Контроль матеріалів статистичного спостереження

Лекція № 2. Статистичне спостереження явищ і процесів податкової діяльності

Організація статистичного спостереження

Організаційні форми, види і способи спостереження

Контроль матеріалів статистичного спостереження

 

1. Перший етап статистичного дослідження — статистичне спостереження.

Воно являє собою планомірне, науково обґрунтоване збирання даних про різно­манітні явища і процеси, що відбуваються в сфері податкової діяльності.

Метою статистичного спостереження є зібрання якісного матеріалу на основі чі­ткого визначення ознак досліджуваного явища для формування правильних, досто­вірних висновків щодо цього явища. Задачі податкового статистичного спостере­ження за податковою діяльністю встановлюються, виходячи з мети статистичного дослідження. Це єдиний процес урахування та звітності за податковою діяльністю. Спочатку враховуються дані дохідної частини бюджетів всіх рівнів, систематизація отрима­ної інформації про доходи, а потім отримані факти відбиваються в різних формах звітності. Зміст обліку та звітності визначається цілями і завданнями спостереження.

Загалом мета статистичного спостереження за податковою діяльністю — зібрати якісний матеріал на основі чіткого визначення ознак досліджуваного явища для формування правильних, достовірних висновків щодо цього явища.

Мета визначається із завдання статистичного дослідження.

Завдання статистичного спостереження — забезпечити своєчасне і повне зби­рання достовірних об'єктивних даних, необхідних для оперативного керівництва, і різних досліджень, пов'язаних з податковою діяльністю.

Для забезпечення виконання завдань статистичного спостереження за податко­вою діяльністю необхідно дотримуватись таких вимог:

• статистичні дані повинні бути повними, тобто охоплювати одиниці сукупнос­ті, їхні істотні властивості, ознаки, зв'язки за якомога триваліший період;

• статистичні дані мають бути достовірними та об'єктивними (мається на ува­зі їх арифметична вимірювальна точність і відповідність об'єктивній дійсності);

• статистичні дані повинні бути зіставними, порівнянними, що дає можливість їх узагальнити і порівняти з попереднім періодом і в територіальному аспекті;

• статистичні дані мають забезпечувати своєчасність інформації. Своєчасність інформації прямо пропорційна її ефективності. Якщо дані отримано своєчасно, то можна використати їх для оперативного керівництва і контролю.

Статистичне спостереження за податковою діяльністю відповідно до вимог ста­тистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим, чітко органі­зованим.

2. З погляду організації статистичне спостереження за податковою діяльністю має дві форми: звітність і спеціально організовані спостереження.

Звітністю називається така форма спостереження, при якій кожна установа, під­приємство, організація та інші об'єкти оподаткування в суворо встановлені терміни за єдиними бланками подають своєму податковому органу й органу державної ста­тистики документально підтверджені дані про результати роботи. Звітність склада­ється на основі даних первинного урахування. Це головне джерело статистичної інформації в нашій країні. Зміст, форма і термін подання встановлюються Держав­ним комітетом статистики України. Кожна установа, підприємство має суворо визначений перелік звітів (реквізити: назва, дата, номер форми, адреса, за якою подається звіт, період, за який складаєть­ся звіт, або дата, до якої віднесені дані, термін подачі звітності, назва й адреса уста­нови, що подає звіт, посада особи, яка підписала його.

За термінами подання звітність поділяється на щомісячну, квартальну, піврічну і річну.

Крім того, вона буває типовою і спеціалізованою.

Типова звітність має єдину форму та зміст показників для всіх суб'єктів опода­ткування країни.

Спеціалізована звітність враховує специфіку оплати податкових платежів з окремими з них (наприклад, особами, які перейшли на спрощену систему оподат­кування).

За деякими показниками у статистичній звітності податкових структур передба­чені відомості про податкові платежі. Кількість осіб, що не сплатили податки, відо­бражається у звітності податкових органів.

Аналіз рівнів неспроможності сплачувати податки базується на даних про чисе­льність зареєстрованих несплачених платежів і кількість виявлених осіб, що не сплачували податки, окрім несплачених платежів, зареєстрованих податковою ад­міністрацією.

Аналізуючи стан податкової системи, слід мати на увазі, що кількість платежів, наведених у статистичній звітності податковою адміністрацією, відображає рівень платоспроможності суб'єктів оподаткування країни.

Як правило, чим більший період охоплює звітність, тим більшу кількість показ­ників вона містить. Природно, звітність періодично змінюється, удосконалюється і спрощується.

Але не всі суспільні явища можна охопити звітністю (структура прибутків плат­ників податків, їх витрати, врахування постійних змін у податковому законодавстві, особливості різних видів оподаткування. У таких випадках статистика використо­вує спеціально організовані статистичні спостереження — реєстрацію фактів з метою одержання показників, характеристик явищ, не охоплених офіційною стати­стичною звітністю. Наприклад, при вивченні питання несплати податкових плате­жів та їх причин може виникнути необхідність перевірки кваліфікації та рівня осві­ченості і професійності працівників податкових органів, які не виявляють причин несвоєчасного надходження до бюджетів усіх рівнів, та ін.

Будь-яке статистичне спостереження обмежене в часі й просторі. У зв'язку з обмеженням у часі спостереження поділяються на поточні, періоди­чні й одноразові.

