Рефінансування банків в умовах економічного зростання

Для ефективного регулювання грошово-кредитним ринком, управління ліквідністю банківської системи, виконання
функції кредитора останньої інстанції НБУ застосовує, як уже зазначалося раніше, такі механізми рефінансування банків:

проведення операцій рефінансування;

надання стабілізаційного кредиту;

операції на відкритому ринку з державними цінними паперами.

Операції рефінансування банків НБУ проводить через кількісний або процентний тендер, а також через постійно діючу лінію рефінансування (кредит овернайт).

НБУ здійснює рефінансування банків тільки під забезпечення, крім кредиту овернайт (бланкового):

державних цінних паперів (облігації внутрішньої державної позики і облігації зовнішньої державної позики України) та інших боргових зобов’язань держави України;

векселів суб’єктів господарської діяльності — резидентів України, що враховані банком за дисконтною ставкою не нижчою, ніж облікова ставка НБУ. Національний банк в окремих випадках може здійснювати рефінансування банків під забезпечення векселів нерезидентів, авальованих іноземними банками з рейтингом, не нижчим, ніж «інвестиційний клас»;

подвійних складських свідоцтв, що містять складські свідоцтва та заставні свідоцтва (далі — подвійні складські свідоцтва), за умови надання банком кредиту під їх забезпечення;

іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю;

облігацій підприємств, що вільно обертаються на ринку, або облігацій підприємств з додатковим забезпеченням;

облігацій місцевих позик, що вільно обертаються на ринку.

Під забезпечення кредиту банк може запропонувати лише однорідну заставу (або державні цінні папери, або векселі, або подвійні складські свідоцтва, або іпотечні сертифікати із фіксованою дохідністю, або облігації підприємств, або облігації місцевих позик). Не дозволяється пропозиція різних видів забезпечення в одній заявці.

Під забезпечення кредиту рефінансування приймаються державні цінні папери (усіх випусків), строк погашення яких настає не раніше, ніж через 10 днів після строку погашення кредиту, та за умови, що вони перебувають у власності банку — клієнта депозитарію державних цінних паперів Національного банку (або депонента клієнта депозитарію) і не обтяжені будь-якими іншими зобов’язаннями, та інші боргові зобов’язання держави України.

Національний банк приймає під забезпечення кредиту враховані банком векселі, строк пред’явлення яких до платежу настає не раніше, ніж через 30 днів після строку погашення кредиту.

Умовою для прийняття врахованих банками векселів є наявність у банків достовірного вексельного досьє на векселедавця та всіх зобов’язаних за векселем осіб.

У разі надання під час забезпечення кредиту Національного банку векселя нерезидента вексель має бути перекладений на українську мову та засвідчений нотаріально в установленому законодавством України порядку.

Векселі суб’єктів господарської діяльності, що приймаються під забезпечення кредиту рефінансування, мають відповідати вимогам законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, а також таким вимогам:

строк урахування векселя банком до дати звернення до Національного банку за рефінансуванням строком до 14 днів має бути не меншим, ніж 10 днів, а за рефінансуванням строком до 365 днів — не меншим, ніж 30 днів;

договори за операціями банків з урахування векселів, вексель та всі написи на ньому мають складатися державною мовою;

сума, що підлягає утриманню на користь банку як дисконт (процентний дохід), має розраховуватися за ставкою, не нижчою, ніж облікова ставка Національного банку;

строк платежу за векселем, що надається під забезпечення кредиту рефінансування строком до 14 днів, не повинен перевищувати 365 днів з дати складання векселя;

строк платежу за векселем, що надається під забезпечення кредиту рефінансування строком до 365 днів, не повинен перевищувати 430 днів з дати складання векселя;

вексель повинен мати не менше двох індосаментів, у тому числі бланковий індосамент банку, який урахував вексель;

вексель повинен мати певний строк платежу;

клієнт банку, від якого очікується платіж за векселем (векселедержатель за операціями врахування, векселедавець або акцептант за операціями безоборотного врахування або інші зобов’язані особи за векселем), обслуговується в цьому самому банку не менше одного року;

вексель має бути оригіналом, що виданий в одному примірнику, і не повинен мати будь-яких застережних написів;

переказний вексель має бути акцептований.

