Контроль як функція менеджменту. Види контролю.

ПЛАН.

Зміст, визначення та необхідність контролю в організації.

Контроль як функція менеджменту. Види контролю.

Процес контролю та його основні етапи.

 

Зміст, визначення та необхідність контролю в організації.

Контроль як функція менеджменту - це процес забезпечення досягнення цілей організації за допомогою оцінки та аналізу результатів діяльності, оперативного втручання у виробничий процес і прийняття коригуючих дій.

Контролювання - це вид управлінської діяльності щодо забезпечення процесу, з допомогою якого керівництво організації визначає наскільки правильні його управлінські рішення, а також потребу у корективах.

Контроль – це таке регулювання організаційної діяльності, коли деякі заплановані елементи виконання ставлять організацію у визначені межі. Без цього регулювання організація не може з’ясувати, наскільки добре вона функціонує відповідно до своєї мети. У будь – який момент часу система контролю порівнює, де організація перебуває за фактичним рівнем виконання, і де вона повинна бути. Контроль забезпечує організацію засобами для пристосування до зміни середовища, зменшення помилок, долання складних організаційних проблем та мінімізації витрат.

У сьогоднішньому складному і змінному середовищі бізнесу всі організації повинні справлятись зі змінами. Правильно спроектована система контролю може допомогти менеджерам діяти, здійснювати моніторинг та реагувати на змінні умови. Якби компанія контролювала якість відповідно до попиту, то проблема ніколи б не набула таких розмірів. Коли фірма купує тільки сировину, виробляє один продукт, має просту організаційну структуру та постійний попит на свою продукцію, то менеджери можуть підтримувати контроль за допомогою нескладної системи. Однак підприємство, яке виробляє багато продуктів з безлічі сировинних матеріалів, має великий ринок, - потребує складної системи для підтримки адекватного контролю. Якщо контроль проводять ефективно, то він допомагає знизити витрати і стимулювати виробництво.

Попередні приклади контролю відображають регулювання кількох видів організаційної діяльності: від виробництва якісних продуктів до координації організацій зі складною структурою. Організації практикують контроль у багатьох сферах та рівнях, крім того, відповідальність за керування контролем зростає.

 

Контроль як функція менеджменту. Види контролю.

Мета контролю полягає у забезпеченні виконання управлінських рішень, успішному здійсненні завдань, попередженні можливих помилок.

Об’єкт контролю – це те, що (хто) контролюється (виробничі процеси, витрати сировини і матеріалів, продуктивність праці).

Предмет контролю – це стан і поведінка об’єкта управління (діяльність організації).

Суб’єктом контролю може бути група людей або організація, що наділена відповідними повноваженнями.

Контроль поділяють на:

1) за змістом: фінансовий, виробничий, операційний, маркетинговий.

2) за етапами здійснення виробничо-господарсьої діяльності:

а) попередній - здійснюється до початку виробничо-господарської діяльності, реалізується через правила, процедури, поведінку. Цей контроль стосується таких видів ресурсів: людських, матеріальних, фінансових, інформаційних (на вході організації).

б) поточний реалізується у самій системі в процесі виробничо-господарської діяльності і націлений на всі види діяльності, має ціль і охоплює конкретні робочі місця.

в) заключний (здійснюється на виході із системи) -
використовується за результатами виконання роботи.

3) за рівнем централізації управління виділяють:

а) централізований (має спеціалізовані контрольні служби, використовуються суворі правила, інструкції та нормативи, контроль здійснення зверху донизу);

б) децентралізований контроль ґрунтується на самоконтролі та внутрішньогруповому контролі, дотриманні корпоративної культури, вільним доступом до інформації і двостороннім впливом.

4) за характером стосунків суб’єкта і об’єкта контролю:

а) внутрішній – суб’єкт і об’єкт контролю функціонують у межах однієї системи;

б) зовнішній – суб’єкт відокремлений і діє автономно від об’єкта.

5) залежно від завдання:

а) лінійний – контролюється об’єкт в цілому;

б) функціональний – контролюється лише частина об’єкту (гол. бухгалтера, гол. технолога);

в) операційний – контроль лише однієї окремої характеристики стану чи поведінки об’єкта.

Попередній контроль стосується ресурсів – фінансових, матеріальних, людських, інформаційних, які організація бере із свого середовища. За допомогою цього контролю перевіряють якість чи кількість цих ресурсів перед тим, як вони надійдуть в організацію.

Поточний контроль передбачає перевірку відповідності стандартів якості чи кількості продукції або послуги під час фактичного трансформаційного процесу. Він залежить від зворотного зв’язку. Цей тип контролю дає гарантію, що усі компоненти системи працюють. Періодична перевірка якості забезпечує зворотній зв’язок працівникам, щоб вони знали, які виправлення в разі необхідності робити. Оскільки цей контроль дає змогу визначити причину проблем, то його використовують частіше, ніж інші типи.

Підсумковий контроль зосереджений на моніторингу випуску або результатів діяльності організації після завершення трансформаційного процесу. Підсумковий контроль забезпечує базу для нагородження працівників. Він покликаний попереджувати фінансові зловживання та розтрати, перевіряти достовірність обліку і звітності.