Розвиток пізнавальних, інтелектуальних і творчих здібностей молодших школярів

Курбатової Тетяни Миколаївни

„Формування творчої людини треба починати

весну життя, тобто в дитинстві”.

Ян Амос Коменський

Актуальність проблеми. Основні напрямки освіти в Україні вимагають створення школи, яка має на меті розвиток гармонійно цілісної особистості, де у центрі уваги – учень з його обдарованістю, здібностями, потенційними можливостями. Початкова ланка не може залишатись осторонь, оскільки саме в ній розвиваються творчий потенціал дитини, її нахили і обдарування, естетичні смаки.

У сучасних умовах переходу початкової ланки школи на роботу за новим Державним стандартом початкової загальної освіти, який передбачає особистісно-орієнтоване навчання та формування компетентностей молодших школярів, актуально звучать цінні дидактичні заповіді В.Сухомлинського: „Немає абстрактного учня... Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху у розумовій праці. А це значить, що в навчанні має бути індивідуалізація – і у змісті розумової праці, і в характері завдань, і в часі. Дитина народжується не з готовими здібностями, а тільки з їх задатками. Тому, якщо створити відповідні умови для розвитку цих задатків то школяр поглиблює їх швидко, невимушено, успішно. Такі діти в подальшому житті стають радісними, щасливими людьми, приносять користь собі і суспільству в цілому”.

Мета сучасної початкової школи – не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб’єкта діяльності. З огляду на це велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності. Сучасне життя висуває нові пріоритети. На перший план виходить особистісний розвиток, усе ширше впроваджуються елементи особистісно зорієнтованого навчання. Саме в умовах особистісно зорієнтованого навчання відбувається становлення таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватись та нести відповідальність за наслідки власних дій.

Розвиток творчих, інтелектуальних здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів. Розвиток творчих, інтелектуальних, пізнавальних здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Тому на кожному уроці вчителем повинні ставитися такі завдання:

– запалити в дитячому серці вогник допитливості;

– збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

– розвивати різні види пам'яті;

– розвивати уяву і фантазію;

– розвивати увагу, спостережливість;

– формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

– пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

– розвивати творче мислення;

– навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

– виховувати національну самосвідомість, духовність.

Тема дослідження: „ Розвиток пізнавальних, інтелектуальних і творчих здібностей молодших школярів ”.

Мета дослідження. Дібрати, теоретично обґрунтувати, експериментально перевірити і практично випробувати форми і методи навчання, спрямовані на розвиток пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей молодших школярів.

Завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

- з’ясувати суть категорій „здібності”, „творчість”, „інтелектуальні здібності”;

- проаналізувати та дібрати педагогічні технології, спрямовані на всебічний розвиток учнів початкової школи;

- застосувати на практиці дібрані форми і методи навчання та проаналізувати їхній вплив на розвиток школярів.

Основна ідея дослідження. Питанням розвитку творчих та інтелектуальних здібностей молодших школярів присвячували,свої роботи Ш. О. Амонашвілі, О.О. Борисова, Д.М. Джола, Б.Б. Нікітін, В.О. Сухомлинський, В.Ф. Шаталов (основні умови формування творчих здібностей); Л. Г. Дмитрієва, І. М. Таран; В. Є. Борилкевич, А.С.Дорошенко (особливості розвитку молодших школярів під час різних видів діяльності); Л. Л. Джикія, Д.М. Джола, А.Б. Щербо та ін. (специфіка впливу різних засобів естетичного виховання на розвиток творчої активності молодших школярів). Основна ідея дослідження полягає в можливості педагогічного впливу на розвиток молодших школярів та в залежності рівня цього розвитку від обраних педагогом форм і методів навчання і виховання.

Інноваційна значущість полягає в об’єднанні в одній роботі опису, особливостей та шляхів здійснення розвитку творчих, інтелектуальних та пізнавальних здібностей молодших школярів..

Практична значущість полягає в доборі, аналізі та апробації педагогічних технологій, які є найбільш ефективним для забезпечення різнобічного розвитку учнів початкової школи. Важливо, що основнівисновки та рекомендації даного досвіду можуть бути використані іншими педагогами з метою розробки технологій виявлення творчих здібностей, створення своїх власних методик, вміння працювати з дітьми з різним рівнем обдарованості.

Технології реалізації ідеї дослідження. Аналіз педагогічної і психологічної літератури показує, що здібності – це індивідуально-психологічні особливості, які сприяють успішності однієї чи кількох видів діяльності, мають компонентну структуру, зосереджують в собі всю психологію людини. Дехто з дослідників визначають творчість як процес народження нового, який проходить в людині: створення нових думок, почуттів чи образів, які є безпосередніми регуляторами творчих дій. Висвітливши поняття „здібності” та „творчість” визначимо, що творчі здібності – це індивідуально-психологічні особливості, які дають змогу успішно виконувати творчу діяльність (загальні творчі здібності – будь-яку творчу діяльність, наприклад, літературну, композиторську).

Здібності проявляються в процесі оволодіння діяльністю. Творчі здібності молодшого школяра проявляються в тому, настільки дитина швидко і ґрунтовно, легко і міцно здійснює навчальну діяльність. Основними показниками творчих здібностей є: швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість. Передумовами виникнення здібностей є задатки та схильності. Поєднанням здібностей (загальних, спеціальних, творчих) є обдарованість. Найвищим рівнем розвитку творчих здібностей є талант і геніальність.

В. Сухомлинський писав, що кожна нормальна дитина іде в школу з вогником в душі, а завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не погас. Тому постійно шукаю відповіді на питання:

– Як не погасити вогник цікавості дитини, а розпалити справжній факел?

– Як навчити дитину вчитися?

