Принципи організації виробничого процесу

LekOPY2nov

Тема 2 – Виробничий процес та його організація

Питання:

1. Виробничий процес, його елементи та класифікація операцій

2. Принципи організації виробничого процесу

3. Організація виробничого процесу у часі (виробничий цикл, види руху предметів праці)

4. Організація виробничого процесу у просторі (типи виробництв, структура виробництва)

5. Організація основного виробництва (потокове виробництво)

Література: Філіппов – с. 23-27, 31-37, 39-42, 42-75

 

 

Виробничий процес, його елементи та класифікація операцій

Виробничий процес (ВП) – це сукупність взаємозв’язаних часткових процесів праці, операцій, в результаті яких сировина перетворюється у готову продукцію.

В залежності від призначення ВП класифікується так:

основні, допоміжні, обслуговуючі, побічні та підсобні.

Саме ця класифікація покладається в основу побудови структури виробництва.

Основні процеси безпосередньо забезпечують перетворення сировини у продукт. Наприклад, розмольні процеси, процеси виготовлення комбікормів тощо.

Допоміжні процеси призначені забезпечити виконання основних процесів. Вони пов’язані з технічним (ремонтним), матеріальним, енергетичним обслуговуванням основного виробництва.

Обслуговуючі процеси призначені обслуговувати основні і допоміжні процеси. Це транспортне, складське, контрольне і т.п. обслуговування.

Побічні та підсобні процеси пов’язані з виробленням продукції з відходів основного виробництва, а також виробленням продукції у підсобному господарстві (теплицях, тваринницькому, прудовому господарствах тощо).

 

Виробничий процес складається із стадій, часткових процесів праці і операцій.

Операція – це найдрібніша частина виробничого процесу. Операції об’єднуються у часткові процеси. Часткові процеси або операції об’єднуються у стадії. Наприклад, процес виготовлення борошна складається із таких стадій: очищення зерна, розмел, фасування. Розмел включає такі операції: зволожування, подрібнення зерна, розсів продуктів розмелу.

Розподіл виробничого процесу на стадії у основному виробництві покладається в основу формування цехів, дільниць, відділень тощо. Наприклад, у борошномельному виробництві утворюються такі відділення: очищення зерна, розмельне, вибійне, безтарне зберігання, відділення фасування.

За призначенням операції класифікуються так:

- основні (технологічні), які вносять будь-які зміни у предмет праці (стан, форму, зовнішній вигляд, склад тощо);

- допоміжні, які не вносять ніяких змін у предмет праці, але створюють умови для виконання основних операцій (процесів);

Допоміжні операції розподіляються на три групи:

- переміщення, які змінюють положення предметів праці у просторі;

- обслуговуючі, які забезпечують нормальні умови ходу основного процесу (ситка, змазка, регулювання машин, прибирання робочого місця тощо);

- контрольні, які забезпечують контроль за ходом процесу (зважування сировини, напівфабрикатів, спостерігання параметрів процесу, тощо).

За способом виконання виробничі операції розподіляються на:

- машинні, які здійснюються машинами при спостеріганні робітників;

- ручні, які виконуються робітниками без застосування машин;

- машинно-ручні, які виконуються машинами під управлінням робітників; наприклад, операція вибою, переміщення вантажів автонавантажувачем.

 

Принципи організації виробничого процесу

Організація виробничого процесу (ВП) здійснюється у часі і просторі на основі відповідних принципів (див. роздаточний матеріал – 3.1).

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВП у часі:

ритмічність, рівномірність, паралельність, безперервність.

Ритмічність – означає роботу у заданому ритмі згідно з встановленим графіком. Ритмічність передбачає своєчасне постачання сировини, матеріалів, енергії тощо у відповідності з заданим ритмом роботи.

Рівномірність – означає виконання роботи (вироблення продукції) однакової кількості у однакові проміжки часу. Це стосується борошномельного виробництва.

Паралельність – передбачає одночасне виконання операцій, якщо це можливо; це дає можливість скоротити тривалість виробничого процесу і підвищити продуктивність праці.

Безперервність – передбачає безперервну обробку предметів праці на усіх операціях виробничого процесу.

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВП у просторі:

Спеціалізація, кооперація, комбінування, прямоточність

Спеціалізація – це відокремлення окремих операцій (виробництв) по деяких принципах. Існує предметна, технологічна і функціональна спеціалізація.

Предметна спеціалізація означає зосередження виробництва на переробці деяких предметів праці (виробленню продукції одного виду або вузького асортименту). Наприклад, борошномельне виробництво, комбікормове виробництво.

Технологічна спеціалізація передбачає відокремлення виробництва на основі деякого технологічного процесу. Наприклад, вантажно-розвантажувальні роботи, сушіння зерна, очищення зерна, розмел, фасування, обмолот кукурудзи тощо.

Функціональна спеціалізація – це відокремлення виробництва на основі виконуваних функцій. Наприклад, основне виробництво, допоміжне виробництво, обслуговуюче виробництво, управління підприємством тощо.

Кооперація передбачає організацію сумісної роботи різних спеціалізованих виробництв (підрозділів) з метою утворення закінченого виробничого процесу і вироблення кінцевої продукції.

Комбінування – це об’єднання різнорідних виробництв, які послідовно або комплексно перероблюють сировину і які щільно пов’язані продуктовими потоками. Наприклад, КХП об’єднує елеватор, млин, комбікормове виробництва. Це сприяє зменшенню витрат виробництва, в основному, за рахунок зменшення витрат на вантажно-розвантажувальні роботи та транспортування сировини.

Прямоточність передбачає пересування предметів праці по усіх операціях у послідовності виконання технологічного процесу по скороченому шляху. Це сприяє скороченню тривалості виробничого процесу і, відповідно, підвищенню продуктивності праці.

 

3. Організація виробничого процесу у часі (виробничий цикл, види руху предметів праці)

Основною характеристикою рівня організації виробничого процесу у часі є виробничий цикл.

Виробничий цикл – це сукупність операцій або часткових процесів праці, яка періодично повторюється з кожним новим предметом праці (партією, порцією) і яку послідовно проходить сировина, перетворюючись у готовий продукт.