НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ
ЗНАЧЕННЯ ТАКТИКИ В ПІДГОТОВЦІ ОФІЦЕРІВ І НАВЧАННІ ВІЙСЬК.
ВИМОГИ МІНІСТРА ОБОРОНИ, КОМАНДУВАЧА СУХОПУТНИМИ ВІЙСЬКАМИ ЩОДО ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПІДРОЗДІЛІВ І ОФІЦЕРІВ.
Воєнна наука - це система знань про характер, закони війни, підготовки Збройних Сил до війни і способах її ведення.
СТРАТЕГІЯ
• складова частина воєнного мистецтва, його вища область, що охоплює теорію і практику підготовки країни і Збройних Сил до війни, планування і ведення війни та стратегічних операцій.
ОПЕРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО
• охоплює теорію і практику підготовки і ведення операцій (бойових дій) об'єднаннями видів Збройних Сил.
ТАКТИКА
теорія і практика підготовки і ведення бою підрозділами, частинами (кораблями) і з'єднаннями різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ.
| ЗАГАЛЬНА ТАКТИКА досліджує закономірності загальновійськового бою і виробляє рекомендації з його підготовки і ведення спільними зусиллями підрозділів, частин і з'єднань різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ. | Тактика видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ розробляє специфічні питання бойового застосування підрозділів, частин і з'єднань виду ЗС, роду військ і спеціальних військ у загальновійськовому бою і самостійно. |
Вимоги Міністра оборони ЗСУ
1. Готувати частини і підрозділи до ведення бойових дій у складній обстановці із сильним і технічно оснащеним противником з повним використанням бойових можливостей штатного озброєння і техніки,
2. Постійно удосконалювати тактику ведення бойових дій з урахуванням змін в організаційно-штатній структурі і технічній оснащеності,
3. Відпрацювати усі види бойових дій, уміло переходити від одного до іншого
4. Більше уваги приділяти вивченню і практичній організації оборонного бою, створенню стійкої й активної оборони.
5. Освоїти порядок заняття оборони в короткий термін на різних рубежах.
ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ, ЗБРОЙНІ СИЛИ СКЛАДАЮТЬСЯ З ОБ'ЄДНАНИХ СИЛ ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ, ОСНОВНИХ СИЛ ОБОРОНИ ТА СТРАТЕГІЧНИХ РЕЗЕРВІВ.
СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ВКЛЮЧАЮТЬ
РОДИ ВІЙСЬК:
ДРУГЄ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
"ОСНОВНІ ТАКТИЧНІ ПОНЯТТЯ, ВИЗНАЧЕННЯ І ТЕРМІНИ".
2.1. БІЙ, НАСТУП, ОБОРОНА, МАРШ, ЗУСТРІЧНИЙ БІЙ, ПЕРЕСЛІДУВАННЯ.
БІЙ - ОСНОВНА ФОРМА ТАКТИЧНИХ ДІЙ ВІЙСЬК
являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань у обмеженому районі протягом короткого часу.
БІЙ МОЖЕ БУТИ:
- загальновійськовим,
- протиповітряним,
- повітряним
- і морським.
УДАР - одночасне ураження угрупувань військ та об'єктів противника шляхом потужного впливу на них усіма наявними засобами або військами.
ВОГОНЬ – стрільба з різних видів зброї на ураження; один з основних засобів ураження противника в бою на суші, морі та в повітрі.
МАНЕВР -організоване пересування військ під час бою з метою заняття вигідного положення відносно противника й створення необхідного угруповання сил та засобів, а також перенесення або перенацілювання (масування, розподіл) ударів та вогню для найбільш ефективного ураження противника.
ВИДАМИ МАНЕВРУ Є:
- охоплення, - обхід, - відхід - маневр вогнем
ОБОРОНА здійснюється навмисно або вимушено з головною метою - відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об’єкти) місцевості і тим самим створити спиятливі умови для переходу в наступ. Оборона широко застосовуватиметься як на початку, так і у ході війни. Але тільки обороною добитися перемоги неможливо.
НАСТУП проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Найбільш типовим для частин і підрозділів на початку війни буде перехід у наступ в умовах безпосереднього зіткнення з противником, як правило, із положення оборони.
МАРШ – організоване пересування військ по дорогах або колоних путях з метою висування в указаний район.
ПРИ ВИКОНАННІ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ ПІДРОЗДІЛИ, ЧАСТИНИ ТА З’ЄДНАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ОБСТАНОВКИ МОЖУТЬ ДІЯТИ У ПОХІДНОМУ, ПЕРЕДБОЙОВОМУ ТА БОЙОВОМУ ПОРЯДКАХ.
ПОХІДНИЙ ПОРЯДОК - шикування підрозділів, частин, з’єднань з їх засобами підсилення для здійснення маршу (маневру), тобто скритого пересування військ своїм ходом на бойовій техніці або у пішому порядку.
ПЕРЕДБОЙОВИЙ ПОРЯДОК - шикування частин, підрозділів для пересування в колонах, розчленованих по фронту та в глибину.
БОЙОВИЙ ПОРЯДОК - це шикування з’єднань, частин і підрозділів з їх засобами підсилення для ведення бою.
ВОГОНЬ (ПО ОКРЕМИМ ЦІЛЯМ, ЗОСЕРЕДЖЕНИЙ, НЕРУХОМИЙ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИЙ, РУХОМИЙ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИЙ, ФРОНТАЛЬНИЙ, ФЛАНГОВИЙ, ПЕРЕХРЕСНИЙ, КИНДЖАЛЬНИЙ).
ВОГОНЬ – стрільба з різних видів зброї на ураження; один з основних засобів ураження противника в бою на суші, морі та в повітрі.
