Автоматична архівація даних Windows 7

Вступ

 

Комп'ютер давно став невід'ємною ознакою нашого побуту - на навчанні, на роботі і вдома. Комп'ютери - це універсальні устрої в обробці інформації. Персональні комп'ютери можуть виконувати будь-які дії з обробкою інформації. І тому необхідна точна і докладна послідовність інструкцій (тобто програма), як треба обробляти інформацію, складена зрозумілою мовою для комп'ютера. Для ефективного використання комп'ютера треба зазначити призначення та властивості, які необхідні під час роботи з програмою.

Продуктивність комп'ютера залежить від технічних характеристик складових його пристроїв. Інколи справа виникнення збоїв у роботі комп'ютера чи перед його модернізацією, корисно здійснити тестування різних пристроїв комп'ютера (материнської плати, процесора, оперативної пам'яті, жорстких дисків та інших.).

Програми для діагностики комп'ютера дозволяють перевірити конфігурацію комп'ютера (кількість пам'яті, її використання, типи дисків тощо.), і навіть перевірити працездатність пристроїв комп'ютера (передусім жорстких дисків). Вони дозволяють виявити "намічені" дефекти дисків (виникаючі через знос магнітної поверхні диска) й не допустити втрату даних, що зберігаються на диску.

Існує дуже багато програм для настроювання й обслуговування комп'ютера, які поширюються у складі великих і потужних пакетів та у вигляді невеликих програм (утиліт), виділені для будь-якої операції, спрямованої на поліпшення роботи комп'ютера.

 

Перевірка диска

У процесі роботи ПК іноді можуть виникати збої в роботі як програмного забезпечення (включаючи операційну систему), так і апаратури (наприклад, при банальному відключенні електроживлення). В результаті можуть виникати помилки у файловій системі - це коли інформація про той чи інший файл або каталог перестає відповідати дійсності.

Запуск перевірки диска з графічного інтерфейсу:

Відкрийте вікно «Мой компьютер», клацніть правою кнопкою миші по диску або розділу, який ви хочете перевірити, і виберіть з контекстного меню пункт «Свойства». У вікні властивостей диска перейдіть на вкладку «Сервис» та натисніть кнопку «Выполнить проверку». (Рис.1)

(Рис.1)

 

У наступному вікні натисніть кнопку «Запуск» (Рис.2)

(Рис.2)

 

Перевірка несистемного розділу почнеться відразу. Якщо ви виробляєте перевірку системного розділу, ви побачите повідомлення про те, що зараз її неможливо виконати. (Рис.3)

(Рис.3)

 

Це нормально, оскільки системний розділ використовується операційною системою. Натисніть кнопку «Расписание проверки диска». Щоб запустити перевірку, необхідно перезавантажити комп'ютер. Після перезавантаження комп'ютера перевірка диска буде виконана до запуску операційної системи.

Запуск перевірки диска з командного рядка:

Нижче наводиться приклад запуску перевірки розділу C з командного рядка.

chkdsk c: / f / r

Примітка. У Windows Vista командний рядок необхідно запускати з правами адміністратора.

Як і у випадку з перевіркою системного розділу з графічного інтерфейсу, після виконання цієї команди ви побачите повідомлення про неможливість виконання перевірки. (Рис.4)

(Рис.4)

 

Введіть Y і перезавантажте комп'ютер, щоб почати перевірку.

Додаткову інформацію про параметри командного рядка утиліти chkdsk ви можете отримати, запустивши її з ключем /?, або на цій сторінці.

 

Очищення диска

 

Вільне місце має властивість скорочуватися навіть на самих об'ємних вінчестерах. Тому слід стежити за тим, щоб вільного місця завжди вистачало. Частково цю проблему вирішує програма «Очищення диска», яка досить успішно справляється зі свідомо непотрібним вмістом вашого вінчестера.

Ряд програм, зокрема Microsoft Internet Explorer, витрачають багато місця на диску для зберігання різних тимчасових файлів. Тимчасові файли створюються і при установці нових програм, а також при роботі вже встановлених. Як правило, такі файли записуються в спеціально виділену для цього папку - TEMP, розташовану в каталозі Windows. Теоретично програма, поміщають туди файли, повинна їх видаляти, але практично це відбувається не завжди.

Викликати програму очищення диска можна з головного меню Windows (Усі програми-> Стандартні-> Службові), або, подібно перевірці, з контекстного меню диска. У першому випадку вам спочатку запропонують вибрати диск, очистку якого ви плануєте провести. Потім відкриється власне вікно програми очищення.