Кредит рефінансування під забезпечення подвійних складських свідоцтв може надаватися банку лише за умови, що банк надав кредит позичальникові під забезпечення подвійного складського свідоцтва, виданого зерновим складом як підтвердження прийняття зерна на зберігання та не більше ніж на строк зберігання зерна.

Кредит рефінансування під забезпечення іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю може надаватися банку лише за умови, що банк надав кредит позичальнику під забезпечення іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю, які оформлені відповідно до законодавства України.

Національний банк здійснює рефінансування банків у таких розмірах від застави:

під забезпечення державних цінних паперів у розмірі до 100 % від балансової вартості державних цінних паперів з урахуванням процентів за користування кредитом та пені;

під забезпечення векселів, подвійних складських свідоцтв строком до 14 днів у розмірі до 80 % від балансової вартості врахованих векселів або подвійних складських свідоцтв, строком до 365 днів — у розмірі до 70 % з урахуванням процентів за користування кредитом, пені та збитків;

під забезпечення іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю строком на 14 днів у розмірі до 30 % від суми кредиту, наданого банком позичальнику, строком до 365 днів — у розмірі до 20 % з урахуванням процентів за користування кредитом, пені та збитків;

під забезпечення облігацій підприємств, облігацій місцевих позик строком до 14 днів у розмірі до 70 % від їх балансової вартості, строком до 365 днів — у розмірі до 60 % з урахуванням процентів за користування кредитом, пені та збитків.

Територіальні управління НБУ мають перевіряти правильність визначення банками справедливої вартості та корисності цінних паперів, які надані під забезпечення кредитів Національного банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, а також у разі необхідності вимагати від банків приведення у відповідність наданих цінних паперів до суми одержаного кредиту рефінансування Національного банку.

НБУ може кредитувати через відповідні механізми рефінансування, якщо банк дотримується таких вимог:

має ліцензію Національного банку на здійснення відповідних банківських операцій і письмовий дозвіл, у тому числі за операціями з валютними цінностями та з цінними паперами за дорученням клієнтів або від свого імені;

строк діяльності — не менше ніж один рік після отримання ліцензії Національного банку на здійснення банківських операцій і відповідного письмового дозволу;

має активи, які можуть бути прийняті Національним банком у заставу (крім кредиту овернайт (бланкового));

виконує такі нормативи: мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), адекватності основного капіталу (Н3), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

сформував резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями в повному обсязі відповідно до встановлених вимог;

здійснює своєчасне погашення одержаних від Національного банку кредитів та сплачує проценти за користування ними;

є учасником інформаційної системи міжбанківського кредитного ринку.

Національний банк може встановлювати додаткові вимоги до банків залежно від інструментів та строків рефінансування, а також виду забезпечення кредиту рефінансування.

Банки, які не дотримуються наведених вище вимог, можуть одержати від Національного банку кредит овернайт або кредит строком до 14 днів лише за умови надання в забезпечення кредиту рефінансування державних цінних паперів, урахованого векселя, авальованого іншим банком, або надання відповідно до законодавства України гарантії іншого банку, що визначений у переліку Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку, в обсязі наданої гарантії. Про отримання гарантії або врахованого векселя, авальованого іншим банком, територіальне управління повідомляє Департамент монетарної політики НБУ засобами електронної пошти. Кошти банку перераховуються лише після отримання повідомлення територіального управління про наявність гарантії іншого банку або врахованого векселя, авальованого іншим банком.

Національний банк здійснює рефінансування банків за процентною ставкою, що не нижча облікової ставки Національного банку і протягом дії кредитного договору не підлягає коригуванню. Одержані кредити рефінансування пролонгації не підлягають. Для нарахування процентів строк користування кредитом згідно з умовами кредитного договору між Національним банком та банком починається з дня надходження коштів на кореспондентський рахунок банку і закінчується в день, який передує даті повернення коштів. Базовою кількістю днів для обрахування процентів за користування кредитом вважається 365 днів.

