Методи абсолютних, відносних та середніх величин

РОЗДІЛ 1

Кількісну сторону явищ і процесів виражають абсолютні величини – числа, які характеризують обсяг, масу, довжину, площу, вартість, тобто рівень явищ.

Розрізняють індивідуальні і загальні абсолютні величини. Перші характеризують рівень ознаки окремих одиниць сукупності, а другі – сукупність в цілому.

Абсолютні величини є основою всіх статистичних і планових розрахунків. Вони необхідні для обліку і контролю виконання завдань розвитку підприємств і організацій, аналізу різних чинників, які впливають на обсяг виробництва продукції в галузях матеріального виробництва, торговельної і заготівельної діяльності, побутового обслуговування населення тощо.

Залежно від одиниць виміру абсолютні величини ділять на натуральні, вартісні та умовно-натуральні.

Натуральними абсолютними називають величини, які характеризують величину ознаки явищ або процесів в фізичних мірах(міри маси, об’єму, площі, довжини тощо), тобто відповідно до фізичних властивостей явищ.

Вартісні абсолютні величини використовують для характеристики явищ і процесів у вартісному вираженні, наприклад обсяг валової продукції, обсяг товарообігу тощо.

Умовно-натуральні абсолютні величини потрібні для характеристики виробництва однойменної продукції, яка має специфічні властивості. Наприклад, виробництво консервів в тисячах умовних банок (туб), тканин (м²) тощо.

Перерахунок в умовні одиниці здійснюють за коефіцієнтами перерахунку. Для характеристики витрат праці на виробництво продукції застосовують також умовно-натуральні абсолютні показники, які розраховані на основі трудових одиниць виміру – людино-годин, людино-днів.

Абсолютні величини характеризують стан ознак явища на момент часу або за визначений період. Однак по них не можна судити про динаміку, структуру і якісні особливості явища.

Для вивчення соціально-економічних процесів в статистиці і динаміці поряд з абсолютними величинами обчислюють відносні. Вони потрібні для відображення кількісного співвідношення між ознаками соціально-економічних явищ. Співвідношення абсолютних величин називають відносними величинами. Обчислення однойменних відносних величин з різнойменними ознаками дозволяє порівняти явища, абсолютні розміри яких безпосередньо не порівнювані.

Характер явищ і конкретні завдання їх дослідження визначають форму вираження відносних величин. Основними формами тут є: цілі або дробові числа; коефіцієнти і проценти; проміле.

Цілі або дробові числа показують, у скільки разів одна величина більша другої, прийнятої за базу порівняння, або яку частину її становить.

При обчисленні відносних величин треба враховувати такі аспекти: вони повинні бути спів ставними в територіальному і часовому відношенні, за одиницями спостереження і методологією обліку і аналізу. Крім того, обчислення відносної величини залежить від правильно вибраної бази порівняння.

Розрізняють такі види відносних величин:

1. динаміки;

2. виконання плану;

3. планового завдання;

4. структури;

5. інтенсивності;

6. координації;

7. порівняння.

Найбільш поширеними в статистичних розрахунках є відносні величини динаміки (темпи росту), одержані шляхом порівняння абсолютних або середніх величин порівнюваного періоду (поточного або звітного) з аналогічними показниками базисного. Тут порівнюють: явища за ряд послідовних періодів з однією постійною базою порівняння або наступного рівня з попереднім. У першому випадку розраховують базисні відносні величини динаміки, у другому – ланцюгові (змінні) величини. За базу порівняння приймають звичайно перший з наявних в динамічному ряді інтервалів чи моментів часу.

Для розрахунків відносної величини динаміки використовують формулу

, (1.1)

де: Р₀, Р₁ – базисний (попередній) і поточний (наступний) абсолютні рівні явища.

