Тема 8. Договори про передачу майна у власність
Самостійна робота
Питання для самостійного опрацювання
1. Договір купівлі-продажу.
2. Особливості оптової купівлі-продажу. Договір роздрібної купівлі-продажу.
3. Поняття та значення товарних бірж, порядок їх створення та функціонування.
4. Договір поставки.
5. Договір міни. Бартерний договір: поняття та особливості.
6. Договір безоплатної передачі (дарування).
7. Договір контрактації.
Договір купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу — цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну). До окремих видів договорів купівлі-продажу відносяться: договори купівлі-продажу, договір поставки товарів, договір поставки товарів для державних потреб, договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір енергопостачання, договір продажу нерухомості, договір продажу підприємства. До них застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачене в самому законодавстві. До купівлі-продажу цінних паперів і валютних цінностей положеннями, передбаченими ЦК, застосовуються, якщо окремим законом не встановлено спеціальні правила їх купівлі-продажу. Таке ж правило поширюється на особливості купівлі та продажу товарів окремих видів, визначених чинним законодавством. Продаж майнових прав охоплюється положеннями, передбаченими ЦК, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. В міжнародному торговельному обороті договір купівлі-продажу регулюються найчастіше Віденською конвенцією про міжнародні договори купівлі-продажу товарів 1980 р.
Згідно зі ст. 1 Конвенції її положення застосовуються до договорів купівлі-продажу між сторонами, підприємства яких знаходяться в різних державах:
- коли договір укладається між контрагентами, що знаходяться в державах — учасницях Конвенції;
- коли до відносин сторін договору застосовне, згідно з нормами міжнародного приватного права, право держави — учасника Конвенції.
У відношенні договорів міжнародної купівлі-продажу товарів норми ЦК діють у випадку, якщо сторони повністю або частково виключили застосування Конвенції або коли конкретне питання в Конвенції прямо не вирішується і не може бути врегульоване відповідно до її загальних принципів, а колізійне право відсилає до цивільного права України. У зарубіжних країнах регулювання договору купівлі-продажу товарів здійснюється різними джерелами. Так, для ряду країн континентальної правової системи характерна наявність норм про договір купівлі-продажу одночасно в цивільних і торгових кодексах. У деяких країнах видані спеціальні акти про договір купівлі-продажу, зокрема в Англії — Закон про продаж товарів 1979 р. По праву всіх країн договір купівлі-продажу розглядається як двосторонній, відплатний, консенсуальний. Предмет договору купівлі-продажу будь-якого виду — товар.
3. Поняття та значення товарних бірж, порядок їх створення та функціонування
Това́рна бі́ржа — організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які проводять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торгівельних операцій.
Товарна біржа — гуртовий, регулярно чинний ринок, де відбувається торгівля товарами за зразками або стандартами, в яких вказано перелік необхідних ознак (якість, сортність тощо).
Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Товарна біржа не вдається до комерційного посередництва і не має на меті одержання прибутку.
Хід торгів
Зазвичай, торг починає провідний маклер, який дає інформацію про товари, які виставляються на продаж. Якщо інформація маклера викликала бажання у брокерів придбати товар, вони підтверджують це, піднімаючи вгору руку з карткою, яка може бути синього аб очервоного кольору. Після оголошення всього списку і невеликої перерви починається обговорення пропозицій брокерів-продавців. В ідеальному випадку на пропозицію відкликається зацікавлений брокер-покупець, тобто контрагент, який бажає придбати всю партію товару. І договір зразу фіксується. Якщо такий варіант не проходить, то обговорюються зустрічні пропозиції брокерів-покупців про умови, на яких вони згідні придбати товар або його частину. Якщо і повторна спроба укласти договір виявляється невдалою, то вона відкладається, переходять до розгляду інших пропозицій.
У випадку досягнення домовленості між брокером-продавцем і брокером-покупцем, маклер фіксує договір записом в реєстраційній карті. Така реєстрація свідчить проте, що договір укладено.
Договір поставки
Договір поставки - особливий різновид договору купівлі-продажу, використовувана в підприємницькій діяльності. Згідно зі ст. 506 ГК РФ за Д.п. постачальник-продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в обумовлений термін чи строки вироблені або купуються їм товари покупцеві для використання в підприємницьких або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням. Для Д.п. ЦК України встановлює особливу процедуру узгодження умов. Поставка товарів здійснюється постачальником шляхом відвантаження (передачі) товарів покупцю, який є стороною Д.п., або особі, вказаній у ньому в якості одержувача. ГК РФ встановлює ряд особливих правил для поставки товарів для державних потреб.