Рефінансування банків на строк до 14 днів та на строк до 365 днів здійснюється через кількісний або процентний тендер.

НБУ проводить тендери з рефінансування щосереди з такою періодичністю: три середи підряд — рефінансування на строк до 14 днів; одна середа — на строк до 365 днів.

У повідомленні про проведення тендера НБУ зазначаються такі умови:

дата;

тип тендера (кількісний або процентний);

строк користування кредитом;

загальна сума кредиту, що пропонується НБУ (або без оголошення такої);

мінімальна сума заявки для одного банку;

вид забезпечення кредиту тощо.

Умови проведення тендера визначаються залежно від стану грошово-кредитного ринку та ліквідності банківської системи.

Залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку та стану ліквідності банків Національний банк може змінювати періодичність та черговість проведення тендерів, а також визначати додаткові вимоги до їх учасників, про що повідомляється банкам засобами електронної пошти. Банк, який на підставі прогнозу своєї ліквідності планує взяти участь у тендері з пропозицією надати під забезпечення кредиту рефінансування враховані векселі, подвійні складські свідоцтва, іпотечні сертифікати із фіксованою дохідністю, облігації підприємств чи облігації місцевих позик, орієнтуючись на терміни проведення Національним банком тендерів, має заздалегідь надавати територіальному управлінню відповідні документи для їх перевірки. Територіальне управління до розгляду бере лише ті документи, які дають змогу зробити висновок щодо можливого прийняття запропонованого виду забезпечення, та не менше ніж за один робочий день до оголошення про проведення чергового тендера повідомити банк щодо прийнятності забезпечення.

Один банк не може одержати більше як 50 % запропонованого на тендері обсягу кредитів.

Сума заборгованості за кредитами Національного банку (крім кредиту овернайт), у тому числі за кредитами з урахуванням поданої заявки на участь у тендері, не повинна перевищувати 50 % розміру регулятивного капіталу банку, розрахованого за даними останнього балансу.

Кредит рефінансування строком до 14 днів може надаватися банку під забезпечення гарантії іншого банку в обсязі наданої гарантії або врахованого векселя, авальованого іншим банком, але не більше ніж 50 % розміру регулятивного капіталу банку-позичальника, розрахованого за даними останнього балансу.

У разі звернення за кредитом рефінансування строком до 365 днів банк, крім вимог, викладених вище, має дотримуватися таких додаткових вимог:

у кредитному портфелі банку кредити (крім кредитів строком понад один рік), що отримані ним на міжбанківському ринку та надані іншим банкам, не перевищують 20 % від загальної суми зобов’язань банку на останню звітну дату, що передує даті звернення;

прострочені та сумнівні кредити в портфелі банку (відповідно до визначених у нормативно-правових актах Національного
банку з питань банківського нагляду критеріїв їх класифікації) становлять до 10 % від суми кредитного портфеля;

сума заборгованості за кредитами Національного банку (крім кредиту овернайт), у тому числі за кредитами з урахуванням поданої заявки на участь у тендері, не повинна перевищувати 50 % розміру регулятивного капіталу банку, розрахованого за даними останнього балансу.

До заявки на одержання кредиту рефінансування строком понад 14 днів додається інформація Генерального департаменту банківського нагляду НБУ щодо фінансового стану банку та дотримання ним вимог нормативно-правових актів Національного банку з висновком щодо доцільності такого рефінансування. Територіальні управління, Генеральний департамент банківського нагляду постійно здійснюють моніторинг фінансового стану банку, який має кредит, наданий на строк понад 14 днів, і щокварталу його фінансовий стан розглядається на засіданні Комітету з управління активами і пасивами Національного банку. На засідання можуть бути запрошені керівники банку.