Для того щоб запустити цю програму необхідно зайти в «Пуск» → «Все программы» → «Стандартные» → «Служебные» → «Очистка диска». Або просто ввести в меню «Пуск» в полі пошуку «Очистка диска» і вибрати відповідну програму у списку.

З'явиться наступне віконце, в якому треба вибрати диск, який будемо чистити. Вибираємо зі списку і натискаємо ОК. (Рис.5)

(Рис.5)

 

Далі з'явиться вікно оцінки обсягу місця, яке можна звільнити на вибраному диску. Чекаємо завершення цього процесу. (Рис.6)

(Рис.6)

 

Після цього автоматично випаде вікно, в якому на вкладці «Очищення диска» необхідно встановити галочки поруч з тими елементами, які ви бажаєте видалити. До всіх цих елементів є опис, прочитайте його, перш ніж видаляти ці файли. (Рис.7)

(Рис.7)

 

 

Після вибору відповідних елементів треба натиснути кнопку «ОК» і далі кнопку «Удалить файлы», підтвердивши тим самим свою згоду. (Рис.8)

(Рис.8)

На вкладці «Дополнительно» можна звільнити місце, видаливши невживані програми або всі контрольні точки відновлення, крім самих останніх. Для цього треба натиснути на відповідну кнопку «Очистить...» (Рис.9)

(Рис.9)

Дефрагментація диска

 

Ще один спосіб підвищення продуктивності комп'ютера - це проведення дефрагментації диска. Оскільки файлова підсистема розбиває диск на кластери, в які вкладаються файли, то цілком резонно припустити, що в міру зростання розміру файлу він буде займати все більше і більше кластерів. Добре, якщо поруч є вільне місце, але часто такого не виявляється. В результаті різні частини файлу виявляються розкиданими по всій поверхні диска. Такі файли називають фрагментованими. Нічого страшного в цьому, в принципі, немає, так як система має інформацію про розташування всіх частин файлу, але часу, необхідного для прочитання фрагментованого файлу, потрібно істотно більше.

Для того, щоб збирати файли в єдине ціле, і призначена програма дефрагментації. Якщо ви запустите її з головного меню, то спочатку вам доведеться вибрати зі списку диск для проведення дефрагментації. Якщо ж ви скористаєтеся контекстним меню диска і викличете програму дефрагментації з вкладки «Сервис», то диск буде вже обраний. Дефрагментація жорсткого диска - це зберігання наявної інформації на жорсткому диску в упорядкованому і структурованому вигляді. Файли на диску повинні зберігатися в строго певній послідовності, точніше заповнювати простір, сектор за сектором, уявіть... жорсткий диск-це архів, сектора-ящики в архіві, де зберігаються документи-файли (різна інформація), проте все не так то просто, буває так, що файл, що має певний розмір, перевищує допустимий простір на секторі, тоді система розділить його на фрагменти, і хаотично розкидає ці фрагменти по різних секторах, в яких ще залишился вільний простір.

І коли ви захочете отримати доступ до цього файлу, система почне шукати його по всі секторам (тобто по всьому диску), наприклад, знайде один фрагмент в одному секторі, потім знову почне шукати по всіх секторах другий фрагмент, третій і так далі... і з часом кількість цих фрагментів все більше і більше збільшується, цей процес займе набагато більше часу, ніж якби всі фрагменти файлу знаходилися поруч один з одним.

Звідси виникає поняття «фрагментований файл», файл який розбитий на фрагменти, і для запобігання цього інформаційного хаосу застосовують дефрагментацію диска (процес упорядкування фрагментів файлу) Отже з прямим призначенням розібралися, а тепер поговоримо про непрямий. Близьке послідовне розташування фрагментів файлу зменшує час доступу до нього, тим самим полегшуючи доступ, збільшуючи швидкість роботи і продуктивність комп'ютера. Дефрагментація жорсткого діскане такого істотного збільшення в швидкості і продуктивності, але тим не менше зміни в кращу сторону неодмінно будуть, до того ж зменшиться навантаження на жорсткий диск, що дозволить збільшити термін служби жорсткого диска.