Договір міни. Бартерний договір: поняття та особливості.
У Цивільному кодексі України немає розгорнутого визначення договору міни. У ньому лише зазначається, що за договором міни між сторонами проводиться обмін одного майна на інше. При цьому кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке одержує (ст. 241 ЦК). Наведені положення з додатковим посиланням на бартер як різновид міни збережено у проекті нового ЦК України.
Ба́ртер — прямий безгрошовий обмін товарами або послугами. Здійснюється за єдиним договором, в якому з метою еквівалентності обміну, для визначення розміру страхових сум, оцінки претензій, нарахування санкцій фіксується сума договору. Бáртерна оперáція це товарообмінна експортно-імпортна операція на збалансованій по вартості (ціні) основі з передачею права власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін). Зменшують витрати на податки та інші господарські операції.
Бартерні операції властиві переважно країнам з нестабільною економікою, в яких відчутний дефіцит як власної, так і іноземної валют. В Україні особливого поширення набув у 90-х роках XX ст.
Бáртерна угóда — це безвалютний, але оцінений і збалансований обмін товарами, який оформляється єдиним договором (контрактом). Оцінка товарів проводиться з метою створення умов для еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, нарахування санкцій. Умовою еквівалентності є обмін товарів за світовими або договірними цінами. Розрахунки з взаємних претензій (штрафи і т. д.) при бартерних операціях здійснюються додатковими поставками або зменшенням поставок товарів. Головна причина застосування бартерних угод — валютні проблеми (недостача конвертованої валюти, її нестійкість і т. д.). Договір безоплатної передачі (дарування).
6. Договір безоплатної передачі (дарування)
Поняття договору дарування Згідно зі ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Базою для визначення договору дарування є норми ЦК України (гл. 55); відповідні правові норми щодо безповоротної фінансової допомоги та безоплатного надання товарів (робіт, послуг) містяться в Законі України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону від 22 травня 1997 р.). Додатково особливості інституту пожертви визначені законами України від 16 вересня 1997 р. № 531/97-ВР "Про благодійництво та благодійні організації" та від 22 жовтня 1999 р. № 1192-ХІУ "Про гуманітарну допомогу".
7.Договір контратації
Поняття та основні ознаки договору контрактації регулюються Цивільним Кодексом України. Договором контрактації називається договір, за яким виробник сільськогосподарської продукції (продавець) зобов'язується передати вироблену ним продукцію заготівельникові (контрактанту), а останній зобов'язується прийняти і оплатити її. Договір контрактації визначає відносини із заготівлі сільськогосподарських продуктів і сировини, що становлять основу добробуту будь-якого суспільства. Специфіка сільськогосподарського виробництва - сильна залежність від погодних умов, висока питома вага інших випадкових факторів, що впливають на результат (хвороби і шкідники рослин і т.д.), робить виробника сільськогосподарської продукції економічно більш слабкою стороною договору (на відміну, наприклад, від продавця по договором поставки). Тому основна спрямованість юридичного нормування відносин з контрактації - це підвищення рівня правового захисту виробника-продавця з метою вирівнювання його економічних можливостей з можливостями покупця.
Ситуаційне завдання № 1
Я вважаю що заперечення постачальника обгрунтовані тому що дійсно потрібно було перевіряти кількість чоботів в присутності представника постачальника. А також зразу перевірити чоботи на вагу. Цього зроблено не було.
Як наслідок невиклику представника постачальника є те що тепер неможна доказати що чоботів привезли менше ніж повинні були привезти.
Представник громадськості може бути свідком якщо діло дойде до суду.
У даному випадку якщо спір не вдасця вирішити добровільно. То виходом може бути позов до суду апредставник громадськості підтвердить що чоботи прийшли не в повному обсязі.
Ситуаційне завдання № 3
Семе в цьому випадку покупець мігвідмовитись від товуру а також у вападках передбачених законом «Про захист прав споживачів»
ТОВ маєпопередити про те що товар уже дуже довго перебувае у них на складі, і може вимагати певне відшкодування за використання їхнього складу.
