Труднощі засвоєння лексичних одиниць

Кожну лексичну одиницю можна розглядати на різних диференційних рівнях дослідження мови. На кожному з них зустрічаються певні специфічні лексичні труднощі.

1. Звуковий склад слова, наприклад, може мати прості чи складні для вимови звуки і звукосполучення. Складні звуки можуть потребувати аналіз елементів артикуляції для подолання труднощів у вимові. Кількість таких елементів може служити основою для підрахунків складності звукової сторони лексичної одинці.

2. Графічний склад слова служить для фіксації його звукового складу на письмі. Проте, не йдеться про їх повний збіг, внаслідок чого набір знаків графічного коду (букв) може не відповідати набору знаків акустичного коду (звуків).

3. Семантичний склад слова чи значення слова може мати різну екстралінгвістичну направленість, тобто володіти:

1) конкретною предметною відносністю, слова можуть бути успішно семантизовані з опорою на зорову наочність;

2) переважно абстрактивною віднесеністю. Ці слова в більшості випадків багатозначні, вони вирізняються відгалуженою системою додаткових значень і не можуть бути семантизовані в опорі на зорову наочність.

3) переважно функціональною відносністю, коли значення лексичної одиниці послаблене і саме по собі недостатньо виражене, проте значно рельєфніше виступають її різноманітні функції, тобто реалізація у різних сполученнях, які мають кожного разу інше значення.

4) переважно конструктивними (граматичними) властивостями, при яких власне лексичні значення повністю чи частково втрачаються. Сюди відносяться рядові слова – прийменники, займенники, сполучники.

4. Кількісний склад лексичної одиниці, тобто довжина слова, об’єм словосполучення чи мовленнєвого кліше також мають вплив на характер складності. Встановлено, що складнішими для сприйняття і, відповідно, для засвоєння є найкоротші і найдовші слова, а також цілком об’ємні (протяжні) словосполучення і мовні кліше (звороти). Найбільш сприйнятливими є одиниці середньої протяжності, які дають, з однієї сторони, достатньо опор для сприйняття, а з іншої – ті, що не заважають сприйняттю своєю поганою оглядовістю; зазвичай це слова, що складаються з двох чи трьох складів.

 

Етапи формування репродуктивної лексичної навички

Етап ознайомлення з новими лексичними одиницями

Цілі: семантизувати нові ЛО, продемонструвати звукову, графічну і граматичну форми нових ЛО.

Способи семантизації:

1) Перекладні способи:

· однослівний переклад;

· багатослівний переклад ( go – йти, їхати, летіти, пливти);

· пофразовий переклад (в інтенсивній методиці);

· тлумачення значення рідною мовою ( big – великий, означає величину, розмір);

· дефініція рідною мовою ( watch –годинник, що носять на руці або в кишені).

2) Безперекладні способи:

· наочна семантизація

· мовна семантизація: контекст (The basket weighs 5 pounds), антоніми, синоніми (cold – warm);

· дефініція іноземною мовою;

· тлумачення значення ЛО іноземною мовою (sir – a respectful term of address to a man).

Вибір способу семантизації залежить від слова.

Зміст етапу:

1. Введення вчителем нових ЛО (в реченні, ситуації, розповіді тощо).

2. Перевірка розуміння значення нових ЛО (відповіді на запитання вчителя).

3. Фонетичне опрацювання нових ЛО (вправи в імітації).

4. Демонстрація графічної і граматичної форм нових ЛО (транскрипція, особливості вживання у множині).

Етап автоматизації дій учнів з новими ЛО на рівні фрази

Мета – навчити учнів вживати нові ЛО на рівні речення.

На даному етапі виконуються рецептивно-репродуктивні умовно-комунікативні вправи, в яких учень сприймає зразок мовлення ЗМ і виконує з ним певні дії (в усній або письмовій формі) згідно створеної вчителем ситуації мовлення, виконуючи такі види вправ:

Імітація ЗМ

Agree with me if I am right.

T: “Hamlet” by Shakespeare is a play.

Ps: You are right. “Hamlet” by Shakespeare is a play.