Дефрагментацію диска варто проводити регулярно, але все залежить від ступеня активності використання комп'ютера, від заповнювання жорсткого диска, а також від операцій, які здійснюються на комп'ютері. Наприклад, при використанні комп'ютера для роботи, читання і редагування різних документів проводити дефрагментацію диска 1 раз на місяць, якщо ж ви використовуєте комп'ютер по максимуму, переглядаєте фільми, відео, граєте в ігри і встановлюєте програми, які вимагають великих ресурсів і т.д., то вам слід проводити дефрагментацію диска частіше, дізнатися необхідність у дефрагментації можна проаналізувавши диск, якщо після аналізу ступінь фрагментації більше 10%, то сміливо робіть дефрагментацію диска, але змін на око ви не відчуєте, а от якщо цей показник буде більше 30%, то після перезавантаження ви відразу відчуєте різницю, що було до і стало після.

Дефрагментація диска може зайняти від декількох хвилин до декількох годин, це залежить від розміру вільного місця на жорсткому диску, якщо ваш жорсткий диск заповнений більше ніж на 90% то процес буде довгим, постарайтеся непотрібні файли видалити або перемістити їх на зовнішній накопичувач і на час дефрагментації диска припинити роботу з комп'ютером, щоб провести дефрагментацію на максимальній швидкості, адже чим швидше, тим краще, хоча ніхто вам не забороняє в цей час працювати з комп'ютером, але ви таким чином тільки сповільніть дефрагментацію диска.

Отже, як зробити дефрагментацію диска на Windows 7? Зараз справа торкнеться практики.

Спосіб 1: Зайдіть в меню «Пуск» і виберіть – «Все программы» → «Стандартные» → «Служебные» → «Дефрагментация диска»

Спосіб 2: там же в меню «Пуск» в пошуку введіть «Дефрагментация диска», натисніть на неї. Відкриється віконце, де буде показаний список наявних жорстких дисків на вашому комп'ютері. Виберіть потрібний диск і натисніть на кнопку - «Анализировать диск» (Рис.10, 11)

(Рис. 10)

(Рис.11)

Почекайте трохи і подивіться на результат аналізу, якщо ступінь фрагментації більше 10%, то проведіть дефрагментацію, натиснувши на кнопку- «Дефрагментация диска».

Стиснення дисків

В залежності від того, в якому об'єкті розміщені дані, що підлягають стисненню розрізняють:

· Стиснення (архівування) файлів: використовується для зменшення розмірів файлів при підготовці їх до передавання каналами зв'язку або до транспортування на зовнішніх носіях малої ємності;

· Стиснення (архівування) папок: використовується як засіб зменшення обсягу папок перед довготерміновим зберіганням, наприклад, при резервному копіюванні;

· Стиснення (ущільнення) дисків: використовується для підвищення ефективності використання дискового простору шляхом стиснення даних при записі їх на носії інформації (як правило, засобами операційної системи).

Існує багато практичних алгоритмів стиснення даних, але всі вони базуються на трьох теоретичних способах зменшення надлишковості даних. Перший спосіб полягає в зміні вмісту даних, другий - у зміні структури даних, а третій - в одночасній зміні як структури, так і вмісту даних.

Оснащення «Управления компьютером» («Пуск» → «Администрирование» → «Управление компьютером») використовується для централізованого запуску інших оснасток, розглянутих нами раніше: (Рис.12)

(Рис.12)

 

· Планувальник завдань - дозволяє запускати програми за розкладом;

· Перегляд подій - використовується для перегляду системних журналів;

· Загальні папки - виводить список загальних ресурсів комп'ютера, тобто ресурсів, наданих у спільне користування іншим комп'ютерам; (Рис.13)

(Рис.13)

Локальні користувачі та групи - використовується для управління локальними обліковими записами користувачів і локальними групами користувачів; (Рис.14)

(Рис.14)

 

Продуктивність - викликає

• Системний монітор;

• Диспетчер пристроїв - викликає диспетчер пристроїв, що дозволяє переглянути всі наявні в комп'ютері пристрої; (Рис.15)

(Рис.15)

· Служби і додатки - цю оснастку ми докладно розглянемо в розділі - Служби Windows 7.

Окремої розмови заслуговує оснащення Управління дисками. Вона виводить список дисків, тип файлової системи кожного диска, стан кожного диска, а також дозволяє відформатувати, стиснути (тільки для NTFS) і змінити букву диска. (Рис.16)

(Рис.16)

Стиснення дозволяє збільшити доступний дисковий простір. Стиснення здійснюється "на льоту", тобто при копіюванні файлів на стиснений диск вони будуть стискуватися автоматично і прозоро (тобто не буде запущена програма «Архіватор»). А коли ви копіюєте файли зі стиснутого диска на звичайний, то вони також прозоро будуть розпаковані і записані на нестислий диск. Начебто зручно, але ви повинні пам'ятати наступне.

