Лекція №1. Сутність і особливості організації дозвілля
1. Сутність поняття дозвілля та його завдання.
2. Класифікація дозвілля та закладів дозвілля.
3. Фактори, що обумовлюють вибір дозвілля.
Сутність поняття дозвілля та його завдання
Останні два десятиріччя відзначаються поглибленим інтересом до проблем туризму.
Транспорт, засоби розміщення та харчування – три базові складові, на яких тримається індустрія туризму.
До них можна також додати і індустрію дозвілля.
Теорія дозвілля на сучасному етапі її розвитку характеризується міждисциплінарністю, спирається на дані багатьох наук: психології, педагогіки, соціології, географії, економіки.
З ІІ пол. ХХ ст. дозвілля відокремлюється як самостійна галузь знання, що вивчає значення вільного часу в житті людини, його змістове наповнення, розвиток людини на дозвіллі.
У вітчизняних і зарубіжних енциклопедіях та довідниках дозвілля визначається як «вільний, незайнятий час, прогулянка, звільненість від справ».
Таким чином, дозвілля – це сукупність занять у вільний час, за допомогою яких задовольняються безпосередні фізичні, психічні і духовні потреби, в основному відновлювального характеру.
Дозвілля становить 30-35 % вільного часу, але, за даними вітчизняних соціологів, лише 10-12 % людей вміють розумно організувати своє дозвілля, займаючись у спортивних секціях, культурно-освітніх установах.
Дозвіллєзнавство - це галузь науки, яка вивчає життєдіяльність, відносини й організацію людей у сфері вільного часу.
Поряд з визначенням «індустрія дозвілля» застосовуються «індустрія відпочинку» (ширше поняття) та «індустрія розваг» (вужче).
Ми розглядатимемо те дозвілля, що люди проводять поза межами своєї оселі, не приймаючи до уваги ті види діяльності, якими вони під час відпочинку займаються вдома.
Дозвілля можна поділити на такі групи:
- дозвілля як рекреація – коли воно сприймається виключно як діяльність, що допомагає людини врівноважувати організм;
- дозвілля як задоволення – коли основною мотивацією дозвіллєвої діяльності є отримання щастя і радості;
- дозвілля як відновлення сил – коли дозвілля вважається засобом відновлення здоров'я людини, її духовних та фізичних сил; засіб лікування та реабілітації;
- дозвілля як стан буття – сфера життєдіяльності людини, в якій вона може само реалізуватися та розвинути свої здібності;
- дозвілля як соціальна стратифікація – дозвілля залежить від того, виразником якого соціального класу є дана особа;
- дозвілля як вільний час – час, що залишається для людини після виконання нею робочих обов'язків.
Завдання дозвілля:
- відновлення духовних та фізичних сил;
- розвиток культури людини;
- формування і розвиток особистості;
- виховання;
- формування оптимістичного настрою.
Класифікація дозвілля та закладів дозвілля
Види діяльності, здійснювані під час дозвілля: фізичні навантаження (прогулянки, спорт), аматорські заняття (збирання ягід, грибів, риболовля, мисливство), зацікавлення світом мистецтв (відвідування театрів, кіно, музеїв, участь у художній самодіяльності), інтелектуальна діяльність, спілкування за інтересами на основі вільного вибору, розваги (активні, пасивні), подорожі заради задоволення тощо.
Класифікація дозвілля:
1. За кількістю учасників:
- індивідуальне (самостійне відвідання певних закладів, напр. парки, бібліотеки, музеї),
- сімейне (відпочинок у колі родини: виїзд на природу, відвідування концертних програм),
- групове (колективне проведення дозвілля разом з друзями: відпочинок в барах, дискотеках).
2. За віковою ознакою:
- молодіжне (характерний активний відпочинок з відвідуванням розважальних закладів, дискотек, спортивних змагань),
- доросле (переважає відвідування закладів ресторанного типу, кінотеатрів, концертних залів),
- «третього віку» (відвідування театрів, музеїв, садово-паркових зон).
3. За характером організації:
- активне (проведення відпочинку характеризується значними витратами фізичних сил: спортивні установи, дискотеки),
- пасивне (відрізняється розміреним проведенням часу: відвідування бібліотек, театрів, парків тощо).
4. За сезонністю:
- можливість цілорічного відпочинку (у закладах під дахом),
- сезонне (відпочинок у природних умовах).
5. За територіальною ознакою:
- міське (безпосередньо в межах міста),
- приміське (проводиться в приміських зонах та сільській місцевості: напр., відвідування баз відпочинку).
6. За тривалістю:
- короткочасне (кілька годин),
- середньої тривалості (1-3 дні),
- довготривале (понад 3 дні).
7. За метою (за головним мотивом):
- розважальне (відпочинок в розважальних комплексах),
- культурно-пізнавальне (театри, музеї),
- спортивне (зайняття спортом та відвідування різноманітних змагань),
- рекреаційне (відвідування парків, пляжів, баз відпочинку),
- змішане (поєднується декілька типів).
8. За доступністю:
- загальнодоступне (не потребує значних прибутків: відвідування бібліотек, парків),
- доступне для середнього класу (заклади ресторанного типу, бази відпочинку),
- елітне (відвідування еліт-клубів)
9. За умовами організації:
- природні (парки, пляжі),
- штучно створені (спортивні клуби, театри).
10. За гостротою отримуваних відчуттів:
- спокійне (не викликає значних переживань),
- екстремальне (підвищує рівень адреналіну: стрибки з парашутом, дайвінг).
11. За орієнтацією інтересів:
- професійно орієнтоване,
- конфесійно орієнтоване,
- вільно орієнтоване.
До індустрії дозвілля відносяться підприємства (організації, заклади), що мають за мету створити умови для ефективного відпочинку.
Класифікація підприємств дозвілля і розваг:
- спортивно-видовищні підприємства (спортивні клуби, басейни, катки тощо);
- розважальні підприємства (парки, зоопарки, казино, цирки тощо);
- видовищні підприємства (театри, кінотеатри, телебачення та радіомовлення);
- культурно-просвітницькі підприємства (бібліотеки, музеї, клуби тощо).