Для контролю виконання планів підприємства, організації, кооперативу чи фірми обчислюють величини виконання шляхом зіставлення фактичного і планового рівня показника. Їх виражають у процентах. Спосіб розрахунку відносних величин виконання плану визначають за вихідними плановими даними (плани можуть бути встановлені у вигляді абсолютних, відносних і середніх величин).

Якщо план заданий в абсолютній або середній величині, то застосовують звичайний спосіб розрахунку відносної величини виконання плану. У випадку, коли план заданий у вигляді відносної величини, для розрахунку процента виконання його необхідно знайти абсолютний рівень показника, а потім проводити розрахунок звичайним способом. Формула розрахунку така:

, (1.2)

де: Р_Ф, Р_п – фактичний і плановий абсолютні рівні явища.

Основними вимогами при розрахунках відносних величин виконання плану є:

o єдність методології планових і статистичних показників;

o порівнянність явищ в територіальному відношенні і в часі (періоді) дослідження;

o порівнянність вартісних показників.

Відносні величини планового завдання розраховують відношенням величин ознаки, що встановлена на плановий період, до її фактичної величини, що передує плановому періоду (прийнятому за базу порівняння). Для розрахунків використовують формулу

, (1.3)

де: Р_п – план в абсолютному вираженні на майбутній період;

Р_ф – фактичний абсолютний рівень явища в базисному році (періоді).

Відносні величини планового завдання широко використовують в плануванні та управлінні суспільним виробництвом. В планах розвитку підприємств і організацій значне місце займає обчислення планових темпів росту (відносних величин планового завдання). Планові темпи росту показують, у скільки разів або на скільки процентів плановий рівень більший рівня, досягнутого в базисному періоді (або яку частину його становить).

Між відносними величинами динаміки, виконання плану і планового завдання існує така взаємозалежність:

, (1.4)

або

(1.5)

Відносна Відносна Відносна

величина величина величина

динаміки виконання планового

плану завдання

При цьому відносна величина планового завдання може бути виражена такою залежністю:

, (1.6)

а відносна величина виконання плану –

. (1.7)

Відносні величини структури обчислюють співвідношенням розмірів, частин всієї сукупності. Вони характеризують склад однорідної сукупності явищ. Для розрахунків застосовують формулу

, (1.8)

де n_i – частина сукупності, N – вся сукупність.

Відносні величини структури поряд з якісною характеристикою сукупності дозволяють вивчати структурні зрушення у ній.

Відносні величини інтенсивності розраховують співвідношенням між різними ознаками явищ однієї сукупності або між ознаками двох різних собою явищ.

, (1.9)

де P_i, P – абсолютні рівні ознак однієї сукупності.

Відносні величини координації одержують шляхом співвідношення двох груп одиниць однієї і тієї ж сукупності, одну з яких приймають за базу порівняння

, (1.10)

де Р_і і Р_б – абсолютні рівні різних частин сукупностей, відповідно Р_і – порівнювана частина; Р_б – прийнята за базу порівняння частина сукупності.

Відносні величини порівняння обчислюють співвідношеннями абсолютних розмірів однойменних величин явища за один і той же період або момент часу по різних територіях або об’єктах, один з яких приймається за базу порівняння.

, (1.11)

де Р_пор, Р_б – відповідно рівні явища території чи об’єкта, що порівнюються, і який прийнятий за базу порівняння.

Окрім пізнавального значення відносні величини порівняння виконують функцію статистичного вивчення залежностей суспільно-економічних явищ методом відхилень. Їх застосування дозволяє усунути непорівнянність у розрахунках показників, виражених різними величинами (гривень, кг, шт., % тощо).

1.1 Характеристика фінансово-господарського стану підприємства

Фінансовий результат діяльності підприємства характеризується при допомозі таких абсолютних показників, як дохід (виручка), чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, валовий прибуток, прибуток від операційної та звичайної діяльності, чистий прибуток підприємства. Вихідні дані для розрахунків взяті з форм статистичної звітності, які наведені в додатку Б, В.

