Курсів історії України і всесвітньої історії по класах 2 страница

Історія України

7 клас

Кількість годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
	ПОВТОРЕННЯ.Історія України в стародавні часи. ВСТУП.Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України.	Учень/учениця: • показує на картітериторію українських земель у середні віки; • характеризує історичний розвиток України у стародавню добу; • визначає особливості розвитку українських земель доби Середньовіччя; • називаєперіодизацію історії України у Середньовіччі; • тлумачить поняття«історія стародавнього світу», «історичні джерела».
Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ
	Розселення слов’янських племен на території України. Господарство східних слов’ян. Суспільний устрій. Вірування. Сусіди східних слов’ян. Утворення Русі-України. Київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав. Практичне заняття: «Князь Святослав та його походи».	Учень/учениця: • розпізнає на картітериторію розселення слов’янських племен, які проживали на території Русі-України; напрямки походів київських князів; •характеризуєсуспільне життя, господарство, заняття, побут і вірування східних слов’ян; роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян; роль перших князів у становленні Київської держави (Русі-України); літописні джерела про виникнення Києва; основні версії походження назви «Русь»; • визначаєнаслідки впливу природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; сутність і наслідки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів; • висловлює судження щодо діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава; • називаєроки правління перших князів; версії походження назви «Русь», «Русь–Україна»; • тлумачить поняття«Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «Русь-Україна», «імперія», «полюддя», «данина».
	Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ ІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.
	Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства. Київська держава (Русь- Україна) Ярослава Мудрого. «Руська правда». Міжнародні зв’язки. Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. Практичне заняття: «Християнська релігія і церква в житті давньоруського (давньоукраїнського) суспільства» / «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого» (на вибір вчителя). Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.	Учень/учениця: • показує на картітериторію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; • характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської держави (Русі - України); розвиток господарства і торгівлі; повсякденне життя мешканців міста і села; найдавніші пам’ятки писемності та умови поширення освіти; роль князівської влади в політичному устрої Русі; відносини Русі - України з європейськими державами; • визначаєступінь розвитку господарства й торгівлі Русі – України; причини і наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі- України); • висловлює судження та порівнює внутрішню й зовнішню політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого; політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств; • називаєроки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого; рік запровадження християнства як державної релігії; • тлумачить поняття«християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «церковнослов’янська мова», «книжкові мініатюри».
	Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна) у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.
	Правління Ярославовичів. Половці. Любецький з’їзд князів. Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого. Роздробленість Київської держави. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя. Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл. Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. Практичне заняття: «Повчання дітям» Володимира Мономаха – кодекс настанов князівської родини» /«Слово о полку Ігоревім» як історичне джерело» (на вибір вчителя).	Учень/учениця: • показує на картітериторії князівств часів роздробленості Київської держави (Русі - України) та половецькі землі; • характеризує становище Київської держави (Русі – України) за правління наступників Ярослава Мудрого; особливості політичного і соціально-економічного життя князівств часів роздробленості; відносини половців із Руссю; • визначаєпричини і наслідки князівських усобиць; половецьких набігів; Любецького з’їзду князів, • висловлює судження про діяльність Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла; • називаєроки правління князів доби; дату Любецького з’їзду князів; дату першої писемної згадки назви «Україна».
	Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
	Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович. Боротьба за владу. Данило Романович. Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях. Внутрішня політика. Зовнішня політика. Коронація Данила Романовича.* Практичне заняття: «Зовнішня політика Данила Романовича. Коронація»/ «Данило Романович - будівничий Галицько-Волинської держави» (на вибір вчителя). Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича.	Учень/учениця: • показує на картітериторію Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславовича і його наступників; території сусідніх держав; напрямки навали монголів; • характеризує діяльність князів династії Романовичів; особливості монгольського панування на українських землях; • визначаєособливості зовнішньої та внутрішньої політики галицько-волинських правителів; • висловлює судження про діяльність Романа Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича; особливості розвитку українського суспільства княжої доби з європейськими країнами; • називаєроки правління найвидатніших галицько-волинських князів; монгольської навали на землі південно-західної Русі; • тлумачить поняття«орда», «баскак», «ярлик», «улус», «король».
	Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV – ХV ст.)
	Статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські землі. Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств. Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гереї. Суспільний устрій та культура ханства. Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Культура та освіта. Юрій Дрогобич. Практичне заняття: «Етнічний склад населення України. Повсякденне життя».	Учень/учениця: • показує на картітериторію українських земель у складі різних держав; територію Кримського ханства; • характеризує становище українських земель у складі різних держав; розвиток господарства, торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства; побут соціальних верств і етнічних груп та їхню роль у житті тогочасного суспільства; полікультурність українського суспільства; • визначаєпричини та наслідки Кревської унії; особливості розвитку міст та магдебурзького права; • висловлює судження щодо діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі-Герея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича; • називаєчас входження українських земель до складу різних держав; утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; • тлумачить поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас».
	Історія рідного краю
	Узагальнення. Тематичний контроль
	Узагальнення до курсу:«Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину».	Учень/учениця: • характеризує основні цивілізаційні здобутки українського суспільства в період Середньовіччя; • визначаєздобутки українського суспільства у ІХ – ХV ст. та його внесок у загальноєвропейську спадщину; • порівнює процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя; • висловлює судження щодо подій, явищ і процесів, які відбувалися в українському суспільстві в часи Середньовіччя; • називаєхронологічні межі середньовічного періоду історії України та його особливості.
	Резерв

