокрема, вилучає зайві паперові гроші з обігу, що веде до зниження середнього рівня цін, тобто має місце:

а) нуліфікація;

б) дефляція;

в) девальвація;

г) ревальвація.

24. Один із названих вище шляхів стабілізації обігу грошей іноді стає основою проведення грошової реформи, яка представляє собою:

а) примусове зменшення державою курсу своєї грошової одиниці;

б) вилучення старих грошових знаків і випуск нових у меншій (не обхідній) кількості;

в) комплекс заходів по трансформації і стабілізації грошової системи,
оздоровленню економіки в цілому;

г) поступове відновлення доінфляційного курсу національної валюти
(ревалоризація) і досягнення попередньої рівноваги товарно-грошового обігу (реставрація).

25. Конвертованість національної валюти буває:

а) об'єктивна і суб'єктивна;

б) внутрішня і зовнішня;

в) регіональна;

г) прихована.