Таблиця 1.1 -Методика розрахунку показників фінансового стану підприємства

Показник	Алгоритм розрахунку	Реком. значення			абсолютний показник %	відносний абсолютний показник %	висновки
І. Показники майнового стану підприємства.
1. Всього майна	р 280 ф 1				-3.61	81,05	У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість майна зменшилась на 3,61,що становить 81,05%.
2. Власні кошти	р 380 ф 1				-3,26	74,58	У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість власних коштів зменшилась на 3,26, що становить 74,58%.
3.Власні обігові кошти	р 380 ф 1 – р 080 ф 1		12812-0=12812	9555-0=9555	955-12812=-3,26	9555/12812*100=74,58	У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість власних обіг.коштів зменшилась на 3,26, що становить 74,58%.
4. Позичкові кошти	р 280 ф 1 - р 380 ф 1		19035-12812=6,22	15428-9555=5,87	5,87-6,22=-0,35	5,87/6,22*100=94,37	У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість Позич. kошт. зменшилась на 0,35, що становить 94,37%.
5. Обігові кошти, всього в т.ч.:	р 260 ф 1 + р 270* ф 1		19031+4=19035	15422+6=15428	15428-19035=-3,61	15428/19035*100=81,05	У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість oбігов. kошт. зменшилась на 3,61, що становить 81,05%.
5.1. – грошові кошти і їх еквіваленти	р 230 ф 1 + р 240 ф 1		0+0=0	0+0=0	-	-
5.2. – кошти в розрахунках за товари, роботи, послуги	р 150 ф 1 + р 160 ф 1		0+0+1498=1498	0+1762=1762	1762/1498=267	1768/1498*100=117,82	У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість коштiв в розрахунках за товари, роботи, послуги збільшилась на 267, що становить 117,82%.
5.2. – запаси і товари	р.р. з 100 до 140 ф 1		0+0+1498=1498	0+1762=1762	-	-
6. Необоротні активи, в т.ч.:	р 080 ф 1				-	-
6.1. – основні засоби:
6.1.1. а) первісна вартість	р 031 ф 1				-	-
6.1.2. б) знос	р 032 ф 1		(0)	(0)	-	-

6.2. – нематеріальні активи (залишкова вартість)	р 010 ф 1				-	-
6.3. – довгострокові фінансові інвестиції	р 040 ф 1 + р 045 ф 1		0+0=0	0+0=0	-	-
7. К₁ – коефіцієнт зносу основних засобів	р 032 ф 1 / р 031 ф 1		(0)/0=0	(0)/0=0	-	-
8. К₂ – частка реальної вартості основних засобів в майні підприємства	р 030 ф 1 / р 280 ф 1		0/19035=0	0/15428=0	-	-

ІІ Показники фінансової сталості.

9. К₃ – коефіцієнт автономії (фінансової незалежності, концентрації власного капіталу)

р 380 ф 1 / р 280 ф 1

>0,5

12812/19035=0,67

9555/15428=0,62

0,62-0,67=-0,05

0,62/0,67*100=92,54

У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість автономії зменшилась на 0,05,що становить 92,54%.

10. К₄ – Коефіцієнт маневрування власних коштів

(р 380 ф 1 – р080 ф 1) / р 380 ф 1

> 0,4-0,6

(12812-0)/12812=1

(9555-0)/9555=1

1/1*100%=100

11. К₅ – частка власних обігових коштів у всій сумі обігових коштів (коефіцієнт забезпеченості власними коштами)

(р 380 ф 1 – р080 ф 1) / р 260 ф 1 + 270^* ф 1

> 0,1

(12812-0)/19031+4=0,67

(9555-0)/15422+6=0,62

0,62-0,67=-0,05

0,62/0,67*100=92,54

У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість власних обігових коштів у всій сумі обігових коштів зменшилась на 0,05,що становить 92,54%.