Протягом понеділка банк, який потребує підтримання своєї ліквідності, узгоджує з відповідним територіальним управлінням свою участь у тендері, перевіряється застава, що надається під забезпечення кредиту рефінансування, готується заявка.

Банк за допомогою засобів програмно-технологічного забезпечення «Кредитний тендер» може подати лише одну заявку на участь у тендері до Департаменту монетарної політики, яка має містити перелік державних цінних паперів, урахованих банками векселів, подвійних складських свідоцтв, іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю, облігацій підприємств або облігацій місцевих позик, без будь-яких подальших змін до неї. Заявки, які надійшли пізніше встановленого для участі в тендері часу, не приймаються, за винятком, якщо це сталося з причин технічного характеру.

За умови надання кредиту рефінансування під забезпечення державних цінних паперів Національний банк перевіряє наявність у банку на рахунку в цінних паперах вільних від зобов’язань державних цінних паперів та сроки їх погашення, і Департамент монетарної політики передає копію заявки до відповідного територіального управління для подальшої перевірки кредитоспроможності банку.

У разі надання кредиту рефінансування під забезпечення облігацій підприємств, облігацій місцевих позик Національний банк перевіряє через уповноважений банк-зберігач на підставі виписки з рахунка в цінних паперах у Відкритому акціонерному товаристві «Міжрегіональний фондовий союз» або в іншому уповноваженому суб’єкті фондового ринку наявність у банку-позичальника облігацій, які передаються під забезпечення кредиту рефінансування, і надсилає заявку територіальному управлінню для подальшої перевірки кредитоспроможності банку.

Департамент монетарної політики без перевірки передає заявку відповідному територіальному управлінню для здійснення подальшої перевірки, а саме:

урахування векселів, їх обліку на відповідному рахунку бухгалтерського обліку згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку;

подвійних складських свідоцтв та іпотечних сертифікатів
із фіксованою дохідністю відповідно до вимог законодавства України.

Відповідне територіальне управління після розгляду заявки на участь у тендері, перевірки кредитоспроможності банку, запропонованого забезпечення та дотримання ним інших вимог за допомогою засобів програмно-технологічного забезпечення «Кредитний тендер» повідомляє Департамент монетарної політики про можливу участь банку в тендері та надійність запропонованого банком забезпечення.

У разі проведення кількісного тендера розподіл кредитів здійснюється згідно з поданими заявками до закінчення суми, яка запропонована на цей тендер. Якщо запропонованої на кількісний тендер суми недостатньо для задоволення всіх заявок банків, то кредитні кошти за однією тендерною ціною розподіляються між усіма банками пропорційно до поданих заявок.

Під час проведення НБУ процентного тендера банки самостійно пропонують процентну ставку, за якою вони погоджуються одержати кошти, але не нижчу за облікову. На процентному тендері заявки задовольняються відповідно до зниження запропонованої в них процентної ставки, починаючи з найвищої і надалі поступово знижуючи її до закінчення запропонованого обсягу кредитів або задоволення всіх заявок банків.

Якщо неможливо задовольнити заявки усіх банків — учасників процентного тендера, які пропонують однакову процентну ставку, у зв’язку з недостатністю кредитів, кошти, що залишилися, розподіляються пропорційно між цими банками.

Про результати тендера повідомляються банки — учасники тендера і відповідні територіальні управління НБУ. Банки, чиї заявки задоволені, укладають кредитний договір та договір застави з відповідним територіальним управлінням НБУ, яке має повідомити засобами програмного забезпечення «Кредитний тендер» Департамент монетарної політики НБУ про укладення договору.

Департамент монетарної політики в середу відповідно до укладених кредитних договорів та договорів застави забезпечує перерахування коштів банкам, що надали під забезпечення враховані векселі, подвійні складські свідоцтва, іпотечні сертифікати із фіксованою дохідністю, облігації підприємств та облігації місцевих позик.