– Як уникнути пасивності учнів на уроках?

– Як «свій» урок зробити «їхнім» уроком?

– Як учительське «треба» перетворити на учнівське «хочу»?

Відповіді на ці та інші запитання знаходжу, впроваджуючи у практичну роботу інноваційні технології та ігрові прийоми, придумуючи щось своє, що дає можливість учням не відсиджувати, а проявляти себе - як особистість, партнер, команда. Серед шляхів розвитку творчих, інтелектуальних здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей необхідним є використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань: навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних.

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей учнів сприяють, наприклад, творчі завдання. Так під час уроків читання на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності я використовую такі творчі завдання:

1. Зібрати наукові відомості щодо тварин і рослин, про які йдеться у тексті.

2. Переказати від зміненої особи.

3. З поданих прислів’їв вибрати ті, які підходять за змістом

4. Знайти рядки, у яких автор висловлює своє ставлення до героя.

5. Здійснити вибіркове читання: опис, міркування, пошук характеристики образу героя за планом (портрет, дитинство, вдача, характер).

Літературні ігри, кросворди, шаради, анаграми, вікторини сприяють розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності, оригінальності). Творчі, пізнавальні та інтелектуальні здібності постійно стимулюю також за допомогою активізації фантазії, уяви школярів. Бо ще Джані Родарі сказав: „Якщо хочеш навчити думати, то насамперед навчи придумувати”. Так, у 2 класі під час вивчення теми „Різнокольорові вірші” –пропоную уявити картини природи, словесно їх намалювати. Ці завдання називаються „Слухаю, уявляю, відчуваю”. Або поділяю клас на два варіанти, а потім під час читання вірша учні одного варіанту записують, що чують, другого варіанту – що бачать. („ Що я чую, що я бачу”).

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяє виконання завдань з логічним навантаженням. Такі завдання тренують довільну увагу, вчать порівнювати, аналізувати, узагальнювати, класифікувати. Для розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей пропоную своїм учням такі завдання:

– продовжити казки, оповідання;

– зробити словесне малювання;

– вилучити зайве;

– вивчити або придумати скоромовки.

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяють розвивальні ігри. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі постійно використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання. грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Учні привчаються до колективної дисципліни. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості.

Також дуже широко і систематично використовую інсценізацію, що розвиває пам’ять, творчу уяву, креативне мислення, мову, мовлення, вміння спілкуватися, самостійність. Робота над розвитком пізнавальних, творчих. інтелектуальних здібностей підвищує продуктивність праці учнів. Вони цікавляться, що буде завтра, придумують свої завдання, вірші, загадки. Розширенню світогляду сприяють екскурсії, з відвідуванням музеїв, турпоходи по рідному краю, екскурсії на підприємства міста, міську бібліотеку тощо.

Творчі, пізнавальні, інтелектуальні здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Тому головним моїм завданням вважаю – збудити здібності своїх учнів, виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв’яжуть кожну задачу, у тому числі і творчого характеру.

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяють і інтерактивні методи. Наприклад, для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую метод «Крісло автора»: учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

Метод мозкового штурму використовую тоді, коли діти не мають уявлення про предмет, вони висловлюють свої думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок.

Дуже подобається дітям така форма роботи як „Мікрофон”. Учні вчаться говорити лаконічно і швидко.

Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково-пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти. Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої, інтелектуальної особистості. Тому залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, я намагаюсь виховати творчо працюючу особистість.

Сучасний вчитель озброєний сьогодні великою кількістю різноманітних методів навчання. Проте, впроваджуючи інноваційні педагогічні технології, пам’ятаю, перш за все, ці п’ять основних заповідей:

1. Люби дитину! Любов до дітей - серцевина педагогічної моральності, основа культури вчителя.

2. Вір у дитину! Без віри в дитину, без довіри до неї вся педагогічна мудрість, усі методи і прийоми навчання і виховання руйнуються, як будиночки з піску.

3. Знай дитину! Без знання дитини немає навчання, немає виховання, немає справжнього педагога і педагогічного колективу. Якомога глибше знати духовний світ кожної дитини - перше і найважливіше завдання педагога.

4. Поважай дитину! Не вважай себе спроможним вирішувати ті питання, які належить вирішити юній особистості.

5. Розумій дитину! Вмій поставити себе на її місце, побачити світ її очима, зрозуміти, чим дитина живе, до чого прагне.

Аналіз результатів дослідження. Працюючи над даною науково-методичною проблемою, я постійно спостерігала за рівнем розвитку в моїх учнів творчих, інтелектуальних та пізнавальних здібностей. Для цього проводила зі своїми учнями бесіди, залучала їх до різних інтелектуальних конкурсів, вивчала продукти творчої діяльності школярів тощо. В результаті я з’ясувала, що в моїх учнів підвищився рівень знань (див. діаграму 1), збільшилась кількість школярів? які охоче беруть участь в інтелектуальних конкурсах (діаграма 2), у міжособистісних стосунках серед членів класного колективу я також спостерігаю збільшення гуманних, позитивних вчинків.

Діаграма 1 Діаграма 2

Розвиток творчих і інтелектуальних здібностей вимагає від учителя наполегливої праці і любові, адже він сіяч добра, правди, знань, творець дитячих душ. Мабуть, саме це мав на увазі І. Драч, коли у «Думі про вчителя» вустами свого героя сказав:

Нема жахливішої роботи, ніж учительська.

Нема виснажливішої роботи від учительської,

Де нерви паляться, мов хмиз сухий,

Де серце рветься в клекоті і чаді.

Але нема щасливішої долі,

коли Людина з Твоїх рук, Учителю,

Іде у світ — на краплю світ людніє.