• Продуктивність при роботі зі стисненим диском знижується, оскільки системі потрібно "на льоту" виробляти стиснення і розпакування файлів.

• Ступінь стиснення, тобто ефективність, залежить від того, які дані ви зберігаєте на диску. Якщо ви зберігаєте на диску дані в стислих форматах (архіви, JPEG-фотографії, відео у форматі МР4, музику у форматі МРЗ), то ефективність стиснення буде дуже низькою, і додатковий дисковий простір отримати не вдасться, а замість цього ви отримаєте тільки низьку продуктивність. А от якщо ви плануєте зберігати на стиснутому диску файли, які добре стискуються звичайними архіваторами, наприклад, документи, текстові файли, BMP-зображення, тоді у використанні стиснення є сенс.

• Пам'ятайте, що при розпакуванні даних, тобто коли вам захочеться відключити стиск, для зберігання даних може знадобитися більше місця. Наприклад, у вас є розділ об'ємом 1 Гбайт, але оскільки він стиснутий, то реально на ньому міститься 1.3 Гбайт (приблизно) інформації. Це ви повинні враховувати при копіюванні інформації на нестислий розділ або при відключенні стиснення розділу.

• Щоб продуктивність системи не знижувалася істотно, стиснення "нальоту", яке пропонує Windows, не дуже ефективно. Якщо ви хочете досягти максимальної ефективності стиснення, краще використовувати архіватори начебто WinRAR або 7Zip. Так, використання архіваторів менш зручно, але дозволяє краще стиснути ваші файли.

• Стиснення доступно тільки для NTFS-розділу. Якщо ви хочете стиск не NTFS-розділ, вам потрібно спочатку перетворити його в NTFS, а потім вже стискати.

• Настійно не рекомендується стискати системний диск (диск С:)! При стисненні диска С: будуть стислі не всі файли, а саме всі системні і непереміщуваними файли. По суті, будуть стискуватися тільки для користувача файли.

Для стиснення розділу клацніть на диску правою кнопкою миші та виберіть команду «Сжать том». Система виконає опитування томи для визначення доступного місця для стиснення (потрібно почекати приблизно секунд 20). Далі ви побачите віконце, в якому програма повідомить, скільки місця доступно для стиснення і скільки місця буде доступно після стиснення. У моєму випадку для стиснення доступно приблизно 60 Гбайт, а після стиснення буде доступно 62 Гбайт. Як бачите, ефективність стиснення досить низька - на 60 Гбайт отримати приріст всього лише в 2 Гбайт. (Рис.17)

(Рис. 17)

 

Архівація диска

Одним із способів захисту важливої інформації від втрати є її регулярна архівація, або, як це називають частіше, резервне копіювання. Для цього в Windows передбачена спеціальна програма - Архівація даних. Як і дві попередні утиліти, її можна викликати з вкладки Сервіс властивостей диска або відшукати в головному меню серед службових програм.

Програма архівації у Windows зроблена у вигляді майстра. Після екрану вітання користувачеві буде запропоновано вибрати дію - архівацію або відновлення з архіву. Залишивши зазначеної архівацію, слід натиснути далі для вибору об'єктів архівації. Найчастіше основними кандидатами для резервного копіювання є папка «Мои документы» і, можливо, деякі інші, де користувач зберігає свою роботу. Саме такий варіант - архівації папки з документами, робочий стіл і файлів, пов'язаних з роботою в Інтернеті, і пропонує майстер архівації.

Для користувачів Windows 7 пропонується вельми зручний сервіс архівації даних Windows 7, який називається «копіювання та відновлення». Запускається він так: «Пуск» → «Панель управления» → «Архивация и восстановление».

Перед запуском цієї програми слід до ПК підключити зовнішній жорсткий диск, підготовлений для зберігання на ньому архівних даних.

Вікно програми «Архівація та відновлення» показано нижче на скріншоті: (Рис.18)

(Рис.18)

Дана програма дозволяє створювати архіви як в ручному режимі, так і автоматично за заданим розкладом (наприклад, щотижня в зазначений день тижня і в зазначений час). Розглянемо спочатку ручну архівацію даних Windows 7, а потім - автоматичну архівацію.

Ручна архівація даних Windows 7

Для ручної архівації даних Windows 7 досить у вікні, «Архивация и восстановление» натиснути на кнопку «Архивировать». Якщо кнопка «сіра» і натиснути на неї неможливо, значить, до комп'ютера не підключено зовнішній жорсткий диск, на який можна виконати архівацію.