Перерахування коштів банкам, що надали під забезпечення кредиту рефінансування державні цінні папери, забезпечується Департаментом монетарної політики з одночасним блокуванням цих цінних паперів у депозитарії державних цінних паперів Національного банку в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку з питань депозитарної діяльності. У разі часткового задоволення заявок кількість кожного коду випуску державних цінних паперів, запропонованих під забезпечення кредиту, пропорційно перераховується та округляється до більшого цілого, про що надсилається повідомлення банку-позичальнику та відповідному територіальному управлінню.

Перерахування коштів банкам, що надали під забезпечення кредиту рефінансування державні цінні папери (облігації зовнішньої державної позики), забезпечується після отримання Департаментом монетарної політики виписки з рахунків у цінних паперах відповідної депозитарної системи, заблокованих на користь Національного банку.

Перерахування коштів банкам, що надали під забезпечення кредиту рефінансування облігації підприємств, облігації місцевих позик, здійснюється тільки після отримання Національним банком від уповноваженого банку-зберігача виписки з рахунків у цінних паперах про блокування на користь Національного банку облігацій підприємств, облігацій місцевих позик у кількості, визначеній у кредитному договорі та договорі застави.

У кредитному договорі між НБУ і банком-позичальником як основні умови зазначаються:

строк дії договору;

сума, на яку укладається договір;

процентна ставка та порядок її обрахування (базовою кількістю днів для нарахування процентів за користування кредитом вважається 365 днів);

застосування заходів впливу до банку в разі прострочення виконання зобов’язань за наданим кредитом рефінансування;

перелік і характеристика державних цінних паперів, що надані під забезпечення;

балансова вартість державних цінних паперів;

балансова вартість урахованих векселів, подвійних складських свідоцтв, іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю, прийнятих під забезпечення;

перелік і характеристика облігацій підприємств, облігацій місцевих позик, що надані під забезпечення, їх балансова вартість;

порядок надання гарантії банку;

черговість погашення заборгованості за кредитом і процентів за користування ним;

здійснення протягом дії кредитного договору відповідним територіальним управлінням перевірок банку щодо правильності проведення операцій з урахування векселів, подвійних складських свідоцтв, з обліку облігацій підприємств, облігацій місцевих позик, що пропонуються банком під забезпечення кредиту рефінансування;

застосування Національним банком переважного і безумовного права задовольняти вимогу, за якою настав строк погашення, відповідно до статті 73 Закону України «Про Національний банк України»;

реалізація Національним банком права продажу активів, що перебувають у заставі як забезпечення вимог Національного банку, та задоволення вимог за рахунок коштів від їх продажу;

звернення до гаранта.

У кредитному договорі між банком і Національним банком передбачається, що в разі недостатності в банків коштів для одночасного погашення заборгованості за кредитом у першу чергу погашається заборгованість за кредитом, у другу — проценти за користування ним та пеня, а потім відшкодовуються витрати, пов’язані з одержанням виконання. Національний банк України може ініціювати дострокове розірвання кредитного договору за коштами, наданими на строк понад 14 днів, за умови виявлення фактів надання банком недостовірної інформації (у тому числі звітної), яка мала істотний вплив на прийняття рішення щодо підтримання заявки банку про надання кредиту рефінансування.

Банк повертає кредити рефінансування, одержані від Національного банку, у строки відповідно до укладеного договору. Банк може достроково повернути кредит і проценти за користування ним повністю або частково, письмово повідомивши, але не пізніше ніж за один робочий день до настання строку погашення кредиту, відповідне територіальне управління та Департамент монетарної політики.

У разі невиконання банком умов кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за наданим кредитом шляхом рефінансування та/або процентів за користування ним Департамент монетарної політики повідомляє відповідному територіальному управлінню, в якому обслуговується кореспондентський рахунок банку-позичальника, про застосування переважного і безумовного права щодо списання в безспірному порядку всієї заборгованості з кореспондентського рахунка цього банку.

Якщо через відсутність коштів на кореспондентському рахунку неможливо стягнути суму заборгованості, то протягом 10 днів з дня виникнення простроченої заборгованості Національний банк має право також реалізувати предмет застави. Порядок та/або черговість застосування конкретного виду задоволення вимог Національного банку мають передбачатися в кредитному договорі, що укладається з банком.