12. К₆ – коефіцієнт забезпеченості запасів і товарів власними обіговими коштами

(р 380 ф 1 – р080 ф 1) / рр. з 100 до 140 ф 1

> 1

(12812-0)/0=0

(9555-0)/0=0

13. К₇ – коефіцієнт заборгованості

(р 280 ф 1 – 380 ф 1) / р 280 ф 1

< 0,5

(19035-128120/19035=0,33

(15428-9555)/15428=0,38

0,38-0,33=0,05

0,38/0,33*100=115,15

У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість заборгованості збільшилась на 0,05, що становить 115,15%.

14. К₈ – коефіцієнт інвестування

Р 080 ф1/ р 380 ф 1

< 1

0/12812=0

0/9555=0

ІІІ Показники платоспроможності.

15. К₉ – коефіцієнт абсолютної ліквідності (грошової платоспроможності, миттєвої ліквідності)

(р 230 ф 1 + р 240 ф 1) / (р 620 ф1 + р 630^* ф 1)

>0,2 – 0,35

0+0/6223+0=0

0+0/5873+0=0

16. К₁₀ – коефіцієнт проміжної (розрахункової) ліквідності

(р.р. з 130 до 250 ф 1 + р. 270^* ф 1) / (р 620 ф 1 + р 630^* ф 1)

> 0,8

0+0+0+1498+1498+(0)+0+0+0+0+0+17533+0+0+0+0+4/6223+0=3,3

0+0+0+1762+1762+(0)+0+0+0+0+0+13660+0+0+0+0+6/5873+0=2,93

2,93-3,3=-0,37

2,93/3,3*100=88,79

У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість коефіцієнту проміжної зменшилась на 0,37, що становить 88,79%.

17. К ₁₁ – коефіцієнт загальної поточної ліквідності (коефіцієнт покриття)

(р 260 ф 1 + р 270^* ф 1) / (р 620 ф 1 + р 630^* ф 1)

> 1-2

19031+4/6223+0=3,06

15422+6/5873+0=2,63

2,63-3,06=-0,43

2,63/3,06*100=85,95

У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість коефіцієнту загальної поточної ліквідності зменшилась на 0,43, що становить 85,95%.

18. К₁₂ – коефіцієнт фінансової стійкості (точніше нестійкості)	(р 430 ф1 + р 480 ф 1 + р 620 ф 1 + р 630^* ф 1) / р 380 ф 1	< 1	0+0+6223+0/12812=0,49	0+0+5873+0/9555=0,61	0,61-0,49=0,12	0,61/0,49*100=124,49	У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість коефіцієнту фінансової стійкості збільшилась на 0,12, що становить 124,49%.
19. К₁₃ – коефіцієнт фінансової незалежності = 1/К₁₂.	р 380 ф 1 /(р 430 ф1 + р 480 ф 1 + р 620 ф 1 + р 630^* ф 1)	> 1	12812/(0+0+6223+0)=2,06	9555/(0+0+5873+0)=1,63	1,63-2,06=-0,43	1,63/2,06*100=271,67
21. К 15 – коефіцієнт оборотності оборотних засобів	Р 035 ф 2 / ½ (р 260 ст3 ф 1 + р 260 ст4 ф 1)		0/1/2(16979+19031)=0	10/1/2(19251+15422)=693460	693460-0=693460	-
22. тривалість одного обороту оборотних засобів	365/ (р 035 ф2 / (½ ×(р 260 ст 3 ф 1+ р 260 ст 4 ф 1))		365/(0(1/2(16979+19031)))=0	365/(0(1/2(19251+15422)))=0	-	-
23. К₁₆ – коефіцієнт оборотності оборотних запасів	р040 ф2 / (½ × (р.р.100 до 140 ст 3 ф 1 + р.р.100 до 140 ст 4 ф 1))		0/(1/2 (0+0+0+0+0+0+0+0+0+0)=0	0/(1/2 (0+0+0+0+0+0+0+0+0+0)=0	-	-
24. Тривалість одного обороту оборотних запасів	365 / (р.040 ф 2 / (½×(р.р. з 100 до 140 ст 3 ф 1 + р.р. з 100 до 140 ст4 ф 1)))		365/(0/(1/2 (0+0+0+0+0+0+0+0+0+0)=0	365/(0/(1/2 (0+0+0+0+0+0+0+0+0+0)=0	-	-
25. К₁₇ – коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	р 010 ф 2 / ½ ×(р 161 ст 3 ф 1 + р 161 ст 4 ф 1)		0/1/2(387+1498)=0	0/1/2(1498+1762)=0	-	-

