Поняття функціональної стратегії підприємства

Функціональна стратегія – тип забезпечуючої стратегії у стратегічному наборі, що визначає стратегічну орієнтацію певної функціональної підсистеми управління підприємством, яка забезпечує їй досягнення цілей, а також (за наявності взаємопов'язаних обґрунтованих функціональних стратегій) керованість процесами виконання загальних стратегій та місії фірми.

До основних видів функціональних стратегій фірми слід віднести:

- товарну (маркетингову) стратегію - стосується дослідження і формулювання довгострокової політики формування потенційних ринків товарів та послуг, які відповідають місії фірми. Ця стратегія на основі дослідження ринків та потреб споживачів, узгодження маркетингових цілей та можливостей підприємства, визначає товари, які мають найкращі ринкові перспективи. В ринковій економіці пріоритет і перша черга розробки належить саме цій функціональній стратегії;

- виробничу стратегію - стосується формулювання довгострокової політики щодо нарощування виробничих потужностей і матеріально-технічного забезпечення виробництва продукції відповідно до маркетингової стратегії підприємства. В сучасних умовах, коли має місце існування "ринку споживача" виробничу стратегію формують на основі маркетингової, так як кожне підприємство намагається знайти і краще вивчити свого споживача і лише на цій основі визначатися щодо організації виробництва відповідної продукції;

- стратегію зниження виробничих витрат - визначає лінію поведінки підприємства в питаннях формування і оптимізації виробничих витрат, яка забезпечуватиме конкурентні переваги за рахунок їх зменшення;

- стратегію ціноутворення - вказує лінію цінової довгострокової політики (поведінки) підприємства на тих чи інших сегментах ринку;

- стратегію взаємодії фірми з ринками ресурсів - вказує (визначає) її довгострокову політику щодо вибору постачальників виробничих ресурсів та ефективних варіантів їх розподілу;

- стратегію поведінки фірми на фінансових ринках, яка полягає у виробленні правил мобілізації додаткових фінансових ресурсів, які спрямовуються як на інвестиції, так і для вирішення поточних фінансових завдань щодо виробництва і просування того чи іншого продукту. Фінансова стратегія спрямовується на мінімізацію вартості капіталу та максимізацію прибутків підприємства на основі обґрунтування вибору альтернативних джерел фінансування його бізнесу та інвестицій;

- стратегію зниження трансакційних витрат - стосується формування баз даних про потенційних партнерів та трансакції для мінімізації ризиків та втрат, оптимізації витрат із укладання угод;

- стратегію зовнішньоекономічної діяльності - охоплює вироблення довгострокової політики фірми на зовнішньому ринку в ролі експортера та імпортера товарів і послуг;

- стратегію інвестиційної діяльності - визначає довгострокову політику фірми щодо вибору напрямів та методів підтримки матеріально-технічної бази та товарно-матеріальних запасів фірми на рівні, який забезпечуватиме постійний приріст її конкурентного статусу;

- стратегію стимулювання персоналу - визначає політику мотивації високоефективної діяльності персоналу фірми;

- стратегію запобігання банкрутства - стосується виявлення кризових тенденцій в діяльності фірми і вироблення заходів, які би протидіяли цим явищам.

Крім того, до основних різновидів функціональних стратегій також можна віднести стратегії НДДКР, організаційних перетворень, соціальну, екологічну та інші стратегії, які відображують відповідні функціональні аспекти забезпечення бізнесу і розвитку підприємства.

Кожна функціональна стратегія (їх ще називають субстратегіями, або забезпечуючими стратегіями) має містити: цілі, умови і напрями діяльності відповідного функціонального підрозділу; порядок, послідовність розв'язання завдань, заходи, необхідні для досягнення окреслених цілей.

На рис. 8.1 наведені конкретні позиції (показники), за якими слід (рекомендовано) давати оцінку змісту функціональних стратегій фірми. Тобто, позиції за якими формується стратегія фірми по окремим функціональним аспектам її діяльності.

Рис. 8.1. Зміст функціональних стратегій фірми

Особливістю функціональних стратегій є їх внутрішня спрямованість і вони виступають для верхніх рівнів управління фірми засобами ефективного розв'язання завдань, сформульованих на цих рівнях. Тобто, стратегія верхнього рівня управління, для функціональної стратегії, є метою. Наприклад, стратегія поведінки фірми на ринку “X” розробляється для фірми в цілому, а для служби маркетингу вона виступає в якості мети і повинна бути реалізована функціональною маркетинговою стратегією. Крім цього, функціональні стратегії повинні не тільки переслідувати свої досить вузькі цілі, але і бути взаємопов'язаними.