З метою вирівнювання тимчасових коливань ліквідності банківської системи, «тонкого» регулювання грошово-кредитного ринку НБУ запроваджує постійно діючу лінію рефінансування, що є гнучким механізмом короткострокового (миттєвого) підтримання ліквідності банку. Кредит через лінію рефінансування надається строком на один робочий день — кредит овернайт.

Кредити овернайт надаються за щоденно оголошеною НБУ процентною ставкою і за умови укладення між банком і НБУ генеральної кредитної угоди. Кошти від кредиту перераховуються в день отримання НБУ заявки від банку.

НБУ може надавати банкам кредит овернайт під забезпечення державними цінними паперами та без забезпечення (бланковий).

Генеральна кредитна угода про використання лінії рефінансування НБУ укладається банком з відповідним територіальним управлінням НБУ на календарний рік незалежно від періодичності користування цією лінією за умови, що банк має стійку репутацію кредитно спроможного банку і дотримується умов, які діють щодо тендерного кредитування.

Банки можуть подавати заявки до Національного банку на одержання кредиту овернайт під забезпечення державних цінних паперів за умови, що вони перебувають у власності банку — клієнта депозитарію державних цінних паперів (або депонента — клієнта депозитарію Національного банку) і не обтяжені будь-якими зобов’язаннями.

Заявку на одержання кредиту овернайт (бланкового) банк може подавати до Національного банку за умови дотримання таких додаткових вимог:

отримав комплексну рейтингову оцінку «1» або «2» за рейтинговою системою CAMELS (інформація щодо рейтингової оцінки надається Генеральним департаментом банківського нагляду НБУ за результатами останньої комплексної інспекційної перевірки);

у кредитному портфелі банку кредити (крім кредитів строком понад один рік), отримані банком на міжбанківському ринку, не перевищують 20 %, а ті, що надані іншим банкам, — 15 % від загальної суми зобов’язань банку на останню звітну дату, яка передує даті звернення.

Національний банк може встановлювати згідно зі своїми розпорядчими документами частоту звернень та максимальний розмір кредиту овернайт (бланкового) на певний період диференційовано залежно від:

комплексної рейтингової оцінки («1» або «2») за рейтинговою системою CAMELS;

групи банків, визначеної відповідно до рішення Комісії Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків.

Для перевірки розрахунку суми максимального розміру кредиту овернайт (бланкового) територіальні управління можуть використовувати дані про стан кореспондентського рахунка в Національному банку, обороти за ним, участь банку на ринку міжбанківських кредитів, виконання нормативу обов’язкового резервування.

Національний банк щоденно (у робочі дні) до 17-ї години оголошує банкам засобами електронної пошти розмір процентної ставки за кредитами овернайт, що діятиме наступного робочого дня. Розмір процентної ставки за кредитами овернайт оголошується окремо за кредитом овернайт під забезпечення державними цінними паперами та кредитом овернайт (бланковим). Розмір процентної ставки за кредитом овернайт під забезпечення державними цінними паперами має бути не нижчим облікової ставки Національного банку плюс один процентний пункт. Розмір процентної ставки за кредитом овернайт (бланковим) установлюється не нижчим, ніж облікова ставка Національного банку плюс два процентні пункти.

Генеральний кредитний договір має передбачати обов’язкові умови щодо:

безспірного списання Національним банком заборгованості (суми основного боргу та процентів за користування кредитом) з кореспондентського рахунка банку відповідно до статті 73 Закону України «Про Національний банк України» у разі неповернення банком кредиту та процентів за користування ним до 14-ї години наступного після отримання кредиту робочого дня;

перерахування коштів за умови надання/повернення кредиту овернайт під забезпечення державних цінних паперів з одночасним блокуванням/розблокуванням відповідних державних цінних паперів на рахунках у цінних паперах банків згідно з порядком, визначеним нормативно-правовими актами Національного банку з питань депозитарної діяльності;

задоволення вимог за рахунок отриманої гарантії або врахованого векселя, авальованого іншим банком.