26. Тривалість погашення дебіторської заборгованості (тривалість кредиту покупцям)	365/ (р 010 ф 2 / (½ × (р 161 ст 3 ф 1 + р 161 ст 4 ф 1))		365/(0/1/2(387+1498)=0	365/(0/1/2(1498+1762)=0	-	-
27. К₁₈ – коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	(р 230 ф 1 + р.р. 100 і 140 ст 4 ф 1 – р.р. 100 і 140 ст 3 ф1) / ½ × (р. 530 ст 3 ф 1 + р 530 ст 4 ф 1)		(0+0+0+0+0)/1/2(1621+2986)=0	(0+0+0+0+0)/1/2(2986+2631)=0	-	-
28. Тривалість погашення кредиторської заборгованості	365 / (р 230 ф 1 + р.р. 100 і 140 ст 4 ф 1 – р.р. 100 і 140 ст 3 ф1) / ½ × (р. 530 ст 3 ф 1 + р 530 ст 4 ф 1)		365/(0+0+0+0+0-0+0+0+0+0)/1/2*(1621+2986)=0	365/(0+0+0+0+0-0+0+0+0+0)/1/2(2986+2631)=0	-	-
29. К₁₉ – фондовіддача основних фондів	р 035 ф 2 / ½ ×(р 031 ст 3 ф 1 + р 031 ст 4 ф 1)		0/1/2(0+0)=0	0/1/2(0+0)=0	-	-
30. К₂₀ – коефіцієнт віддачі необоротних активів	р 035 ф 2 / ½ ×(р 080 ст 3 ф 1 + р 080 ст 4 ф 1)		0/1/2(0+0)=0	0/1/2(0+0)=0	-	-
31. К₂₁ – коефіцієнт віддачі оборотних активів	р 035 ф 2 / ½ ×(р 260 ст 3 ф 1 + р 260 ст 4 ф 1)		0/1/2(16979+19031)=0	0/1/2(19251+15422)=0	-	-
32. К₂₂ – коефіцієнт віддачі всіх активів	р 035 ф 2 / ½ ×(р 280 ст 3 ф 1 + р 280 ст 4 ф 1)		0/1/2(16983+19035)=0	0/1/2(19255+15428)=0	-	-
IV Показники рентабельності.
33. К₂₃ – коефіцієнт ефективності (рентабельності) використання активів (ROA)	р 190 ф 2 (або р 220 ф 2) /½×(р 280 ст 3 ф 1 + р 280 ст 4 ф 1)		12023/1/2(16983+19035)=0,67	887/1/2(19255+15428)=0,05	0,05-0,67=-0,62	0,05/0,67*100=7,46	У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість коефіцієнт ефективності у зменшилась на 062, що становить 7,46.
34. К₂₄ – коефіцієнт ефективності (рентабельності) використання власного капіталу (ROЕ)	р 190 ф 2 (або р 220 ф 2) /½×(р 380 ст 3 ф 1 + р 380 ст 4 ф 1)		12023/1/2(12145+12812)=0,96	887/1/2(13032+9555)=0,08	0,08-0,96=-0,88	0,08/0,96*100=0,08	У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість коефіцієнту ефективності зменшилась на 0,88, що становить 0,08%.
35. К₂₅ – коефіцієнт ефективності використання статутного фонду	р 220 ф 2 / ½×(р 300 ст 3 ф 1 + р 300 ст 4 ф 1)		12023/1/2(3100+3100)=3,88	887/1/2(3100+3100)=0,07	0,07-3,88=-3,81	0,07/3,88*100=0,02	У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість коефіцієнту ефективності використання статутного фонду зменшилась на 3,81, що становить 0,02%.
