Фінанси_Економісти_Тема 2. Основні принципи та методи стандартизації

-вання їх з обмеженої кількості стандартних і уні­фікованих деталей, вузлів, агрегатів, наприклад, складання приладів, дви­гунів, машин тощо.

Типізація - метод стандартизації, спрямований на розроблення типо­вих конструкцій, технологічних, організаційних та інших рішень на під­ставі загальних технічних характеристик, наприклад, типові будівлі, типо­ва технологія, типова структура управління тощо.

Взаємозамінність - це можливість використання одного виробу, вузла, агрегату чи послуги замість іншого подібного виробу, вузла, агрегату без змін їх функціонального призначення, наприклад, заміна старого двигуна автомашини новим, заміна в приладі реохорда, електронного підсилювача тощо.

Спеціалізація - це організаційно-технічні заходи, спрямовані на ство­рення виробництва для випуску однотипної продукції чи послуг у широ­кому масштабі, наприклад, кондитерська фабрика для випуску цукерок, завод для випуску телевізорів, холодильників, годинників та інших ви­робів.

3. Об’єктами стандартизації є:

1) об’єкти організаційно-методичні та загально технічні, зокрема:

організація проведення робіт із стандартизації;

термінологічні системи різних галузей занадь та діяльності;

класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації;

системи та методи забезпечення якості та контролю якості (вимірювань, аналізу), методи випробовувань;

метрологічне забезпечення (метрологічні норми, правила, вимоги, організація робіт) (приклад з Уманського водоканалу);

вимоги техніки безпеки, гігієни праці, ергономіки, технічної естетики;

системи технічної та іншої документації загального використання, єдина технічна мова (приклад: плоскогубці, обценьки, кліщі і т.д.);

системи величин та одиниць;

типорозмірні ряди і типові конструкції виробів загально-машибудівного застосування (підшипники, елементи кріплення, інструменти, деталі тощо);

інформаційні технології, включаючи програмні та технічні засоби інформаційних систем загального призначення;

достовірні довідкові дані про властивості речовин і матеріалів;

2) продукція міжгалузевого призначення та широкого вжитку;

3) складові елементи народногосподарських об’єктів державного значення, зокрема банківсько- фінансова система, транспорт, зв’язок, енергосистема, охорона навколишнього середовища, вимоги до вживаних природних ресурсів, оборона тощо;

4) об’єкти державних соціальних економічних та державних науково-технічних програм.

Діяльність Центральних органів виконавчої влади у сфері регулювання стандартів

Державне регулювання завжди супроводжується державним контролем і наглядом за сферою регулювання. Назріла крайня потреба оптимізувати наглядові функції, розмежувати їхні повноваження та забезпечити виконання цих повноважень.

Спостерігається намагання центральних органів виконавчої влади перейти на галузеві стандарти та процедури оцінення відповідності, що призводить до дублювання, неузгодженості вимог, ускладнює інформаційне забезпечення, знижує якість документів.

В Законах України „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 24.02.94 та Закону „Про ветеринарну медицину” від 15.11. 01 розроблені на основі медичної науки критерії, показники, гранично допустимі межі, нормативи, правила, норми тощо для середовища життєдіяльності. Середовище життєдіяльності – сукупність об’єктів, явищ та факторів навколишнього середовища, що безпосередньо оточують людину і визначають умови їх проживання, харчування, праці, відпочинку, навчання (приклад – на одного студента Вузу потрібно мати 14 кв. М навчальних аудиторій), виховання тощо.