У генеральному кредитному договорі між банком і Національним банком передбачається, що в разі недостатності коштів на кореспондентському рахунку банку для одночасного погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені та збитків, завданих Національному банку простроченням виконання зобов’язання, у першу чергу погашається заборгованість за кредитом, у другу — проценти за користування кредитом та пеня, а потім відшкодовуються витрати, пов’язані з одержанням виконання.

Відповідні територіальні управління за допомогою засобів електронної пошти надають Департаменту монетарної політики інформацію про укладені з банками генеральні кредитні договори та додаткові угоди до них щодо використання лінії рефінансування протягом двох робочих днів після їх укладення. У разі виникнення потреби підтримання миттєвої ліквідності банк може в будь-який робочий день тижня відповідно до режиму, установленого в розпорядчих документах Національного банку, подати до Департаменту монетарної політики та відповідного територіального управління заявку на отримання кредиту овернайт.

Відповідне територіальне управління перевіряє виконання банком установлених вимог (залежно від виду кредиту овернайт), оперативно розглядає можливість надання банку кредиту овернайт, вивчає кредитоспроможність банку, імовірність повернення кредиту та за допомогою електронної пошти протягом дня відповідно до встановленого режиму в день звернення банку повідомляє про своє рішення Департамент монетарної політики.

Департамент монетарної політики спільно з Генеральним департаментом банківського нагляду оперативно аналізують отриману інформацію і готують пропозиції керівництву Національного банку для прийняття рішення.

Департамент монетарної політики надсилає банку повідомлення і на підставі генерального кредитного договору та задоволеної заявки до закінчення операційного часу Національного банку забезпечує перерахування банку коштів за наданим кредитом овернайт. У разі часткового задоволення заявки Департамент монетарної політики повідомляє банку-позичальнику та відповідному територіальному управлінню суму наданого кредиту.

Якщо банк отримує кредит овернайт під забезпечення державних цінних паперів протягом трьох робочих днів підряд, то, починаючи з четвертого, кожний наступний кредит овернайт під забезпечення державних цінних паперів надається за оголошеною процентною ставкою для цього виду кредиту овернайт плюс два процентні пункти.

Повернення банком кредиту овернайт здійснюється до 14-ї години наступного робочого дня одночасно з процентною платою. У разі неповернення банком кредиту овернайт і процентів за користування ним Департамент монетарної політики повідомляє відповідне територіальне управління, у якому обслуговується кореспондентський рахунок банку-позичальника, про застосування переважного і безумовного права щодо списання в безспірному порядку заборгованості за кредитом та процентів за користування ним з кореспондентського рахунка цього банку.

НБУ може надавати стабілізаційний кредит банку, який переведений у режим фінансового оздоровлення або який взяв на себе борг банку, що перебуває у режимі фінансового оздоровлення, за наявності його клопотання та висновків відповідного територіального управління НБУ. Стабілізаційний кредит може надаватися банку лише за умови його забезпечення заставою: високоліквідними активами банку-позичальника або гарантією чи порукою іншого фінансово стабільного банку чи фінансової установи. Стабілізаційний кредит НБУ має цільове призначення і для кредитних операцій комерційного банку не використовується.

Для отримання стабілізаційного кредиту банк подає до територіального управління НБУ клопотання і затверджену Радою банку програму фінансового оздоровлення. Після здійснення аналізу фінансового стану банку та його програми фінансового оздоровлення територіальне управління НБУ надсилає пропозиції Генеральному департаменту банківського нагляду НБУ. Цей департамент готує пропозиції Правлінню НБУ щодо можливості надання банку, що перебуває у режимі фінансового оздоровлення або який узяв на себе борг банку, який перебуває в режимі фінансового оздоровлення, стабілізаційного кредиту.

