ПЛАН.
Зміст організаційної функції в менеджменті.
Поняття організаційної структури управління виробництвом і чинники, що її визначають.
Типи організаційних структур управління та принципи їх формування.
Зміст організаційної функції в менеджменті.
Після того, як менеджер визначив ціль і розробив реальний план, наступною функцією менеджменту є організація діяльності людей і груп для виконання плану. Тобто організація діяльності визначає, як дії і ресурси повинні бути пов’язані між собою.
Організація як функція менеджменту – це вид управлінської діяльності, який відображає процес створення структури управління підприємством.
Першим елементом організаційної діяльності є спеціалізація робіт. Спеціалізація робіт – це ступінь, до якого розділене на менші частини загальне завдання організації. Другий головний елемент організаційної діяльності – структуризація, тобто групування робіт за певною логікою. Третім елементом організаційної діяльності є визначення звітності між посадами на основі вертикального і горизонтального поділу праці. Четвертий структурний блок – визначення розподілу повноважень між посадами. П’ятим елементом організації є координація - це процес стикування дій різних посад та підрозділів організації, оскільки підрозділи та робочі групи взаємозалежні через інформацію і ресурси для проведення відповідної діяльності.
Система організації діяльності має дві цілі:
1) поділ організації на підрозділи відповідно до цілей і стратегій;
2) встановлення взаємних повноважень, які пов’язують вищі рівні управління з низовими.
Делегування – це передача завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання.
Повноваження – це обмежене право використовувати ресурси підприємства і спрямовувати зусилля підлеглих на виконання певних завдань. Розрізняють два види повноважень: лінійні, функціональні. Лінійні повноваження передаються безпосередньо до підлеглих зверху до низу і мають узаконену владу. Функціональні повноваження делегуються керівником вищого рівня управління, який керує певною функцією менеджменту до керівника низового рівня управління, що керує аналогічною функцією.
Горизонтальний поділ управлінської праці – це поділ праці у відповідності з виконуваними функціями і видами робіт згідно посадових інструкцій. Підвищує продуктивність і відповідальність.
Вертикальний поділ праці – це поділ управлінської праці у відповідності з повноваженнями згідно рівнів управління. Чим більша кількість рівнів управління, тим дорожчою є структура управління (велика кількість залучених менеджерів) і багато комунікативних проблем (велика кількість людей, через яких проходить інформація).
Поняття організаційної структури управління виробництвом і чинники, що її визначають.
Організаційна структура – це впорядкована сукупність підрозділів підприємства, що забезпечують управління організацією, та підпорядкування працівників відповідним підрозділам.
Організаційна структура управління визначається також як категорія менеджменту, яка відображає організаційний бік відносин управління і становить єдність рівнів і ланок управління у їх взаємозв’язку.
Ланка управління – відокремлений орган (працівник), наділений функціями управління, правами для їх реалізації, встановленою відповідальністю за виконання функцій та використання прав.
Рівень управління - сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії управління.
Організаційна структура повинна відповідати певним вимогам: адаптивність, гнучкість, динамізм, адекватність, спеціалізація, оптимальність, оперативність, надійність, економічність, простота. На побудову організаційних структур найбільше впливає система факторів: розміри виробничої діяльності, виробничий профіль фірми, характер продукції, що виробляється і технологія, орієнтація на ринки, масштаби діяльності, характер об’єднання.