Якщо зовнішній жорсткий диск для архівації даних Windows 7 є, і він підключений до ПК, то далі буде запропоновано створити архів даних користувача ПК на нього. В архів потраплять дані:

• з папки «Мої документи»,

• з Робочого столу

• і з усіх дисків ПК (C:, D: і т.п.).

Архів буде зроблений автоматично. Користувач може під час архівації згорнути програму в значок Панелі завдань.

Нижче на малюнку показано, як виглядає вікно програми «Архивация и восстановление» в процесі ручної архівації даних Windows 7. Хід архівації можна простежити в рядку стану «Выполняется архивация...» (цифра 1 на скріншоті). (Рис.19)

(Рис.19)

Друге вікно «Архивация даных... N% завершено» відкривається, якщо натиснути на кнопку «Просмотр сведений» (цифра 2 на скріншоті).

Архів, створюваний програмою «Архивация и восстановление», є справжнім архівом, а не копією. Він створюється і записується на зовнішній жорсткий диск таким чином, щоб його не можна було змінити. Щоб дані в архіві зберігалися в тому вигляді, якими вони були в момент архівації.

Всі раніше описані методи архівації, включаючи архівацію за допомогою WinRAR, припускають можливість внесення змін у файли, що зберігаються в архіві. Тут же - ні. Хоча, звичайно, хто захоче, все одно зможе влізти всередину архіву, створеного програмою «Архивация и восстановление», але це рівнозначно тому, щоб самому себе висікти. Навіщо?!

Якщо розглянути створюваний архів даних користувачів «зсередини», то він являє собою... багатотомний архів WinRAR - файли з розширенням.zip! Подивіться на скріншот - це файли, створені програмою «Архивация и восстановление» під час чергового сеансу архівації даних Windows 7. Вийшов багатотомний архів, не багато не мало 444 файлу (томи) в цьому архіві: (Рис.20)

(Рис. 20)

 

 

Але користувачеві, що використовував програму «Архивация и восстановление», не потрібно про це думати, не потрібно налаштовувати параметри архіву WinRAR, не потрібно думати, які файли і папки слід поміщати в архів. Все це за нього автоматично зробить програма «Архівація та відновлення».

Автоматична архівація даних Windows 7

Для того щоб архівація даних Windows 7 виконувалася автоматично і регулярно, програму «Архивация и восстановление» можна налаштувати відповідним чином:

• натискаємо «Изменить параметры» - нижче на малюнку обведено в червону рамку: (Рис.21)

(Рис.21)

«Изменить параметры» далі натиснути «Архивации и восстановления» для автоматичної архівації даних чекаємо деякий час, поки не зникне з екрану напис «Запуск архивации даных» - див. Нижче на малюнку (не лякайтеся, поки ще ніяка архівація не проводиться, але напис чомусь говорить про зворотнє!): (Рис.22)

(Рис.22)

 

• вибираємо пристрій (диск), на який слід робити архіви даних. Як пристрій слід вибирати зовнішній жорсткий диск (в показаному прикладі - це диск F:), а не внутрішній диск (в показаному прикладі - це закреслений червоним хрестом диск (D:) (Рис.23)

(Рис.23)

• потім натискаємо кнопку «Далее» для продовження налаштування параметрів автоматичної архівації,

• у відповідь на запитання «Что следует архивировать?» вказуємо, що вибір параметрів архівації ми будемо робити самостійно («Предоставить мне выбор»). Це дуже важливо - зробити самостійний вибір, так як автоматичний вибір того, що слід поміщати в архів, може відрізнятися від того, що і де насправді зберігається у вашому ПК (рис.24).

(Рис.24)

• І натискаємо на кнопку «Далее» для продовження налаштування програми «Архивация и восстановление»,

• у вікні, вибору параметрів архівації даних Windows 7 відзначаємо галочками об'єкти, які слід поміщати в архів: (Рис.25)

(Рис.25)

 

 

До таких об'єктів належать:

1. «Архивация данных новых пользователей» (вказується за замовчуванням),

2. «Библиотеки пользователя» (в показаному прикладі ім'я користувача - Nadezda, але насправді у кожного конкретного користувача ПК це ім'я буде унікальним),

3. всі локальні диски ПК, крім диска C: (в показаному прикладі в ПК, крім диска C:, є диск D:, тому він і відзначений).