* може бути проведено у формі практичного заняття

Всесвітня історія

Клас

Кількість годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
	ПОВТОРЕННЯ. Місце історії Стародавнього світу в історії людства. ВСТУП. Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація, джерела вивчення.	Учень/учениця: • характеризує основні тенденції політичного й економічного розвитку світу в Середні віки; види джерел з історії Середньовіччя; • називає основні здобутки стародавніх часів; хронологічні межі та періодизацію Середніх віків, вказує її особливості для різних регіонів світу; • тлумачить поняття«Середні віки», «раннє Середньовіччя», «Зріле (Високе) Середньовіччя», «осінь Середньовіччя», «варвари».
Розділ І. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ
	Велике переселення народів. Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг. Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії. Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії. Природногеографічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання. Розквіт і занепад перших Халіфатів. Розвиток арабо-мусульманської культури. Практичне заняття: «Вплив Візантії, імперії Карла Великого, перших Арабських халіфатів на становлення Середньовічної Європи».	Учень/учениця: • показує на карті напрями Великого переселення народів, «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрями завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат; провідні країни Європи і світу; • характеризує«варварські королівства», Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати; діячів раннього Середньовіччя; • визначає наслідки Великого переселення народів; розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу і арабської експансії; • називає хронологічні межі Великого переселення народів, існування Франкського королівства; Франкської та Візантійської імперій, перших Арабських халіфатів (Омейядів і Аббасидів); дату об’єднання арабів під владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення; битв під Пуатьє і Верденського договору; • тлумачить поняття«Велике переселення народів», «варварське королівство», «Каролінгське відродження», «халіфат», «іслам», «Коран», «арабо-мусульманська цивілізація», «василевс», «імперія».
	Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ ІІ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
	Зв’язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація. Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм. Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя. Практичне заняття: «Замок. Рицарські традиції. Життя селян». Середньовічне місто. Ремесло і цехи. Торгівля й гільдії. Міські комуни. Міська культура та повсякденне життя.	Учень/учениця: • показує на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства; • називає основні стани середньовічного суспільства, дату розколу християнської церкви; • описуєсередньовічне місто, феодальний замок, селянське житло; • характеризує основні стани середньовічного суспільства, процес християнізації Європи, основні відмінності між католицизмом і православієм, роль християнської церкви, повсякденне життя і традиції середньовічної людини; середньовічний ремісничий цех. • визначаєпричини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації Середньовічної Європи; виникнення середньовічних міст; боротьби міст з сеньйорами: формування цехової системи ремісничого виробництва. • тлумачить поняття«феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».
	Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ III. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х – ХV ст.
	Походи вікінгів та їх завоювання. Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени. Практичне заняття: «Наслідки Хрестових походів». Середньовічні держави: від роздробленості до становопредставницьких монархій. Франція у ХІ – ХV ст. Філіп ІV Красивий. Столітня війна. Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд. Священна Римська імперія Оттон І. Зовнішня політика германських імператорів. Фрідріх ІІ Штауфен. Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція). Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. Ізабелль I, Фернандо II.	