ФРОНТАЛЬНИЙ ВОГОНЬ - вогонь гармат або стрілецької зброї, що спрямовується перпендикулярно фронту цілі (бойового порядку противника).
ФЛАНГОВИЙ ВОГОНЬ - вогонь з гармат або стрілецької зброї, спрямований у фланг цілі (бойового порядку противника).
ПЕРЕХРЕСНИЙ ВОГОНЬ - вогонь, що ведеться по одній цілі не менш ніж з двох напрямків.
КИНДЖАЛЬНИЙ ВОГОНЬ - вогонь з кулеметів і автоматів по цілях, що викривається раптово з близьких відстаней в одному напрямку
ТРЕТЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
“ВИДИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА”.
ХАРАКТЕРНИМИ РИСАМИ СУЧАСНОГО ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ Є:
- рішучість мети;
- висока напруженість,
- швидкоплинність і динамічність бойових дій, їх наземно-повітряний характер, одночасний потужний вплив на всю глибину побудови сторін,
- застосування різноманітних способів виконання бойових завдань,
- швидкий перехід від одних видів дій до інших,
- складна радіоелектронна обстановка.
ОСНОВНИМИ ПРИНЦИПАМИ ВЕДЕННЯ СУЧАСНОГО ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ Є
1. постійна бойова готовність підрозділів.
2. рішучість, активність і безперервність ведення бою.
3. узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними.
4. раптовість дій та застосування воєнних хитрощів (обман противника).
5. рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент;
6. маневр підрозділами, ударами та вогнем;
7. своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою;
8. повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання;
9. тверде і безперервне управління підрозділами.
ОСНОВНИМИ ВИДАМИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ Є:
ОБОРОНА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НАВМИСНО АБО ВИМУШЕНО З ГОЛОВНОЮ МЕТОЮ:
1. ВІДБИТИ наступ переважаючих сил противника.
ЗАВДАТИ йому максимальних втрат.
3. УТРИМАТИ важливі райони (об’єкти) місцевості.
4. СТВОРИТИ сприятливі умови для переходу в наступ.
ВИДИ ОБОРОНИ
ПОЗИЦІЙНА. Ведеться шляхом завдання максимальних втрат противнику в ході наполегливого утримання підготовлених до оборони районів місцевості.
МАНЕВРЕННА. Застосовується з метою завдання противнику втрат, виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на завчасно намічених і ешелонованих в глибину рубежах у поєднанні з короткими контратаками.
ОБОРОНА МОЖЕ ПІДГОТОВЛЯТИСЯ:
- завчасно до початку бойових дій;
- - або організовуватися під час бою.
ПЕРЕХІД ДО ОБОРОНИ МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ:
- в умовах відсутності зіткнення з противником;
- або безпосереднього зіткнення з ним.
ОБОРОНА ПОВИННА БУТИ:
- стійкою й активною;
- здатною протистояти ударам усіх видів зброї, атаці значних мас танків і піхоти противника;
- вести активну боротьбу з його повітряними десантами, аеромобільними та диверсійно-розвідувальними групами;
- протитанковою, протиповітряною і протидесантною;
- глибокоешелонованою;
- і готовою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником ЗМУ, ВТЗ та засобів радіоелектронної боротьби.
НАСТУП
проводиться з метою РОЗГРОМУ (ЗНИЩЕННЯ) противника і ОВОЛОДІННЯ важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості.
ВІН ПОЛЯГАЄ
в ураженні противника усіма наявними засобами, рішучій атаці, стрімкому просуванні військ в глибину його бойового порядку, знищенні і полоненні живої сили, захопленні озброєння, техніки і намічених районів (рубежів) місцевості.
РОЗГРОМ ПРОТИВНИКА, ЯКИЙ ПРОТИСТОЇТЬ, ТА ОВОЛОДІННЯ ВАЖЛИВИМИ РАЙОНАМИ (РУБЕЖАМИ, ОБ’ЄКТАМИ) ДОСЯГАЮТЬСЯ:
- вмілим застосуванням усіх засобів ураження;
- швидким використанням результатів ударів авіації і вогню артилерії;
- своєчасним нарощуванням зусиль в глибину;
- широким застосуванням охоплень, обходів і проведення атак у фланг і в тил противнику.
НАСТУП МОЖЕ ВЕСТИСЯ:
НА ПРОТИВНИКА, ЯКИЙ ОБОРОНЯЄТЬСЯ:
- з положення безпосереднього зіткнення з ним;
- або з ходу.
НА ПРОТИВНИКА, ЯКИЙ НАСТУПАЄ: - ведеться шляхом зустрічного бою.
НА ПРОТИВНИКА, ЩО ВІДХОДИТЬ: - шляхом його переслідування.
НАСТУП ВЕДЕТЬСЯ З ПОВНИМ НАПРУЖЕННЯМ СИЛ, У ВИСОКОМУ ТЕМПІ, БЕЗУПИННО, ВДЕНЬ І ВНОЧІ, В БУДЬ-ЯКУ ПОГОДУ, ПРИ ТІСНІЙ ВЗАЄМОДІЇ ПІДРОЗДІЛІВ УСІХ РОДІВ ВІЙСЬК І СПЕЦІАЛЬНИХ ВІЙСЬК.
Тема 1 Основи сучасного загальновійськового бою”
Заняття 1: “Тактика-складова частина воєнного мистецтва”
1-ше навчальне питання : Значення тактики в підготовці офіцерів і навчанні військ. Вимоги Міністра оборони, Командувача Сухопутних військ щодо тактичної підготовки підрозділів і офіцерів
Теорія тактики
|
| Практика тактики |
| Завдання тактичної підготовки: |
| Вимоги Міністра оборони, Командувача Сухопутних військ щодо тактичної підготовки підрозділів і офіцерів. |