36. К₂₆ – коефіцієнт ефективності (рентабельності) використання власного і позиченого (залученого) капіталу (ROСЕ)	р 190 ф 2 (або р 220 ф 2) /½×(р.р. 380 і 480 ст 3 ф 1 + р.р. 380 і 480 ст 4 ф 1)		12023/1/2(12145+0+12812)=0,96	887/1/2(13032+0+9555+0)=0,08	0,08-0,96=-0,88	0,08/0,96*100=8,33	У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість коефіцієнту ефективності зменшилась на 0,88, що становить 8,33%.
37. К₂₇ – коефіцієнт валового прибутку	р 050 ф 2 / р 035 ф 2		0/0=0	0/0=0	-	-
38. К₂₈ – прибутковість операційної діяльності	р 100 ф 2 / р 035 ф 2		0/0=0	0/0=0	-	-
39. К₂₉ – прибутковість звичайної діяльності	р 170 ф 2 / р 035 ф 2		12023/0=0	887/0=0	-	-
40. К₃₀ – рентабельність підприємства	р 190 ф 2 / р 035 ф 2		12023/0=0	887/0=0	-	-
41. К₃₁ – коефіцієнт накопичення	р 350 ф 1 / р 280 ф 1		9712/19035=0,51	6455/15428=0,42	0,42-0,51=-0,09	0,42/0,5*100=82,35	У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість коефіцієнту накопичення зменшилась на 0,09, що становить 82,35%.
42. К₃₂ – коефіцієнт рентабельності продукції	р 100 ф 2 / р 040 ф 2		0/0=0	0/0=0	-	-
43. К₃₂ – коефіцієнт рентабельності продаж	р 190 ф 2 / р 035 ф 2		12023+0/0=0	887+0/0=0	-	-
Продовження таблиці 1.1
44. К₃₃ – коефіцієнт забезпеченості по кредитах	р 170 ф 2 + р 140 ф 2 / р 140 ф 2		12023+0/0=0	887+0/0=0	-	-
45. К₃₄ – коефіцієнт ефективності використання всіх активів	р 220 ф 2 + р 260 ф 2 / ½× (р 280 ст 3 ф 1 + р 280 ст 4 ф 1		12023+0/1/2*(0+0)=0	887+0/1/2*(192555+15428)=61,53
V Показники положення на ринку цінних паперів.
46. К₃₆ – коефіцієнт дохідності акціонерного капіталу (тільки для звичайних акцій)	р 190 ф 2 / р 300 ф 1		12023/3100=3,88	887/3100=0,29	0,29-3,88=-3,59	0,29/3,88*100=7,47	У 2009 році порівняно з 2008 р. кількість коефіцієнту дохідності акціонерного капіталу зменшилась на 3,59, що становить 7,47%.
47. К₃₇ – прибуток на одну просту акцію (ЕРS)	р 33 ф 2		-	-	-	-
48. К₃₈ – коефіцієнт виплачуваності	р 340 ф 2 / р 330 ф 2		0/0=0	0/0,07153=0	-	-
49. Ціна одної акції	р 300 ф 1 / р 310 ф 2		3100/0=0	3100/12400000=-0,000025	-0,000025-0=-0,000025	-
50. К₃₈ – співвідношення ціни акції і доходу	(р 300 ф 1 / р 310 ф 2) / р 330 ф 2		(3100/0)/0=0	(3100/12400000)/0,07153=0,00035	﷐ 0,00035-0=0,00035	-