4. Також слід поставити галочку навпроти напису про включення в архівну копію образу системи (до нього входить і копія диска C:, тому вище ми не відзначаємо диск C:, як підлягає архівації, щоб двічі його не копіювати, а також щоб диск C: не відновлюється в разі необхідності відновлення даних з архіву даних).

• І потім натискаємо кнопку «Дадее».

• В останньому вікні налаштування параметрів архівації даних Windows 7 нам буде запропоновано перевірити ще раз всі введені параметри. Слід переконатися, що:

1. архівація призначена на зовнішній жорсткий диск (в показаному прикладі - це диск F:),

2. перевірити всі елементи, що архывуються (в показаному прикладі - це папки всіх користувачів даного ПК, диск D: і образ системи, що включає в себе архів системного диска C:).

3. Далі, натиснувши на «Изменить расписание», слід встановити розклад для автоматичної архівації (в показаному прикладі - це розклад забезпечує автоматичну архівацію по середах о 02:00 ночі (ранку)).

4. Після чого натискаємо на кнопку «Сохранить параметры и выйти». (Рис. 26)

(Рис. 26)

Все, налаштування автоматичної архівації даних завершені. Після цього строго в призначений час архівація буде робитися автоматично без участі користувача ПК.

При цьому обов'язково потрібно, щоб у момент призначеної архівації комп'ютер був включений і до нього був підключений зовнішній жорсткий диск, призначений для зберігання архівних даних.

А ось саму програму «Архивация и восстановление» запускати не потрібно. У зазначений час вона запуститься автоматично.

Якщо в момент автоматичного запуску програми «Архивация и восстановление» зазначений в настройках зовнішній жорсткий-диск не буде підключений, то архівація не відбудуться. Чудес не буває! Програма самостійно не зможе підключити зовнішній жорсткий диск до ПК. У неї немає для цього рук або маніпуляторів! Це - програма, але не робот.

 

Висновок

(англ. Utility program, utility) - сервісна програма, що допомагає керувати файлами, отримувати інформацію про комп'ютер, діагностувати й усувати проблеми, забезпечувати ефективну роботу системи. Утиліти - сервісні програми, що розширюють можливості ОС.

До УОС відносяться всі види сервісних програм, такі як утиліти для: дефрагментації, перевірки і виправленню структури розділів жорсткого диска, виправленню системних помилок, тонкого налаштуванню системи і т.д.

Оскільки типовий набір необхідних УСО приблизно однаковий для всіх користувачів ПК, то великого поширення набули заздалегідь зібрані пакети утиліт, найяскравішим прикладом яких може послужити пакет від компанії Norton Utilities (що входить в Norton System Works).

А також про дії які виконуються над дисками.

Стиснення (ущільнення) дисків: використовується для підвищення ефективності використання дискового простору шляхом стиснення даних при записі їх на носії інформації (як правило, засобами операційної системи).

 

Використана література

 

1.Аліев В.К. Інформатика в задачах, прикладах, алгоритмах. - М.: Солон-Р, 2001. - 143 с.

2.Балдін К.В., Уткін В.Б. Інформатика: Підручник для студ. вузів. - М.: ПРОЕКТ, 2003. - 302 с.

.Безручко В.Т. Практикум з курсу "Інформатика". Робота в Windows, Word, Excel: Учеб. посібник для вузів, що навч. по всіх напрямках підготує. бакалаврів і магістрів і всім спец. підготує. дипломується. спец. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 272с.

.Маккормік Д. Секрети роботи в Windows, Word, Excel: Повне керівництво для початківців / Ігор Тимонин (пер.с англ.). - Х.: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2007. - 240с.

.Практічній Курс інформатики. Автори: В.Д. Руденко; О.М. Макарчук;

М.О. Патланжоглу.

.Караванова Т.П. Розвиток творчості учнів при вівченні інформатики:

Авторська програма поглиблення Вивчення інформатікі.-Чернівці: ОНМІПО, 2006.-44с.

. Рудненко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики / За _ед.. Мадзігона В.М. - К.: Фенікс, 2007. -304 с.

. Глушаков С.В., Персональний комп'ютер. Навчальний

курс.-Харків: Фомо; М.: ООО.Фірма "Видавництво АСТ", 2004.-499с. << / P>

Використані WEB-ресурси:

http://wiki.fizmat.tnpu.edu.ua/index.php

http://allrefs.net/c12/4bwa2/p17/

http://useroff.com/kak-ochistit-disk-c-ot-nenuzhnyh-faylov.html