Учень/учениця: • показує на карті території зазначених держав, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, етапи Реконкісти, місця основних битв Столітньої війни; • називає хронологічні межі походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, утворення королівства Іспанія, Столітньої війни; дати утворення Священної Римської імперії, скликання англійського парламенту, Генеральних штатів у Франції; • описує походи вікінгів, Перший та Четвертий Хрестові походи, основні битви Столітньої війни, подвиг Жанни Д’Арк; • характеризує Перший та Четвертий Хрестові походи, результати нормандських завоювань, Реконкісти, італійської політики німецьких імператорів; італійські торгівельні республіки; процес становлення станово-представницької монархії; • визначає причини і наслідки Хрестових походів, Столітньої війни; основні напрями діяльності зазначених історичних діячів; •тлумачить поняття«вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «парламент», «станово-представницька монархія», «кортеси», «Генеральні штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня війна», «Золота булла», «торгівельні республіки».
	Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
	Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування. Християнська церква в ХІ – ХV cт. Єретики і боротьба з ними. Практичне заняття: «Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента». Архітектура і мистецтво. Раннє Відродження й гуманізм.	Учень/учениця: • показує на карті університетські центри й міста пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков; • називає хронологічні межі поширення романського і готичного стилів, раннього Відродження; час винайдення книгодрукування; дату розколу християнської церкви, «Великої схизми» католицької церкви; • описує романський і готичний храми; основні технічні досягнення Середньовіччя; • визначає причини і наслідки виникнення університетів; появу ідей гуманізму і культури Раннього Відродження; • характеризує вплив церкви на культуру й освіту; технічні досягнення Середньовіччя; діяльність Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, Данте, Петрарки, Сандро Боттічеллі, Донателло; • тлумачить поняття«вітраж», «фреска», «скульптура», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».
	Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ V. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х – ХV ст.
	Польське королівство. Казимир ІІІ. Велике князівство Литовське. Угорське королівство. Іштван І. Королівство Чехія. Ян Гус і Гуситські війни. Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ. Практичне заняття: « Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій».	Учень/учениця: • показує на карті території Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської республіки, Золотої Орди; напрямки походів монголів; територію поширення гуситського руху; • називає хронологічні межі Гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, підкорення земель Північно-східної Русі Москвою, час правління Івана ІІІ, створення слов’янської абетки; дати утворення Польського, Угорського королівств, Куликовської битви; Грюнвальдської битви; • описує основні пам’ятки культури Польщі, Великого князівства Литовського, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгороду; • визначає наслідки золотоординського ярма для країн Східної Європи; • характеризує діяльність зазначених діячів; значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи; • тлумачить поняття«гусити», «гуситські війни», «віче», «Новгородська боярська республіка», «ярлик», «боярська дума», «Судебник».
Розділ VI. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД
	Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії. Китай та часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури. Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури.	Учень/учениця: • показує на карті території Індії, Китаю, Османської держави, напрямки завойовницьких походів турків-османів; • називає дати битви на Косовому полі, утворення Османської держави, падіння Константинополя; • описує основні пам’ятки культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя; • характеризує внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії у світову спадщину; • тлумачить поняття«Піднебесна імперія», «касти», «індуїзм», «турки османи», «султан», «яничар».
	Узагальнення. Тематичний контроль
	Узагальнення до курсу: «Середні віки в історії людства».	Учень/учениця: • висловлює судження щодо ролі та значення Середніх віків у розвитку європейської цивілізації; • визначає основні здобутки людства часів Середніх віків.