Висновки:

Фінансові коефіцієнти є відносними показниками фінансового стану підприємства.

Коефіцієнт автономії важливий як для інвесторів, так і для кредиторів підприємства, оскільки він характеризує частку засобів, вкладених власниками в загальну вартість майна підприємства. За даними аналізу видно, що частка майна сформованого за рахунок власних джерел зменшилася на 40%, що відбулося за рахунок віддзеркалення в балансі збитку. Це говорить про те, що ризик кредиторів високий, оскільки, реалізувавши половину майна, сформованого за рахунок власних засобів, підприємство не зможе погасити свої боргові зобов'язання.

Коефіцієнт автономії доповнюється співвідношенням позикових і власних засобів, високий показник якого говорить про те, що велика частина діяльності підприємства фінансувалася за рахунок позикових засобів.

Для визначення того, яка частина власних засобів вкладена в самі ліквідні активи, використовується коефіцієнт маневрування. Отримане значення перевищує в 5 разів (2,7>0,5) у 2008 році і в 4 рази (2,2>0,5) у 2009 році.З позиції фінансової стійкості високе значення цього коефіцієнта оцінюється позитивно.

Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат коштами показує яка частка запасів придбана за власні кошти. В якості оптимального значення рекомендують 1, але це стосується великих підприємств із стабільними обсягами випуску продукції та послуг. Підприємства, що розвиваються можуть мати і менші значення цього показника.

Збільшення коефіцієнта майна виробничого призначення (2008р.-1,8; 2009р.-2,4)цілком логічно, оскільки не пов'язаний з великою витратою виробничих запасів на основну діяльність, а також із зменшенням чинників впливаючих на знаменник даного коефіцієнта.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частку поточних боргів підприємство може погасити зараз наявними грошовими коштами.Коефіцієнт абсолютної ліквідностівизначається відношенням грошових коштів і цінних паперів, що швидко реалізуються, до поточних зобов'язань підприємства. В перебігу періоду не відбулося збільшення цього коефіцієнта. Це говорить про те, що підприємство на початку і зараз періоду не може терміново погасити свої зобов'язання. Проте враховуючи малу вірогідність того, що всі кредитори одночасно зажадають погашення боргів а також беручи до уваги зростання показника, можна сказати, що співвідношення легко реалізовуваних активів і короткострокової заборгованості допустимо.

У визначенні коефіцієнта ліквідності також враховуються активи, що швидко реалізуються. Не дивлячись на зростання в кінці періоду він так і не зміг потрапити під обмеження. Що пояснюється значним переважанням пасивів над активами.

Коефіцієнт покриття дозволяє визначити, в якій кратності поточні кредиторські зобов'язання забезпечені матеріальними оборотними коштами. Його зростання протягом періоду - позитивне явище. В загальному випадку значення коефіцієнта на кінець періоду не є достатнім, але в даному випадку, враховуючи специфіку діяльності підприємства, швидше небезпечно його надмірно високе значення, оскільки воно говорить про неефективне використовування ресурсів.

В цілому можна сказати, що фінансовий стан підприємства не дуже стійкий.Невідповідність нормам деяких показників - слідство специфічної діяльності підприємства.Проте підприємству можна дати декілька рекомендацій, для подальшого його розвитку.

Підприємству можна рекомендувати збільшити статутний капітал для поповнення оборотних коштів шляхом додаткової підписки на акції серед акціонерів.

Замість збільшення статутного капіталу можливо залучення кредитів, що, звичайно, позначилося б на рентабельності у бік її зменшення, але дозволило б підвищити платоспроможність підприємства, поліпшити структуру балансу і, можливо, зацікавило б потенційного інвестора.

Підприємству також слід спробувати зберегти оборотність матеріальних оборотних коштів на колишньому рівні при збільшенні об'єму робіт і збільшенні об'єму матеріальних оборотних коштів.

Також можливі зміни в обліковій політиці даного підприємства з метою введення поетапної оплати виконаних робіт, послуг, що дозволить стабілізувати статті балансу в частині грошових коштів і інших активів.