Поточне спостереження — це постійна реєстрація фактів та показників у міру їх виникнення (наприклад, періодичність сплати окремих податкових пока­зників, порушення строків сплати або взагалі чинного законодавства з оподат­кування).

Періодичне спостереження — це реєстрація фактів через які-небудь рівні про­міжки часу, наприклад, сплата податкових платежів при наданні пільг, сплата пла­тежів за окремими видами діяльності або угодами.

Одноразове спостереження проводиться епізодично, у разі виникнення необ­хідності (при експорті або імпорті окремих товарних груп, здійсненні інвестицій­них вкладень в окремі галузі.).

Залежно від охоплення одиниць сукупності спостереження поділяються на су­цільні і несуцільні.

Суцільне спостереження охоплює всі без винятку одиниці сукупності (звіти підприємств, установ про результати роботи).

Несуцільне спостереження вивчає частину одиниць досліджуваної сукупності, о здійснюється у таких видах:

спостереження основного масиву охоплює переважну частину сукупності;

монографічне — ретельний опис, вивчення окремих типових елементів сукупності (наприклад, детальне вивчення діяльності всіх підрозділів податкових органів якогось району з метою поширення його досвіду на інші податкові органи країни);

вибіркове спостереження — вивченню піддається певна кількість випадково обраних одиниць сукупності з метою одержати характеристику сукупності загалом.

Це найпоширеніший вид несуцільного спостереження, яке дає досить точні результати.

Існують три способи одержання статистичних даних: безпосереднє спостереження, документальний спосіб і опитування.

Безпосереднє спостереження — реєстрація окремих фактів, явищ шляхом їх безпосереднього дослідження (окремого суб'єкта сплати податкового платежу, окремої операції, наприклад експорту та ін.).

Документальний спосіб — одержання необхідної інформації на підставі даних, записаних у запропонованих документах, тобто отримання інформації з існуючої бухгалтерської, статистичної, податкової звітності. Цей спосіб застосовується при заповненні форм статистичної звітності і дає най достовірніші дані. Опитування — отримання статистичних даних шляхом реєстрації відповідей досліджуваних осіб. Використовується при визначенні повноти сплати податкових платежів непрямими методами, або уточнення та перевірки даних переданої звітності суб'єктами оподаткування.

 

Проведенню статистичного спостереження за податковою діяльністю передує велика підготовча робота, що полягає у складанні докладного плану, який забезпечує програмно-методологічну та організаційну сторони проведення спостереження.

Одиниця спостереження — первинний елемент об'єкта спостереження (явище, процес), джерело інформації у процесі спостереження: суб'єкт оподаткування (ор­ганізація, підприємство), адміністративно-територіальна одиниця, галузь, сфера ді­яльності та ін.

Програма статистичного спостереження за податковою діяльністю — перелік основних питань, на які необхідно одержати відповіді. У програму включаються тільки основні питання. Формулювання питань має бути чітким, зрозумілим, що усуває неоднозначне їх розуміння. Питання програми слід записувати в логічній послідовності (спочатку загальні питання, потім часткові, конкретні) і таким чи­ном, щоб можна було відповідями на одні питання контролювати відповіді на інші.

Програма спостереження оформлюється у вигляді статистичного формуляра. Формуляри бувають двох видів:

• індивідуальні — у них враховується інформація про одну одиницю сукупнос­ті (статистична картка на виявлення порушення сплати податку);

• спискові — усі бланки статистичної звітності, оскільки у них знаходяться вже зведені дані.

Для забезпечення одного й того ж у тлумачення програми складається інструк­ція, що містить пояснення питань програми.

В організаційну частину плану статистичного спостереження за податковою діяльністю включаються такі питання, як визначення місця, часу, форми, виду, спо­собу спостереження, добір, навчання й інструктаж осіб, які проводять спостере­ження.

 

3. Точність і достовірність статистичних даних є найважливішою вимогою статис­тики. Тому до організаційних заходів статистичного спостереження належить і ор­ганізація контролю отриманих даних.

Контроль буває зовнішній, арифметичний і логічний.

Зовнішній контроль — перевірка правильності оформлення статистичних бла­нків, наявність і повнота записів, наявність відповідей на всі питання.

Арифметичний контроль — перевірка всіх результатів і арифметичних розра­хунків.

Логічний контроль — зіставлення відповідей на взаємозалежні питання про­грами спостереження.

Під час збирання статистичних даних можливі помилки при заповненні бланків і звітів. Розбіжності між даними, отриманими в результаті статистичного спостере­ження і фактичними значеннями показників, називаються помилками спостере­ження.

Розрізняють помилки реєстрації та репрезентативності.

Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильної реєстрації фактів або неточного їх встановлення.

Помилки реєстрації поділяються на два види: випадкові і систематичні.

Випадкові помилки виникають внаслідок випадкових причин, дають відхилення як в один, так і в інший бік. Вони частково взаємознищуються і тому не створюють серйозних небезпек (помилки в написанні, записи не в ту графу або рядок тощо).

Систематичні помилки виникають як результат неправильно чи нечітко складеної або не так зрозумілої програми спостереження, відсутності достатніх знань.

Причини систематичних помилок, як правило, можуть бути встановлені, отже, їх можна уникнути.

Помилки репрезентативності виникають тільки у разі вибіркового спостере­ження за податковою діяльністю.