Історія України

Клас

Дата проведення уроку	К-ть годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
		ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Нова доба в історії України: хронологічні рамки. Становище українських земель у складі різних держав у ХVІ ст.	Учень/учениця: показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, володіння Речі Посполитої та її сусідів, воєводства та їхні центри на українських землях, місця Запорізьких Січей — фортець та володіння Запорізької Січі, напрямки козацьких походів та перших повстань, місця найважливіших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток; встановлює хронологічну послідовність подій періоду. На основі різних джерел інформації: застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «магнати», «низове»та«реєстрове козацтво», «Запорізька Січ», «клейноди», «козацька республіка», «братства», «національно-визвольний рух»; визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду; порівнює становище привілейованих верств тогочасного українського суспільства; низових (запорізьких) та реєстрових козаків; характеризує особливості військово-політичної організації козацтва; військового мистецтва козаків; становища православної церкви, реформаційного та контрреформаційного руху на українських землях; аналізує зміни суспільно-політичного життя на українських землях після Люблінської унії; характеризує та оцінює діяльність князя В.-К. Острозького, діячів Острозької академії, єзуїтів, православних братств; характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші книжкові пам’ятки, пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх; пояснює засади, на яких виникла греко-католицька церква; висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
	Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва. Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії. Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа. Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви. Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків. Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр. Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання. Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст. Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан. Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков. Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні. Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. Повстання Т. Федоровича, І. Сулими. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр. Митрополит П. Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання. Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.	Учень/учениця: показує на карті воєводства Речі Посполитої на українських землях та територіальні зміни, що відбулися за зазначеного періоду, території, охоплені національно-визвольним рухом у 20—30-х роках ХVІІ ст., місця розташування Запорізьких Січей-фортець, найважливіших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток; встановлює хронологічну послідовність подій періоду. На основі різних джерел інформації: визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду; характеризує та оцінює діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, П. Могили; порівнює становище православної та греко-католицької церков; визначає наслідки участі козацтва у Хотинській війні, значення національно-визвольних повстань, особливості соціально-економічного та політичного становища українців у першій половині ХVІІ ст.; характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх; висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 3. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст. Передумови Національно-визвольної війни. Б. Хмельницький, його сподвижники. Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави. Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька битва. Білоцерківський мирний договір. Утворення української козацької держави — Гетьманщини. Політичний та адміністративно-територіальний устрій. Фінансова система та судочинство. Українська армія. Зміни в соціально-економічному житті українського народу. Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р. Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією. Українсько-московська міждержавна угода 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр.	Учень/учениця: показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію Української козацької держави за Зборівським договором та її сусідів, українські землі, що не увійшли до складу Гетьманщини, напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків та столицю Гетьманщини; встановлює хронологічну послідовність подій періоду. На основі різних джерел інформації: застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Національно - визвольна війна», «Військо Запорізьке», «Гетьманщина»; визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду; визначає роль кожної з найбільших битв у розгортанні національно-визвольної боротьби, зміни політичного та економічного становища українців, мирних угод козаків із польським урядом; характеризує політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, відносини Гетьманщини з Кримським ханством, Молдовою, Московією; порівнює позиції європейських держав щодо Національно-визвольної війни українського народу; аналізує значення українсько-московської міждержавної угоди 1654 р.; характеризує та оцінює діяльність гетьмана Б. Хмельницького; висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60–80-ті роки XVII ст. Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Б. Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Гетьманщині після смерті Б. Хмельницького. Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода 1658 р. Московсько-українська війна 1658—1659 рр. Конотопська битва. Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободищенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я 1667р. Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі. Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій. Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний та соціальний устрій. Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі. Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви.	Учень/учениця: показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московії, Туреччини, Польщі; напрямки найважливіших походів; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України, столиці Лівобережної та Правобережної Гетьманщини; встановлює хронологічну послідовність подій періоду. На основі різних джерел інформації: застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Лівобережна Гетьманщина», «Слобожанщина», «Руїна», «Чортомлицька Січ»; визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду; аналізує зміст угод гетьманського уряду з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель; порівнює господарське життя різних українських земель, адміністративно - політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини, зовнішню та внутрішню політику гетьманів; характеризує та оцінює діяльність гетьмана П. Дорошенка; висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст. Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. «Вічний мир». Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи. Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання С. Палія. Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців. Полтавська битва. Гетьман І. Мазепа в історії України. К. Гордієнко. Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. П. Орлик і його Конституція. Гетьман І. Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. П. Полуботок. Відновлення гетьманства. «Рішительні пункти». Гетьман Д. Апостол, його реформи. Діяльність «Правління гетьманського уряду». Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.	Учень/учениця: показує на карті напрямки козацьких походів, місця найважливіших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток; встановлює хронологічну послідовність подій періоду. На основі різних джерел інформації: застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Малоросія», «Малоросійська колегія»; визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду; оцінює діяльність українських гетьманів, заходи козацької старшини в її боротьбі за відновлення державних прав; характеризує гетьмана І. Мазепу як історичного діяча; аналізує зміст укладених гетьманами «статей» з Російською імперією, українсько-шведського договору; основних положень Конституції П. Орлика; умови розвитку економічного та культурного життя; характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх; висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
		Узагальнення
		Резервний час
		Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст. Гетьман К. Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П.Рум’янцева в Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини. Соціально-політичне та економічне становище в Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель. Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі західноукраїнських земель. Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії. Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис.	Учень/учениця: показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, російсько-турецької війни (1768—1774), захоплення Росією Криму (1783), ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні, Слобожанщині, території Вольностей Війська Запорізького, території, охоплені національно-визвольним рухом на Правобережній та Західній Україні; встановлює хронологічну послідовність подій періоду. На основі різних джерел інформації: застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Вольності Війська Запорізького», «Підпільненська Січ», «Задунайська Січ», «гайдамаки», «опришки»; визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду; визначає значення українського козацтва, Запорізької Січі та Гетьманщини в історії України; характеризує та оцінює діяльність гетьмана К. Розумовського, кошового отамана П. Калнишевського, поета та філософа Г. Сковороди; характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх; висловлює ставлення доісторичних діячів доби, судження про доленосні події доби; доводить, що Києво-Могилянська академія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи в Україні та Росії.
		Узагальнення
		Резервний час