Стабілізаційний кредит надається банкам терміном до трьох років, а якщо програма фінансового оздоровлення забезпечує достатні грошові потоки, то банку може надаватися короткостроковий кредит терміном до одного року. Рішення про надання стабілізаційного кредиту банку приймає Правління НБУ на підставі висновку територіального управління НБУ та пропозицій Генерального департаменту банківського нагляду НБУ. У цьому рішенні визначається строк користування кредитом, порядок його погашення і сплати процентів за користування стабілізаційним кредитом. Прийнявши позитивне рішення про надання стабілізаційного кредиту, відповідне територіальне управління НБУ вживає організаційних заходів щодо укладення з банком договору і договору-застави про надання кредиту. Банк-позичальник повинен розробити графік погашення стабілізаційного кредиту і дотримуватися його строків.

Інструментом оперативного управління ліквідністю банківської системи та регулювання обсягів грошової маси в обігу, який використовує НБУ при здійсненні грошово-кредитної політики, є операції репо. НБУ може проводити з банками операції «прямого» і «зворотного» репо на визначену суму і на відповідний строк.

«Пряме» репо — це кредитна операція, що ґрунтується на двосторонній угоді між НБУ та банком про купівлю НБУ державних цінних паперів із портфеля банку або іноземної валюти з подальшим зобов’язанням банку викупити ці державні цінні папери або іноземну валюту за обумовленою ціною на обумовлену дату.

«Зворотне» репо — це депозитна операція, що ґрунтується на двосторонній угоді між НБУ та банком про продаж НБУ зі свого портфеля державних цінних паперів з одночасним зобов’язанням зворотного їх викупу в банків з обумовленою ціною на обумовлену дату.

Банки, які потребують підтримання своєї короткострокової ліквідності, можуть звертатися до НБУ щодо здійснення операцій «прямого» репо. Для участі в операціях репо банки повинні дотримуватись умов щодо їх рефінансування НБУ.

Залежно від потреби оперативного підтримання ліквідності банків або нейтралізації надлишкової грошової маси в обігу НБУ може здійснювати операції з купівлі/продажу державних цінних паперів як шляхом безпосередньої домовленості з банками, так і через проведення тендера заявок банків на участь в операціях репо. У разі проведення тендера щодо участі банків в операціях репо НБУ надсилає банківській системі відповідне повідомлення про проведення тендера із зазначенням його умов та строку операції репо.

Банки подають до НБУ заявки на участь у тендері, в яких пропонують свої умови щодо ціни купівлі/продажу державних цінних паперів. Якщо НБУ є покупцем державних цінних паперів, то заявки банків задовольняються залежно від потреби в підтриманні їх ліквідності, а якщо НБУ є продавцем державних цінних паперів, то заявки банків задовольняються виходячи з потреби вилучення відповідної надлишкової суми коштів із грошового обігу на певний період.

Залежно від строку НБУ може здійснювати такі види операцій «прямого» і «зворотного» репо:

відкрите репо (строк операцій у договорі не визначається, кожна із сторін договору може вимагати виконання операцій репо в будь-який час, але з обов’язковим повідомленням про дату завершення дії цього договору);

строкове репо (термін операції чітко визначений).

У разі досягнення згоди на проведення операцій репо між банком і НБУ укладається договір за формою, встановленою НБУ. У договорі, крім інших умов, має передбачатися блокування
державних цінних паперів, що є предметом договору, на відповідних рахунках депо-обліку в депозитарії. Після отримання від
депозитарію довідки про блокування державних цінних паперів на відповідних рахунках депо-обліку НБУ здійснює перерахування коштів банку-позичальнику.

При здійсненні операцій «прямого» репо в договорі має бути передбачено, що в разі несвоєчасного виконання банком зобов’язання щодо зворотної купівлі державних цінних паперів НБУ може застосувати примусове безспірне стягнення відповідної суми коштів з кореспондентського рахунка банку.

	- нема голосів (1250 відвідувань)
Користувачі повинні бути зареєстровані щоб голосувати за книгу

Назад